WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Фізична реабілітація жінок другого зрілого віку при дископатії шийного відділу хребта (автореферат) - Реферат

Фізична реабілітація жінок другого зрілого віку при дископатії шийного відділу хребта (автореферат) - Реферат

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ЕПІДЕМІОЛОГІЇ ТА ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ

ім. Л.В. ГРОМАШЕВСЬКОГО

КОЛІУШ ОЛЬГА ІГОРЕВНА

УДК 616.36 – 002 + 616-092: 612.017.1 + 616.153.96

Функціональний взаємозв'язок ліпополісахарид-зв'язуючого білка та імунних зрушень у патогенезі хронічного вірусного гепатиту С

14.01.13 - інфекційні хвороби

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ - 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Кримському державному медичному університеті ім. С.І. Георгієвського МОЗ України.

Науковий керівник:

кандидат медичних наук, доцент Аршинов Павло Спиридонович , Кримський державний медичний університет ім. С.І. Георгієвського, завідувач кафедри інфекційних хвороб та епідеміології

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Вовк Алла Дмитрівна, Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського АМН України, завідувач відділу вірусних гепатитів і СНІДу;

доктор медичних наук, професор Мірошниченко Валентин Павлович, Запорізька медична академія післядипломної освіти, завідувач кафедри інфекційних хвороб

Провідна установа:

Одеський державний медичний університет МОЗ України

Захист відбудеться "21" квітня 2005 р. о 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.614.01 по захисту кандидатських дисертацій при Інституті епідеміології та інфекційних хвороб ім Л.В. Громашевського АМН України за адресою 01015, м. Київ, вул. Січневого повстання, 23

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту епідеміології та інфекційних хвороб ім Л.В. Громашевського АМН України (03038, м. Київ, вул. М. Амосова, 5).

Автореферат розісланий " 21" березня 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат мед. наук _____________ Кононенко В.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. Вірусний гепатит С є актуальною проблемою сучасної гепатології через переважне розповсюдження хронічних прогресуючих форм хвороби, з ризиком розвитку через 20-30 років цирозу або гепатоцелюлярної карциноми і недостатньою ефективністю лікування. На Україні ця проблема набуває особливе значення в зв'язку з тим, що країна відноситься до екологічно неблагополучних регіонів з високим рівнем ураження населення вірусом гепатиту С. (Возианова Ж.И. 2000, Гураль А.Л. с соавт. 2004, Шахгильдян І.В. с соавт., 1998, Вовк А.Д. с соавт., 2001).

У повсякденній клінічній практиці діагноз гепатиту С в 60-80% випадків встановлюється вже в хронічну фазу через маломаніфестний перебіг гострих форм хвороби (Возіанова Ж.І., Корчинський, 2001, Соринсон С.Н. 1998, Alter M.J. 1995, Hoofnagle J. H., Di Bisceglie A.M.,1997). Своєчасна діагностика хронічного гепатиту С (ХГС), патогенетичні аспекти прогнозування його перебігу і вибір раціональної терапії залишаються складними питаннями і вимагають подальшого вивчення.

Числені дані літератури вказують на тісний взаємозв'язок особливостей імунної відповіді організму, зокрема клітинно-опосередкованого імунітету, з тривалою персистенцією HCV в організмі хворого. (Возiанова та співавт., 1998; С.Н. Соринсон, 1998; Исаков В.А., Аспель Ю.В., 1999; Рябоконь О.В., Колесник Ю.М., 2002, Никитин И.Г. с соавт., 1999, Ивашкин В.Т. с соавт, 1997, Семененко Т.А., 2000, Ярилин А.А.,1996, Bertoletti А., 1997, Diepolder Н.М., 1996., Emi K. 1997, Mondelli M.U. 1996, Reherman B. 1997). Прогресування ж патологічного процесу в печінці при ХГС пов'язане з хронічним запальним процесом, виникаючим в тканині печінки, що призводить до формування фіброзу з подальшим розвитком цирозу (Маянський А.Н. с соавт, 1998, Соринсон С.Н., 1998). Відомо, що активність трансаміназ мало корелює з морфологічними змінами в тканині печінки (Комарова Д.А., Цинзерлинг В.А. 1999, Серов В.В. с соавт, 1999). Разом з цим, взаємозв'язок між імунним дисбалансом в організмі і інтенсивністю запального процесу в печінці в патогенезі ХГС вивчений недостатньо. Це вимагає пошуку нових маркерів, які дозволили б надійно оцінити активність запального процесу в печінці на будь-якому етапі хвороби.

Як такі лабораторні маркери загалом підходять майже всі субстанції, які або метаболізуються, або синтезуються в печінці. Такими речовинами, широко відомими своєю ранньою участю в системному запальному процесі, являються гострофазні білки сироватки. Одним з представників цих білків є ліпополісахарид-зв'язуючий (lipopolysaccharide-binding protein, LBP), відомий як гострофазний білок 1-го типу, що синтезується гепатоцитами у відповідь на збільшення надходження по воротній вені ліпополісахариду (LPS) кишечної палички при дисбактеріозі кишечнику і грає першорядну роль в швидкій індукції запальної відповіді в організмі (Яковлев М.Ю., Лиходед В.Г., 1996, Schumann, 1990). Патофізіологічна роль LBP зумовлена, передусім, утворенням комплексу ліпополісахарид+LBP, який через рецептори фагоцитів CD14+ викликає їх активацію, що сприяє випуску прозапальних цитокінів, індукуючих та підтримуючих запалення (Scafer З., 2002, Lukkari Т.А., 1999, Jirillo Е., 1998, Caradonna L., 2002). Відомо, що ХГС часто супроводжується синдромом надмірного зростання кишкової мікрофлори за рахунок грамнегативних бактерій, передусім, гемолізуючих ешеріхій та умовнопатогенної флори, що призводить до збільшення кількості ліпополісахариду кишечної палички, що поступає по системі портальної вени (Созинов А.С. с соавт., 2002). Деструктивні зміни сінусоїдних клітин печінки та гепатоцитів внаслідок пошкодження їх вірусом гепатиту С порушують їх здатність елімінувати ліпополісахарид, а це сприяє збільшенню його кількості в загальній системі кровообігу та потенцює подальше пошкодження печінки (Яковлев М.Ю. с соавт., 1996, Шенкман Б.З., Грачева Н.В., 1989, Лиходед В.Г. с соавт., 1996).

Ліпополісахарид грамнегативної кишкової мікрофлори бере участь в розвитку патологічних процесів при ХГС, зокрема надає виражений вплив на Т- і В-лімфоцити, активує макрофаги та збільшує продукцію інтерферону, що доведено численими експериментальними даними (Шенкман Б.З., Грачева Н.В., 1989, Яковлев М.Ю., 1996, Jirillo Е., 1998). Однак в доступній нам літературі дослідження рівня LBP при ХГС одиничні, а взаємозв'язок його змін з імунними зсувами в патогенезі цієї хвороби ми не зустріли.

Незважаючи на досягнення у вивченні гепатиту С, кардинальні питання лікування залишаються ще не повністю розкритими. Загальноприйняте лікування ХГС з тривалим застосуванням препаратів -інтерферону та рібавірину, що мають противірусну і імунокоригуючу дію, надає ефект лише в 42-46% при інфікуванні генотипом 1в (Fried MW. 2002, Manns MP., 2001), що недостатньо ефективно. На наш погляд, це диктує необхідність розробки удосконалених терапевтичних підходів, впливаючих саме на патогенетичні аспекти індукції запального процесу і імунну систему, тобто основні механізми прогресування ХГС.

У зв'язку з цим виявлення характеру імунологічних зсувів, дослідження вмісту LBP, з'ясування механізмів взаємодії LBP з показниками клітинного і гуморального імунітету в динаміці у хворих на ХГС і обгрунтування застосування з патогенетичною метою препаратів, що знижують надходження ліпополісахариду грамнегативної кишкової флори по воротній вені (сорбент полісорб) і сприяють нормалізації кишкової мікрофлори (пребіотик хілак) в комплексній терапії ХГС є найбільш важливим напрямом досліджень.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є фрагментом наукової теми кафедри інфекційних хвороб і епідеміології Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського: "Регіональні клініко-патогенетичні та епідеміологічні аспекти актуальних бактерійних та вірусних захворювань, оптимізація діагностики, лікування і профілактики" наукової проблеми: "Інфекційні хвороби. Вірусологія. Епідеміологія", шифр 02/21, № держ. реєстрації 0103 U 007102.

На основі приведених вище даних була визначена мета нашого дослідження.

Мета роботи: вивчити роль ліпополісахарид-зв'язуючого білка та імунних зрушень у патогенезі хронічного вірусного гепатиту С.

Відповідно до мети були поставлені наступні завдання:

  1. Вивчити клініко-біохімічні особливості перебігу хронічного гепатиту С в динаміці та характер порушень мікрофлори кишечнику з урахуванням активності патологічного процесу.

  2. Вивчити стан клітинного і гуморального імунітету та активності фагоцитозу у хворих на хронічний гепатит С в динаміці в залежності від активності процесу та зміни імунних показників під впливом лікування.

  3. Вивчити вміст ліпополісахарид-зв'язуючого білка у хворих на ХГС в залежності від ступеня активності клінічного перебігу та гістологічної картини гепатиту.

  4. Виявити взаємозв'язок між вмістом ліпополісахарид-зв'язуючого білка та імунними показниками в патогенезі хронічного гепатиту С.

  5. На підставі отриманих даних визначити доцільність застосування хілаку і полисорбу в комплексній терапії хронічного гепатиту С.

Об'єкт дослідження. Хворі на хронічний вірусний гепатит С.

Предмет дослідження. Вміст ліпополісахарид-зв'язуючого білка, показники клітинної, гуморальної ланок імунної системи і неспецифічного захисту, морфофункціональний стан печінки.

Loading...

 
 

Цікаве