WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Структурно-функціональний стан кісткової тканини у дітей, хворих на дитячий церебральний параліч та корекція його порушень на етапі реабілітації (авто - Реферат

Структурно-функціональний стан кісткової тканини у дітей, хворих на дитячий церебральний параліч та корекція його порушень на етапі реабілітації (авто - Реферат

Площа зсувів на території Київської області становить 23,8 км2. Райони найбільшого поширення зсувів – правий схил р. Дніпра та його правобережні притоки. Площі природного та техногенного підтоплення сягають 1,7 тис. км2 (6% загальної площі території). Заболочені площі сільськогосподарських угідь охоплюють 833 км2, перезволожені – 32 км2, а відкриті болота – 496 км2. Це відповідно становить 4,6%, 0,2% та 2,7% від загальної площі сільськогосподарських земель області (18,1 тис. км2). Площа поширення лесових порід з І та ІІ типами ґрунтових умов просідання становить 10,6 тис. км2, а ураженість адміністративної одиниці – 36,7%.

Стихійні та небезпечні метеорологічні та агрометеорологічні явища в Київській області характеризуються значною мінливістю та різноманітністю. Найбільша їх кількість і часта повторюваність припадає на літні місяці – період розвитку і високої активності грозової діяльності у супроводі інших явищ конвективного характеру (інтенсивні зливи, град, шквали).

За останні роки лісові пожежі знищували від 2 до 200 га лісів. Зокрема, в 2003 р. від лісових пожеж загинуло 90 га лісових насаджень; було зареєстровано 596 випадків лісових пожеж; лісова площа, охоплена пожежами, склала 200 га; збитки, заподіяні пожежами – 70,1 тис. грн.

Одним з визначальних антропогенних факторів формування територій з КЕС в Київській області є висока доля електроенергетики, хімічної та нафтохімічної, целюлозно-паперової промисловості в структурі промислового виробництва і недостатній розвиток екологічної інфраструктури. Висока сільськогосподарська освоєність (64,2%) і розораність (48,6%) території призводять до виникнення стійкої тенденції деградації ґрунтового покриву. Близько 23% площ орних земель розміщено на схилах крутизною до 50, а з крутизною понад 50 – 2,4%. Площа земель, уражених яружною ерозією, становить 5,6 тис. га; площа деградованих земель – 1404,0 тис. га (з них потребують консервації 124,7 тис. га). Із загальної площі (понад 160 тис. га) осушених земель значна частина (12,2%) потребує підвищення технічного рівня.

Площа порушених земель становить 3 тис. га (з них відпрацьованих порушених земель – 1,5 тис. га). Землі під відкритими розробками, кар'єрами, шахтами та відповідними спорудами займають 2,9 тис. га, з них 1,5 тис. га – відпрацьовані розробки та кар'єри, закриті шахти, відвали, терикони, які не експлуатуються. Забудовані землі становлять 4,0% площі, з них землі промисловості – 0,4%.

Висока концентрація населення в містах, селищах та інших населених пунктах, розміщення промислових комплексів та об'єднання їх в єдину структуру внаслідок будівництва транспортних мереж, ліній електропередач, сприяє високому рівню техногенної фрагментації територій з деформацією границь та структури більшості ландшафтних систем. Це, в свою чергу, виступає передумовою виникнення територій з КЕС.

В Київській області налічується 25 міст, 30 селищ міського типу, 1129 сільських населених пунктів. Тут проживає 1793,9 тис. осіб (без м. Києва). За забезпеченістю автомобільними дорогами область посідає одне з перших місць серед регіонів України. Шосейні дороги мають загальну протяжність 8,5 тис. км, в тому числі з твердим покриттям – 8,4 тис. км (99%). Густота автомобільних шляхів складає 28,4 км на 100 км2 території; густота залізниць – 29,1 км на 1 тис. км2; загальна протяжність нафтопроводів – 264,2 км, газопроводів – 775,5 км.

Лише незначна кількість промислових підприємств області (13) впроваджують нові прогресивні технологічні процеси, з них маловідходні, ресурсозберігаючі та безвідходні – 5 підприємств; 14 підприємств області проводять утилізацію відходів.

До природно-антропогенних факторів виникнення територій з КЕС належить виникнення аварій та катастроф на потенційно небезпечних виробництвах. Відносно раптове порушення технологічних систем потенційно небезпечних виробництв спричиняє особливо тяжкі наслідки через вплив на середовище, людину й господарські об'єкти. На території області розташовано 272 потенційно небезпечних об'єкти, з них 114 небезпечних об'єктів гідродинамічного комплексу; 72 хімічно-, 42 вибухо- та пожежонебезпечних; 38 об'єктів з вибухо- та пожежонебезпечними речовинами (ВПНР); 18 пожежонебезпечних об'єктів.

Найбільший вплив на навколишнє природне середовище області мала аварія на Чорнобильській АЕС. Найзначнішими посткатастрофічними втратами для області є втрати від забруднення земельних, водних, лісових та природних рекреаційних ресурсів. Значними є втрати потенціалу промисловості будівельних матеріалів та вплив на подальший розвиток електроенергетики.

Найбільшу гідродинамічну небезпеку за оцінками спеціалістів Державного комітету по водному господарству мають захисні споруди дніпровського каскаду. В зонах можливого хімічного зараження (ЗМХЗ) від хімічно небезпечних об'єктів мешкає близько 94 тис. чол. На території області налічується 46 зареєстрованих місць видалення відходів загальною площею 4474,6 тис. м2 з обсягом накопичених відходів – 56 млн. 596 тис. т. В сховищах організованого складування (поховання) налічується майже 2 тис. т промислових токсичних відходів І класу небезпеки; 3,5 тис. т – ІІ класу; 5,7 тис. т – ІІІ класу та 22 млн. 631 тис. т – ІV класу небезпеки. У сховищах організованого складування та на території підприємств знаходиться 22 млн. 642 тис. т промислових токсичних відходів. Кількість вибухо- та пожежонебезпечних речовин в області сягає 1,2 млн. т.

Для Київської області транскордонну потенційну небезпеку складають Курська, Смоленська АЕС (Росія) та Ігналінська АЕС (Литва). Потенційно небезпечні для господарства області хімічні виробництва, що зосереджені на території Білорусі (в основному, в Гомельській області в басейні р. Дніпра та його приток). Певну небезпеку для області можуть становити підприємства хімічного виробництва Росії, які розташовані на річках, русла яких проходять і територією Київської області.

Протягом 2003 року в Київській області виникло 8 надзвичайних ситуацій, з них 5 – техногенного характеру, 3 – природного. Київську область відносять до регіонів помірної небезпеки. Інтегральний показник небезпеки за статистикою 2003 року становив 0,248 (середньоукраїнський показник – 0,227).

У третьому розділі"Геопросторова організація територій з критичною екологічною ситуацією в Київській області"наведено системно-структурний аналіз використання територій з КЕС, проведено групування територій з КЕС в Київській області, розроблено основні напрямки та принципи відновлення територій з КЕС на обласному рівні.

Київська область – одна з найбільш постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС. Головним дозоутворюючим радіонуклідом на переважній більшості забруднених територій є Cs137. Основні проблеми у забруднених регіонах полягають у необхідності забезпечення населення чистими продуктами харчування; дезактивації найбільш забруднених ділянок; реорганізації лісокористування.

Значний вплив на забруднення навколишнього природного середовища мають відходи виробництва і споживання (загальна площа зареєстрованих місць видалення відходів складає 4474,6 тис. м2, обсяг накопичених відходів – 56 млн. 596 тис. т). Суб'єктами господарської діяльності не в повному обсязі вирішується проблема знешкодження та утилізації токсичних промислових відходів. Більшість місць захоронення твердих побутових відходів не відповідає вимогам екологічної безпеки.

В області зосереджено близько 2,1 тис. т непридатних до використання хімічних засобів захисту рослин (пестицидів і отрутохімікатів). Стан їх зберігання в більшості господарств незадовільний.

Loading...

 
 

Цікаве