WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Структурно-функціональний стан кісткової тканини у дітей, хворих на дитячий церебральний параліч та корекція його порушень на етапі реабілітації (авто - Реферат

Структурно-функціональний стан кісткової тканини у дітей, хворих на дитячий церебральний параліч та корекція його порушень на етапі реабілітації (авто - Реферат

ВИСНОВКИ

1. Територія з КЕС – це територія з високим рівнем забруднення та порушенням процесів природного середовища, що має особливий характер використання та природокористування. Вона характеризується виникненням значних і слабокомпенсованих змін ландшафтів, де відбувається швидке наростання загрози виснаження або втрати природних ресурсів (в т.ч. генофонду), унікальних природних об'єктів, погіршуються умови проживання населення. Територія з КЕС має такі особливості: 1) вищий, порівняно з іншими територіями, рівень забруднення довкілля; 2) порушення основних процесів природного середовища; 3) особливий характер використання території; 4) специфічний характер природокористування; 5) обмежені можливості рекреаційного використання.

2. Принципами виникнення територій з КЕС є наступні: а) порушення взаємодії природи і господарської діяльності людини. Процес взаємодії природи і господарської діяльності людини залежить від характеру їх зв'язків та розвитку екологічної інфраструктури. Рівень ефективності її функціонування визначає стан забруднення довкілля; б) територіальності. У формуванні територій з КЕС мають місце регіональні особливості, пов'язані з неоднаковою дією природних, антропогенних і природно-антропогенних чинників; в) недостатнього наукового обґрунтування природокористування. Науково обґрунтоване природокористу-вання передбачає: раціональне ресурсоспоживання, конструктивне перетворення природи, відтворення природних ресурсів, охорону середовища проживання й природних ресурсів, управління й моніторинг. При необґрунтованому нераціональному природокористуванні, коли вплив людини на природу призводить до підриву її відтворювальних здатностей, зниження якості і вичерпання природних ресурсів, забруднення довкілля промисловими викидами й отрутохімікатами, зниження або знищення оздоровчих і естетичних якостей природи, виникають території з КЕС; г) порушення екологізації виробництва. Даний принцип полягає в розробці та впровадженні у виробництво таких технологій, які за максимально високої якості продукції змогли б забезпечувати збереження екологічної рівноваги в природі, кругообігу речовин і енергії, не забруднюючи навколишнє середовище. Екологізація виробництва має забезпечувати економні витрати сировини, комплексне використання природних ресурсів, створення нових технологічних систем, що забезпечують маловідходне і безвідходне виробництво, замкнуті цикли водоспоживання, утилізацію відходів; д) незбалансованого стійкого розвитку території. Проведення заходів з екологізації виробництва дозволяє зменшити забруднення довкілля і встановити комплексно-пропорційний розвиток території. При порушенні цієї рівноваги виникає територія з КЕС.

3. Фактори виникнення територій з КЕС можна поділити на три групи: природні, антропогенні та природно-антропогенні. До природних належать географічні особливості місцевості (рельєф, клімат, наявність водних джерел, лісових масивів, типи ґрунтів тощо) та небезпечні природні явища. До них відносять геологічно небезпечні явища (зсуви, карст, ерозія, підтоплення території, абразія, просідання землі), метеорологічні та агрометеорологічні небезпечні явища (бурі, урагани, смерчі, шквали, суховії тощо), природні пожежі (лісових масивів, торфовищ).

До антропогенних факторів належать структура промислового виробництва і стан екологічної інфраструктури; висока сільськогосподарська освоєність та розораність території; підвищена концентрація населення і збільшення кількості транспортних засобів; будівництво промислових об'єктів з недостатнім розвитком екологічної інфраструктури; забруднення атмосферного повітря, ґрунтів, поверхневих і підземних вод; накопичення відходів та зниження обсягів їх використання; використання науково-технічного прогресу без врахування можливих негативних наслідків для навколишнього середовища. До природно-антропогенних – виникнення аварій і катастроф на потенційно небезпечних виробництвах.

4. Методичні основи суспільно-географічного дослідження територій з КЕС передбачають наступні етапи аналізу: 1) виявлення територій з КЕС; 2) визначення принципів і факторів виникнення територій з КЕС; 3) аналіз факторів виникнення територій з КЕС; 4) вивчення геопросторової організації територій з КЕС; 5) розробку основних напрямків відновлення територій з КЕС.

На першому етапі для визначення екологічного статусу та виявлення територій з КЕС використовуємо наступні групи показників: 1) структура використання земельного фонду; 2) структура використання водних ресурсів; 3) структура промислового виробництва; 4) структура сільськогосподарського виробництва; 5) екологічний стан повітряного басейну; 6) екологічний стан вод; 7) екологічний стан ґрунтів.

На другому етапі виявляємо принципи (порушення взаємодії природи і господарської діяльності людини; територіальності; недостатнього наукового обґрунтування природокористування; порушення екологізації виробництва; незбалансованого стійкого розвитку території) та фактори (природні, антропогенні, природно-антропогенні), що зумовлюють виникнення територій з КЕС.

На третьому етапі детально аналізуємо фактори виникнення територій з КЕС в регіоні, який досліджується. Четвертий етап містить вивчення геопросторової організації територій з критичною екологічною ситуацією. Проводимо системно-структурний аналіз використання територій з КЕС. На основі проведення бальної оцінки показників рівня забруднення повітря та поверхневих вод, рівня радіоактивного забруднення території, рівня сільськогосподарського використання території, стану зберігання пестицидів і отрутохімікатів проводимо групування районів з КЕС та виділяємо групи районів.

На п'ятому етапі розробляємо концептуальні засади відновлення територій з КЕС.

5. Виникнення територій з КЕС в Київській області зумовлено рядом факторів (природних, антропогенних та природно-антропогенних). До природних факторів належать такі її географічні особливості, як знаходження в межах двох фізико-географічних областей – Київського і частково Чернігівського Полісся, а також Дністровсько-Дніпровської і Лівобережно-Дніпровської лісостепової фізико-географічної провінції. Розташування Поліської низовини в північній частині області веде до розвитку процесів заболочення території; Придніпровської височини на південному-заході – інтенсивних ерозійних процесів.

В результаті господарської діяльності активізуються або виникають небезпечні природні явища (стихійні лиха), які накладаються на географічні особливості місцевості та сприяють виникненню територій з КЕС. До природних (стихійних) лих, характерних для території Київської області, належать: геологічні небезпечні явища (зсуви, підтоплення території, просідання землі); метеорологічні та агрометеорологічні небезпечні явища (бурі, урагани, смерчі, шквали); природні пожежі (лісових масивів, торфовищ).

Одним з визначальних антропогенних факторів формування територій з КЕС в Київській області є висока доля електроенергетики, хімічної та нафтохімічної, целюлозно-паперової промисловості в структурі промислового виробництва і недостатній рівень розвитку екологічної інфраструктури. Висока сільськогосподарська освоєність (64,2%) і розораність (48,6%) території призводять до виникнення стійкої тенденції деградації ґрунтового покриву.

Висока концентрація населення в містах, селищах та інших населених пунктах, розміщення промислових комплексів та об'єднання їх в єдину структуру внаслідок будівництва транспортних мереж, ліній електропередач є факторами високого рівня техногенної фрагментації територій з деформацією границь та структури більшості ландшафтних систем. Це, в свою чергу, сприяє виникненню територій з КЕС. Лише незначна кількість промислових підприємств області впроваджують нові прогресивні технологічні процеси та проводять утилізацію відходів.

До природно-антропогенних факторів виникнення територій з КЕС належить виникнення аварій та катастроф на потенційно небезпечних виробництвах. Відносно раптове порушення технологічних систем потенційно небезпечних виробництв спричиняє особливо тяжкі наслідки через вплив на середовище, людину й господарські об'єкти. На території області розташовано 272 потенційно небезпечних об'єкти. Найбільший вплив на навколишнє природне середовище області мала аварія на Чорнобильській АЕС.


 
 

Цікаве

Загрузка...