WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Мініінвазивне хірургічне лікування хворих на гострий холецистит (автореферат) - Реферат

Мініінвазивне хірургічне лікування хворих на гострий холецистит (автореферат) - Реферат

Температура процесу, °С

Вміст карбонатних сполук

(у перерахунку на вуглець),

% мас

Вміст сірковмісних сполук

(в перерахунку на сірку),

% мас

без допалення

з допаленням

без допалення

з допаленням

650

1,0600,003

1,0100,190

0,0390,006

0,0540,003

600

1,0400,030

0,8800,090

0,0280,006

0,0410,004

550

0,9300,080

1,0700,160

0,0160,001

0,0310,005

Після допалення їх кількість була вищою, ніж без допалення, що пов'язано з утворенням більшої кількості SO2- в процесі окислення при високій температурі: 550 °С – у 1,9 (t=-0,5 p<0,07), 600 °С – у 1,5 (t=-1,9, p<0,1), 650 °С – у 1,4 рази (t=-2,4, p<0,7). На нашу думку, при нижчій температурі (550 °С) піролізу анальгіну без допалення можливе утворення переважно сполук ароматичного ряду, які є високотоксичними, в тому числі сірковмісних.

Показано (табл. 3), що вміст карбонатів у летких продуктах піролізупарацетамолу без допалення був значно меншим, ніж з допаленням: при температурі 550 °С - у 19,3 (t=-38,03, p<0,001), 600 °С – в 5,8 (t=-11,05, p<0,01), 650 °С – в 2,6 рази (t=-5,45, p<0,05).

Таблиця 3

Вміст карбонатних сполук в летких продуктах піролізу парацетамолу

Температура процесу, °С

Вміст карбонатних сполук (у перерахунку на вуглець), % мас

Без допалення

З допаленням

650

1,370,27

3,540,29

600

1,300,21

7,470,52

550

0,960,15

18,560,44

Різниця у їх визначенні в газовій фазі без допалення та з допаленням підтверджує утворення летких органічних сполук у реторті під час піролізу. Аналіз експериментальних даних підтвердив необхідність включення до конструкції пілотної установки системи допалення піролізних газів.

Розділ 7. Вивчення ефективності видалення непридатних медичних препаратів методом іммобілізації.

7.1. Дослідження міграції небезпечних інгредієнтів іммобілізованих неякісних лікарських засобів із цементних зразків та визначення рН водних витяжок.

Нами досліджувався метод іммобілізації як один із сучасних методів поводження з небезпечними відходами, у тому числі фармацевтичними, який розглядається як альтернативний термічним методам і застосовується, як правило, для невеликої кількості відходів (до 50 кг).

На основі отриманих даних щодо окислюваності та рН водних витяжок із цементних зразків іммобілізованого еритроміцину була показана перевага застосування хлорного вапна в порівнянні зі звичайним, яка знижувала й стабілізувала рН, що сприятиме більшій міцності утворених цементних блоків при подальшому їх розміщенні в умовах полігону. Міграція основних небезпечних органічних складових лікарського засобу оцінювалася за рівнем окислюваності у водному середовищі. Проведеними дослідженнями (рис. 2) була спростована можливість застосовування рецептури з 65% відходу для іммобілізації неякісних медпрепаратів через високий рівень міграції із зразків специфічних органічних речовин.

Показано, що на ефективність іммобілізації впливає співвідношення між іммобілізуючим розчином і відходом, обробленим за цією технологією.

Рис. 2. Динаміка окислюваності водної витяжки із цементного зразка з 65% іммобілізованого відходу

Максимальний ефект спостерігався при іммобілізації 5% відходу від загальної маси зразка при співвідношенні цементу до піску 1:2 та добавок (% від загальної маси зразка): хлорного вапна – 2,0% з активованим вугіллям – 0,7-1,0% (для тетрацикліну); бентоніту – 1,5% або тільки цементу (для ципрофлоксацину); активованого вугілля – 0,7-1,0% або тільки цементу (для еритроміцину) (рис. 3-5).

Рис. 3. Динаміка міграції іммобілізованого тетрацикліну із цементних зразків у водне середовище

Рис. 4. Динаміка міграції іммобілізованого ципрофлоксацину із цементних зразків у водні витяжки

Рис. 5. Динаміка окислюванності водних витяжок із цементних зразків іммобілізованого еритроміцину

Після зміни водного середовища була виявлена міграція іммобілізованого еритроміцину лише із зразків із бентонітом та сумішшю бентоніту з цеолітом на рівні менше 3,33% від кількості активного компоненту іммобілізованого препарату; для решти зразків міграція еритроміцину була на рівні або нижче 1,67%. На основі даних окислюваності водних витяжок у статичних умовах та результатів виділення еритроміцину в динамічних умовах досліду були визначені найефективніші рецептури з добавкою активованого вугілля та тільки з портланд цементом.

Отримані результати дозволили встановити, що введення добавок і проведення попередньої обробки хлорним вапном відходів зменшувало виділення інгредієнтів іммобілізованих ліків у водне середовище: для тетрацикліну - на 94,4%; для ципрофлоксацину - на 94,7-95,2%; для еритроміцину - на 98%.

7.2. Дослідження впливу іммобілізованих неякісних лікарських засобів на стійкість цементованого кінцевого матеріалу до дії механічних чинників.

Проведені дослідження виявили, що не тільки кількість, а й хімічний склад та фізико-хімічні властивості небезпечного компоненту відходу впливають на міцність кінцевого матеріалу. Показано (рис. 6), що введення неякісного лікарського засобу до цементної суміші негативно впливало на силу міцності дослідного зразка – із збільшенням кількості препарату цей показник суттєво зменшувався (р<0,05).

Встановлено, що введення добавок до іммобілізуючого розчину збільшувало міцність цементних блоків у порівнянні з мінімально рекомендованою величиною (0,34 МПа): хлорне вапно збільшувало (р<0,05) силу міцності при стисненні в порівнянні з аналогічними зразками, які не містили його; добавки сорбентів окремо та з хлорним вапном - підвищували (р<0,05) міцність у середньому в 1,5 рази відносно зразків без них (рис. 7).

Рис. 6. Сила міцності при стисненні цементних зразків із різним вмістом іммобілізованого відходу на 14 добу твердіння

На основі отриманих даних експериментальних досліджень вважаємо за доцільне використання хлорного вапна в якості окислювача неякісних медпрепаратів для запобігання негативних процесів під час цементної гідратації, що може призводити до зменшення міцності цементних зразків іммобілізованих відходів, а в подальшому - до їх передчасного руйнування.

Цементні зразки з добавками:

1 – бентоніту;

2 – цеоліту;

3 - бентоніту+цеоліту;

4 - хл.вапна+акт. вугілля;

5 - хл.вапна+бентоніту+цеоліту;

6 - акт. вугілля;

7 – контроль.

Рис. 7. Вплив сорбуючих добавок на силу міцності при стисненні цементних зразків іммобілізованих відходів на 14 добу твердіння

Забезпечення необхідної міцності цементного блоку іммобілізованих фармацевтичних відходів, що визначає їх здатність витримувати значні механічні навантаження – одна з головних передумов для безпечного та тривалого їх зберігання в довкіллі.

Однією з основних проблем іммобілізованих на основі портланд цементу органічних відходів (особливо високо розчинних, до яких належить багато лікарських препаратів та відходів фармацевтичного виробництва) - це ймовірність постійного виділення небезпечних органічних речовин. Для них був застосований метод інкапсуляції у двох варіантах - тільки з використанням цементних контейнерів та додатково поліетиленової плівки.

За результатами експерименту протягом 4-х місяців динаміка окислюваності водних витяжок із цементних зразків інкапсульованих препаратів залишалася практично незмінною і мало відрізнялася від контрольних значень.

Проведені випробування цементних зразків не виявили залежності показників сили міцності від будови та фізико-хімічних властивостей інкапсульованих препаратів. Принциповим був лише тип інкапсуляції (рис. 8).

Рис. 8. Вплив типу інкапсуляції на силу міцності при стисненні цементних зразків іммобілізованих препаратів на 14 добу твердіння

Отримані дані досліджень показали достатньо високий рівень сили міцності при стисненні в обох варіантах інкапсульованих цементних зразків, навіть не дивлячись на її зниження при додатковому застосуванні поліетиленової плівки. Виходячи з аналізу результатів експерименту, вважаємо за доцільне використання поліетиленової плівки для більш надійної ізоляції відходів з метою запобігання їх негативного впливу на довкілля.

Запропоноване технологічне рішення слід розглядати як ефективний та універсальний метод для іммобілізації небезпечних фармацевтичних відходів. Проте, у разі його застосування, все-таки необхідно проводити аналіз фізико-хімічних властивостей відходу, щоб на стадії формування рецептури усунути можливу несприятливу взаємодію з іншими складовими рецептури.

Loading...

 
 

Цікаве