WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Діагностика примежових станів організму людини методами обчислювального інтелекту (автореферат) - Реферат

Діагностика примежових станів організму людини методами обчислювального інтелекту (автореферат) - Реферат

ІНСТИТУТ СТОМАТОЛОГІЇ

АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

КОМОК Олексій Анатолійович

УДК 616.716.4-001.5-089.84.001.26.002.7

Оптимізація остеосинтезу нижньої щелепинакістковими мініпластинами

(клініко-експериментальне дослідження)

14.01.22 - стоматологія

А в т о р е ф е р а т

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Одеса – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Дніпропетровській державній медичній академії МОЗ України.

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор Малевич Олег Євгенович,

Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України,

завідувач кафедри хірургічної стоматології

Офіційні опоненти:

- доктор медичних наук, професор Гулюк Анатолій Георгійович,

Одеський державний медичний університет МОЗ України,

завідувач кафедри хірургічної стоматології;

- доктор медичних наук, професор Матрос-Таранець Ігор Миколайович,

Донецький державний медичний університет ім. М. Горького МОЗ

України, завідувач кафедри хірургічної стоматології

Провідна установа:

Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України

Захист відбудеться "16" травня 2005 р. о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.563.01 в Інституті стоматології АМН України за адресою: 65026, м. Одеса, вул. Рішельєвська, 11.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту стоматології АМН України (65026, м. Одеса, вул. Рішельєвська, 11).

Автореферат розісланий "13" квітня 2005 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Чумакова Ю.Г.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Головним завданням науки і практики лікування переломів є створення природних, а в разі потреби, і штучних умов для нормального і правильного відновлення структур тканин в зоні ушкодження, своєчасного їхнього формування і відновлення функції органа. Найкращим методом лікування є той, що забезпечує одуження хворих у біологічно оптимальний термін (Малевич О.Е., Светловский А.А., 1995; Бернадский Ю.И., 1999). Для того щоб наблизити процеси репаративної регенерації до біологічної норми, тобто дістати первинне загоєння кісткової рани, необхідно: точне зіставлення кісткових відламків, стабільна фіксація на весь період лікування з використанням найбільш ефективних і, в той же час, найменш травматичних засобів фіксації (Дунаевский В.А., Макаров К.А., 1984; Матрос-Таранец И.Н., 1998; Terheyden H. et al., 1999).

У структурі травм щелепно-лицевої ділянки провідне місце займають переломи нижньої щелепи, які, за даними різних авторів, сягають 75,0-90,9 % (Кабаков Б.Д., Малышев В.А., 1981; Архипов В.Д., 1988; Чегринець С.В., Готь І.М., 1999). Щорічно спостерігають зріст щелепно-лицевих травм на 3-4% (Курмангалиев З.К. с соавт., 1983; Рузін Г.П., Дем'яник Д.С., 1999). До 80 % переломів нижньої щелепи бувають у чоловіків 20-40 років, тобто в період найбільшої працездатності, у зв'язку з чим проблема має велике соціально-економічне значення (Светловский А.А. с соавт., 1997; Левенець О.К. із співавт., 1999; Матрос-Таранець І.М. із співавт., 1999). Хірургічного лікування, за даними різних дослідників, потребують до 35% хворих із механічними ушкодженнями нижньої щелепи (Барьяш В.В., 1994; Тимофеев А.А., 1998; Горобець О.В., 2000).

Незважаючи на численність методів хірургічного лікування переломів нижньої щелепи, в останні десятиліття широкого поширення набув спосіб остеосинтезу накістковими мініпластинами, які фіксують до відламків щелепи внутрікістковими гвинтами (Павлов Б.Л., Мозговая С.В., 1992; Рузин Г.П., Челий А.И., 1997; Марикуца В.И., 1999; Wilk A. et al., 1997).

Величезний клінічний досвід у різних країнах світу підтвердив високу ефективність при лікуванні практично будь-яких переломів і економічну рентабельність остеосинтезу мініпластинами, що забезпечило йому гідне місце в щелепно-лицевій травматології. Однак це не означає, що даний метод є бездоганним і не потребує подальшого технічного удосконалення конструкції (Иващенко Н.И., 2000; Чуйко А.Н., Бочарова Э.В., 2000), підвищення корозійної стійкості і біоінертності засобів для остеосинтезу (Дунаевский В.А., Макаров К.А., 1984; Рябоконь Є.М., Куцевляк В.І., 1999).

Основним недоліком стандартних мініпластин є недостатня жорсткість фіксації при остеосинтезі, наприклад, в області кута щелепи, а також при фіксації багатооскольчатого перелому, коли кут стандартно вигнутої пластини не завжди збігається з кутом щелепи конкретного пацієнта і, як наслідок цього, виникає загроза поранення ендоосальними гвинтами або судинно-нервового пучка щелепи, або коренів зубів (Марикуца В.И., 1998, 1999).

Крім цього, завданням хірурга при виконанні функціонально стабільного остеосинтезу за допомогою накісткових мініпластин є досягнення достатньо жорсткої фіксації відламків при найменшому використанні внутрішньокісткових фіксуючих пристроїв (Матрос-Таранец И.Н., 1994; Ferrero R. et al., 1996). Ми вважаємо, що одним з напрямків вирішення цього завдання може бути модифікація мініпластини для накісткового остеосинтезу, конструктивні можливості якої дозволяли б зменшити кількість використаних внутрішньокісткових гвинтів при досить жорсткій фіксації відламків.

Враховуючи різноманітність переломів нижньої щелепи, виникає також необхідність на доопераційному етапі в проведенні математичного розрахунку і комп'ютерного аналізу фіксуючих властивостей конструкції мініпластини і визначення мінімальної кількості і довжини ендоосальних гвинтів в кожному конкретному випадку (Светловский А. А., 1996; Чуйко А.Н., Бочарова Э.В., 2000).

Дані передумови послужили підставою для проведення наступного дослідження з удосконалення накісної мініпластини, а також застосування математичного моделювання і комп'ютерного розрахунку методом кінцевих елементів кількості необхідних закріпляючих пристосувань, що дозволяли б забезпечити стабільний остеосинтез з позиції клінічної достатності і доцільності.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедри хірургічної стоматології Дніпропетровської державної медичної академії МОЗ України "Профілактика і лікування функціональних порушень у щелепно-лицьовій області при травмах, хірургічних ушкодженнях і запальних процесах" (№ ДР 0102U001131). Здобувач був виконавцем окремого фрагмента вказаної теми.

Мета і завдання дослідження. Мета роботи – підвищення ефективності хірургічного лікування переломів нижньої щелепи в різних її відділах шляхом оптимізації методу накісткового остеосинтезу з використанням розробленої нової конструкції мініпластини.

Завдання дослідження:

1. Розробити конструкцію накісткової мініпластини, що має більш універсальні властивості, ніж у існуючих аналогів.

2. Базуючись на комп'ютерному методі кінцевих елементів, випробувати фіксуючі властивості пропонованої пластини при переломах у різних відділах нижньої щелепи і дати рекомендації щодо її конфігурації в залежності від виду і локалізації перелому.

3. Оцінити фіксуючі властивості пластини в залежності від кількості ендоосальних гвинтів для її закріплення і додаткових елементів фіксації.

4. Розробити методику операції остеосинтезу перелому нижньої щелепи при використанні накісткової пластини нової конструкції.

5. Провести клінічну оцінку ефективності запропонованої методики операції.

Об'єкт дослідження – переломи нижньої щелепи у хворих, яким проводили операцію остеосинтезу.

Предмет дослідження – оптимізація хірургічного лікування переломів нижньої щелепи з використанням накладних мініпластин запропонованої конструкції.

Методи дослідження: клінічні; рентгенографічний метод – для виявлення локалізації перелому, показань до оперативного лікування і контролю зіставлення відламків кістки; реографічне дослідження – для порівняльної оцінки відновлення регіональної гемодинаміки; метод термометрії – для визначення відновлення місцевих факторів кровонаповнення та енергетичної рівноваги; алгезиметричний метод – для оцінки темпів відновлення нижньощелепного нерва, як фактору, що визначає темпи консолідації кісткових відламків; комп'ютерний аналіз і математичний метод кінцевих елементів – для вивчення фіксуючих властивостей різних видів мініпластин та засобів фіксації в експерименті; статистичні методи обробки отриманих результатів.

Наукова новизна одержаних результатів. Розроблена і науково обґрунтована нова конструкція накісткової мініпластини, пріоритетність чого підтверджена видачею деклараційного патенту України на винахід (№ 39146 А від 15.06.2001 р.).

Розроблена і опрацьована методика операції остеосинтезу переломів нижньої щелепи з використанням накісткової пластини нової конструкції.

Loading...

 
 

Цікаве