WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Тактика лікування жінок з аденоміозом у поєднанні з запальними процесами геніталій (автореферат) - Реферат

Тактика лікування жінок з аденоміозом у поєднанні з запальними процесами геніталій (автореферат) - Реферат

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ БІОХІМІЇ ім. О.В. ПАЛЛАДІНА

Козубенко Наталія Василівна

УДК 612.82-884 + 577.112

Зміна рівня нервовоспецифічних білків під впливом експериментального соматогенного болю та фармакокорекції

03.00.04 – біохімія

Авторефератдисертації на здобуття наукового ступенякандидата біологічних наук

Київ – 2005

Дисертацію є рукопис.

Робота виконана в Дніпропетровському національному університеті Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат біологічних наук, доцент

Ушакова Галина Олександрівна,

Дніпропетровський національний університет,

доцент кафедри біофізики та біохімії

Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор

Стародуб Микола Федорович,

головний науковий співробітник

відділу біохімії сенсорних та регуляторних систем

Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України;

доктор біологічних наук, професор

Шевцова Алла Іванівна

професор кафедри біохімії та загальної хімії

Дніпропетровської державної медичної академії

МОЗ України.

Провідна установа: Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна

Міністерства освіти і науки України, кафедра біохімії.

Захист відбудеться 4 квітня 2005 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.240.01 в Інституті біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України (01601, Київ, вул. Леонтовича, 9).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України за адресою: Київ, вул. Леонтовича, 9.

Автореферат дисертації розіслано 3 березня 2005 року.

Вчений секретарспеціалізованої вченої радикандидат біологічних наук О.В. Кірсенко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Феномен болю цікавив людство ще з античних часів. На сьогоднішній день особливої актуальності набувають дослідження саме центральних механізмів болю.

Патофізіологія соматогенного болю це ряд послідовних подій, результатом яких є посилення ноцицептивного сигналу з периферії та сенситизація центральних аферентів (Лиманский Ю.П., 1990). На хімічному рівні провідна роль у передачі ноцицептивного сигналу відводиться рецепторам збуджуючих амінокислот, особливо глутаматним, а також Са2+ (Костюк О.П. та ін., 2001). Структура та особливості функціонування глутаматних рецепторів добре описані у роботах Grumet T.I., 1994 та багатьох інших дослідників. Оскільки рецептори є мембранними структурами, а робота синапсу залежить не тільки від активності каналів та рецепторів, а й, насамперед, від мікрооточення синаптичного бутону та стану мембран, що його утворюють, то важливо було прослідити участь білків, що входять до складу цих структур, у процесах ноцицепції.

Молекула адгезії нервових клітин NCAM відіграє важливу роль у синаптичній пластичності не тільки ембріонального, але і дорослого мозку (Beresin V., Bock Е., 2000). Доведена участь цього білку у таких важливих процесах як міграція, диференціація нервових клітин та відростання нейритів. Завдяки своїм адгезивним властивостям NCAM здатний регулювати розмір синаптичної щілини, що, в свою чергу, є одним з чинників, який визначає ефективність передачі нервового імпульсу (Kiselyov V.V. et al., 2003). Останнім часом також приділяється велика увага здатності NCAM (зокрема його розчинних форм) впливати на процеси пластичності через запуск каскадів внутрішньоклітинних подій (Soroka V. et al., 2003).

У роботах останніх років астрогліальний Са2+-зв'язуючий білок S-100 визначається як модулятор нейрональної пластичності та сили сигналу (Nishiyama H., 2003). Завдяки здатності S-100 регулювати енергетичний гомеостаз нервових клітини він втягнений у процеси модуляції збудливості, мембранного потенціалу та синаптичної трансмісії, які мають особливе значення у ході набуття ноцицептивної сенситизації (Melani R. et al., 1999).

Морфологія синаптичного бутону у значній мірі залежить від морфології астроцитів, що його охоплюють. Однією з молекул, що мають вагомий внесок у структурну організацію астрогліальних клітин, є ГФКБ (гліальний фібрилярний кислий білок). Хоча структура та функції цього білку досліджені не достатньо, доведена його участь у формуванні цитоскелету астроцитів (Menet V. et al., 2003).

Важливе значення для формування синаптичного контакту та його пластичних змін у ході функціонування має міжклітинний матрикс і, зокрема, його глікозаміноглікан-зв'язуючі компоненти. Сьогодні велика увага приділяється не тільки здатності цих агентів регулювати міжклітинні взаємодії, а також їх впливу на структурну організацію самої клітини. Завдяки взаємодії зі специфічними рецепторами на клітинній поверхні протеоглікани міжклітинного матриксу впливають на організацію цитоскелету клітини та її поведінку (Schachner M., 2003).

Незважаючи на досить докладну дослідженість згаданих вище компонентів нервової тканини, залишається невідомою їх роль у процесах передачі та аналізу ноцицептивного сигналу.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалася в рамках договору про спільну діяльність із Міжнародним центром молекулярної фізіології НАН України (№ 1167, 2001-2003 рр.) за темою "Дослідження механізмів формування неоднорідних розподілів мембранних макромолекул та їх ролі у морфо- та електрогенезі нейронів" та договору про науково-технічне співробітництво між ДНУ та Дніпропетровською державною медакадемією (№ 1194, 2002-2004 рр.) за темою "Дослідження центральних механізмів болю та впливу на них різноманітних типів анальгетиків та анестетиків".

Мета та задачі дослідження. Метою роботи було дослідження зміни рівня окремих нервовоспецифічних білків та загальної глікозаміноглікан-зв'язуючої здатності білків міжклітинного матриксу у мозку щурів під впливом експериментального соматогенного післяопераційного болю та фармакокорекції. Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі задачі:

  1. викликати стан експериментального соматогенного післяопераційного болю;

  2. підтвердити наявність післяопераційної гіпералгезії та відсутність інфекційного запалення;

  3. в умовах післяопераційного болю в мозку та сироватці крові щурів визначити:

    1. активність глікозидаз;

    2. рівень розчинної та мембранної форм N-CAM;

    3. вміст S-100 та ГФКБ;

    4. загальну гепарансульфат- та гіалуронат-зв'язуючу активність білків мозку;

  4. дослідити вплив агоністів та антагоністів N-метил-D-аспартат (НМДА) рецепторів на вміст вказаних білків у післяопераційний термін;

  5. визначити вплив нестероїдного протизапального препарату на вміст нервовоспецифічних білків в умовах гіпералгезії;

  1. провести кореляційний аналіз та аналіз відсоткового вмісту різних форм вказаних білків, специфічних для нейронів та астроглії й глікозаміноглікан-зв'язуючої активності білків міжклітинного матриксу в умовах післяопераційного болюта впливу визначених препаратів.

Об'єкт дослідження. Біохімічні механізми передачі та аналізу ноцицептивної інформації.

Предмет дослідження. Вміст білків N-CAM, S-100, ГФКБ та глюкозаміноглікан-зв'язуюча здатність компонентів міжклітинного матриксу мозку щурів.

Методи дослідження. У роботі використовували фракціонування тканини мозку методом ультрацентрифугування, методи вуглевод-ферментного та імуноферментного кількісного твердофазного аналізу, електрофорез у ПААГ з ДСН, імуноблотинг, визначення активності глікозидаз, тестування фізіологічної активності у відкритому полі.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше наводяться дані про вплив соматогенного післяопераційного болю, а також агоністів та антагоністів глутаматних рецепторів на рівень нейрональної молекули клітинної адгезії, білків S-100, ГФКБ, а також загальної гепарансульфат-зв'язуючої та загальної гіалуронат-зв'язуючої активності білків таламусу/гіпоталамусу та довгастого мозку щурів. Встановлено, що під впливом післяопераційної гіпералгезії протягом першої доби відбувається вірогідне (від 43 до 119%) підвищення рівня адгезивних та астрогліальних білків та незначні (10-27%) різноспрямовані зміни глікозаміноглікан-зв'язуючої здатності білків мозку щурів. Для відносно раннього післяопераційного періоду характерне підвищення рівня розчинних форм білків S-100 та N-CAM у сироватці крові щурів. Показано, що на сьому добу післяопераційного терміну рівень досліджуваних білків наближається до показників норми.

Loading...

 
 

Цікаве