WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Формування професіоналізму майбутніх інженерів-механіків у процесі фахової підготовки (автореферат) - Реферат

Формування професіоналізму майбутніх інженерів-механіків у процесі фахової підготовки (автореферат) - Реферат

3

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. М. ГОРЬКОГО

НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ МЕДИЧНИХ ПРОБЛЕМ СІМ'Ї

КРАВЧЕНКО ОЛЕКСАНДР ІВАНОВИЧ

УДК 616.032-616.728.2

Оптимізація ранньої діагностики хвороби пертеса у дітей

14.01.10 - педіатрія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Донецьк - 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Донецькому державному медичному університеті ім. М. Горького МОЗ України

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор

ЮЛІШ ЄВГЕН ІСААКОВИЧ,

Донецький державний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України, завідувач кафедри пропедевтики дитячих хвороб

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор

ПРОХОРОВ ЄВГЕН ВІКТОРОВИЧ,

Донецький державний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України, завідувач кафедри дитячих хвороб № 1

доктор медичних наук, професор

КАЛАДЗЕ МИКОЛА МИКОЛАЙОВИЧ,

Кримський державний медичний університет ім. С.І. Георгієвського МОЗ України, завідувач кафедри педіатрії з курсом фізіотерапії

Провідна установа:

Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ України, кафедра

педіатрії № 2

Захист дисертації відбудеться " 7 " грудня 2005 р. о 14.00 годині на

засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.600.03 при Науково-дослідному інституті медичних проблем сім'ї Донецького державного медичного університету ім. М. Горького МОЗ України (83114, м. Донецьк, пр. Панфілова, 3).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького державного медичного університету ім. М. Горького МОЗ України (83098, м. Донецьк, пр. Ілліча 16)

Автореферат розісланий " 4 " листопада 2005 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат медичних наук Рогова О.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Захворювання опорно-рухового апарату у дітей є не тільки медичною, але і важливою соціально-економічною проблемою, тому що нерідко ведуть до розвитку інвалідності в дитячому і працездатному віці. Особливе місце серед них приділяється хворобі Пертеса (ХП) – остеохондропатії голівки стегнової кістки (В.Г. Клімовицький і співавт.,1999). Актуальність проблеми підкреслюється досить високою частотою зустрічальності ХП і виразною тенденцією до росту показника захворюваності (Т.Я. Усікова і співавт., 2000). Незважаючи на відомі успіхи у вивченні питань патогенезу, клініки і лікування ХП, ряд позицій, особливо що стосується розробки критеріїв ранньої діагностики і визначення провідного симптомокомплекса захворювання, залишаються не вирішеними (О.М. Лук'янова і співавт., 2000). Дебют ХП, як правило, перебігає на субклінічному рівні (Т.Я. Усікова і співавт., 2001) і через відсутність патогномонічних ознак у 40-91,8 % випадків діагностується тільки в стадії, яка сформувала остеонекроз епіфіза голівки і шийки стегнової кістки, тобто в період важко оборотних патологічних змін кісткової тканини (О.А. Баталов і співавт., 1998; В.Г. Гачок і співавт., 2000).

Як наслідок пізня діагностика приводить до високого відсотку незадовільних виходів, розвитку раннього коксартрозу, перебіг якого прогресує через інконгруентність елементів тазостегнового суглоба (Е.А. Волокитіна і співавт., 2000). Досить відмітити, що показник інвалідності в працездатному віці при ХП коливається від 50 % до 89,5 % випадків (А.В. Белецький, 1994; В.І. Тарасов, 1994). Раніше виконані дослідження свідчать, що з числа дорослих інвалідів з дитинства з ортопедичною патологією питома значимість ХП складає майже половину – 43,9 % (Т.Я. Усікова і співавт., 1998).

Друга не менш важлива складова частина досліджуваної проблеми – недостатнє знання і поінформованість педіатрів і сімейних лікарів у питаннях діагностики ХП. На ранніх етапах хвороби представляється складним проведення диференційного діагнозу з іншими розповсюдженими серед дітей захворюваннями суглобів, у т.ч. запального генезу. При цьому відмінною рисою дебюту клінічних проявів ХП вважаються виразність симптомів і, відповідно, тривалість безболісного періоду, що перебігають на субклінічному рівні (Т.Я. Усікова та співавт., 1998). Природно у подібних умовах особливого значення набувають додаткові методи ранньої діагностики ХП.

Метод ультразвукового дослідження, який використовується в останні роки для діагностики різних захворювань, виявився досить інформативним для судження про анатомічні взаємини і характеристики тазостегнового суглоба, однак одержати при цьому об'єктивні дані про стан дегенеративно-дистрофічних процесів на ранніх стадіях ХП не представляється можливим (Е.В. Кулаженко, 2001).

Що стосується широкого використання рентгенологічного дослідження, то як метод ранньої діагностики ХП у даний час воно не розглядається, тому що має ряд обмежень і недоліків (Т.Я. Усікова та співавт., 1998). Так само контрастна рентгенографія, яка застосовується в ряді випадків з метою оцінки стану кровотоку в ураженій голівці стегнової кістки і в цілому у нижній кінцівці, а також визначення внутрішньокісткового і внутрішньосуглобного тиску, дозволяють лише побічно і, на жаль, тільки на пізніх стадіях хвороби одержати уяву про розлад кровообігу (В.Г. Гачок і співавт., 2000; R.C. Henderson et al, 1990).

У цьому зв'язку з метою раннього виявлення локальних дистрофічних процесів у кістці провідного значення набуває вивчення біохімічних паттернів, зокрема, остеотропних мінеральних елементів, що беруть участь у підтримці балансу хімічного складу кісткової тканини. Так, до показників, що відбивають процеси утворення і резорбції кісткової тканини, відносяться: рівень кальцію й активність лужної фосфатази в крові (Ю. Франку і співавт., 1995), кліренс фосфату і креатиніну (П.А. Лукас і співавт., 1985), вміст остеотропних мінеральних елементів і оксипролін, що екскретується із сечею (В.В. Михайлов, 2001). Природно, що в сучасних умовах дисбаланс вмісту мінеральних елементів, викликаний різноманітними екологічними і кліматогеографічними факторами, соматичними захворюваннями і т.п., веде до широкого спектру порушень обмінних процесів, у т.ч. і в кістково-суглобних структурах організму дитини (А.П. Бережний і співавт., 1994; А.В. Скальний і співавт., 2000).

Разом з тим вивченню у дітей із ХП стану мінерального обміну і конкретно дослідженню остеотропних мінеральних елементів, таких як: кальцій (Ca), фосфор (P), магній (Mg), цинк (Zn) і мідь (Cu), які роблять істотний вплив на фізіологічні процеси в кістковій тканині, належної уваги в спеціальній літературі не приділяється (Л.П. Арабська та співавт., 2000; В.В. Поворознюк та співав., 2000).

В останні роки з'явилися повідомлення про те, що поразку епіфізу голівки стегнової кістки при ХП варто розглядати як результат впливу сукупності несприятливих факторів (О.Л. Нечволодова і співавт., 1996; Е.А. Абальмасова, 1997), серед яких важливе значення надається проявам синдрому недиференційованої дисплазії сполучної тканини опорно-рухового апарату, розглянутої як преморбідний стан патологічного процесу в кістково-суглобній системі (Ш.Ш. Шотемор, 2002).

Серед інших причин розвитку кістково-деструктивних процесів розглядається екологічний фактор як вплив на організм дитини промислових забруднювачів, токсикантів і т.п. (Л.П. Арабська та співавт., 2000; В.В. Поворознюк та співавт., 2001; А.Я. Рожинская, 1998; А.М. Сердюк та співавт., 1998; О.Р. Ясній та співавт., 1999). Варто думати, що урахування і оцінка впливу подібних факторів дозволять визначити групи ризику з розвитку даного захворювання.

Через те, що основним патологічним процесом при досліджуваній патології є остеонекроз, безумовний науковий інтерес представляє вивчення стану апоптозу у дітей. Тим часом досліджень, у яких вивчалися б подібні патофізіологічні механізми при ХП, небагато. У цьому зв'язку важливою проблемою у вивченні асептичного некрозу тазостегнового суглоба у дітей при ХП є подальше удосконалення діагностики ранніх стадій захворювання, визначення основного комплексу лабораторних досліджень, що дозволяють адекватно оцінювати стан метаболізму кісткової тканини і формування групи ризику з розвитку цієї хвороби.

Зв'язок роботи з науковими програмами, темами. Дисертація є фрагментом науково-дослідних робіт Донецького науково-дослідного інституту травматології та ортопедії: "Оптимізація методів діагностики і лікування дітей із хворобою Пертеса" (шифр МК 01.04.04, № державної реєстрації 0100U006385, термін виконання 2001-2003 рр.), "Роль порушень гомеостазу в розвитку остеонекрозу при хворобі Пертеса" (шифр МК 04.04.09, № державної реєстрації 0103U007870, термін виконання 2004-2006 рр.).

Мета дослідження: підвищення ефективності методів ранньої діагностики хвороби Пертеса у дітей на підставі вивчення характеру спадкоємної патології, преморбідного тла, особливостей клінічних проявів, визначення біохімічних паттернів метаболізму кісткової тканини, імуноцитологічних маркерів, а також результатів соно- і рентгенологічного досліджень.

Loading...

 
 

Цікаве