WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Формування професіоналізму майбутніх інженерів-механіків у процесі фахової підготовки (автореферат) - Реферат

Формування професіоналізму майбутніх інженерів-механіків у процесі фахової підготовки (автореферат) - Реферат

Задачі дослідження:

  1. Вивчити частоту зустрічальності хвороби Пертеса у дітей великого промислового регіону.

  2. Дослідити роль спадкоємної патології, несприятливих факторів преморбідного тла на розвиток хвороби Пертеса у дітей.

  3. Виявити особливості сучасного клінічного перебігу хвороби Пертеса у дітей з визначенням ранніх маркерів її розвитку.

  4. Визначити вміст остеотропних мінеральних елементів та інших показників, що відбивають метаболізм кісткової тканини, а також стан апоптозу і некрозу лімфоцитів периферичної крові у дітей у залежності від стадії хвороби Пертеса .

  5. Вивчити залежність між показниками рівня остеотропних мінералів, дієнових кон'югатів, церулоплазміну, активності лужної фосфотази, екскреції оксипроліну із сечею і даними клінічної, сонографічної та рентгенологічної характеристик у дітей з різними стадіями хвороби Пертеса .

  6. Визначити фактори ризику з розвитку хвороби Пертеса, розробити і представити інформативні критерії ранньої діагностики захворювання.

Об'єкт дослідження: особливості метаболізму кісткової тканини у дітей з хворобою Пертеса.

Предмет дослідження: клінічна симптоматологія, вміст мінеральних остеотропних елементів у крові, біохімічний статус, рівень апоптозу лімфоцитів, соно- і рентгенографічна семіотика ранніх і пізніх стадій ХП у дітей.

Методи дослідження: загальноприйняті клінічні методи дослідження з визначенням стигм дисплазії сполучної тканини, біохімічні (вміст Ca, P, Mg, Cu, Zn у крові, активність лужної фосфатази, дієнових кон'югатів, церулоплазміну, а також рівень екскреції оксипроліну, неорганічного фосфору і креатиніну із сечею), імунологічні (НСТ-тест, спонтанний апоптоз лімфоцитів), а також методи сонографічного, рентгенологічного й атомно-абсорбційного дослідження.

Наукова новизна отриманих результатів:

  • на підставі аналізу генеалогічного дослідження, вивчення частоти реєстрації і характеру преморбідного тла, проявів синдрому недиференційованої системної сполучнотканинної дисплазії визначені фактори ризику розвитку хвороби Пертеса у дітей;

  • вперше встановлена частота, характер і роль порушеного обміну остеотропних мінеральних елементів у залежності від стадії ХП;

  • вперше поряд з порушеннями мінерального обміну, що виявляються закономірно, визначена роль стану апоптозу і некрозу лімфоцитів крові в генезі остеонекрозу голівки стегнової кістки у дітей із ХП;

  • вперше встановлений кореляційний зв'язок між показниками обміну остеотропних мінеральних елементів у дітей з різними стадіями ХП і результатами клініко-соно-ренгенографічних змін;

  • розроблено і представлено алгоритм ранньої діагностики ХП у дітей.

Практичне значення отриманих результатів. Впровадження в клінічну практику розроблених діагностичних критеріїв ранніх стадій ХП таких, як особливості больового суглобного синдрому, характер розладів обміну остеотропних мінеральних елементів, біохімічних порушень, а також уточнення рентгенологічних змін дозволяє істотно поліпшити якість диференційної діагностики захворювання і вчасно визначити об'єм і тактику терапевтичних заходів.

Результати досліджень впроваджені в практичну діяльність дитячого відділення НДІ травматології та ортопедії при Донецькому державному медичному університеті ім. М. Горького, а також спеціалізованих (кардіоревматологічних) відділень обласних і міських дитячих клінічних лікарень міст: Дніпропетровська, Донецька, Харкова, Полтави, Одеси.

Отримані результати дослідження використовуються в навчальному процесі лікарів педіатрів і ортопедів-травматологів на ФПО Донецького державного медичного університету ім. М. Горького.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно проведено аналіз стану досліджуваної проблеми, клініко-лабораторне обстеження, лікування і спостереження дітей із ХП. Здобувач брав участь у заборі біологічних субстратів для лабораторних досліджень, аналізі біохімічних показників, у т.ч. мінерального обміну у обстежених хворих. Самостійно систематизував і розробив діагностичні критерії ранньої діагностики ХП у дітей. Автор особисто виконав статистичну обробку отриманих матеріалів, представив багатопрофільний аналіз результатів дослідження, доповів результати досліджень на наукових конференціях, з'їзді.

Апробація роботи. Основні положення дисертації повідомлені на ХШ з'їзді травматологів-ортопедів України (м. Донецьк, 2001), на конференції дитячих ортопедів-травматологів Росії (м. Санкт-Петербург, 2003), Українській науково-практичної конференції "Ушкодження і захворювання суглобів у дітей" (м. Сопіно, 2005), на засіданні науково-практичного товариства ортопедів-травматологів Донбасу (м. Донецьк, 2003, 2004, 2005).

Публікації результатів дослідження. За темою дисертації опубліковано 7 статей у наукових журналах, що входять до переліку, затвердженого ВАК України для публікації результатів дисертаційних робіт, у т.ч. 2 самостійно, а також 2 роботи в збірниках матеріалів з'їздів і конференцій.

Структура й обсяг дисертації. Матеріали дисертації викладені на 120 сторінках машинописного тексту. Робота складається із введення, огляду літератури, 4-х розділів власних досліджень, аналізу й узагальнення результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій і списку літературних джерел. Список використаної літератури містить 195 джерел, у т.ч. 83 – іноземних авторів. Дисертація ілюстрована 12 малюнками, 16 таблицями і 1 додатком.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Результати дисертаційного дослідження засновані на матеріалах обстеження і спостереження 60 дітей із хворобою Пертеса у віці від 4 до 14 років, що знаходилися в період 2001-2004 років на обстеженні й лікуванні у відділенні травматології й ортопедії для дітей Науково-дослідного інституту травматології та ортопедії при Донецькому державному медичному університеті ім. М. Горького. Контрольну групу склали 37 здорових однолітків.

Діагноз ХП установлювали і формулювали відповідно до загальноприйнятої класифікації С.А. Рейнберга. При первинній госпіталізації до стаціонару переважали діти з II (17 чол. – 28,3 %) і III (20 чол. – 33,3 %) стадіями ХП. У 9 дітей (15,0 %) мала місце I і у 14 дітей (23,4 %) – IV стадії захворювання. У 14 дітей (23,0 %) спостерігалася двостороння поразка тазостегнового суглоба. Залучення до патологічного процесу суміжного суглоба відбувалося послідовно: у 73,6 % – через 6-7 місяців, у 26,4 % – протягом року.

Відповідно до задач дослідження у всіх пацієнтів поряд із загальноприйнятим клінічним обстеженням вивчали в крові вміст і співвідношення остеотропних мінеральних елементів (Ca, P, Mg, Zn, Cu), лужної фосфатази (ЛФ), рівень екскреції оксипроліну (ОП) із сечею, фосфору неорганічного (Рн), а також рівень дієнових кон'югатів, церулоплазміну і стан апоптозу лімфоцитів периферичної крові.

Клінічне обстеження, яке включало огляд пацієнтів, припускало цілеспрямоване вивчення генеалогічного анамнезу, характеру перебігу вагітності і пологів, післянатального розвитку дитини, преморбідного тла, часу і причини появи перших скарг і симптомів захворювання, їхніх особливостей, урахування проявів синдрому недиференційованої дисплазії сполучної тканини і т.п.

Виконувалося також сонографічне і рентгенологічне дослідження тазостегнових суглобів.

Отримані в результаті клінічних, лабораторних та інструментальних досліджень дані, обробляли за допомогою статистичних програм "STATGRAPHICS" на РС Pentium III.

Результати власних досліджень та їх обговорення. Відповідно до наших досліджень,поширеність хвороби Пертеса у Донецькій області склала 20,5 на 100 тисяч дитячого населення, що в цілому погоджується з літературними даними (P.J. Hall, 1989; W.D. Kealey,2000). При цьому співвідношення хлопчиків і дівчинок склало 6,5:1, а питома вага хворих шкільного віку – 75,0 %.

Проведене генеалогічне дослідження виявило, що в 76 випадках (31,6 %) у дідусів і бабусь дітей із ХП, в основному, по материнській лінії (у 46 випадках 60,6%), мала місце та або інша патологія опорно-рухового апарату. У 34 випадках (28,3 %) вона відзначалася у батьків хворих дітей, а у рідних братів і сестер батьків у 32 випадках (26,6 %). У контрольній групі число родичів із захворюваннями опорно-рухового апарату було значно нижче і спостерігалося в 62 випадках (19,7 %). Дослідження так само показали наявність різних клінічних проявів синдрому дисплазії сполучної тканини у обстежених дітей. Так, різна ортопедична патологія спостерігалася у 87,0 % дітей із ХП, зокрема, сколіози різного ступеня – у 17 дітей (28,3 %), плосковальгусні стопи і плоскостопість – у 32 (53,3 %), дисплазія тазостегнових суглобів на першому році життя – у 19 (31,6 %). Синдром гіпермобільності суглобів виявлений у 34 дітей (56,6 %), гіпереластичність шкіри – у 57 дітей (95,0 %). У 18 випадках (30,0 %) констатували наявність пупкових і пахвино-мошонкових гриж. Наявність ознак недиференційованої системної дисплазії сполучної тканини було підтверджено і сонографічними дослідженнями внутрішніх органів, виконаними у 18 дітей із ХП. У 13 дітей (72,2 %) виявили аномалії розвитку клапанного апарату серця, наявність аберантних хорд, у 16 дітей (88,9 %) спостерігалося ущільнення стінок внутрішньопечінкових жовчних ходів, перегин жовчного міхура визначався у 14 хворих (77,8 %). Стигми дизембріогенезу визначалися у 39 дітей з ХП (65,0 %), тоді як у контрольній групі – тільки у 8 дітей (21,6%).

Loading...

 
 

Цікаве