WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Прогнозування і профілактика тромботичних ускладнень в аку-шерській практиці (автореферат) - Реферат

Прогнозування і профілактика тромботичних ускладнень в аку-шерській практиці (автореферат) - Реферат

3

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ ім. М.І.ПИРОГОВА

КОСТЮК ОЛЕКСАНДР ГРИГОРОВИЧ

УДК 611-018.5:616.37:616.61:616.37-002

Морфофункціональні особливості підшлункової залози та нирок при набряковій формі гострого панкреатиту

(експериментальне дослідження)

14.03.01 - нормальна анатомія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Вінниця – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі оперативної хірургії та топографічної анатомії Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова МОЗ України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор

Півторак Володимир Ізяславович,

Вінницький національний медичний університет

ім. М.І. Пирогова МОЗ України, професор

кафедри оперативної хірургії та топографічної анатомії.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Гумінський Юрій Йосипович, Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова МОЗ України, професор кафедри нормальної анатомії

доктор медичних наук, професор Ковальський Михайло Павлович, Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ України, завідувач кафедри оперативної хірургії та топографічної анатомії

Провідна установа: Івано-Франківський державний медичний університет, кафедра нормальної анатомії

Захист відбудеться "28" вересня 2005 р. о 1200 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.05.600.02 при Вінницькому національному медичному університеті ім. М.І. Пирогова МОЗ України (21018, м. Вінниця, вул. Пирогова 56).

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова МОЗ України (21018, м. Вінниця, вул. Пирогова 56).

Автореферат розісланий "9" серпня 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат медичних наук, доцент О.В. Власенко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Гострий панкреатит (ГП) є складною і досі невирішеною проблемою сучасної медицини (Кулачек Ф.Г. і співавт., 1999; Шалимов А.А. и соавт., 2000; Земсков В.С., Ковальская И.А., Кручина Е.А., 2000; Даценко Б.М., Тамм Т.І., Крамаренко К.О., 2004; Шор Н.А. и соавт., 2004.; Bredley E.L.,1999; Citone G. et al., 2001; Coyle W.J. et al., 2002; Connor S. et al., 2003; Gerontol, J. 2003; Isenmann R. et al., 2004).

Аналіз даних сучасної літератури свідчить про те, що, незважаючи на багаточисельні дослідження, які стосуються структури підшлункової залози (ПЗ) при ГП, залишаються невисвітленими питання перебігу набрякової форми гострого панкреатиту. Тим більше, що за даними клінічних досліджень на цю форму захворювання ПЗ страждає 70-80% хворих панкреатитом (Савельев В.С. и соавт., 2003; Короткий В.М., Скидан Р.Ю., Колосович І.В., 2004; Благовестнов Д.А. и соавт., 2004).

В роботах українських вчених (Ковальський М.П. і співавт., 1996, 1997, 2000) звертається увага на ураження судинного русла, нервових елементів підшлункової залози при експериментальній патології. Встановлені індивідуальні параметри ПЗ (об'єм та лінійні розміри) відповідно до антропометричних ознак на основі комп'ютерної томографії та ультразвукового дослідження (Гумінський Ю.Й., 2000).

У літературі існують різні погляди на прогноз розвитку набряку в ПЗ при ГП (Нечитайло М.Е. и соавт., 2000; Доманский Б.В. и соавт., 2000; Радзиховский А.П., Бобров О.Е., Ткаченко А.А., 2001; Eland I.A. et al., 2002; Hughes C.B. et al. 1996; Kramer K.M. et al., 1999). Ряд авторів (Савельев В.С. и соавт., 1999; Баскакова З.И., Бечик С.Л., Харлашкина А.В., 2001; Дехтярёва И.И., 2003; Семенюк Ю.С., 2003) за результатами клінічних і експериментальних досліджень доводять, що в ПЗ після розвитку набряку та його лікування морфологічних змін не залишається. Залоза набуває звичної форми, стає м'якою на дотик, у повному об'ємі відновлюється її функція. Інші дослідники (Бойко В.В. и соавт., 2002; Шалімов О.О., Копчак В.М., Тодоров І.М., 2003; Uhl W. et al., 2002; Connor S. et al., 2003) стверджують протилежне, пов'язуючи легку форму запального процесу в ПЗ з подальшим розвитком, при певних умовах, як важкої форми захворювання так і хронічного запалення ПЗ. Причому, на базі експериментальних досліджень, вони вказують, що при набряковій формі ГП зміни ПЗ не підлягають повному зворотному розвитку.

Перебіг ГП не обмежується розвитком лише разового запального процесу в ПЗ, а частіше відбувається його повторення (Coyle W.J. et al., 2002). У наукових літературних джерелах ми не знайшли даних, які б висвітлювали морфологічні та функціональні зміни при набряковій формі ГП в динаміці після кожного наступного її запалення.

В сучасних умовах не вирішена проблема функціонування єдиної нирки при різних захворюваннях, особливо ГП. Єдина нирка зустрічається від одного до трьох випадків на тисячу населення, питома вага нефректомій складає від 14% до 27% від загальної кількості хірургічних втручань серед урологічних хворих (Кузин Н.М., 1999; Люлько О.В. і співавт., 2003; Сажин В.П., Авдовен-ко А.Л., Юришев В.А., 2004; Levin T.L. et al., 1997; Slakey D.P. et al., 1997). Нефректомія в умовах експерименту є моделлю для вивчення механізмів компенсації та адаптації нирки.

У літературі ми не знайшли інформації про динаміку панкреатогенних морфологічних змін у нирках в умовах ниркової недостатності при єдиній нирці, що виникають при гострому панкреатиті. Недостатньо вивчена особливість морфофункціональних змін нирки в процесі ентеродетоксикації сучасними ентеросорбентами.

Тому вирішення проблеми потребує подальшого пошуку, нових досліджень та поглибленого вивчення структурних і функціональних змін ПЗ та нирок в умовах розвитку ГП, застосування нових патогенетично обґрунтованих ефективних ліків, які б давали можливість зменшити розвиток ендогенної інтоксикації при ГП (Шкварковський І.В., 2004).

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації затверджена вченою радою стоматологічного факультету Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова МОЗ України (протокол №4 від 14 березня 2002 року).

Дисертаційна робота виконана у відповідності з планом наукових досліджень кафедри оперативної хірургії та топографічної анатомії Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова і є фрагментом планової наукової роботи "Розробити та експериментально обґрунтувати нові методи хірургічного лікування захворювань органів черевної порожнини" (№ державної реєстрації 0101U006801). У її виконанні автор провів дослідження структури ПЗ та нирки при моделюванні рецидивного ГП та набрякової форми ГП на фоні єдиної нирки в умовах медикаментозної корекції та без неї.

Мета дослідження. Встановити особливості структурних і функціональних змін підшлункової залози та нирок в умовах розвитку набрякової форми гострого панкреатиту, єдиної нирки, застосування медикаментозної корекції в експерименті.

Задачі дослідження:

  1. Вивчити особливості динаміки морфофункціональних змін в ПЗ і нирках при моделюванні набрякової форми рецидивного ГП.

  2. Встановити морфофункціональні зміни в ПЗ і єдиній нирці при ГП набрякової форми без лікування.

  3. Встановити особливості перебігу та морфофункціональні зміни в ПЗ і єдиній нирці при набряковій формі ГП в умовах консервативного лікування.

  4. Визначити характер змін показників сироватки крові: гомоцистеїну, сечовини, креатиніну, молекул середньої маси при набряковій формі ГП і єдиній нирці.

Об'єкт дослідження: морфофункціональні зміни в організмі при гострому панкреатиті.

Предмет дослідження: структурно-функціональні особливості ПЗ і нирок при набряковій формі ГП в умовах рецидивного перебігу, єдиної нирки, застосування консервативної терапії та без неї.

Методи дослідження: морфологічні (макроскопічний, мікроскопічний, морфометричний, гістохімічний та електронномікроскопічний), які дозволили встановити структурні зміни в ПЗ і нирках, біохімічні (рівень гомоцистеїну, сечовини, креатиніну, молекул середньої маси) - для визначення характеру перебігу гострого панкреатиту та функціональної активності ПЗ і нирки, статистичний – для об'єктивізації одержаних кількісних даних та вияснення ступеню взаємозв'язків між показниками функції ПЗ і нирок та ендогенної інтоксикації.

Loading...

 
 

Цікаве