WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Профілактика аномалій пологової діяльності у жінок з інтраамніальним інфікуванням (автореферат) - Реферат

Профілактика аномалій пологової діяльності у жінок з інтраамніальним інфікуванням (автореферат) - Реферат

Особистий внесок здобувача. Автором дисертації самостійно виконані літературний пошук та аналіз літературних джерел за темою дисертації, підбір та модифікація методів дослідження, планування експериментів, вилучення штамів з природного середовища, отримання чистих культур, вивчення адгезивних і гемаглютинуючих властивостей штамів лактобацил, впливу на них різних чинників, лізоцимної, антилізоцимної та антикомплементарної активності, імуномодулюючих властивостей, а також статистичне опрацювання, аналіз отриманих результатів і оформлення роботи. Вилучення з вмісту ШКТ дітей штамів лактобацил проводилося автором спільно з аспірантами Фабіянською І. В. та Янченко О. І, дослідження впливу лактобацил на фагоцитарну аткивність перитонеальних макрофагів – спільно з проф. кафедри мікробіології та вірусології ОНУ ім. І. І. Мечникова Філіпової Т. О., які є співавторами відповідних публікацій. Постановка завдань і обгрунтування науково-практичних висновків проводились спільно з науковим керівником. Друковані роботи підготовлено автором особисто при безпосередній участі наукового керівника.

Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційної роботи було представлено на 56-й науковій студентській конференції Одеського державного універистету ім. І. І. Мечникова (Одеса, квітень 1999 року), Першій Всеукраїнській конференції студентів біологічних факультетів (Київ, 20 – 22 грудня 1998 р.), Всеукраїнському мікробіологічному з'їзді (Чернігів, жовтень 2000 р.), міжнародній конференції "Екологія і біогеохімічна діяльність мікроорганізмів" (Одеса, 4 – 6 вересня 2001 р.), Всеукраїнській конференції студентів, аспірантів і молодих вчених "Біорізноманіття природних і техногенних біотопів України" (Донецьк, 19 – 22 листопада 2001 р.), 6-й Пущинській школі-конференції молодих вчених "Биология – наука XXI века" (Росія, Пущіно, 20 – 24 травня 2002 р.), на науковій конференції студентів, аспірантів і молодих вчених, присвяченій 180-літтю з дня народження Л. С. Ценковського "Біорізноманітя. Екологія. Еволюція. Адаптація" (Одеса, 28 березня – 1 квітня 2003 р.), Міжнародній студентській науковій конференції "Молодь – медицині майбутнього" (Одеса, 24 – 25 квітня 2003 року), 58-й науковій конференції професорсько-викладацького складу і наукових працівників ОНУ ім. І. І. Мечникова (Одеса, 2003), Всесвітньому Мікробіологічному Конгресі FEMS – 2003 (Любляна, 29 червня – 3 липня 2003 р.) та Всеукраїнському мікробіологічному з'їзді (Одеса, жовтень 2004 р.)

Публікації. Результати дисертаційної роботи представлено в 6-ти статтях, опублікованих в профільних журналах, та в 7-ми тезах, опублікованих за матеріалами з'їздів та конференцій.

Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота викладена на 141 сторінці машинописного тексту і складається зі вступу, огляду літератури, матеріалу і методів дослідження, експериментальної частини (6 розділів), аналізу та узагальнення результатів дослідження, висновків та списку літератури, який містить 215 найменувань, в тому числі 101 іноземною мовою. Робота містить 32 таблиці та 12 рисунків.

РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

Складається з 3-х підродзілів, в яких розглянуто систематичне положення та біологічні властивості бактерій роду Lactobacillus. Докладно розглянуті такі чинники персистенції лактобацил в організмі людини і тварин, як здатність до цитоадгезії, лізоцимна, антилізоцимна та антикомплементарна активність. Також викладено наукові дані про імуномодулюючі властивості лактобацил.

РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Матеріалом дослідження слугували 66 штамів, вилучених з фекалій здорових та 7 штамів, вилучених з фекалій хворих на дисбактеріоз дітей, що мешкають в Одеському регіоні, та за своїми культуральними, морфологічними та фізіолого-біохімічними властивостями віднесених до роду Lactobacillus, та 4 музейних штами: L. bucheri АТСС 4005, L. fermentum ATCC 14931, L. acidophilus АТСС 33200і L. acidophilus АТСС 4356.

Культивування лактобацил проводили на середовищі MRS [de Man et al., 1960].

Адгезивні та гемаглютинуючі властивості штамів лактобацил вивчали на моделі "еритроцит – лактобацила". Адгезивні властивості досліджували за допомогою експресного та розгорнутого методів [Брилис и др., 1986], здатність до гемаглютинаціїза допомогою реакції гемаглютинації [Брилис, 1988].

Для виявлення впливу вуглеводів, рН середовища (рН 2,0 – 2,2 та 8,0 – 8,5) та ферментів (пепсину, трипсину, хімотрипсину та лізоциму) на здатність лактобацил до адгезії та гемаглютинації застосовували модифікований розгорнутий метод [Брилис, 1988]. Концентрації вуглеводів становили 0,3 М, концентрації ферментів – 1 мг/мл.

Якісний тест на наявність продукції лізоциму проводили за методом [Hawiger, 1968] у нашій модифікації [Кур'ята, Єлинська, 2003].

Здатність штамів лактобацил до інактивації лізоциму (антилізоцимну активність – АЛА) визначали методами [Бухарин и др., 1997; Hawiger, 1968] у нашій модифікації .

Антикомплементарну активність (АКА) штамів лактобацил визначали за допомогою методу [Пастер с соват., 1989] в нашій модифікації [Кур'ята, Єлинська, 2003].

Для визначення клітинних індексів тимусу і селезінки тварин забивали методом цервікальної дислокації, після чого діставали тимус і селезінку і поміщали у розчин Хенкса на льоду. Тимус гомогенізували у 2 мл, селезінку – в 4 мл розчину Хенкса. Гомогенат тимусу розводили розчином Хенкса в 10 разів, гомогенат селезінки – в 20 разів. У планшети для імунологічних досліджень вносили по 0,1 мл суспензії клітин і трипанового синього, після чого клітини рахували в камері Горяєва.

Фагоцитарну активність перитонеальних макрофагів мишей досліджували методами [Вихоть, 1982; Kaminski et al., 1985].

Окислювальну активність перитонеальних макрофагів мишей в тесті з нітросинім тетразолієм (НСТ) досліджували методом [Вихоть, 1982; Alfoidy, Lemmel, 1979].

Інтенсивність гіперчутливості сповільненого типу (ГСТ) вивчали за методикою припухлості подушечки задньої лапки [Lagrange, Mackanes, 1975].

Статистичне опрацювання проводили з використанням програми „Excel XP" за загальноприйнятими методиками з урахуванням t-критерію Стьюдента, рівень вірогідності становив 95 % [Плохинский, 1978].

РОЗДІЛ 3. ЗДАТНІСТЬ ЛАКТОБАЦИЛ ДО ВЗАЄМОДІЇ З ЕУКАРІОТИЧНИМИ КЛІТИНАМИ

За даними проведених досліджень, всі штами, вилучені з травного тракту здорових дітей, були здатними до адгезії в середньому (53,0 % штамів) або високому (47 %) ступені (рис. 1).

Значення середніх показників адгезії (СПА) становили від 2,24 0,21 до 7,52 0,35 кл/ер.

Штами, вилучені від дітей, хворих на дисбактеріоз, були низькоадгезивними або нездатними до адгезії взагалі. Значення їх СПА становили від 0,81 0,22 до 2,85 0,31 кл/ер.

До гемаглютинації були здатні 56,1 % штамів лактобацил, виділених з травного тракту здорових дітей, причому 25,8 % мали низьку, 22,7 % - середню і 7,6 % - високу здатніcть до гемаглютинації (рис. 2).

Оскільки до адгезії були здатні 100 % штамів, вилучених від здорових дітей, а до гемаглютинації – 56,1 %, можна зробити припущення, що адгезія і гемаглютинація як функції зв'язування лактобацил з поверхнею еукаріотичних клітин забезпечуються різними групами клітинних поверхневих детермінант. Тому за здатністю лактобацил до гемаглютинації не можна передбачати їхню адгезивну активність.

Відомо, що на адгезію багатьох мікроорганізмів впливає D-маноза, і тому її використовують в антиадгезивній терапії проти патогенних та умовно-патогенних мікроорганізмів. Тому дослідження впливу цього вуглевода на адгезію лактобацил має практичне значення з метою пошуку штамів, придатних до застосування одночасно з антиадгезивною терапією.

Вивчення впливу D-манози на адгезію лактобацил показало, що адгезія більшості (63,6 %) досліджуваних штамів лактобацил, виділених з травного тракту здорових дітей, не залежала від D-манози (рис. 3).

Також було знайдено штами, які під впливом D-манози знижували або підвищували свої адгезивні властивості. Штами, на адгезивність яких обробка D-манозою не впливала, при подальшому дослідженні можуть бути рекомендовані до застосування при одночасній антиадгезивній терапії, спрямованій на патогенні та умовно-патогенні мікроорганізми.

При дослідженні впливу D-манози на гемаглютинуючі властивості лактобацил було показано, що цей моносахарид може як знижувати, так і підвищувати гемаглютинуючу активність штамів лактобацил. Так, у 10-ти штамів (15,2 %) виявлялися нижчі, а у 6-ти штамів (9,1 %) – вищі гемаглютинуючі властивості, ніж без цього вуглевода (рис. 4).

Вивчення впливу вуглеводів на адгезію та гемаглютинацію лактобацил показало, що D-глюкоза, DL-галактоза, D-маноза, D-фруктоза, D-ксилоза, D-рафіноза, L-рамноза, L-арабіноза та N-ацетил-D-глюкозамін могли як пригнічувати, так і підсилювати дані процеси.

З отриманих результатів видно, що для штамів лактобацил, вилучених від здорових дітей, здатність до цитоадгезії була обов'язковою, і їх СПА мали середні й високі значення. Штами, вилучені від хворих дітей, мали низьку або нульову здатність до цитоадгезії. Здатність до гемаглютинації була притаманна більш, ніж половині штамів лактобацил. Більшість штамів мали манозонезалежні адгезивні властивості. Штами з високим та середнім ступенем адгезії, які під впливом D-манози не знижували адгезивних властивостей, є найбільш перспективними для замісної терапії з застосуванням D-манози як антиадгезивного засобу.

РОЗДІЛ 4. ВПЛИВ рН СЕРЕДОВИЩА ТА ФЕРМЕНТІВ НА АДГЕЗИВНІ І ГЕМАГЛЮТИНУЮЧІ ВЛАСТИВОСТІ ЛАКТОБАЦИЛ

Досліджували вплив рН 2,0 – 2,2 та 8,0 – 8,5 і ферментів (лізоциму, пепсину, трипсину та хімотрипсину) на адгезивні властивості лактобацил. Проведене дослідження показало, що на адгезивність більшої частки штамів лактобацил, вилучених від здорових дітей, вказані чинники не впливали. При кислій та лужній реакції середовища адгезивні властивості змінювалися тільки у 18,2 % і 16,6 % штамів відповідно, причому вони могли як знижуватись, так і підвищуватись (рис. 5 а).

Loading...

 
 

Цікаве