WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Прогнозування і профілактика тромботичних ускладнень в аку-шерській практиці (автореферат) - Реферат

Прогнозування і профілактика тромботичних ускладнень в аку-шерській практиці (автореферат) - Реферат

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше при моделюванні рецидивного гострого панкреатиту встановлено, що наслідком першого ініціювання набрякової форми ГП є розширення міжчасточкових прошарків сполучної тканини, а після другого та третього – відбувається прогресування панкреосклерозу, що супроводжується явищами атрофії ацинусів і наявністю лімфоїдно-макрофагальних інфільтратів.

Вперше в ПЗ і єдиній нирці при набряковій формі ГП виявлені структурні зміни, які в умовах консервативної терапії характеризуються появою непоширених вогнищ склерозу в стромі залози. Більш значний розвиток елементів сполучної тканини в стромі залози ніж у тканинах нирки встановлено через 6 місяців від початку експерименту.

Вперше на основі застосування сорбенту Силлард-П у комплексній консервативній терапії набрякової форми ГП у тварин з єдиною ниркою досягнуто зменшення ендогенної інтоксикації, нормалізації біохімічних показників крові та зменшення розвитку елементів сполучної тканини в стромі ПЗ і тканинах нирки.

Практичне значення одержаних результатів. Результати роботи дозволили доповнити відомості про патогенез морфофункціональних змін підшлункової залози та нирок при триразовому розвитку набрякової форми ГП, що є основою для розробки нових методів попередження розвитку патологічних змін у цих органах. Нові дані про особливості перебігу ГП в умовах єдиної нирки важливі для розробки адекватної корекції захворювання в післяопераційному періоді.

Динаміка вмісту гомоцистеїну в сироватці крові при розвитку набрякової форми ГП в умовах єдиної нирки (після нефректомії) дозволяє прогнозувати стан перебігу ГП. Застосування Силларду П у комплексній консервативній терапії ГП (набрякової форми) в умовах єдиної нирки сприяє зменшенню розвитку гнійно-запальних процесів у ПЗ і нирці.

Матеріали роботи можуть бути використані для обґрунтування та розробки нових способів лікування.

Наукові результати дисертації впроваджені в програму навчального процесу та для використання в науковій роботі на кафедрах нормальної анатомії, оперативної хірургії та топографічної анатомії Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова, Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського, Донецького державного медичного університету ім. М. Горького, Буковинського державного медичного університету та Дніпропетровської державної медичної академії.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно здійснено інформаційний пошук, аналіз джерел наукової літератури, визначена актуальність проблеми, сформульовані мета та задачі дослідження, обґрунтовано вибір методів дослідження. Здобувачем особисто виконано експериментальне моделювання гострого панкреатиту та ниркової недостатності, зроблено статистичний аналіз результатів, сформульовано основні теоретичні та практичні положення роботи.

Спільно зі співробітниками науково-дослідного центру Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова здійснено морфологічні та біохімічні дослідження. Здобувачем особисто написані всі розділи дисертації. Аналіз та узагальнення одержаних результатів, обґрунтування висновків проведено спільно з науковим керівником. У наукових працях, опублікованих у співавторстві, використано фактичний матеріал, отриманий дисертантом у процесі виконання досліджень.

Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи викладено в доповідях та обговорено на 3-му національному конгресі анатомів, гістологів, ембріологів, і топографоанатомів України (Київ, 2002); міжнародному конгресі "Розвиток в морфологічних, експериментальних та клінічних дослідженнях положень вчення В.М.Шевкуненка про індивідуальну мінливість будови тіла людини (Полтава, 2003); Пироговських читаннях (Вінниця, 2004); 5-му міжнародному конгресі з інтегративної антропології (Вінниця, 2004); підсумковій науковій конференції молодих вчених ВНМУ ім. М.І. Пирогова (Вінниця, 2005).

Робота апробована на спільному засіданні кафедр оперативної хірургії та топографічної анатомії, нормальної анатомії, патологічної анатомії, нормальної та патологічної фізіології, гістології, загальної, факультетської та госпітальної хірургії, онкології, медичної біології, науково-дослідного центру Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова (березень 2005).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 7 наукових праць (з них 4 у співавторстві), які повністю відображають зміст проведеного дослідження. Отримано авторське свідоцтво на винахід. 4 праці опубліковано в рекомендованих ВАК України наукових журналах (з них 3 самостійних).

Обсяг та структура дисертації Дисертація викладена українською мовою на 154 сторінках, з яких 101 сторінка залікового тексту і складаються із вступу, огляду літератури, матеріалів і методів дослідження, двох розділів власних досліджень, аналізу й узагальнення результатів дослідження, висновків та списку літературних джерел, який включає - 320 робіт, з них 203 викладені кирилицею, 117 латиницею. Робота ілюстрована - 69 рисунками та 7 таблицями.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Матеріал та методи дослідження. У відповідності до мети та задач дослідження, експеримент був проведений на 62 статевозрілих безпородних собаках масою від 12 до 22 кг. Тварини утримувалися в умовах віварію не менше 2 тижнів до початку дослідів. Перед дослідом впродовж 12 годин тварин не годували, за 15-20 хвилин до операції їм вводили внутрішньом'язово 1% розчин димедролу і 2,5% розчин аміназину по 1 мл. Потім внутрішньоплеврально вводили 2% розчин гексеналу або тіопенталу натрію з розрахунку 40 мг на 1 кг маси тіла.

В експерименті тварини були розподілені на 4 серії досліджень. Першу серію дослідження репрезентували 15 собак, яким через кожні 3 місяці після створення моделі набрякової форми ГП її знову моделювали.

Тваринам другої (12), третьої (12), четвертої (12) серій експерименту через 3 місяці після правосторонньої нефректомії створювали модель набрякової форми ГП.

Тваринам другої серії після створення моделі ГП в післяопераційному періоді консервативна терапія не проводилась.

Тваринам третьої серії після створення моделі ГП в післяопераційному періоді проводили консервативну терапію (знеболюючі, спазмолітики, антибіотики, глюкоза, фізіологічний розчин та ін.).

Тваринам четвертої серії, крім звичайної консервативної терапії гострого панкреатиту додатково застосовували сорбент Силлард-П (нетоксична аморфна форма дисперсного діоксиду кремнію).

Контрольну групу склали 11 тварин: у трьох виконували лише лапаротомію; три тварини для обґрунтування розвитку набрякової форми ГП через 2 доби після його моделювання були виведені із досліду; у п'яти тварин після правосторонньої нефректомії протягом 3-6 місяців проводили біохімічні дослідження крові, після чого вони були виведені з експерименту.

Комісією з біоетики Вінницького національного медичного університету ім.. М.І. Пирогова (протокол №1 від 23 вересня 2003 р.) встановлено, що проведені дослідження відповідають етичним та морально-правовим вимогам згідно наказу МОЗ України №281 від 01.11.2000 р.

Після закінчення терміну спостереження, тварин виводили з досліду шляхом передозування наркозу з дотриманням основних вимог до евтаназії, викладених у додатку 4 "Правил проведения работ с использованием экспериментальных животных" затверджених наказом №755 від 12.08 1977 року МОЗ СРСР "О мерах по дальнейшему совершенствованию организационных форм работы с использованием экспериментальных животных". Забір матеріалу для гістологічних досліджень проводили через 90, 180, 270 діб спостереження в усіх серіях експерименту. На розтині тварин, виведених із досліду або тих, що загинули, досліджували стан органів, наявність рідини в черевній та грудній порожнинах, вимірювали ширину ПЗ в місці прилягання до 12-палої кишки, ширину, довжину та товщину нирки, проводили фотодокументування макропрепаратів.

Для гістологічного дослідження забирали шматочки ПЗ і нирки, які фіксувались у 10% водному нейтральному розчині формаліну, потім проводили через батарею спиртів і заключали в парафін за загальноприйнятим методом. Парафінові зрізи фарбували гематоксиліном-еозином, за Ван-Гізон, толуідиновим синім, резорцин-фуксином за Вейгертом. Свіжозаморожені зрізи ПЗ та нирок товщиною 10 мікрон, виготовлені в кріостаті, використовували для визначення активності сукцинатдегідрогенази (СДГ) за Нахласом. Активність моноамінооксидази (МАО) визначали гістохімічно за методом Гленнера.

Loading...

 
 

Цікаве