WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Формування професіоналізму майбутніх інженерів-механіків у процесі фахової підготовки (автореферат) - Реферат

Формування професіоналізму майбутніх інженерів-механіків у процесі фахової підготовки (автореферат) - Реферат

Рентгенографія кісток тазу в прямій

проекції та за Лауенштейном

УЗД-контроль

через 2 тижні

Немає змін

Розширення суглобової щілини

Локальный остеопороз шийки стегнової кістки

Наявність симптому "фігури сльози"

Зсув голівки стегна догори та назовні

Немає змін

Немає змін

Малюнок. Алгоритм ранньої діагностіки хвороби Пертеса у дітей.

Побудована регресійна модель дозволяє визначити кількість нейтрофілів серед лейкоцитів (V, %) в залежності від рівня апоптозу лімфоцитів (Y, %) in vitro. Рівняння лінійної регресії має вигляд наступної формули: V = - (0,82 0,31) х Y + (60 3,8)

(r = - 0,51, р < 0,02)

На підставі рівняння у II стадії ХП вміст нейтрофілів серед лейкоцитів складає в середньому 55,0 % у діапазоні значень 52,9 – 59,6 %, у III стадії ці величини – 45,8 % (36,5 – 49,4 %), а на IV стадії – 51,5 % (48,2 – 53,9 %), відповідно. При цьому в контрольній групі нейтрофіли склали 56,4 % при діапазоні значень 53,1 – 60,0 %. На III стадії ХП діапазон значень не перекривається зі значеннями ні контрольної групи, ні з величинами, які характеризують II стадію. Крім того, інтервал перекривання значень на III і IV стадіях хвороби невеликий.

Таким чином, за відносним вмістом нейтрофілів можна оцінити ризик наявності у дітей ХП з метою наступної заглибленої і предметної діагностики, а також одержати додаткову інформацію для уточнення стадії захворювання.

На підставі отриманих даних нами був розроблений алгоритм обстеження дітей (див. малюнок), використання якого в практичній діяльності дозволяє визначити ознаки ісимптоми початкової стадії захворювання, що дозволило скоротити час установлення діагнозу з 4,6 0,8 до 2,8 0,7 місяців (p < 0,05).

Наші подальші дослідження, а також урахування результатів упровадження методів ранньої діагностики з використанням розробленого алгоритму дозволило підвищити якість діагностики захворювання. Зокрема, кількість пацієнтів, які звернулися з III і IV стадіями хвороби Пертеса, зменшилося з 56,7 % до 28,2 %. Варто думати, що використання запропонованих методів дозволить зменшити инвалідизацію і поліпшити якість життя дітей.

ВИСНОВКИ

У дисертації представлене нове теоретичне обґрунтування взаємозв'язку і залежності порушень біотичного рівня остеотропних мінеральних елементів (Ca, P, Mg, Zn, Cu) і розвитку хвороби Пертеса . Встановлений кореляційний зв'язок між порушеним балансом остеотропних біохімічних паттернів дозволив з нових позицій підійти до оптимізації діагностичних критеріїв ХП.

  1. Поширеність ХП у дітей, що мешкають у великому промисловому регіоні, складає 20,5 на 100 тисяч дитячого населення, з переважною поразкою хлопчиків (співвідношення 6,5:1) і дітей старше 5 років (до 75,0 %).

  2. Характерним для дітей, хворих на ХП, є високий ступінь ортопедичної патології (до 87,0 %): дисплазія тазостегнових суглобів на першому році життя (31,6 %), сколіози (28,3 %), плосковальгусні стопи і плоскостопість (53,3 %), множинність клінічних ознак синдрому недиференційованої системної сполучнотканинної дисплазії: гіпермобільність суглобів, гіпереластичність шкіри, наявність пупкових і пахвино-мошонкових гриж, аберантних хорд і аномалії розвитку клапанного апарату серця, ущільнення стінок внутрішньопечінкових жовчних ходів, перегин жовчного міхура – які спостерігаються в 95,0 % випадків. Факторами ризику з розвитку ХП у дітей є: проживання в несприятливих екологічних зонах (70,0 % випадків), зайнятість батьків на шкідливих промислових підприємствах (76,6 % випадків), патологія вагітності й пологів (56,6 % випадків), ортопедична патологія батьків (34,0 % випадків).

  3. Ранніми клінічними симптомами ХП є: періодичні болі в колінному або тазостегновому суглобі без будь-яких виражених ознак лабораторної активності процесу, наявність згинально-розгинальної контрактури в тазостегновому суглобі з обмеженням ротаційних рухів стегна (100% випадків), гіпотрофія м'язів ураженої кінцівки і пов'язане з цим порушення ходи (70 % випадків). До ранніх сонографічних ознак ХП у дітей відноситься синовіїт і наявність набряклості параартикулярних структур ураженого суглоба (у всіх випадках), ранньою рентгенологічною ознакою є розширення суглобної щілини в тазостегновому суглобі на тлі остеопорозу епіфіза голівки і шийки стегнової кістки (у всіх випадках).

  4. На доклінічному етапі розвитку ХП виявляється дисбаланс остеотропних мінеральних елементів у крові: достовірне підвищення рівня цинку з 0,056 ммоль/л (у контролі) до 0,061 ммоль/л; зниження вмісту міді з 0,017 ммоль/л (у контролі) до 0,012 ммоль/л і магнію з 1,62 ммоль/л (у контролі) до 1,39 ммоль/л.

  5. Початкові етапи розвитку ХП характеризуються дисбалансом факторів метаболізму кісткової тканини у вигляді підвищення активності лужної фосфатази в крові до 585 МО/л (у здорових однолітків - 532 МО/л), збільшення екскреції вільного оксипроліну із сечею до 20,0 % від рівня загального, а також гіпофункцією паращитоподібних залоз на 15,0 % щодо нормальних значень.

  6. Прогресування хвороби Пертеса з тривалою резорбцією кісткової тканини у дітей корелює із збільшенням кількості апоптичних (з 24,5 7,2 у II стадії до 35,6  7,3 у III стадії) і некротичних (з 12,6 5,3 у II стадії до 21,4  3,9 у III стадії) лімфоцитів крові.

  7. Використання в клінічній практиці розроблених критеріїв ранньої діагностики ХП у дітей дозволило скоротити час установлення діагнозу з 4,6 0,8 до 2,8 0,7 місяців (p < 0,05) і відповідно зменшити кількість дітей, які звернулися з пізніми стадіями захворювання, з 56,7 % до 28,2 %.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

  1. При встановленні діагнозу ХП у дітей необхідно враховувати дані анамнезу, що стосуються високої частоти реєстрації у родичів першої і другої лінії споріднення і сибсів ортопедичної патології, особливо дисплазії тазостегнових суглобів на першому році життя, сколіозу, плосковальгусних стіп і плоскостопості, а також наявності клінічних проявів дисплазії сполучної тканини.

  2. До ранніх клінічних проявів остеохондропатії голівки стегнової кістки (ХП) у дітей відносяться болі в колінному і тазостегновому суглобах, що періодично відновляються (від декількох днів до тижнів) у сполученні зі згинально-розгинальною контрактурою стегна і порушенням ротаційних рухів без супутніх ознак, що свідчать про запальну активність процесу.

  3. Виявлення дисбалансу в спектрі остеотропних мінеральних елементів у вигляді підвищення змісту цинку в крові більш ніж на 25,0 %, кальцію на 9,5 %, зниження міді на 35,3 %, магнію на 13,9 %, фосфору на 17,6 % є показником розвитку ХП у дітей.

  4. Підвищення активності лужної фосфатази в крові до 585 МО/л (при нормі 532 МО/л), збільшення екскреції вільного оксипроліну із сечею до 20,0 % від рівня загального, а також гіпофункція паращитоподібних залоз на 15,0 % щодо нормальних значень є ранніми діагностичними ознаками розвитку ХП у дітей. Для верифікації діагнозу на ранніх стадіях ХП у дітей показано використання таких сонографічних ознак поразки тазостегнового суглоба(ів), як синовіїт і набряклість параартикулярних структур, а також рентгенологічних даних у вигляді розширення суглобної щілини, більш вираженої в медіальному відділі із супутніми проявами остеопорозу епіфізу голівки і шийки стегна.

СПИСОК ПУБЛІКАЦІЙ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

  1. Герасимов И.Г., Усикова Т.Я., Игнатов Д.Ю., Кравченко А.И. Некоторые диагностические цито-биохимические критерии болезни Легг-Кальве-Пертеса // Ортопедия, травматология и протезирование. – 2002. - № 4.– С. 61-64. (Провів аналіз цито-біохімічних показників хвороби Пертеса.)

  2. Климовицкий В.Г., Усикова Т.Я., Верещагин С.И., Кравченко А.И., Цуркан М.А. Роль нарушения минерального гомеостаза в механизме развития остеонекроза при болезни Пертеса // Український медичний альманах. – 2003. - № 3. – С. 69-73. (Обґрунтував патогенетично розвиток остеонекрозу при хворобі Пертеса.)

  3. Кравченко А.И. Новые критерии ранней диагностики болезни Пертеса у детей // Питання експериментальної та клінічної медицини. – 2004. – Вып. 8, Т. 1. – С. 237-241. (Виконано самостійно.)

  4. Кравченко А.И. Особенности влияния меди на структурно-морфологические изменения костной ткани у детей при болезни Пертеса // Травма. – 2004. – Т. 5, № 2. – С. 147-152. (Виконано самостійно.)

  5. Климовицкий В.Г., Герасимов И.Г., Усикова Т.Я., Кравченко А.И. и др. Новые аспекты в старой проблеме этиологии и патогенеза болезни Пертеса // Ортопедия, травматология и протезирование. – 2004. - № 2. – С. 109-114. (Визначив причини та механізм розвитку хвороби Пертеса.)

  6. Климовицкий В.Г., Усикова Т.Я., Кравченко А.И. Нарушение минерального гомеостаза у детей при болезни Пертеса //Травма. – 2005. – Т. 6, № 3. – С. 278-283. (Провів дослідження та статистичну обробку матеріалу, зробив та обґрунтував висновки.)

  7. Климовицкий В.Г., Усикова Т.Я., Юлиш Е.И., Кравченко А.И. Кальций – фосфорный обмен у детей при болезни Пертеса //Вестник физиотерапии и курортологии. – 2005. – Т. 11, Спецвыпуск. – С. 85-88. (Провів дослідження та статистичну обробку матеріалу, зробив та обґрунтував висновки.)

  8. Усикова Т.Я., Золотухин С.Е., Кравченко А.И. и др. Медикаментозная терапия при болезни Легг-Кальве-Пертеса // ХШ з'їзд ортопедів-травматологів України: Збірник наукових праць з'їзду. – Київ-Донецьк, 2001. – С. 266-268

  9. Верещагин С.И., Климовицкий В.Г., Кравченко А.И., Цуркан М.А. Аспекты минерального гомеостаза детей при болезни Пертеса // Человек и его здоровье – VIII Российский национальный конгресс 24-28 ноября 2003. – Санкт-Петеребург, 2003. – С. 167-168.

Loading...

 
 

Цікаве