WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Фізична реабілітація жінок другого зрілого віку при дископатії шийного відділу хребта (автореферат) - Реферат

Фізична реабілітація жінок другого зрілого віку при дископатії шийного відділу хребта (автореферат) - Реферат

Рівень LBP (пг/мл) у хворих на ХГС

1 група

(n=10)

2 група

(n=13)

3 група

(n=16)

4 група

(n=8)

Здорові

(n=25)

М

LQ

UQ

М

LQ

UQ

М

LQ

UQ

М

LQ

UQ

М

LQ

UQ

116,58*

104,35

126,74

85,94*

67,20

92,09

62,11*

48,06

69,97

33,45**

22,75

36,59

18,97

8,74

23,77

Примітки: M – медіана, LQ – нижній квартіль, UQ – верхній квартіль,

* - рівень значимості при порівняння зі здоровими за критерієм Wilcoxon р<0,001

** - рівень значимості при порівняння зі здоровими за критерієм Wilcoxon р<0,05

Таким чином, при хронічній НСV-інфекції при клініко-біохімічному загостренні у хворих на ХГС і ВГВ+С рівні LBP були достовірно підвищені і корелювали зі ступенем активності хвороби (мал. 2). У той же час при відсутності клінічних ознак загострення і мінімальних біохімічних проявах при хронічній HCV-інфекції гепатоцити синтезують достовірно підвищений рівень LBP (p<0,001), причому цей рівень корелює з активністю морфологічних змін в печінці, відображаючи запальний процес при хронічній HCV-інфекції.

Після проведеного лікування в досліджуваних групах хворих на ХГС та ВГВ+С сталися зміни у вмісті LBP. Як видно з мал. 2, в динаміці рівень LBP достовірно знизився після лікування як в групі хворих на ХГС, так і в групі хворих на ВГВ+С (p<0,001). Однак ні в одній з обстежених груп пацієнтів вміст LBP не досяг показника здорових осіб.

Враховуючи те, що LBP – гострофазний білок, рівень якого підвищується при запальному процесі в організмі, стає очевидним, що в печінці запалення продовжується, хоч інтенсивність його після лікування стала значно менше.

Підвищений синтез LBP у відповідь на поступаючий з кишечнику ліпополісахарид при взаємодії з CD14+ утворює комплекс ліпополісахарид+LBP+CD14, здібний до безпосередньої активації самих природних кілерів (CD16+) через цитокінову систему (IL-1, IL-6, TNF-), чим може бути пояснена наявність прямого кореляційного зв'язку між LBP та СD16+ (r = +0,71). Враховуючи виявлене зниження вмісту CD16+клітин, організму для боротьби з вірусом необхідна стимуляція функціональної активності природних кілерів.

Виявлення прямого зв'язку середньої інтенсивності (r = +0,75) між ЦІК з одного боку та LBP з іншого, швидше усього, пояснюється тим, що обидва показники відображають міру запального процесу. При тривалій персистенції вірусу створюються умови для подальшого формування ЦІК, які виводяться з організму моноцитарно-макрофагальною системою печінки і селезінки. Ці клітини знаходяться в активованому стані, виділяючи значно більшу кількість прозапальних цитокінів (IL-1, IL-6, TNF-) що було доведене Ивашкиным В.Т. і Маммаевым с соавт. (2001) і запропоновано використати їх для оцінки вираженості запального процесу в печінці. Як відомо, IL-1 та IL-6 – це цитокіни, що продукуються головним чином активованими макрофагами і основним їх "внеском" в патогенез запалення є індукція синтезу гепатоцитами білків гострої фази, зокрема LBP. Цим і пояснюється наявність прямого зв'язку (r = +0,67) між CD25+ клітинами та LBP. До того ж комплекс ліпополісахарид+LBP+CD14, що утворюється при зв'язуванні ліпополісахариду, який поступає по воротній вені печінки з кишечнику, сам по собі здібний до активації системи мононуклеарних фагоцитів печінки з подальшим виділенням медіаторів запалення Таким чином, клітини системи мононуклеарних фагоцитів та LBP в складі комплексу ліпополісахарид+LBP+CD14 здібні до взаємної стимуляції, що є однією з причин підтримання запального процесу. Узагальнення даних літератури і власні результати дослідження дозволили нам представити взаємозв'язок LBP з імунними порушеннями у вигляді схеми (див. мал. 3).

Враховуючи те, що комплекс ліпополісахарид+LBP+CD14 володіє безпосереднім активуючим впливом на макрофаги, стає зрозумілим, що, чим менше їх функціональна

Виведення з організму

LPS+ ЛПВП

1

LBP,

синтезується гепатоцитами

111

1

LBP / LPS

Комплекс

CD14

+

11

LPS

Активація NK-клітин, цитотоксичних CD8+

Активація моноцитів, макрофагов

Портальна

вена

Активація купферовських клітин

Активація ендотеліальних клітин

LPS

грамнегативної

флори

Виділення медіаторів запалення

IL-1, IL-6, IL-8, TNF-, ІФН-γ

порочне коло

Активація синтезу гепатоцитами білків гострої фази, в т.ч. LBP

Каскад запальних реакцій

Противірусна дія, активація CD3+, макрофагов, NK-клітин

Апоптоз інфікованих клітин

Пошкодження та лізис клітин-мішеней

Мал. 3. Схема дії ліпополісахарид-зв'язуючого білка (LBP)

активність, тим, отже більша кількість LBP необхідна для стимуляції функції фагоцитів, про що говорить і наявність зворотного кореляційного зв'язку між показниками LBP та фагоцитарним індексом (r = -0,53).

Враховуючи те, що LBP виробляється в організмі хворих на ХГС у відповідь на збільшення поступаючого з кишечнику по воротній вені ліпополісахариду грамнегативної флори при сутутньому дисбактеріозі, який в умовах запальної інфільтрації печінки може загострювати основний процес, стає очевидним, що в комплекс патогенетичного лікування доцільно включати препарати, що забезпечують з'єднання ліпополісахариду грамнегативної флори, та опосередковано, шляхом зменшення вироблення LBP, впливали б на активність запального процесу в печінці, а також сприяли б нормалізації власної мікрофлори кишечнику.

З цією метою в доповнення до базисної терапії у 21 хворого з мінімальною активністю ХГС і 10 хворих на ВГВ+С (1 група) були включені ентеросорбент полісорб та пребіотік хілак. Ентеросорбент полісорб забезпечує зв'язування та виведення багатьох активних в біологічному плані речовин, що мають білкову і небілкову природу, зокрема ендотоксин (ліпополісахарид), а пребіотик хілак сприяє відновленню порушеної мікрофлори кишечнику і призначалися за наступною схемою: хілак по 40-50 крапель всередину за 1 годину до їжі 3 рази на день з поступовим зниженням дози і полісорб у вигляді суспензії, яка готується шляхом внесення в склянку з кип'яченою водою по 1 столовій ложці, ретельно перемісити і приймати всередину через 1 годину після їжі 3 рази в доби через день. Тривалість курсу лікування становила 1-1,5 місяця. Для контролю ефективності проведеної терапії отримані результати порівнювалися з групою з 20 хворих на ХГС і 7 хворих на ВГВ+С з мінімальною активністю захворювання (2 група), що не отримували полісорбу та хілаку.

Під впливом проведеної терапії в обох групах пацієнтів спостерігалось зникнення скарг, позитивна динаміка клінічних проявів гепатиту (поліпшення загального стану, нормалізація апетиту, зникнення жовтяниці, важкості та чутливості в правому підребер'ї, відмічалася тенденція до нормалізації розмірів печінки), нормалізація обміну білірубіну, активності амінотрансфераз та позитивна динаміка імунних показників: лімфоцитів, СD3+лімфоцитів, CD25+, CD16+ клітин, ЦІК та показників фагоцитарної активності нейтрофілів. Показники ЦІК, CD25+, CD16+ лімфоцитов і фагоцитарного індексу наближалися до показників здорових осіб достовірно більш виражено при включенні додатково до базисної терапії хілаку та полісорбу.

Також нами виявлено в 1 групі хворих достовірно більш швидке зниження рівня LBP як серед хворих на ХГС (на 42,2% (р<0,05)), так і серед хворих на ВГВ+С (на 46,6% (р<0,05)).

Після лікування, що включало застосування хілаку та полісорбу, відмічався виражений клінічний ефект, що полягав в зникненні клінічних симптомів дисбактеріозу (дискомфорт в області живота після їжі, чергування запорів та послаблення стільця, здуття і буркоттиння в животі) у хворих, що були під нашим спостереженням. Після проведеного повторного мікробіологічного дослідження мікробного пейзажу кишечнику у хворих на ХГС та ВГВ+С 1 групи, на відміну від хворих 2 групи, відмічена нормалізація вмісту біфідобактерій та лактобактерій, зникнення ешеріхій з гемолітічними властивостями та переважання питомої ваги умовнопатогенної флори.

Спостереження за хворими через 12 місяців від початку комплексної терапії, що включала щадячий руховий режим, дієту (стіл №5), антиоксіданти (аєвіт), при клінічно вираженій інтоксикації - парентеральне введення дезінтоксикаційних засобів, гепатопротектори рослинного походження (карсіл), з противірусною метою призначення лаферону в дозі 3 млн МО через день в/м в комбінації з урсосаном по 1-2 капсули на день показало, що на фоні нормалізації клініко-біохімічних показників у всіх хворих відмічена позитивна динаміка маркерів вірусних гепатитів С і В: при ХГС анти-HCVcorеIgM як показник активності інфекційного процесу залишався ще трохи підвищеним лише у 24,5% хворих, в той же час РНК HCV не була виявлена у 30 з 32 обстежених пацієнтів. При ВГВ+С анти-HCVcorеIgM виявлявся лише у 17,5% хворих з мінімальною активністю, перевищуючи негативний показник лише в 1,5 рази. Оптична щільність HBsAg знизилась в середньому на 30%, а анти-HВs IgM знизився при мінімальній, слабкій та помірній активності гепатиту на 22,4%, 78,9% і 87,7% відповідно. У 8 обстежених методом ПЛР РНК HCV не була виявлена.

Loading...

 
 

Цікаве