WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Створення та діяльність природних заповідників (автореферат) - Реферат

Створення та діяльність природних заповідників (автореферат) - Реферат

Визначено розповсюдженість основних ФР МІ та їх поєднання, які впливають на виникнення і перебіг цього захворювання в залежності від його типу в дослідженої популяції. Регістр дозволив оцінити якість надання медичної допомоги: визначити відсоток хворих, що отримали невідкладну допомогу протягом перших шести годин від початку захворювання, а також причини пізньої госпіталізації в профільні стаціонари.

Виявлено особливості клінічного перебігу найгострішого і гострого періодів фатального і нефатального МІ, структура летальних кінців, роль інтра- та екстрацеребральних ускладнень.

Практичне значення отриманих результатів. Виявлені особливості епідеміології й основні ФР розвитку порушень мозкового кровообігу в м. Сумах, які покладено в основу розроблення заходів щодо профілактики МІ в регіоні.

Проаналізовано якість надання медичної допомоги хворим МІ. Встановлені причини летальних випадків.

Вивчено клінічні особливості фатального і нефатального МІ, доведено необхідність ранньої профілактики соматичних ускладнень.

У результаті проведеного регістру МІ у 2001-2002 рр. у м. Сумах і на підставі отриманих даних розроблено і впроваджено профілактичні заходи, спрямовані на зниження захворюваності та смертності від МІ, підвищення якості діагностики і лікування хворих з урахуванням його типу.

Результати дослідження впроваджені в практику неврологічних відділень лікувальних закладів у м. Сумах і Сумській області, лікарень міст Івано-Франківська, Черкас, Луцька, у педагогічному процесі кафедри нейрохірургії та неврології, кафедри терапії медичного факультету Сумського державного університету, у т.ч. у підготовці інтернів спеціальності "Сімейна медицина", що підтверджено відповідними актами. Отримані результати можуть використовуватись у подальших поглиблених наукових дослідженнях.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним науковим дослідженням автора. На підставі проведеного патентно-інформаційного пошуку та вивчення матеріалів літератури, автором визначено актуальність теми роботи, сформульовані мета та завдання дослідження.

Особисто проведені епідеміологічні дослідження з детальним аналізом отриманих даних, клініко-неврологічне обстеження хворих, що перебували на стаціонарному лікуванні в лікарнях міста. Дисертант брала участь у проведенні лабораторных, комп'ютерно-томографічних, морфологічних досліджень. Самостійно проведений детальний статистичний аналіз і узагальнення клінічних, інструментальних і лабораторних даних. Написані всі розділи, сформульовано основні висновки і положення роботи, що виносяться на захист. Самостійно оформлена дисертаційна робота та автореферат, підготовлені до друку наукові статті.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати досліджень обговорені на наукових засіданнях кафедри нейрохірургії та неврології медичного факультету Сумського державного університету, науково-практичних конференціях неврологів Сумської області і м. Сум (2001-2004 рр.), ІІ Національному конгресі неврологів, психіатрів і наркологів України (Харків, 2002 р.), VI і VII Міжнародних конгресах студентів і молодих учених (Тернопіль, 2002 р., 2003 р.), І Всеукраїнській науково - практичній конференції студентів і молодих учених „Актуальні питання сучасної неврології" (Луганськ, 2003 р.), IV Міжнародній конференції студентів і молодих учених „Медицина-здоров'я ХХІ сторіччя" (Дніпропетровськ, 2003 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції „Актуальні питання теоретичної та практичної медицини" (Суми, 2002 р.), ІІ Республіканській науково-практичній конференції студентів і молодих учених „Сучасні проблеми клінічної та теоретичної медицини" (Суми, 2003 р.), ІІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції викладачів, студентів і молодих учених „Сучасні проблеми клінічної та теоретичної медицини" (Суми, 2004 р.), науково-практичній конференції з міжнародною участю „Діагностика, лікування, профілактика гострих та хронічних порушень мозкового кровообігу" (Харків, 2005 р.), Пленумах і конференціях науково-практичного товариства неврологів, психіатрів та наркологів України (Донецьк - Харків, 2005 р.; Луганськ, 2005 р.), Міжнародній науково-практичній конференції студентів, молодих вчених, лікарів та викладачів „Сучасні проблеми клінічної та теоретичної медицини" (Суми, 2005 р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 20 наукових праць, з них 15 одноосібно. Із них 9 статей у виданнях, ліцензованих ВАК України, 11 – у матеріалах наукових конференцій і конгресів.

Структура та обсяг дисертації. Основний зміст дисертації викладено на 146 сторінках машинопису, складається із вступу, огляду літератури, 5-ти розділів особистих досліджень, аналізу та узагальнення отриманих результатів, висновків, практичних рекомендацій, списку літератури, що містить 324 джерела (з них 185 – кирилицею, 139 – латиницею), додатка. Дисертація проілюстрована 23 таблицями, 18 малюнками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал і методи дослідження. Для вивчення основних тенденцій МІ в 2001-2002 рр. у м. Сумах було проведено стандартизоване епідеміологічне дослідження – регістр мозкового інсульту. Відповідно до рекомендацій ВООЗ був розроблений уніфікований протокол дослідження. За єдиною програмою проведене вивчення захворюваності, смертності, летальності, структури мозкового інсульту, ФР його розвитку залежно від віку, статі хворих - постійних жителів м. Сум.

Використано базову схему проведення регістру, яка затверджена центральним відділом регістру і яка включала реєстрацію усіх випадків мозкового інсульту в місті. Основні епідеміологічні характеристики інсульту – захворюваність, смертність, летальність розраховували з використанням формул відповідно до рекомендацій для проведення регістрів (Верещагин Н.В., Варакин Ю.Я., 2001; Thorvaldsen et al., 1997). Для порівняльної оцінки проаналізовані офіційні статистичні дані міського відділу "МЕДСТАТ".

Діагноз МІ базувався на стандартних критеріях, рекомендованих Всесвітньою організацією охорони здоров'я. Класифікували МІ залежно від типу: інфаркт мозку (ІМ), геморагічний інсульт (ГІ), неуточнений інсульт.

Можливі ФР розвитку мозкової катастрофи досліджували суцільним методом в осіб, що перебували на стаціонарному лікуванні в лікувально-профілактичних установах міста з приводу даної патології з 1 січня 2001 р. по 31 грудня 2002 р. і внесених до регістру. З 886 хворих у гострому періоді МІ були 444 (50,1%) чоловіки і 442 (49,8%) жінки. Особи молодші 60 років склали 36,9% (середній вік 50,80,3), 63,1% - старші 60 років (середній вік 68,70,3). Хворим цієї групи було проведено максимально можливе комплексне клініко-неврологічне обстеження з подальшим детальним аналізом медичної документації (історій хвороби, амбулаторних карт, протоколів комп'ютерної томографії головного мозку, патологоанатомічного розтину). Програма обстеження передбачала визначення таких показників, як стать, вік, наявність артеріальної гіпертензії (АГ), гіперхолестеринемії (ГХС), захворювань серця, цукрового діабету (ЦД), перенесених транзиторних ішемічних нападів, перенесеного раніше інсульту, психоемоційної напруги (гострої або хронічної), обтяжливого спадково-сімейного анамнезу, шкідливих звичок та ін.

З метою виявлення основних факторів, що впливають на перебіг і кінець МІ, ступеня їх значущості проведене обстеження 232 хворих у найгострішому і гострому періодах МІ, що перебували в неврологічному відділенні 4-й міської клінічної лікарні м. Сум. Серед них було 176 померлих протягом 28 діб з моменту початку захворювання (група фатального ішемічного і геморагічного інсультів) і 56 хворих з успішним кінцем гострого періоду ішемічного і геморагічного процесів. Групи були порівнянні за основними параметрами – віком, статтю, ФР, супутньою патологією.

Комплексне клініко-неврологічне обстеження проводили з використанням традиційних тестів, застосуванням шкали ком Глазго, Скандинавської шкали інсультів, критеріїв, рекомендованих А.М. Коноваловим. Стан вітальних функцій контролювався шляхом їх моніторування з обов'язковою консультацією терапевта, за наявності показань – кардіолога, нейрохірурга, судинного хірурга. Досліджувалося очне дно. За показаннями проводилася люмбальна пункція. Загальноклінічні і біохімічні лабораторні дослідження проводилися за загальноприйнятими методиками.

Loading...

 
 

Цікаве