WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Вплив перфторана на функціональні характеристики сперміїв людини при гіпотермічному зберіганні та кріоконсервації (автореферат) - Реферат

Вплив перфторана на функціональні характеристики сперміїв людини при гіпотермічному зберіганні та кріоконсервації (автореферат) - Реферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені О. О. БОГОМОЛЬЦЯ

На правах рукопису

Кітура Оксана Євгенівна

УДК: 616.12-008.46-053:615.225.1

Вікові особливості переносності та ефективності бета-адреноблокаторів у хворих із застійною серцевою недостатністю

14.01.11- Кардіологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ - 2005

Дисертація є рукопис.

Робота виконана в Українській медичній стоматологічній академії, МОЗ України.

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор Жарінов Олег Йосипович, кафедра кардіології і функціональної діагностики Київської медичної академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика МОЗ України, професор кафедри.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Щуліпенко Ігор Михайлович, кафедра пропедевтики внутрішніх хвороб № 1 Національного медичного університету імені О.О. Богомольця МОЗ України, професор кафедри;

доктор медичних наук, старший науковий співробітник Єна Лариса Михайлівна, Інститут геронтології АМН України, завідувач відділу клінічної та епідеміологічної кардіології.

Провідна установа:

Інститут кардіології імені акад. М. Д. Стражеска АМН України, відділ серцевої недостатності.

Захист відбудеться "17" березня 2005 року о 1330 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.003.08 Національного медичного університету імені О.О. Богомольця за адресою: 01601, м. Київ-1, бульвар Шевченка, 17.

З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Національного медичного університету імені О.О. Богомольця (01057, м. Київ, вул. Зоологічна, 1).

Автореферат розісланий "15 " лютого2005 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат медичних наук, доцент О.М. Барна

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. Хронічна серцева недостатність (ХСН) – тяжкий клінічний синдром, який характеризується значною частотою госпіталізацій і високою смертністю. За даними Фремінгемського дослідження [Kannel W.B., 1996], частота встановлення діагнозу ХСН становить в середньому 2,5 – 2,7 % на кожні 1000 звернень хворих до лікаря на рік, а кількість пацієнтів з ХСН – до 2 відсотків всіх госпіталізованих. Встановлено, що захворюваність на ХСН залежить від віку і зростає від одного у віці 50 – 59 років до десяти відсотків у віці 80 – 89 років [Kannel W.B., 2000].

Прогноз виживання хворих з ХСН віком 65 74 років значно гірший, ніж у хворих до 65 років [Schocken D.D. et al., 1992]. У США до 92 % всіх випадків смерті від ХСН, припадає на осіб віком понад 65 років [Massie B.M., Shah N.B., 1997]. Отже, ХСН є важливою кардіологічною проблемою хворих похилого і старечого віку.

Найпоширенішою концепцією патогенезу ХСН у 90-х роках ХХ століття стала нейрогуморальна теорія, яка базується на уявленнях про надмірну активацію при ХСН ренін-ангіотензин-альдостеронової та симпатоадреналової систем [Packer M., 1992; Levine T.B., Fransis J.S., Goldmith S., 1992]. Відповідно, сучасні стандарти лікування ХСН передбачають обов'язкове використання інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту і -адреноблокаторів (-АБ) як найбільш ефективних, добре вивчених і взаємодоповнюючих засобів нейрогуморальної модуляції.

У кількох великих рандомізованих дослідженнях, здійснених у другій половині 90-х років (MERIT-HF, 1999; CIBIS II, 1998; COPERNICUS, 2000), доведена здатність селективних -АБ бісопрололу, метопрололу і карведилолу попереджати виникнення декомпенсації кровообігу, поліпшувати функціональний стан лівого шлуночка (ЛШ) та перспективи виживання хворих з ХСН ішемічної та неішемічної етіології. Але, за недостатньої кількості порівняльних досліджень ефективності означених препаратів, неможливо зробити доскональних висновків щодо клінічної ефективності кожного. У дослідженні СОМЕТ [Poole-Wilson P., 2003] встановлено, що застосування карведилолу дозволило на 17 % поліпшити прогноз виживання хворих з ХСН порівняно з метопрололу тартратом. Але ці дані недостатні для оптимального вибору певного -АБ для лікування ХСН і вимагають обережної оцінки, оскільки метопролол застосовувався в дозі, майже удвічі меншій від оптимальної. Крім того, до теперішнього часу не здійснено безпосереднього порівняння ефектів бісопрололу та інших -АБ при лікуванні ХСН.

Не менш актуальною проблемою застосування -АБ є вивчення їх ефективності залежно від тяжкості ХСН. У більшості рандомізованих досліджень ефективність -АБ переважно вивчалась у пацієнтів з ХСН ІІ – ІІІ функціональних класів (ФК) за класифікацією Нью-Йоркської кардіологічної асоціації (NYHA) [US Carvedilol, 1996; CIBIS II, 1998; MERIT-HF, 1999]. У зв'язку з невеликою кількістю хворих з ІV ФК ефективність -АБ не була досконально вивчена. Втім, у дослідженні COPERNICUS (2000) була показана ефективність карведилолу в лікуванні пацієнтів з ХСН ІV ФК, що дає підстави для проведення подальших досліджень.

Сучасні стандарти використання -АБ визначають оптимальні дози цих препаратів [Рекомендації Європейського товариства кардіологів, 2001], хоча адекватних досліджень залежності ефекту лікування ХСН від досягнутої дози немає. Недостатньо вивчено вплив цих препаратів на асоційовану зі станом здоров'я якість життя (АСЗЯЖ) у хворих з ХСН. Нарешті, недостатньо вивчено ефективність і переносність генеричних форм -АБ.

Тому проблема подальшого вивчення клінічних аспектів застосування -АБ, особливо у осіб похилого віку, є актуальною і вимагає подальшого дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, темами, планами. Робота є фрагментом наукової теми Української медичної стоматологічної академії"Запальні та незапальні хвороби органів і систем людини, що формуються під впливом екологічних, стресових, імунних, метаболічних та інфекційних факторів. Стан гемо- і гомеостазу, гемодинаміки при застосуванні традиційних та нетрадиційних засобів лікування", № державної реєстрації 0198V000134.

Мета дослідження полягала в оптимізації застосування селективних β-АБ метопрололу і бісопрололу у хворих з помірною і тяжкою ХСН ішемічного та неішемічного походження на основі вивчення особливостей їх переносності та ефективності, залежно від віку та наявності фібриляції передсердь (ФП).

Задачі дослідження:

  1. Вивчити переносність тривалого (12 місяців) лікування метопрололом і бісопрололом у хворих молодого, середнього і похилого віку з ХСН III – IV ФК.

  2. Встановити визначальні фактори переносності та ефективності метопрололу і бісопрололу у хворих різного віку з помірною і тяжкою ХСН.

  3. Визначити та порівняти динаміку показників гемодинаміки, асоційованої зі станом здоров'я якості життя, морфофункціональних показників лівого шлуночка та вмісту катехоламінів на фоні застосування метопрололу і бісопрололу у хворих з ХСН ішемічного та неішемічного походження.

  4. Оцінити динаміку показників гемодинаміки, асоційованої зі станом здоров'я якості життя, морфофункціональних показників лівого шлуночка та вмісту катехоламінів на фоні застосування метопрололу у хворих з помірною і тяжкою ХСН залежно від віку.

  5. Вивчити переносність та ефективність метопрололу у пацієнтів з помірною і тяжкою ХСН залежно від наявності фібриляції передсердь та віку.

  6. Оцінити ефективність метопрололу і бісопрололу у хворих із ХСН різних вікових груп з метою оптимізації їх застосування.

Об'єкт дослідження – хворі з хронічною серцевою недостатністю.

Предмет дослідження – клінічні симптоми, переносність доз -АБ, показники структури і функції лівого шлуночка, переносність фізичного навантаження, асоційована зі станом здоров'я якість життя, вміст катехоламінів до і під час лікування метопрололом і бісопрололом.

Методи дослідження – клінічне обстеження (анамнез, об'єктивні фізичні дані), артеріальний тиск за Коротковим, дистанція 6-хвилинної ходьби (ДШХ) по рівній поверхні, оцінка АСЗЯЖ, ехокардіографічне дослідження, вміст катехоламінів у сироватці крові.

Наукова новизна одержаних результатів. Встановлено, що переносність β-АБ залежить від віку. Цільових доз метопрололу тартрату і бісопрололу частіше досягали пацієнти молодого віку, пацієнти похилого віку швидше досягають цільових доз бісопрололу. Виявлено, що покращання АСЗЯЖ та ДШХ відбувається повільніше у хворих похилого віку. Уперше встановлено, що пацієнти з вищим рівнем артеріального тиску та нижчим рівнем норадреналіну легше досягають цільових та наближених до цільових доз β-АБ. У хворих, які досягли цільових та наближених до цільових доз β-АБ, була більш вираженою динаміка показників гемодинаміки, систолічної функції лівого шлуночка, рівня норадреналіну (НА). Наявність ФП не перешкоджає досягненню цільових доз метопрололу, а динаміка клініко-функціональних показників у пацієнтів із фібриляцією передсердь достовірно не відрізнялася від такої у пацієнтів із збереженим синусовим ритмом (СР). Ефективність метопрололу і бісопрололу не залежить від етіології ХСН (ішемічної та неішемічної).

Loading...

 
 

Цікаве