WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Структурно-функціональний стан кісткової тканини у дітей, хворих на дитячий церебральний параліч та корекція його порушень на етапі реабілітації (авто - Реферат

Структурно-функціональний стан кісткової тканини у дітей, хворих на дитячий церебральний параліч та корекція його порушень на етапі реабілітації (авто - Реферат

6. Київська область – одна з найбільш постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС. Головним дозоутворюючим радіонуклідом на переважній більшості забруднених територій є Cs137. Основні проблеми у забруднених регіонах полягають у необхідності: забезпечення населення чистими продуктами харчування; дезактивації найбільш забруднених ділянок; реорганізації лісокористування.

Значний вплив на забруднення навколишнього природного середовища мають відходи виробництва і споживання, непридатні до використання хімічні засоби захисту рослин (пестициди і отрутохімікати), викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та водні об'єкти.

7. На основі проведення бальної оцінки показників рівня забруднення повітря та поверхневих вод, рівня радіоактивного забруднення території, рівня сільськогосподарського використання території, стану зберігання пестицидів і отрутохімікатів на території Київської області проведено групування районів з критичною екологічною ситуацією та виділено 5 груп районів: Північну, Центральну, Західну, Східну та Південну.

Площа Північної групи районів (Іванківський та Поліський адміністративні райони) складає 17,4% від загальнообласної. Доля даної групи районів у виробництві промислової та сільськогосподарської продукції дуже незначна. Північна група районів найбільше постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (26,8% території займає зона відчуження, а площа радіоактивно забруднених земель – 22,7%). Тому основні проблеми подальшого використання територій з КЕС даної групи районів полягатимуть у відновленні радіаційно забруднених територій, залученні їх до господарської діяльності; перепохованні частини радіоактивних і токсичних відходів Київської області в національному сховищі РАВ на території зони відчуження.

Центральна група районів (Вишгородський, Броварський, Києво-Святошинський, Бориспільський, Обухівський та Васильківський адміністративні райони) займає 26,7% території області. Водозабір даної групи районів складає 80,6% від обласного. Центральна група районів виробляє більшу частину промислової продукції області (60,9%) та 37,9% продукції сільського господарства. Тут зберігаються майже всі відходи області (90,6%) та 13,9% пестицидів і отрутохімікатів. 32,9% площі Центральної групи районів припадає на радіоактивно забруднені землі. Поверхневий скид даної групи районів складає 94,7% обласного; на неї припадає майже весь обсяг викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря (89,8%). Відновлення територій з КЕС даної групи районів полягатиме у зменшенні викидів шкідливих речовин в атмосферу, розширенні використання відходів виробництва і споживання, очищенні стічних вод та відновленні радіаційно забруднених земель.

Площа Східної групи районів (Баришівський, Згурівський, Яготинський та Переяслав-Хмельницький адміністративні райони) становить 14,3% від обласної. Східна група районів виробляє 16,1% сільськогосподарської продукції області. На території даної групи районів радіаційно забруднені землі відсутні. В Східній групі районів значну увагу слід приділити питанням забезпечення належного стану зберігання пестицидів і отрутохімікатів (25,2% від обласних), який в більшості випадків незадовільний, та збільшенню обсягів уловлених на очисних спорудах забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря (на очисних спорудах уловлено лише 21,8% до утворених).

До складу Західної групи районів входять Бородянський, Макарівський та Фастівський адміністративні райони. Її площа становить 11,5% від обласної. Західна група районів виробляє 7,0% промислової продукції та 4,9% продукції сільського господарства області. 15,8% території даної групи районів забруднені радіоактивними елементами. Тут зберігається 8,3% обсягів пестицидів і отрутохімікатів. Основні проблеми відновлення та використання територій з КЕС даної групи районів полягають в ефективній експлуатації існуючих та будівництві нових об'єктів екологічної інфраструктури; відновленні земель, забруднених радіоактивними елементами; зменшенні долі забруднених стічних вод в поверхневому скиді даної групи районів (28,4%).

Південна група районів (Білоцерківський, Богуславський, Володарський, Кагарлицький, Миронівський, Рокитнянський, Сквирський, Ставищенський, Таращанський та Тетіївський адміністративні райони) займає 30,1% площі області. Водозабір Південної групи районів складає 4,9% від обласного. Дана група районів виробляє більшу частину продукції сільського господарства області (40,4%) та 28,1% обсягів продукції промисловості. Площа земель забруднених радіонуклідами становить 22,5% від загальної земельної площі. Тут зберігається 46,4% обсягів пестицидів і отрутохімікатів та 7,4% загальної фактичної маси відходів. На дану групу припадає 6,8% обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Особливої актуальності при подальшому використанні територій з КЕС в Південній групі районів набувають питання збереження родючості ґрунтів, раціонального використання сільськогосподарських угідь, повернення до господарського використання радіаційно забруднених земель, забезпечення належного рівня зберігання пестицидів і отрутохімікатів.

8. Визначені основні напрямки відновлення та раціонального використання територій з КЕС. Під відновленням територій з КЕС розуміємо комплекс заходів з ліквідації або зменшення (пом'якшення) наслідків для навколишнього середовища і людини впливу шкідливих забруднюючих речовин, створення соціально-економічного середовища, яке дозволило б забезпечити поновлення екологічного балансу і зменшення забруднення від функціонування господарського комплексу на цих територіях. Виділяють три основні напрямки відновлення територій: економічний, соціальний та екологічний.

До основних принципів відновлення територій з КЕС в області належать: 1) цілеспрямована політика відновлення територій з КЕС має лежати в сфері державних інтересів і пріоритетів на всіх рівнях управління; 2) пріоритетне інвестування програм відновлення територій з КЕС; 3) найповніше поєднання інтересів господарських суб'єктів області з інтересами її населення; 4) впровадження в практику управлінської діяльності принципів програмно-цільового підходу та розробки відповідних цільових комплексних програм.

При подальшому використанні територій з КЕС в Київській області необхідно: проводити активну реабілітацію радіаційно забруднених земель та залучати їх до господарської діяльності; зону відчуження використовувати для перепоховання частини наявних радіоактивних і токсичних відходів області; розвивати екологічну інфраструктуру та ефективно експлуатувати її об'єкти; уникати екологічно небезпечного напряму інтенсифікації сільськогосподарського виробництва, зберігати родючість ґрунтів; забезпечити правове регулювання відносин щодо діяльності у сфері поводження з відходами; забезпечити належний стан зберігання пестицидів і отрутохімікатів; розвивати НТП за рахунок пріоритету галузей глибокої та кінцевої переробки і високої наукоємності.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Корнілова Н.В. Основи концепції відновлення територій з критичною екологічною ситуацією // Вісник Київського університету. Серія географія. – К., видавничий центр "Київський університет", 1999. – Вип. 44. – С. 60-62.

2. Корнілова Н.В. Сутність територій з критичною екологічною ситуацією // Вісник Київського університету. Серія географія. – К., видавничий центр "Київський університет", 1999. – Вип. 45. – С. 66-68.

3. Корнілова Н.В. Фактори формування територій з критичною екологічною ситуацією (на прикладі Київської області) // Економічна та соціальна географія: Міжвід. наук. зб. – К., 1999. – Вип. 48. – С. 94-99.

4. Корнілова Н.В. Проблеми використання радіоактивно забруднених територій Київської області // Економічна та соціальна географія: Наук. зб. – К., 2000. – Вип. 49. – С. 163-169.

5. Корнілова Н.В. Методи дослідження територій з критичною екологічною ситуацією // Економічна та соціальна географія: Наук. зб. – К., 2001. – Вип. 51. – С. 101-107.

6. Корнілова Н.В. Суспільно-географічні основи використання територій з критичною екологічною ситуацією (на прикладі Київської області) // Тези доповідей науково-практичної конференції "Екологічні проблеми регіону: суть і шляхи вирішення" (Полтава, 23-25 квітня 1997 року). – Полтава, 1997. – С. 61-63.

Loading...

 
 

Цікаве