WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Хламідійна, трихомонадна інфекції в сполученні з умовно-патогенними бактеріями (клінічні прояви, особливості патогенезу, лікування і профілактика) (а - Реферат

Хламідійна, трихомонадна інфекції в сполученні з умовно-патогенними бактеріями (клінічні прояви, особливості патогенезу, лікування і профілактика) (а - Реферат

Основними критеріями мотивації навчально-пізнавальної діяльності було визначено: усвідомленість мотивів (показники: ступінь повноти представленості мотиваторів, орієнтування на зовнішні обставиниабо на внутрішні чинники, повнота усвідомлення структури мотиву, обґрунтованість прийнятих рішень), емоційно-ціннісне ставлення (наявність вираженого пізнавального інтересу як форми прояву потреб і мотивів навчання, домінування зовнішніх або внутрішніх, відповідно до навчальної діяльності, мотивів, оцінку особистісної значущості освіти) й активність особистості в навчально-пізнавальній діяльності (інтенсифікація суб'єктної позиції особистості в освітньому процесі, рівень особистісних домагань, успішність, самостійність, відповідальність та ініціатива в освітній діяльності).

Критерії і показники сформованості мотивів навчально-пізнавальної діяльності визначили послідовність проведення констатуючого експерименту, вибір методів та діагностичних методик для вивчення особливостей мотивації і виявлення впливу окремих умов на результати навчально-пізнавальної діяльності 420 студентів факультету іноземної філології Запорізького національного університету, Нікопольського інституту ЗНУ та Запорізького юридичного інституту.

У результаті проведеного дослідження вдалося встановити наявність чотирьох рівнів сформованості мотивів навчально-пізнавальної діяльності:

перший (низький) рівень (наявність переважно прагматичних мотивів і мотивів, які пов'язані з запобіганням невдач, а мотиви, пов'язані зі змістом процесу навчання та професійною діяльністю слабко виражені; знання студентів поверхневе, безсистемне, пізнавальні інтереси аморфні);

другий (невисокий)рівень (усвідомленняважливості одержання вищої освіти; виражена зовнішня орієнтація мотивації навчальної діяльності; виражено інтерес до окремих спеціальних предметів або способів його засвоєння завдяки інтересу, усвідомленню необхідності його вивчення, особистісній відповідальності; але студенти вчаться нерівно);

третій (достатній) рівень (велика чіткість і повнота усвідомленості як внутрішніх, так і зовнішніх мотивів навчальної діяльності з більшою орієнтацією на останні; студенти виявляють відповідальне відношення до навчання, прагнуть одержати високу оцінку при невисокому рівні безпосереднього інтересу до змісту матеріалу);

четвертий (високий) рівень (висока ступінь чіткості і повноти уявлень про внутрішні та зовнішні мотиви навчальної діяльності з вираженою орієнтацією на внутрішні; студенти всебічно аналізують ситуації, потреби, можливості та особистісні цілі, мають високий рівень домагань, займають суб'єктну позицію в освітньому процесі, що віддзеркалюється на успішності та відповідальному відношенні до навчальної діяльності).

У ході констатуючого експерименту було визначено 3 групи умов, що детермінують підвищення позитивної внутрішньої мотивації студентів, які пов'язані з: 1) системою вищої освіти в цілому й у ВНЗ (варіювання оплати за навчання, підвищення практичної спрямованості); 2) змістом та організацією навчально-виховного процесу у ВНЗ (можливість вибору спеціалізації, достатня науково-методична база, зручний розклад, тощо); 3) умовами підвищення пізнавальних інтересів студентів (застосування нетрадиційних методів навчання, моральних стимулів, тощо).

Основні труднощі в процесі формування мотивів навчально-пізнавальної діяльності пов'язані з відсутністю у викладачів досить чітких уявлень про мотиви навчання студентів; невмінням значної частини студентів переборювати труднощі пізнавальної діяльності; великим обсягом навчального матеріалу, недоліками організації освітнього процесу у ВНЗ.

Дослідно-експериментальна робота з формування мотивів навчально-пізнавальної діяльності студентів здійснювалась через реалізацію особистісно орієнтованого підходу до організації навчально-виховної аудиторної та самостійної роботи студентів 1-3 курсів факультетів іноземної філології та юридичного Запорізького національного університету, Нікопольского Інституту ЗНУ, Запорізького юридичного інституту, в ході викладання таких дисциплін: "Педагогіка", "Історія англійської мови", "Стилістика англійської мови", "Практика англійської мови", а також у ході організації позааудиторної навчально-виховної роботи.

Для реалізації завдань формуючого експерименту було створено програму з формування мотивів навчально-пізнавальної діяльності студентів, яка на основі якісно-кількісного аналізу стану проблеми, можливостей її ресурсного забезпечення, визначала механізми підвищення внутрішньої навчальної мотивації студентів. В основу розробки програми було покладено системно-цільовий підхід.

Навчання у ВНЗ передбачає не стільки інформаційне насичення, скільки розвиток особистості студента, широко освіченого, компетентного у професійній галузі. Тому навчання студентів повинно бути орієнтоване на формування, головним чином, внутрішніх мотивів навчально-пізнавальної діяльності через утвердження особистісно орієнтованого підходу в освітній діяльності.

Реалізація основної мети відбувалася в цілісному освітньому процесі через активізацію мотиваційних компонентів навчальної діяльності студентів, їхньої суб'єктної позиції в процесі вивчення дисциплін навчального плану, самостійної роботи і позааудиторної навчально-виховної роботи.

Особистісна орієнтація навчально-виховного процесу передбачала активну суб'єктну позицію даної категорії студентів на всіх етапах навчального заняття, і передусім, у визначенні змісту, форм, методів своєї роботи, в контролі та взаємоконтролі знань (система оцінювання "прогресивного руху студентів"), а також у вирішенні актуальних проблем теоретичного та практичного характеру з тем курсу, що викладається, через застосування принципів та методів інтерактивного та проблемного навчання (евристична бесіда, навчальний діалог, ділова гра та інші). Під час організації самостійної роботи створювалась ситуація вибору, яка значно підвищувала активність студентів (твори, доповіді, проекти, реферати).

При доборі змісту навчального матеріалу забезпечувалося стимулювання навчальної діяльності через орієнтацію на загальнолюдські, професійні цілі і цінності студентів, їхні статево-вікові потреби, в тому числі на новизну матеріалу, опору на наявні знання і минулий досвід, усвідомлення практичного значення і користь запропонованого навчального матеріалу, його суперечливість (застосування автентичних матеріалів з Internet та періодичних видань іноземною мовою, які висвітлюють актуальні проблеми юнацтва та професійної діяльності)

У гуманітарній освіті, основна мета якої – формування соціально прийнятних цінностей та норм, особливо потрібно приділяти увагу саме особистісній орієнтації, бо, в іншому випадку, ціннісна система особистості буде відчуженою від цінностей, які впроваджуються викладачем.

Специфіка роботи зі студентами гуманітарних спеціальностей полягає в урахуванні в процесі навчальної діяльності таких особливостей: типу мислення, логіки пізнання, ціннісного ставлення до об'єкту, нечіткості меж об'єкту, який вивчається, рефлексивної природи гуманітарного сприйняття, законів засвоєння гуманітарного знання (селекція фактів та аргументів, розв'язання колізій).

Активізація мотиваційних компонентів особистості під час організації навчальної діяльності, відбувалася через реалізацію особистісно-орієнтованого підходу до навчальної діяльності, через створення умов, які забезпечують суб'єктну позицію студентів на кожному окремому етапі навчального заняття:

на мотиваційному етапі через: усвідомлення студентами змісту і місця даної теми в цілісному курсі, їх основного навчального завдання; забезпечення включеності студентів у визначення цілей, критеріїв оцінки планованого результату; складання плану майбутньої навчальної діяльності;

на операціонально-пізнавальному етапі через: включення студентів у процес підготовки заняття; створення умов суб'єктної позиції студентів у процесі проведення заняття, що виникає в ситуаціях вибору змісту, варіативних способів вирішення навчальних завдань, завдань для самостійної роботи, організації колективної або групової форм роботи;

на оціночно-рефлексивному етапі через включення студентів у процес: контролю (самоконтролю, взаємоконтролю) ходу та проміжних результатів діяльності, аналізу підсумкових результатів роботи в порівнянні з поставленими цілями, виділеними критеріями і показниками їхньої оцінки. Важливим аспектом є підкріплення педагогом позитивної мотивації діяльності через вказівку на динаміку позитивних змін навчальної роботи студентів і на цій основі – усвідомлення ситуації досягнення мети та успіху студентами.

Формуючий експеримент показав, що в основі процесу формування мотивації навчання лежить активна пізнавальна діяльність самого студента, тому процес навчання може бути діючим, коли він будується на методах і прийомах, які активізують діяльність студентів, які служать їх розумовому розвиткові (методи проблемного й комунікативного навчання).

Експериментальна робота засвідчила, що власна активність особистості, що реалізується в самостійній і позаурочній роботі студентів, виступає визначальним чинником результативності освітнього процесу та важливою умовою формування мотивації навчання студентів. Спрямованість цієї роботи на вирішення проблемних завдань і питань, виконання науково-дослідних творчих робіт істотно активізує пізнавальну діяльність студентів. Зіткнення з протиріччями, труднощами (принцип, найбільш повно врахований у теорії проблемного навчання) стимулююче впливали на пізнавальну активність студентів.

Loading...

 
 

Цікаве