WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Мініінвазивне хірургічне лікування хворих на гострий холецистит (автореферат) - Реферат

Мініінвазивне хірургічне лікування хворих на гострий холецистит (автореферат) - Реферат

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, огляду літератури, розділу, присвяченого опису матеріалів та методів дослідження, 5 розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення отриманих результатів, висновків та списку використаних джерел, який включає 230 найменувань, з яких 168 іноземних. Дисертація викладена на 184 сторінках, ілюстрована 24 таблицями, 31 рисунком та 3 додатками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Розділ 1. Огляд літератури.

Даний розділ містить аналітичний огляд літератури щодо надходження в навколишнє середовище лікарських засобів і фармацевтичних відходів та їх впливу на живі організми довкілля, законодавчо-нормативного забезпечення проблеми поводження з цією групою відходів та методів їх знешкодження.

Розділ 2. Матеріали та методи досліджень.

У цьому розділі представлено матеріали, методи та обсяг досліджень, які застосовувалися для вирішення поставлених завдань. Дослідження процесу піролізу в натурних умовах проводилося як при знешкодженні сумішей відходів фармпромисловості та неякісних лікарських засобів різного класу небезпеки, склад яких варіював, так і окремих медпрепаратів. Крім того, нами було розширено спектр досліджуваних речовин, а саме непридатних біоцидів, у тому числі хлормістких, та їх сумішей. Піроліз проводився на двох установках із санітарно-захисною зоною (СЗЗ) 50 м (для неякісних лікарських засобів) та СЗЗ 1000 м (для непридатних біоцидів). Спільно з Шосткінською міською санепідстанцією та промисловою санітарною лабораторією ВАТ "Шосткінський завод хімічних реактивів" проводили визначення забруднюючих речовин у повітряному середовищі робочої зони згідно "Методических указаний по измерению концентраций вредных веществ в воздухе рабочей зоны" (МУ №№ 1461-76, 1492-79, 1637-77, 1638-77, 1642-77, 1645-77, 1648-77, 1689-77, 1696-77, 2905-88, 4167-86, 4592-88); відбір проб – згідно МВ № 3936, ГОСТ 12.1.005-88 "ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны"; у фактичних викидах від стаціонарних джерел піролізних установок (под ред. А.И. Верес, 1987, Руководство по аналитическому контролю газовых выбросов в атмосферу производств товаров бытовой химии. Сборник методик, 1985), в атмосферному повітрі на території проммайданчика, на межі та території СЗЗ, на сельбищній території до початку та в процесі піролізу за загальноприйнятими методиками (под ред. А.И. Верес, 1991, МВ № 4167-86). Оцінку отриманих даних проводили при порівнянні з гранично-допустимими концентраціями (ГДК) та гранично-допустимими викидами (ГДВ). Розрахунок сумарного показника забруднення (сПЗ) атмосферного повітря порівнювався з рівнем гранично допустимого забруднення (ГДЗ) згідно ДСП 201-97.

Визначення без(а)пірену (БП) проводили у пробах фактичних викидів від піролізних установок та атмосферного повітря методом Шпольського (Н.Я. Янышева, И.С. Киреева, И.А. Черниченко и др., 1985) з використанням спектрофлуориметра КСOУ-23.

В роботі також використовували матеріали щодо технологічних параметрів піролізних установок та характеристики підприємства ТОВ "Елга".

Експериментальні дослідження піролізного розкладу неякісних лікарських засобів проводили на створеній нами модельній установці із системою допалення, основою якої були муфельна електропіч (максимальна температура 1000 °С) та стальна реторта. Для вловлювання утворених продуктів піролізу використовували скляні ємності з відповідними поглинальними середовищами та колбу для збору піроконденсату. Система допалення представлена реактором - кварцовою трубкою з підсмоктуванням повітря, де моделювався цей процес. Основна його частина знаходилася в трубчатій печі (максимальна температура 1250 °С). Спалення газової суміші забезпечувалося високою температурою в реакторі (900-1100 °С), яка підтримувалася за допомогою терморегулятора.

Для контролю кількості утворених продуктів піролізного розкладу проводили зважування ємностей із поглинальними середовищами, колби сепаратора-конденсатора та тигля з наважкою до та після кожного досліду. Похибка вимірювання приросту ваги ємностей була в межах 5-10%. З метою оцінки ступеню вигорання органічно зв'язаного вуглецю, твердий залишок допалювали в муфельній печі при температурі 700-900 °С протягом 40 хвилин. Визначення балансу кінцевих продуктів піролізного розкладу анальгіну й парацетамолу проводили методом титрування (Кульский Л.А., Гороновский И.Т., 1980).

В експериментальних дослідженнях методу іммобілізації з інкапсуляцією використовували цементні зразки іммобілізованих антибіотиків класів тетрациклінів, фторхінолонів, макролідів. Фізико-хімічний аналіз проводили в звичайних лабораторних умовах при кімнатній температурі через 1 годину, на 1, 3, 5, 7, 10, 15, 20, 30 добу контакту іммобілізованих зразків із водою; інкапсульованих зразків - додатково на 60, 90 та 120 добу. У водних витяжках визначали окислюваність за Кубелем (Унифицированные методы исследования качества вод, 1977), як непрямий показник вмісту суміші органічних речовин. Міграцію активних інгредієнтів іммобілізованих тетрацикліну та ципрофлоксацину гідрохлориду у водних витяжках визначали методом абсорбційної спектрофотометрії в інтервалі від 200 до 400 нм (ДФ України, 2001); еритроміцину стеарат - лунковим методом дифузії в агар на чашках Петрі (Лабинская А.С., 1978).

Визначення рН проводили у 5 мл водної витяжки кожної проби за допомогою приладу рН-метра Mettler Toledo, MP 220 (Швейцарія).

Визначення сили міцності при стисненні цементних зразків іммобілізованих препаратів проводили у випробувальній лабораторії Броварського заводу бетонних конструкцій (м. Бровари Київської обл.) згідно ГОСТ 5802-86 "Растворы строительные. Методы испытаний".

Для статистичної обробки даних використовувалися наступні сучасні методи: розрахунок первинних статистичних показникiв; виявлення вiдмiнностей мiж групами за статистичними ознаками; встановлення взаємозв'язку мiж змiнними за допомогою параметричного та непараметричного кореляцiйного аналiзу; встановлення виду залежностей (показникiв вiд дослiджуваних факторiв) за допомогою регресiйного аналiзу. Основна частина математичної обробки виконувалась на персональному комп'ютері з використанням стандартного статистичного пакету STATISTICA 5.5 (Боровиков В.П., 2002).

Натурні дослідження включали:

- визначення фактичних викидів забруднюючих речовин (водню хлорид, кислота оцтова, сажа, спирт метиловий, формальдегід, фенол, аміак, бензин, азоту діоксид, ангідрид сірчистий, вуглецю оксид, бензол, толуол, ксилол, ацетон) із стаціонарного джерела піролізної установки - 40 досліджень;

  • визначення фактичних концентрацій забруднюючих речовин (водню хлорид, формальдегід, фенол, аміак, азоту діоксид, ангідрид сірчистий, вуглецю оксид, ацетон, бензол і толуол) в атмосферному повітрі 950 проб;

  • визначення концентрацій забруднюючих речовин у повітрі робочої зони (азоту діоксид, ангідрид сірчистий, аміак, вуглецю оксид, кислота оцтова, водню хлорид, формальдегід, фенол, ацетон, етилацетат, бутилацетат, толуол, бензол) - 230 проб;

  • розрахунок сумарного показника забруднення атмосферного повітря було проведено за результатами 860 проб;

  • визначення бенз(а)пірену - проаналізовано 21 пробу.

Експериментальні дослідження включали:

  • вивчення впливу різних чинників (температури, часу, маси наважки) на утворення кінцевих продуктів піролізу з метою встановлення оптимальних умов проведення процесу (з допаленням та без нього). Проведено 102 досліди. Визначення вмісту карбонатних сполук у летких продуктах піролізу – 148 досліджень, сірковмісних сполук - 96 досліджень;

  • визначення міграції активних інгредієнтів іммобілізованих препаратів: спектрофометричний метод – проведено 252 дослідження; визначення окислюваності за Кубелем для оцінки міграційних процесів органічних речовин - проведено 591 дослідження;

  • мікробіологічне визначення міграції еритроміцину стеарату – проведено 63 дослідження;

  • визначення показника рН водного середовища - проведено 687 досліджень;

  • визначення сили міцності при стисненні - проведено 123 випробування.

Розділ 3. Санітарно-гігієнічна оцінка знешкодження неякісних лікарських засобів методом піролізу.

Нами вивчалася можливість застосування технології середньотемпературного піролізу (рис. 1) для знешкодження відходів фармацевтичної промисловості та непридатних медичних препаратів та її вплив на якість повітряного середовища.

6

7

5

6

3

5

4

2

1

6

Умовні позначення:

1 – реторта;

2 – піч;

3 – топка печі;

4 – адсорбер з комовим вапном;

5 – газоочисна установка з 30% р-ном NaOH;

6 – аварійна система відведення та очистки пірогазу;

7 – стаціонарне джерело викидів;

Рис. 1. Принципова схема промислової піролізної установки

Результати проведених досліджень фактичних викидів полютантів в атмосферу від піролізної установки (стаціонарне джерело) та в повітря робочої зони, їх вмісту в атмосферному повітрі до початку та під час знешкодження суміші неякісних ліків не виявили перевищення ГДВ та ГДК, крім формальдегіду. До початку піролізу його концентрація на відстані 300 м була 2,2 ГДК, а фактичний вміст в атмосферному повітрі під час знешкодження на межі СЗЗ (50 м) і сельбищної зони (100 м) - 1,9 ГДК та 1,4 ГДК відповідно, що обумовлено в більшій мірі високим рівнем забруднювача до початку роботи установки, аніж процесом піролізу. З основних полютантів у викидах (сажа, формальдегід, аміак, бензин, бензол, толуол, ксилол) формальдегід був виділений як лімітуючий показник забруднення атмосферного повітря. До початку піролізу сПЗ атмосферного повітря в сельбищній зоні був 1,2 ГДЗ; під час піролізу на межі СЗЗ (50 м) - 1,5 ГДЗ (р<0,05), в сельбищній зоні – 1,1 ГДЗ (р<0,05), що забезпечувалося наднормативним вмістом формальдегіду.

На основі аналізу даних, отриманих після двохтижневої перерви в роботі установки, було виявлено вплив інших джерел забруднення на якість повітряного середовища в зоні розміщення підприємства, зокрема хлоридом водню, фактичний вміст якого становив на відстані 100 м - 1,7 ГДК, на 300 м - 1,1 ГДК, на 50 та 200 м – був на порядок нижче ГДК. Перевищення ГДЗ атмосферного повітря не відмічалося.

Loading...

 
 

Цікаве