WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Мініінвазивне хірургічне лікування хворих на гострий холецистит (автореферат) - Реферат

Мініінвазивне хірургічне лікування хворих на гострий холецистит (автореферат) - Реферат

При знешкодженні окремих неякісних ліків не спостерігалося перевищення допустимих рівнів у повітряному середовищі для всіх забруднювачів. Серед основних полютантів (кислота оцтова, формальдегід, спирт метиловий, фенол, аміак, бензин, ангідрид сірчистий, бензол, толуол, ксилол, сажа) під час піролізу зазначених препаратів в атмосферному повітрі на межі СЗЗ (50 м) формальдегід був виділений як лімітуючий показник забруднення повітряного середовища. На основі отриманих даних вважали за доцільне віднести до лімітуючих показників також водню хлорид, як сполуку 2 класу небезпеки, вміст якої в атмосферному повітрі збільшувався під час проведення піролізу, хоча у викидах від стаціонарного джерела забруднення вона не була виявлена. Цей факт, на нашу думку, потребує проведення додаткових досліджень. Як свідчать отримані результати, технологія знешкодження не спричиняла суттєвого внеску в сумарне забруднення атмосферного повітря, яке складало 15-28% від допустимого, що є свідченням достатньо високої ефективності методу середньотемпературного піролізу.

Розділ 4. Санітарно-гігієнічна оцінка піролізного знешкодження непридатних до застосування біоцидів.

Порівняльний аналіз проектних та власних розрахункових показників впливу підприємства по знешкодженню відходів на атмосферне повітря виявив, що запропоновані ГДВ створюватимуть наднормативне навантаження на довкілля. У цьому зв'язку необхідно переглянути та скорегувати встановлені нормативи викидів, провести можливі ефективні санітарно-технічні й технологічні заходи з метою попередження та зменшення негативного впливу процесу знешкодження відходів на якість атмосферного повітря.

При піролізі суміші непридатних біоцидів не виявлено перевищення регламентованих рівнів, а також показника ГДЗ для забруднюючих речовин у повітряному середовищі. Вміст полютантів у повітрі робочої зони по завершенні процесу піролізу хоча і не перевищував нормативні рівні, проте для окремих речовин складав суттєву частку від ГДК: ангідриду сірчистого - 0,56-0,94; вуглецю оксид - 0,72-0,84; формальдегіду – 0,14-0,64; водню хлорид - 0,23-0,35.

До пріоритетних були віднесені всі забруднювачі, з яких лімітуючими показниками забруднення атмосферного повітря на межі СЗЗ (1000 м) були аміак (0,74 ГДК), азоту діоксид (0,27 ГДК) та водню хлорид (0,41 ГДК). Незалежно від хімічного складу відходів утворювалася значна кількість аміаку та оцтової кислоти, що, на нашу думку, пов'язано з використанням деревини в якості палива. Цей факт підтверджує необхідність у його заміні на природний газ та введення додаткового ступеню очистки пірогазів чи вдосконалення існуючої газоочисної установки.

При розкладі хлормістких відходів фактичні викиди від піролізної установки в атмосферне повітря деяких основних забруднювачів (водню хлорид, вуглецю оксид, аміаку та кислоти оцтової) знаходилися близько або на рівні ГДВ. Проте, їх концентрації в повітрі на межі СЗЗ не перевищували допустимі величини і становили для водню хлорид – 0,16 ГДК, вуглецю оксид – 0,02 ГДК, аміаку - 0,08 ГДК (ТХАН); аміаку - 0,12 ГДК (феновалерат).

До основних забруднювачів при піролізі цих відходів були віднесені: вуглецю оксид, аміак, кислота оцтова, водню хлорид, азоту діоксид, ангідрид сірчистий, ацетон, бензин, бензол, сажа. Водню хлорид (0,16 ГДК) був лімітуючим показником забруднення атмосферного повітря на межі СЗЗ (1000 м) для ТХАНу. Аміак (0,12-0,15 ГДК) та формальдегід (0,26-0,3 ГДК) були лімітуючими забруднювачами в атмосферному повітрі на межі СЗЗ (50 м) і на території житлової забудови; бензол (0,19 ГДК) - на межі СЗЗ (50 м) - для феновалерату.

При знешкодженні хлормістких сполук сПЗ атмосферного повітря на межі СЗЗ (50 і 1000 м) становив 10-32%; на території житлової забудови – 30% від ГДЗ, що характеризує рівень забруднення повітря антропогенними домішками як допустимий, а ступінь небезпечності - як безпечний.

Результати дослідження піролізного розкладу хлормістких сполук дають підставу вважати запропоновану технологію піролізу достатньо ефективною для знешкодження небезпечних відходів.

Розділ 5. Дослідження повітряного середовища на вміст бенз(а)пірену при знешкодженні методом піролізу неякісних медичних препаратів та непридатних до застосування біоцидів.

Відомо, що викиди та відходи промислових підприємств, які займаються високотемпературною переробкою горючих матеріалів (у тому числі відходів), є основними джерелами забруднення навколишнього середовища БП.

Виявлено, що вміст БП у викидах в атмосферу при знешкодженні медпрепаратів був на порядок нижчий, ніж при спалюванні деревини, і майже в 50 раз менший, ніж у викидах двигуна внутрішнього згорання (табл. 1).

Таблиця 1

Вміст БП у викидах в атмосферу

Місце відбору

БП, нг/м3

Викиди в атмосферу від стаціонарного джерела піролізної установки

при згоранні дров без очистки викидів

1325,6424,7

при знешкодженні суміші медпрепаратів

136,932,9

при знешкодженні суміші біоцидів

162,620,9

від двигуна внутрішнього згорання

6390,31649,2

Отримані дані (табл. 1) свідчили про залежність рівня БП від якості сировини, зокрема питомої ваги органічних сполук у ній, що узгоджувалось із загальними особливостями утворення БП у процесі спалювання та термічної переробки органічних відходів.

Проведені дослідження фактичного вмісту БП в атмосферному повітрі на межі СЗЗ показали, що на прилеглій до установок території спостерігалося суттєве забруднення повітряного середовища БП (на рівні 3,8-4,1 нг/м3), яке в 4 рази перевищувало ГДК у повітрі населених місць (1 нг/м3). Під час піролізу суміші медпрепаратів концентрація полютанта складала 4,2 нг/м3, що практично не впливало на рівень забруднення повітря.

Розділ 6. Вивчення процесу піролізного розкладу неякісних лікарських засобів в експериментальних умовах.

Закономірності та особливості піролізного розкладу різних груп неякісних лікарських засобів у залежності від їх хімічного складу вивчалися на розробленій та створеній нами експериментальній установці. Дослідження проводили при температурі 550-650 °С, яка забезпечує достатньо ефективний розклад відходів, з допаленням та без допалення піролізних газів.

Встановлено (на прикладі анальгіну та парацетамолу), що склад утворених кінцевих газоподібних сполук залежав від хімічної будови ліків.

Аналіз результатів експериментальних досліджень продуктів піролізу препаратів при різних температурних режимах дозволив виявити залежність їх утворення від зміни умов проведення процесу. Показано, що з підвищенням температури процесу від 550 °С до 650 °С збільшувався вихід газоподібних продуктів піролізу анальгіну в середньому з 57,8 до 65,2% мас. (r=0,45, p<0,1) і парацетамолу – з 55,2 до 58,65% мас. (r=0,89, p<0,05), а утворення конденсованих сполук (смоли і вуглецю) зменшувалося від 37,0%мас. до 28,6% мас. (r=-0,46, p<0,1) і від 27,7 до 24,35% мас. (r=-0,89, p<0,04) відповідно.

Встановлена також залежність між утворенням продуктів піролізу та масою зразка: з її збільшенням спостерігалася тенденція до підвищення утворення конденсованих продуктів (r=0,43, p<0,1) та зменшення газоподібних сполук (r=-0,45, p<0,1). Для оцінки впливу маси наважки та температури проведення процесу на утворення продуктів піролізного розкладу була розроблена математична модель.

Встановлено, що піролізний розклад анальгіну та парацетамолу при температурі 650 °С найкраще задовольняє оптимальним умовам проведення процесу піролізу: малий вихід високомолекулярних сполук, незначна кількість твердого залишку та максимальна кількість низькомолекулярних сполук.

Виявлена тенденція збільшення вмісту сірчистих та карбонатних сполук (табл. 2) в пірогазі з підвищенням температури піролізу анальгіну.

Таблиця 2

Вміст карбонатних та сірковмісних сполук в летких продуктах піролізу анальгіну

Loading...

 
 

Цікаве