WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Хламідійна, трихомонадна інфекції в сполученні з умовно-патогенними бактеріями (клінічні прояви, особливості патогенезу, лікування і профілактика) (а - Реферат

Хламідійна, трихомонадна інфекції в сполученні з умовно-патогенними бактеріями (клінічні прояви, особливості патогенезу, лікування і профілактика) (а - Реферат

3

ЛУГАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

КЛИМЕНКО Наталя Олександрівна

УДК: [37.025: 378.147]: 378.4

Формування мотивів навчально-пізнавальної діяльності студентів вищих навчальних закладів гуманітарного профілю

13.00.04 – теорія та методика професійної освіти

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Луганськ – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Запорізькому національному університеті Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник:

доктор педагогічних наук, професор

Приходько Микола Ілліч,

Запорізький національний університет,

завідувач кафедри управління та соціальної педагогіки.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор

Цокур Ольга Степанівна,

Одеській національний університет ім. І.І. Мечникова, завідувач кафедри педагогіки;

кандидат педагогічних наук, доцент

Веретенко Тетяна Григорівна,

Харківський національний університет ім. В.Н.Каразіна, доцент кафедри педагогіки.

Провідна установа:

Вінницький державний педагогічний університет ім. Михайла Коцюбинського, кафедра педагогіки, Міністерство освіти і науки України.

Захист відбудеться21 квітня 2005 р. о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 29.053.01 у Луганському національному педагогічному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 91011, м. Луганськ, вул. Оборонна, 2.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка (91011, м. Луганськ, вул. Оборонна, 2).

Автореферат розісланий 21 березня 2005 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Л.Л.Бутенко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність та доцільність дослідження. У сучасному світі загальний обсяг знань людства різко зростає і постійно відновлюється. Тому передати всі знання, весь досвід людства об'єктивно неможливо.

У зв'язку з цим перед педагогічною наукою стоять завдання розробки ефективних технологій, форм і методів навчання, які б суттєво підвищували рівень самостійної пізнавальної діяльності студентів, створювали умови та сприяли всебічному розвиткові особистості. Освіта повинна мати особистісно орієнтовану спрямованість, внаслідок чого знання, вміння та навички перетворюються з мети навчання на засіб розвитку пізнавальних і особистісних якостей студента, а сам студент – на суб'єкт свого розвитку. Тільки на основі внутрішньої мотивації навчання можливий успішний розвиток здібностей, створення сприятливих умов для прояву особистості.

Внутрішні навчально-пізнавальні мотиви зумовлюють у студента бажання не тільки засвоїти певний обсяг знань, але і прагнення до самоосвіти. Тому формування навчально-пізнавальних мотивів - це головна умова підготовки майбутніх фахівців різних сфер суспільного життя.

Велика кількість наукових праць (В.Асєєв, Л.Божович, О.Запорожець, Є.Ільїн, Л.Ітельсон, О.Леонтьєв, С.Москвичов, С.Рубінштейн, Г.Щукіна та ін.) присвячена дослідженню природи, детермінації, структури мотиваційної сфери особистості та закономірностей її формування, окремим аспектам мотивації діяльності людини: ситуативному розвитку мотивації (В.Вілюнас), зв'язку формування мотивів з минулим досвідом суб'єкта (С.Рубінштейн), ролі пізнавальних та емоційних компонентів у мотиваційних процесах (В.Ковальов, В.Вербицький та ін.).

Мотивацію навчальної діяльності досліджено в роботах А.Вербицького, В.Вергасова, Т.Габай, О.Гребенюка, О.Дусавицького, А.Маркової, В.Мільман, В.Моргун. Зокрема, різноманітні види мотивів та їх формування у ВНЗ вивчали О.Алексюк, С.Архангельський, І.Зайцева, А.Зерниченко В.Каган, Р.Кузовльова, В.Леонтьєв, Є.Павлютенков, Є.Спіцин.

На необхідності впровадження особистісно орієнтованого навчання як однієї з умов формування мотиваційної сфери особистості зазначали Г.Балл, І.Бех, І.Якиманська, О.Сібіль, Є.Бондаревська, С.Подмазін, О.Савченко.

У контексті дослідження становлять інтерес дисертаційні дослідження останніх років. Так, І.Зайцева розглядала формування мотивації учіння студентів вищих економічних навчальних закладів, П.Лузан – навчально-пізнавальну активність студентів вищих навчальних закладів, О.Пиндик – розвиток пізнавальної активності студентів економічного профілю, Г.Костишина – навчально-пізнавальну діяльність студентів вищих технічних закладів освіти. У той же час, проблема формування мотивів навчально-пізнавальної діяльності студентів гуманітарних спеціальностей не виступала предметом спеціальних досліджень.

Таким чином, актуальність та доцільність дослідження зумовлена необхідністю подолання суперечностей між: існуючою в практиці вищих навчальних закладів системою професійної підготовки та вимогами суспільства до кваліфікованих спеціалістів, здатного до самоосвіти та самовдосконалення протягом усього свого життя.

Недостатня теоретична розробленість проблеми і практична потреба її вирішення обумовили вибір теми дисертаційного дослідження "Формування мотивів навчально-пізнавальної діяльності студентів вищих навчальних закладів гуманітарного профілю".

Об'єкт дослідження: процес формування мотивів навчально-пізнавальної діяльності студентів ВНЗ.

Предмет дослідження: педагогічні умови формування мотивів навчально-пізнавальної діяльності студентів вищих навчальних закладів гуманітарного профілю в умовах особистісно орієнтованого навчання.

Мета дослідження – теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити умови формування мотивів навчально-пізнавальної діяльності студентів вищих навчальних закладів гуманітарного профілю.

Гіпотеза дослідження полягає в припущенні, що процес формування мотивів навчально-пізнавальної діяльності студентів вищих навчальних закладів гуманітарного профілю буде ефективним за таких умов:

  • організацію навчальної діяльності буде побудовано на принципах особистісно орієнтованого підходу, що сприятиме активізації мотиваційних компонентів особистості через забезпечення суб'єктної позиції студентів на всіх етапах навчального заняття: мотиваційному, операційно-пізнавальному і оціночно-рефлексивному, та в процесі самостійної роботи студентів;

  • при доборі навчального матеріалу буде забезпечено стимулювання активної пізнавальної діяльності через орієнтацію на загальнолюдські, професійні та статево-вікові потреби студентів; усвідомлення практичного значення навчального матеріалу для особистісного та професійного становлення студентів;

  • методи, форми та прийоми навчальної діяльності проблемного, інтерактивного та науково-дослідного характеру будуть спрямовані на активізацію діяльності студентів під час самостійної, аудиторної та позааудиторної роботи.

Відповідно до мети та гіпотези було визначено завдання дослідження:

  1. На підставі аналізу філософської, психолого-педагогічної літератури вивчити стан дослідження проблеми мотивів взагалі та мотивів навчально-пізнавальної діяльності зокрема в педагогічній теорії та практиці.

  2. Розкрити сутність, зміст та структуру мотивів навчально-пізнавальної діяльності студентів вищих навчальних закладів.

  3. Визначити основні чинники мотивації навчально-пізнавальної діяльності студентів гуманітарних спеціальностей.

  4. Визначити та дослідити критерії, показники і реальні рівні сформованості мотивів у студентів ВНЗ гуманітарного профілю.

  5. Обґрунтувати й експериментально перевірити педагогічні умови формування мотивів навчально-пізнавальної діяльності студентів вищих навчальних закладів гуманітарного профілю.

Для вирішення поставлених завдань і комплексного вивчення даної проблеми використовувався комплекс методів дослідження: теоретичні:аналіз, класифікація, систематизація та узагальнення інформації; вивчення досвіду роботи викладачів вищих навчальних закладів для визначення вихідних теоретико-методологічних позицій дослідження і розроблення програми експериментальної роботи; емпіричні:діагностичні, обсерваційні для виявлення рівнів сформованості мотивів навчально-пізнавальної діяльності; експериментальні (констатуючий та формуючий експерименти) з метою перевірки висунутої гіпотези; проксиметричні для виявлення ефективності зазначених умов формування мотивів навчально-пізнавальної діяльності студентів; методи кількісної ті якісної обробки експериментальних даних.

Методологічну основу дослідження становлять філософські положення про взаємозв'язок та взаємообумовленість явищ, про системне вивчення людини як активного суб'єкта, активну роль особистості в засвоєнні знань; про необхідність створення умов для переходу від навчання до самоосвіти; особистісно орієнтований підхід до підготовки майбутніх фахівців.

Теоретичною основою дослідження стали Національна доктрина розвитку освіти України в ХХІ ст., Державна національна програма "Освіта" (Україна ХХІ століття), концепція гуманізації освіти (Ш.Амонашвілі, Г.Балл, Е.Лузік); наукові праці дослідників щодо цілісності навчального процесу (Є.Ільїн, І.Лернер), особистісно орієнтованого навчання (Д.Белухін, І.Бех, Є.Бондаревська, О.Малихіна, О.Савченко, О.Сібіль, С.Подмазін, І.Якиманська), визначення суті навчально-пізнавальної діяльності (Р.Габдрєєв, В.Давидов, В.Лозова), особливостей формування мотиваційної сфери студентів ВНЗ (О.Алексюк, С.Архангельський, І.Зайцева, Є.Ільїн, В.Каган та ін.), професійного розвитку студентів університетів (А.Алексюк, Р.Бибріх, О.Глузман, І.Зязюн, Л.Калініна, Ю.Кокін, Є.Павлютенков, О.Пєхота, С.Сисоєва, Н.Токар).

Loading...

 
 

Цікаве