WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Прогнозування і профілактика тромботичних ускладнень в аку-шерській практиці (автореферат) - Реферат

Прогнозування і профілактика тромботичних ускладнень в аку-шерській практиці (автореферат) - Реферат

Для електронно-мікроскопічного дослідження кусочки ПЗ та нирок фіксували в 2,5% розчині глутаральдегіду на 0,1М фосфатному буфері і дофіксовували в 1% розчині чотирьохокису осмію на фосфатному буфері, 1% розчині танінової кислоти, зневоднювали в батареї спиртів зростаючої концентрації та ацетоні, проводили в сумішах ацетону та епону і заливали в капсулах чистим епоном. Напівтонкі та ультратонкі зрізи готували на ультрамікротомі УМПТ-4. Напівтонкі зрізи розташовували на предметному склі та фарбували 1% розчином метиленового синього. Ультратонкі зрізи вкладали на мідні опорні сіточки та контрастували уранілацетатом та цитратом свинцю за Рейнольдсом.

Всім тваринам проводили визначення рівня гомоцистеїну (ГЦ) в сироватці крові до початку експерименту, через 3, 7, 14, 30 діб після нефректомії та через 3, 7, 14, 30, 60 діб після створення моделі ГП. Рівень загального ГЦ визначали після утримання від їжі впродовж 12 год. методом високоефективної рідинної хроматографії на апараті НР-1100 "Hewlett Packard" (США) після відновлення дисульфідів трибутилфосфіном та наступною їх дериватизацією з парахлормеркурібензоатом (Ільченко О.В. і співавт., 2002; Пентюк О.О. і співавт., 2003).

При біохімічних дослідженнях визначали: загальний білок сироватки крові біуретовою реакцією, вміст креатиніну в сироватці крові визначали за реакцією Яффе (метод Поппера), сечовини сироватки - за кольоровою реакцією з діацетилмонооксимом наборами "Lachema". Визначення білірубіну в крові проводили за диазореакцією в присутності акселератора (метод Ієндрашека) (Меньшиков В.В. и соавт., 1987; Камишин А.В. и соавт., 2000). Цукор крові – глюкозооксидантним методом.

Ступінь накопичення токсичних продуктів в організмі оцінювали за "токсичністю" сироватки крові експериментальних тварин, досліджуючи концентрацію молекул середньої маси (МСМ) за скринінговим методом Н.І. Габріелян та співавт. (1982).

Додатково визначали коефіцієнт розподілу (К), який виражався співвідношенням рівня абсорбції при 280 нм до її рівня при 254 нм. Крім того визначався лейкоцитарний індекс інтоксикації за методикою Каль-Калифа (1949) у модифікації Островського (1983).

Статистичну обробку отриманих результатів провели в програмі "STATISTICA 5.5" компанії StatSoft (ліцензійний № AXXR910A374605FA, належить ЦНІТ ВНМУ ім. М.І.Пирогова) з використанням параметричних і непараметричних методів оцінки отриманих результатів. Окрім описової статистичної обробки даних, визначали достовірність різниці значень між дослідними групами при нормальності розподілів за критерієм Стьюдента, а в інших випадках – за допомогою U-критерію Мана-Уітні. Для визначення взаємозв'язків між показниками використовували метод параметричної кореляції Пірсона та непараметричної кореляції Спірмена.

Результати досліджень та їх аналіз. У тварин першої серії дослідження повторне запалення ПЗ моделювали через кожні три місяці, після попереднього, що давало змогу дати відокремлену та порівняльну оцінку загальному стану тварин та прослідкувати динаміку морфологічних змін ПЗ і нирок після кожного запалення ПЗ.

Після першого моделювання ГП загальний стан тварин характеризувався тим, що вже на другу добу вони вільно піднімались, активно реагували на оклик. На третю добу вони пили воду. Після другого моделювання ГП подібний стан у них спостерігався лише на 4-5 добу, тоді як після третього запалення ПЗ тільки на 7-8 добу післяопераційного періоду. Крім того нами встановлено негативний вплив повторного запалення ПЗ на виживання тварин. Якщо після першого запалення ПЗ падіжу собак не спостерігалось, то вже після другого моделювання набрякової форми ГП, загинули дві тварини, після третього - 4 тварини від розвитку деструктивної форми ГП.

Аналіз динаміки змін показників лейкоцитів у периферичній крові показав, що реакція організму тварин після кожного моделювання ГП практично однакова. Після першого запалення кількість лейкоцитів у периферичній крові зростала і становила (12,5873,165) х 109/л, після другого (12,3581,269) х 109/л, після третього (11,0580,836) х 109/л. Постійна тенденція до зростання кількості лейкоцитів крові тварин спостерігалась на 5 добу після кожного запалення ПЗ (рис. 1).

Рис. 1. Зміна кількості лейкоцитів крові після кожного моделювання запалення ПЗ.

Встановлена закономірність, яка полягає у зменшенні товщини ПЗ після кожного моделювання ГП, як через 15 хвилин, так і через кожні три місяці від початку експерименту (рис. 2).

Товщина ПЗ через 15 хвилин після першого моделювання ГП становила 1,740,16 см, при другому 1,360,06 см, а після третього - 1,030,11 см, при початковій величині 1,140,08 см. Ще більш показовим була зміна даного показника через три місяці після кожного запалення, де спостерігалось поступове зменшення товщини ПЗ. Якщо після першого запалення вона становила 0,810,08 см, після другого 0,70,07 см, то вже після третього 0,510,06 см. Таким чином, з кожним рецидивом запалення захисна реакція на пошкодження ПЗ зменшується.

Встановлені макроскопічні зміни підтверджуються мікроскопічними дослідженнями ПЗ. З кожним наступним моделюванням ГП крім ознак гострого запалення виявлялись процеси атрофії паренхіми, та зростання ознак склерозу. Якщо через 3 місяці після першого запалення ПЗ у паренхімі при гістологічному досліджені змін не виявлено, то в стромі спостерігались окремі вогнища збагачення грубими колагеновими волокнами. Крім того відмічалася наявність вогнищ перидуктальної лімфогістіоцитарної запальної інфільтрації з невеликою кількістю нейтрофілів.

Рис. 2. Зміна товщини ПЗ (в см) після кожного моделювання ГП.

Після другого запалення ПЗ (легка форма ГП) спостерігається подальше накопичення елементів сполучної тканини, яка розташована в стромі залози між її часточками. Наростають також явища перидуктального склерозу. Більш виражені зміни в паренхімі залози розвиваються після третього запалення, коли відмічається атрофія ацинусів і часточок. Останні спостерігаються у вигляді поодиноких, різних розмірів утворень. Крім того, серед широких прошарків сполучної тканини відмічалась облітерація кровоносних судин та зменшення їх калібру. Встановлено прогресивне розростання сполучної тканини між частками. В ділянках перидуктального склерозу спостерігалися вогнища запальної інфільтрації. Усе це свідчить про те, що в ПЗ після кожного моделювання ГП поступово наростають морфологічні зміни, які ведуть до зниження не тільки адаптаційних можливостей, а й самої функції ПЗ. З кожним наступним запаленням вищезгадані явища в ПЗ зростають, що можна характеризувати як розвиток хронічного панкреатиту.

В умовах набрякової форми ГП після третього запалення ПЗ значно зменшується активність сукцинатдегідрогенази та моноамінооксидази й проявляється наявністю малої кількості зерен і крупних брил синього та рожевого кольору формазану, які хаотично розташовувалися в стромі ПЗ. Зустрічаються місця, в яких формазан практично відсутній.

Макроскопічних змін нирок після третього запалення ПЗ не виявлено. Відмічені зміни при мікроскопічному досліджені (повнокрів'я клубочків, звуження просвіту капсули, зерниста дистрофія епітелію канальців) є зворотними й суттєво не впливають на функцію нирок. Тим самим підтверджується думка ряду дослідників, про те, що при нормалізації патологічного стану в черевній порожнині зміни в нирках носять зворотний характер (Шабад А.А. и соавт., 1994; Шалимов А.А. и соавт., 1997).

При електронно-мікроскопічному дослідженні тканини ПЗ після третього моделювання набрякової форми запалення, в ацинарних клітинах встановлено розширення ендоплазматичної сітки та неоднорідність еухроматину.

При рецидивному перебігу набрякової форми ГП встановлено, що кожне наступне моделювання ГП веде до збільшення загибелі тварин від розвитку деструктивного панкреатиту при зростанні морфологічних змін паренхіми та строми залози, які розвиваються, після кожного наступного моделювання запалення ПЗ та призводять до атрофії лівої частки ПЗ.

Loading...

 
 

Цікаве