WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Структурно-функціональний стан кісткової тканини у дітей, хворих на дитячий церебральний параліч та корекція його порушень на етапі реабілітації (авто - Реферат

Структурно-функціональний стан кісткової тканини у дітей, хворих на дитячий церебральний параліч та корекція його порушень на етапі реабілітації (авто - Реферат

Практичне значення отриманих результатів.

Теоретичні і науково-методичні висновки дисертації можуть бути використані органами державного та місцевого управління при розробці регіональних екологічних програм раціонального використання забруднених територій. Основні результати досліджень використані Київською обласною державною адміністрацією в процесі розробки перспективної програми розвитку продуктивних сил. Рекомендації щодо напрямків ефективного використання територій з КЕС в Київській області передані до практичного використання в Раду по вивченню продуктивних сил України НАН України.

Методичні розробки автора дослідження використовуються при проведенні занять з курсу "Розміщення продуктивних сил".

Особистий внесок здобувача.

Дисертаційне дослідження є одноосібно підготовленою науковою працею, в якій реалізовані ідеї автора щодо сутності суспільно-географічних основ дослідження територій з КЕС та напрямків їх відновлення і раціонального використання. Сукупність отриманих результатів належить особисто автору і є його науковим доробком.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дослідження дисертаційної роботи апробовані на науково-практичних конференціях: "Екологічні проблеми регіону: суть і шляхи вирішення" (Полтава, 1997); "Суспільно-географічні проблеми розвитку продуктивних сил України" (Київ, 1999, 2001, 2004); "Регіональні проблеми розвитку агропромислового комплексу України: стан і перспективи вирішення" (Київ, 2000); "Географічна наука і освіта в Україні" (Київ, 2003).

Публікації. Основні положення і результати дослідження викладені в 10 наукових працях загальним обсягом 2,5 др. арк., з них 5 – у фахових виданнях.

Структура і обсяг роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Повний обсяг дисертації – 229 сторінок комп'ютерного тексту, у т.ч. 5 рисунків на 5 стор., 10 таблиць на 9 стор. Список використаних джерел із 177 найменувань викладено на 16 стор., 50 додатків – на 60 стор.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У першому розділі"Теоретико-методичні основи суспільно-географічного дослідження територій з критичною екологічною ситуацією" території з КЕС розглядаються як об'єкт суспільно-географічного дослідження, виявлено принципи і фактори виникнення територій з КЕС та розроблено методичні основи їх дослідження.

В суспільно-географічному плані територія має ознаки "просторового" та "інтегрального" ресурсу і розглядається як своєрідний інтегрований та системно побудований ресурс суспільства.

Екологічні проблеми, зумовлені територіальними особливостями взаємодії природи і господарської діяльності людини, знаходять своє відображення в екологічній ситуації відповідних територій. Екологічна ситуація є результатом збігу (у часі й просторі) умов і обставин, що створюють специфічне в екологічному відношенні становище оточуючого середовища.

Під еколого-суспільною ситуацією (ЕСС) розуміють сукупність явищ та процесів в суспільстві, що склалися в певному регіоні внаслідок різкого погіршення стану (умов-ресурсів) навколишнього природного середовища.

Виділяють дві головні складові частини ЕСС – еколого-економічну та еколого-соціальну. Під еколого-економічною ситуацією розуміють сукупність процесів і обставин, що виникли у сфері виробництва внаслідок погіршення екологічних умов. Нами запропоновано розділяти еколого-економічну ситуацію на зовнішню та внутрішню. В рамках першої відбувається вплив екологічного чинника на промисловість, сільське господарство, транспорт, торгівлю, будівництво та інші сфери виробничої діяльності, в рамках другої – вплив господарської діяльності на екологічну ситуацію.

При розгляді еколого-соціальної ситуації досліджується вплив несприятливих екологічних умов на демографічні процеси і систему розселення, медико-демографічну ситуацію, формування працересурсного потенціалу, рекреацію, охорону природи, культуру і науку, політичні процеси.

Розрізняють декілька рівнів (рангів) екологічної ситуації: відносно задовільну, конфліктну, напружену, критичну, кризову та катастрофічну. Територія з КЕС – це територія з високим рівнем забруднення та порушенням процесів природного середовища, що має особливий характер використання та природокористування.

Суспільно-географічна сутність територій КЕС характеризується: 1) вищи-ми, порівняно з іншими територіями, рівнями забруднення довкілля; 2) порушенням основних процесів природного середовища; 3) особливим характером використання території; 4) специфічним характером природоко-ристування; 5) обмеженими можливостями рекреаційного використання.

Головними принципами виникнення територій з КЕС є: порушення взаємодії природи і господарської діяльності людини; територіальності; недостатнього наукового обґрунтування природокористування; порушення екологізації виробництва; незбалансованого стійкого розвитку території.

Фактори виникнення територій з КЕС можна поділити на три групи: природні, антропогенні та природно-антропогенні. До першої групи належать: географічні особливості місцевості (рельєф, клімат, наявність водних джерел, лісових масивів, типи ґрунтів тощо) та небезпечні природні явища. До них відносять геологічно небезпечні явища (зсуви, карст, ерозія, підтоплення території, абразія, просідання землі), метеорологічні та агрометеорологічні небезпечні явища (бурі, урагани, смерчі, шквали, суховії тощо), природні пожежі (лісових масивів, торфовищ). До другої групи належать: нераціональна структура промислового виробництва; висока сільськогосподарська освоєність та розораність території; підвищена концентрація населення і збільшення кількості транспортних засобів; будівництво промислових об'єктів з недостатнім розвитком екологічної інфраструктури; забруднення атмосферного повітря, ґрунтів, поверхневих і підземних вод; накопичення відходів та зниження обсягів їх використання; використання науково-технічного прогресу без врахування можливих негативних наслідків для навколишнього середовища. До третьої групи належить виникнення аварій і катастроф на потенційно небезпечних виробництвах.

Методичні основи дослідження територій з КЕС включають в себе декілька етапів: 1) виявлення територій з КЕС; 2) визначення принципів і факторів виникнення територій з КЕС; 3) аналіз факторів виникнення територій з КЕС; 4) вивчення геопросторової організації територій з КЕС; 5) розробку основних напрямків відновлення територій з КЕС.

На першому етапі для визначення екологічного статусу та виявлення територій з КЕС використовуємо наступні групи показників: 1) структура використання земельного фонду; 2) структура використання водних ресурсів; 3) структура промислового виробництва; 4) структура сільськогосподарського виробництва; 5) екологічний стан повітряного басейну; 6) екологічний стан вод; 7) екологічний стан ґрунтів.

На другому етапі виявляємо принципи і фактори, що зумовлюють виникнення територій з КЕС. Можна виділити наступні принципи (порушення взаємодії природи і господарської діяльності людини; територіальності; недостатнього наукового обґрунтування природокористування; порушення екологізації виробництва; незбалансованого стійкого розвитку території) та фактори (природні, антропогенні, природно-антропогенні) виникнення територій з КЕС.

На третьому етапі проводимо детальний аналіз факторів виникнення територій з КЕС в регіоні, який досліджується. Четвертий етап містить вивчення геопросторової організації територій з критичною екологічною ситуацією. Проводимо системно-структурний аналіз використання територій з КЕС. На основі проведення бальної оцінки показників рівня забруднення повітря та поверхневих вод, рівня радіоактивного забруднення території, рівня сільськогосподарського використання території, стану зберігання пестицидів і отрутохімікатів проводимо групування районів з КЕС та виділяємо групи районів.

На п'ятому етапі розробляються напрямки відновлення територій з КЕС на обласному рівні.

У другому розділі"Фактори виникнення територій з критичною екологічною ситуацією в Київській області"детально аналізуються фактори, що зумовлюють виникнення територій з КЕС в Київській області. Їх можна умовно поділити на три групи: природні, антропогенні та природно-антропогенні.

До природних факторів виникнення територій з КЕС в Київській області належать такі її географічні особливості, як розміщення в межах двох фізико-географічних областей – Київського і частково Чернігівського Полісся, а також Дністровсько-Дніпровської і Лівобережно-Дніпровської лісостепової фізико-географічної провінції. Розташування Поліської низовини в північній частині області веде до розвитку процесів заболочення території; Придніпровської височини на південному-заході – інтенсивних ерозійних процесів. Розміщення області на стику лісів і лісостепів спричинює невисоку лісистість. В результаті господарської діяльності активізуються або виникають небезпечні природні явища (стихійні лиха), які накладаються на географічні особливості місцевості та сприяють виникненню територій з КЕС. До природних (стихійних) лих, характерних для території Київської області, належать: геологічні небезпечні явища (зсуви, підтоплення території, просідання землі); метеорологічні та агрометеорологічні небезпечні явища (бурі, урагани, смерчі, шквали); природні пожежі (лісових масивів, торфовищ).

Loading...

 
 

Цікаве