WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Хламідійна, трихомонадна інфекції в сполученні з умовно-патогенними бактеріями (клінічні прояви, особливості патогенезу, лікування і профілактика) (а - Реферат

Хламідійна, трихомонадна інфекції в сполученні з умовно-патогенними бактеріями (клінічні прояви, особливості патогенезу, лікування і профілактика) (а - Реферат

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше визначено і обґрунтовано педагогічні умови ефективного формування мотивів навчально-пізнавальної діяльності студентів у особистісно орієнтованому освітньому процесі гуманітарного ВНЗ; удосконалено визначення структури та змісту мотивів навчально-пізнавальної діяльності студентів гуманітарних спеціальностей; дістали подальшого розвитку наукові уявлення про зміст, форми та методи педагогічної діяльності з формування мотивів навчально-пізнавальної діяльності студентів гуманітарних спеціальностей.

Теоретичне значення дослідження полягає в уточненні дефініції мотиву навчально-пізнавальної діяльності студентів; науковому обґрунтуванні педагогічних умов, що сприяють формуванню мотивів навчально-пізнавальної діяльності студентів.

Практичне значення дослідження полягає в достатньо високому ступені готовності отриманих результатів до впровадження: розроблених робочих програм, навчальних завдань з англійської мови та педагогіки, науково-методичних рекомендацій для викладачів щодо розвитку пізнавальних умінь та навичок навчальної діяльності студентів ВНЗ гуманітарного профілю; орієнтації отриманих результатів на широке коло викладачів гуманітарних факультетів ВНЗ різного рівня акредитації; можливостях реалізації результатів дослідження у всіх регіонах України, їх використанні з метою вдосконалення професіограм, змісту та технології фахівців гуманітарного профілю.

Результати дослідження впроваджено у навчальний процес Запорізького національного університету (довідка № 0109/490 від26.04.2004), Нікопольського інституту Запорізького національного університету (довідка № 104 від 05.05.2004), Запорізького юридичного інституту (довідка № 1323/56 від 23.03.2004), Запорізького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (довідка № 114/12 від 18.03.2004)

Апробація результатів дослідження. Результати дослідження обговорювалися на засіданнях кафедр англійської філології та управління і соціальної педагогіки, у виступах на щорічних звітних науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу Запорізького національного університету. Основні положення дисертації доповідались на Всеукраїнських науково-практичних конференціях "Профорієнтація та довузівська підготовка майбутніх спеціалістів: проблеми, досвід, перспективи" (Чернігів, 1999р.), "Сучасні педагогічні інновації у підготовці і післядипломній освіті педагогічних працівників" (Черкаси, 2000р.), на регіональній науково-практичній конференції "Сучасне студентство України: досвід, проблеми, перспективи" (Запоріжжя, 2004р.).

Публікації. Результати дослідження висвітлено в 7 одноособових публікаціях, у тому числі в наукових фахових виданнях – 3 статті.

Структурадисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, 5 додатків на 10 сторінках. Робота містить 14 таблиць. Список використаних джерел складається з 266 найменувань (11 – іноземними мовами). Загальний обсяг роботи 198 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено об'єкт, предмет, мету, гіпотезу та завдання дослідження, його наукову новизну, теоретичне і практичне значення, наведено дані про апробацію та впровадження одержаних результатів.

У першому розділі "Мотиви навчально-пізнавальної діяльності студентів як психолого-педагогічна проблема" розглядаються теоретичні основи єдності мотивації та діяльності людини, наводяться дефініції термінів "мотив", "мотив навчально-пізнавальної діяльності" та "мотивація", розглядається зміст та структура мотиву взагалі та мотиву навчально-пізнавальної діяльності зокрема, визначаються основні умови та чинники формування мотивації навчально-пізнавальної діяльності студентів.

У психолого-педагогічній літературі досить ґрунтовно висвітлено питання мотивації діяльності людини. Але термін "мотив" не набув однозначного тлумачення. Його наділяють цілою ланкою значень, куди входять: уявлення, ідеї, почуття обов'язку, морально-політичні установки і помисли, інтереси, переконання і прагнення.

У західній психології можна виділити два підходи до розгляду проблем мотивації: концепція інстинкту, спонук, потягів, які ґрунтуються на біхевіористичній та психоаналітичній теоріях, та теорія експектації, цінностей і самовираження. Вітчизняні психологи дотримувались гуманістичного напрямку, згідно з яким формування мотивів людини пов'язане з її соціальною сутністю, звичками, моральними почуттями, характером, ідеалами (В.Чудновський, М.Алексєєва, О.Леонтьєв, Л.Славіна, Л.Божович).

На основі цих теоретичних положень ми дійшли висновку, що мотив - це інтегральний спосіб організації активності людини, будь-яка її спонука, детермінантами якої є як внутрішні, так і зовнішні причини. Він виконує селективну, когнітивну, потребову, регуляційно-виконавчу, спонукальну та змістоформуючу функції. Мотиви умовно об'єднуються в групи за такими ознаками: змістом, джерелом виникнення, видами діяльності, часом та силою прояву, ступенем усталеності, проявом у поведінці.

Під мотивом навчальної діяльності розуміються усі фактори, які зумовлюють активізацію навчальної діяльності: потреби, цілі, установи, обов'язок, інтереси. У групі пізнавальних мотивів студентів ми виділяємо:

  • внутрішні мотиви, які виникли завдяки змісту та процесу навчання у ВНЗ (професійні та власне пізнавальні мотиви);

  • зовнішні мотиви, що залежать від чинників, які лежать поза навчальною діяльністю (широкі соціальні мотиви; вузько-особистісні мотиви, орієнтовані на досягнення успіху та на запобігання невдач).

У гуманітарній освіті, де мова йде про процес формування соціально прийнятних цінностей та норм, особливо зростає особистісна орієнтація, бо, в іншому випадку, ціннісна система особистості, яка виробляється у суб'єктному досвіді, буде відчуженою від цінностей, на яких наголошує викладач.

Специфіка змісту гуманітарної освіти надає можливість сприйняття та інтеріоризації ціннісної системи людства, нації, соціуму в єдності раціонального та чуттєвого способів пізнання, в ній, перш за все, пізнається людина, її духовний світ, її взаємодія з соціумом, її місце у соціокультурному середовищі, сенс її існування. Через пізнання людини відбувається і пізнання самого себе, ідентифікація особистості.

Мета ОО навчання полягає у створенні оптимальних умов для розвитку, становлення особистості як суб'єкта діяльності та суспільних відносин, яка здійснює їх у відповідності зі стійкою ієрархічною системою гуманістичних особистісних цінностей. Особистісно орієнтоване навчання це органічне поєднання навчання та учіння – індивідуально значущої діяльності окремного суб'єкта, в якій реалізується досвід його життєдіяльності:

  • ОО навчання повинно забезпечувати розвиток особистості студента, виходячи з виявлення його індивідуальних особливостей як суб'єкта пізнавальної діяльності;

  • ОО навчання надає кожному студенту, спираючись на його здібності, схильності, інтереси, особистісні цінності та суб'єктивний досвід, можливість реалізувати себе в пізнавальній та інших видах діяльності;

  • Зміст навчання, його форми та методи підбираються та організуються таким чином, щоб студент міг проявити вибірковість у відношенні до предметного матеріалу, його виду та форми (мати право вибору предмета та способу діяльності;

  • ОО навчання будується за принципом варіативності, тобто визнання різноманітності змісту та форм навчального процесу, вибір яких повинен здійснюватися викладачем з урахуванням цілей розвитку студента.

У ході теоретичного аналізу підходів до виділення умов формування мотивації навчально-пізнавальної діяльності було встановлено, що загальними умовами є: зміст навчального матеріалу, організація і колективні форми навчальної діяльності, її оцінка, а також стиль роботи педагога.

Також важливими умовами щодо змісту та процесу навчальної діяльності виступають: усвідомлення найближчих і кінцевих цілей навчання, теоретичної та практичної значущості засвоюваних знань, професійної спрямованості навчальної діяльності, проблемних ситуацій в структурі навчальної діяльності, емоційності у викладі матеріалу. Ставлення студентів до навчальних предметів залежить також від: важливості предмету для професійної діяльності, інтересу до певної галузі знань, якості викладання, міри труднощів у оволодінні предметом, взаємовідносин із викладачем предмету.

Другий розділ"Психолого-педагогічні умови формування мотивів навчально-пізнавальної діяльності студентів вищих навчальних закладів гуманітарного профілю" містить результати дослідно-експериментальної роботи з формування мотивів навчально-пізнавальної діяльності студентів гуманітарних спеціальностей.

Мотивація навчально-пізнавальної діяльності розглядалася нами як інтегральна характеристика соціально-педагогічного стану особистості, яка може бути визначена певною системою критеріїв і показників, що відбивають як результати навчально-пізнавальної діяльності студентів, так і характер протікання самого процесу навчання.

Loading...

 
 

Цікаве