WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Хламідійна, трихомонадна інфекції в сполученні з умовно-патогенними бактеріями (клінічні прояви, особливості патогенезу, лікування і профілактика) (а - Реферат

Хламідійна, трихомонадна інфекції в сполученні з умовно-патогенними бактеріями (клінічні прояви, особливості патогенезу, лікування і профілактика) (а - Реферат

Одним із вагомих показників успішності роботи зі студентами щодо формування мотивів навчально-пізнавальної діяльності, на нашу думку, слід визнати підвищення самооцінки студентів внаслідок самоствердження в значущій для себе галузі, що надалі може слугувати міцним поштовхом до розвитку і професійного удосконалення.

Результати формуючого експерименту показали зміну структури навчальної мотивації студентів, наближення її до оптимальної моделі, підвищення активності у навчанні в цілому, поліпшення успішності учасників експерименту.

Загальні результати змін у рівнях сформованості мотивів навчально-пізнавальної діяльності студентів за визначеними критеріями (усвідомленість, емоційно-ціннісне ставлення та активність) відбито у Таблиці 1.

Таблиця 1

Динаміка рівнів сформованості мотивів навчально-пізнавальної діяльності студентів експериментальної та контрольної груп у ході експериментально-дослідної роботи

(у % до загальної кількості)

Рівні сформо

ваності

Критерії

Усвідомленість

Емоційно-ціннісне ставлення

Активність

На початок експерим.

У кінці експерим.

На початок експерим.

У кінці експерим.

На початок експерим.

У кінці експерим.

ЕГ

КГ

ЕГ

КГ

ЕГ

КГ

ЕГ

КГ

ЕГ

КГ

ЕГ

КГ

Висо-

кий

17,44

15

23,25

10

15,1

15

43,02

8,35

15,12

15

38,37

6,7

Дос-

татній

30,23

31,67

37,21

33,25

27,9

26,7

32,57

16,7

27,9

28,3

31,4

15

Серед-

ній

41,86

43,33

36,05

40

43,05

45

20,93

38,35

44,18

45

25,58

35

Низь-

кий

10,47

10

3,49

16,75

13,95

13,3

3,48

36,6

12,8

11,7

4,65

43,3

Достовірність отриманих результатів експериментальної роботи перевірялася за допомогою математично-статистичних методів обробки: дисперсійний, вибірковий метод обробки анкет, методів елементарної статистики та статистики вищих порядків.

На основі аналізу результатів експериментального дослідження зроблено такі висновки:

1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення проблеми формування мотивів навчально-пізнавальної діяльності студентів вищих навчальних закладів гуманітарного профілю, яке полягає в обґрунтуванні й експериментальній перевірці умов формування мотивів навчально-пізнавальної діяльності студентів вищих навчальних закладів гуманітарного профілю.

2. У психолого-педагогічній літературі термін "мотив" пов'язують з переживаннями, потребами, спонуками, бажаннями, інтересами, переконаннями, прагненнями людини, використовують для позначення будь-яких стійких динамічних утворень, які детермінують активність суб'єкта і визначають спрямованість його діяльності. Дослідники класифікують мотиви за різними ознаками: за змістом, за джерелом виникнення, за часом прояву, за силою прояву, за ступенем усталеності, за проявом у поведінці, за видами діяльності, в тому числі і навчально-пізнавальні.

Під мотивом навчально-пізнавальної діяльності ми розуміємо всі фактори, які зумовлюють прояв навчальної діяльності: потреби, настанови, цілі, почуття обов'язку, тощо. Пізнавальні мотиви поєднуються за такими ознаками: мотиви, пов'язані як із широкими соціальними, так і з вузькоособистісними потребами; мотиви, пов'язані із змістом та процесом навчальної діяльності, професійні, а також мотиви запобігання невдач, що виникають внаслідок усвідомлення незручностей навчальної діяльності. Структуру мотивації навчально-пізнавальної діяльності студентів складають мотиви, об'єднані у п'ять основних груп: широкі соціальні мотиви, мотиви, орієнтовані на досягнення успіху, мотиви, орієнтовані на запобігання невдач, мотиви, пов'язані зі змістом професії, власне пізнавальні мотиви.

3. Мета програми формуючого експерименту - підвищення позитивної внутрішньої навчальної мотивації студентів як умови розвитку особистості широко освіченого, компетентного в професійній галузі майбутнього спеціаліста, готового до постійного особистісного та професійного самовдосконалення. В основу розробки програми було покладено системно-цільовий та особистісно орієнтований підходи. Трансформація традиційного в особистісно орієнтований процес навчання здійснювалась через створення педагогічних умов і навчальних ситуацій, що забезпечують інтеграцію керованого розвитку і саморозвитку особистості студентів, формування їх суб'єктної позиції в освітньому процесі вищого навчального закладу.

4. Було встановлено, що на активізацію мотиваційних компонентів особистості впливають 3 групи організаційно-педагогічних умов: зміст освітньої діяльності - стимулювання навчальної діяльності забезпечується через актуалізацію професійних цілей і цінностей студентів, особистісних потреб, забезпечення новизни матеріалу, опору на наявний та минулий досвід, усвідомлення значення запропонованого навчального матеріалу для майбутньої професійної діяльності; організація навчального процесу - передбачала створення умов, що забезпечують суб'єктну позицію студентів на всіх етапах навчального заняття: мотиваційному, операційно-пізнавальному, оціночно-рефлексивному етапі; форми та методи навчання студентів повинні активізувати діяльність студентів, служити їх розумовому розвиткові (проблемне, комунікативне навчання); власна активність особистості, що реалізується в самостійній і позаурочній роботі, яка спрямована на вирішення проблемних завдань і питань, виконання науково-дослідних творчих робіт студентів, виступає визначальним чинником результативності освітнього процесу і важливою умовою формування мотивації навчання студентів.

5. Ефективність реалізації програми формуючого експерименту було перевірено через кількісно-якісний аналіз динаміки показників критеріїв сформованості мотивів навчально-пізнавальної діяльності студентів. Було встановлено, що відбулись якісні зміни структури навчальної мотивації студентів (власно пізнавальні мотиви отримали більш високу оцінку у студентів) та ходу навчальної діяльності (підвищення активності в навчанні у цілому, поліпшення успішності учасників експерименту).

6. Дослідженням встановлено, що умовами ефективності процесу формування мотивів навчально-пізнавальної діяльності студентів ВНЗ гуманітарного профілю виступають: організація навчальної діяльності, яка побудована на принципах особистісно орієнтованого підходу, що сприятиме активізації мотиваційних компонентів особистості через забезпечення суб'єктної позиції студентів на всіх етапах навчального заняття: мотиваційному, операційно-пізнавальному і оціночно-рефлексивному, та в процесі самостійної роботи студентів; при доборі навчального матеріалу буде забезпечено стимулювання активної пізнавальної діяльності через орієнтацію на загальнолюдські, професійні та статево-вікові потреби студентів; усвідомлення практичного значення навчального матеріалу для особистісного та професійного становлення студентів; методи, форми та прийоми навчальної діяльності проблемного, інтерактивного та науково-дослідного характеру, які будуть спрямовані на активізацію діяльності студентів під час самостійної, аудиторної та позааудиторної роботи.

Loading...

 
 

Цікаве