WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Формування професіоналізму майбутніх інженерів-механіків у процесі фахової підготовки (автореферат) - Реферат

Формування професіоналізму майбутніх інженерів-механіків у процесі фахової підготовки (автореферат) - Реферат

При вивченні професійного статусу батьків відзначено, що в більшості випадків – 46 дітей (76,6 %) росли в робочих родинах, причому у 28 з них (46,6 %) батьки працювали на підприємствах важкої промисловості, а матері 10 (16,6 %) – на виробництві, пов'язаному з токсичними відходами. У жінок, що працювали в умовах шкідливих виробництв, були зареєстровані хронічні захворювання, часті ГРВІ. Гінекологічна патологія відзначена в анамнезі у 34 матерів (56,6 %). Переважали ранні і пізні гестози – 15 випадків (44,1 %), патологія нирок – 8 випадків (23,5 %), загроза переривання вагітності мала місце у 4 жінок (11,7 %), артеріальна гіпертензія – у 3 (8,8 %), а перебіг вагітності у матерів здорових дітей контрольної групи ускладнювався раннім гістозом у 8 випадках (21,6 %), пізнім – у 2 (5,4 %) і загрозою переривання вагітності лише в одному (2,7 %). Пасивними курцями були 42 дитини (70,0 %) із хворобою Пертеса, у той час як у контрольній групі їхнє число виявилося в 1,5 рази менше (17 дітей – 46,0 %). Установлено, що велика частина обстежених дітей із хворобою Пертеса (70,0 % - 42 випадки) проживали у великихіндустріальних центрах з розвинутою гірничодобувною і машинобудівною промисловістю, у той час як у сільських районах проживало лише 30,0 % дітей (18 випадків). Проведені дослідження показали, що до групи ризику з розвитку ХП і подальшого спостереження можуть входити діти із сукупністю наступних факторів ризику: наявність у дітей проявів синдрому недиференційованої дисплазії сполучної тканини (95,0%), екологічно несприятливі умови проживання (70,0 %), патологія вагітності і пологів (56,6 %), несприятлива з ортопедичних захворювань спадковість (31,6 %).

Проведений аналіз клінічних показників стадійного розвитку ХП у дітей показав, що серед ранніх клінічних ознак з високою частотою при ХП у дітей реєструються: зменшення амплітуди й об'єму рухів в ураженому суглобі, порушення внутрішньої і зовнішньої ротації стегна, локальна напруга м'язів (м'язова контрактура) спостерігаються у 100 % хворих, болі в колінному (67,0 %), рідше – у тазостегновому (33,0 %) суглобах без місцевих ознак, що свідчать про запалення,гіпотрофія м'язів ураженої кінцівки і пов'язане з цим порушення ходи (70 % випадків). Примітно, що за характером больового синдрому і його локалізації з достатньою долею вірогідності можна припустити дебют ХП. Так, болі відрізнялися періодичним і короткочасним характером, повторювалися в різні інтервали часу (від декількох днів до тижнів).

Ультразвукове дослідження показало, що відсутність позитивної динаміки у розв'язанні синовіїту, так само як порушення чіткості контуру кісткової частини епіфізу і стовщення капсули суглоба протягом 4-6 тижнів від початку захворювання, підтверджене описаними вище клінічними ознаками, істотно підвищує імовірність діагнозу ХП на ранніх стадіях. За результатами досліджень, одним з ранніх рентгенологічних симптомів ХП, який мав місце у всіх пацієнтів, було помірне розширення суглобної щілини в медіальному відділі – між внутрішнім контуром епіфізу і зовнішнім контуром фігури "сльози" на стороні поразки. Досить патогномонічним діагностичним симптомом, за нашими даними, є збереження нормальної щільності епіфізу голівки стегна при незначно вираженому остеопорозі шийки стегнової кістки, що спостерігалося у 89,0 % хворих у I стадії. До ранніх рентгенологічних ознак ХП відноситься невеликий зсув стегна догори і ззовні і помірно виражений підвивих голівки стегна. В наших спостереженнях такі симптоми мали місце у 50,0 % пацієнтів.

Аналіз результатів дослідження остеотропних мінералів і процесів, що характеризують кістковий метаболізм, показав, що у дітей із ХП мали місце як надмірний, так і знижений вміст досліджуваних макро- і мікроелементів. Примітно, що порушення вмісту остеотропних МЕ виявилося взаємозалежним і тісно корелювало з ознаками, властивими різним стадіям ХП, характеризуючи ступінь їхньої тяжкості і об'єм поразки кісткової тканини (таблиця 1).

Таблиця 1

Вміст мікроелементів в крові дітей, які вперше звернулися за допомогою, в залежності від стадії хвороби Пертеса (M m)

Стадія

хвороби

Мікроелементи, (ммоль/л)

P

Ca

Mg

Zn

Cu

I (n=5)

II (n=17)

III (n=13)

IV (n=6)

9,031,59

10,960,71

9,380,77

9,800,99

2,130,29

2,290,20

1,860,18

1,800,33

1,500,21

1,410,11*

1,400,14*

1,260,18*

0,0700,003*

0,0660,004*

0,0600,005

0,0440,008*

0,0110,003*

0,0130,002*

0,0090,002*

0,0160,002

Без урахування

стадії хвороби

(n=41)

10,030,50*

2,060,12

1,390,07*

0,0610,005

0,0120,001*

Контрольна група

(n=37)

11,080,48

2,090,11

1,620,10

0,0560,002

0,0170,002

Примітка. * показники вірогідно відрізняються від контролю (p < 0,05).

У обстежених дітей незалежно від стадії хвороби нами було встановлено достовірне зменшення середнього показника вмісту фосфору (на 9,4 %), магнію (на 13,9 %) і міді (на 29,4 %). У той же час вміст цинку в крові у хворих, які вперше звернулися за допомогою, виявився вірогідно підвищеним не тільки в порівнянні з показником контрольної групи, але й у дітей у I і II стадіях захворювання, у середньому на 20 %. Крім того, у дітей у I стадії захворювання відзначена тенденція до підвищення рівня кальцію в крові в порівнянні з аналогічним показником контрольної групи (р>0,05). Виявлені зміни можуть бути пов'язані з підвищеним виходом кальцію з кісткової тканини в результаті деструктивних процесів, які повільно розвиваються, з послідовним порушенням мікроархітектоніки губчастої речовини епіфізу голівки стегнової кістки. Можливо, тенденція до збільшення кальцію в крові в II стадії захворювання є відображенням прогресування патологічних процесів. Подібним до змін було статистично істотне (до 9,03 1,59 ммоль/л) зниження найважливішого остеотропного макроелементу – фосфору. Прогресування процесу резорбції кісткової тканини багато в чому визначає трансформацію процесу в III стадію захворювання, сприяючи більш вираженому зниженню рівня кальцію в порівнянні з показниками контрольної групи (1,86 0,80 ммоль/л і 2,09 0,11 ммоль/л відповідно). Поряд з цим тенденція до гіпофосфатемії, що була зареєстрована у дітей із ХП на всіх стадіях захворювання, особливо – на пізніх (III стадія – 9,38 0,77 ммоль/л і IV стадія – 9,80 0,99 ммоль/л при 11,08 0,48 ммоль/л у дітей контрольної групи) цілком закономірно приводить до активації діяльності остеокластів, що підсилює резорбтивні процеси в проксимальному епіметафізі стегнової кістки. Відзначено тенденцію до зменшення вмісту магнію в крові хворих, починаючи з I стадії захворювання (1,50 0,21 ммоль/л при 1,62 0,10 ммоль/л у здорових однолітків). У наступних II - III стадіях його дефіцит вірогідно (р<0,05) зростає, а в IV стадії виявляється найбільш вираженим (1,26 0,18 ммоль/л і 1,62 0,10 ммоль/л). Отримані дані дозволяють аргументовано думати, що гіпомагніемія при досліджуваній патології не тільки підтримує, але і збільшує гіпокальціемію, сприяє порушенню окислювально-відновних процесів, зниженню енергетичного обміну в кістковій тканині. Очевидно, нові остеоїдні балки, що формуються, до III і IV стадій захворювання тривалий час не мінералізуються кальцієм, фосфором, магнієм, що на тлі зниженого рівня метаболізму значно подовжує терміни відбудовного періоду, який при ХП може тривати на протязі декількох років.

Наші дослідження також підтвердили наявність фізіологічного антагонізму есенціальних мікроелементів – цинку і міді. Так, при підвищенні вмісту цинку в крові хворих (на 25 %) у I стадії захворювання відзначене рівнобіжне зниження рівня міді (на 35 %). Аналогічна залежність встановлена й у наступних стадіях ХП. Якщо в II стадії захворювання вміст цинку вірогідно вище контролю (0,066 0,004 ммоль/л при 0,0560 0,002 ммоль/л у контролі), то рівень міді вірогідно нижче (0,013 0,002 ммоль/л при 0,017 0,002 ммоль/л у контролі).

Loading...

 
 

Цікаве