WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Лікування уретероцеле подвоєних сечоводів (автореферат) - Реферат

Лікування уретероцеле подвоєних сечоводів (автореферат) - Реферат

  1. Автоімунне ураження печінки зустрічається серед різних груп хворих з дифузними захворюваннями печінки. Основною ознакою якого є специфічні автоімунні антитіла, які реєструються у 22,2% обстежених хворих. Переважає автоімунний гепатит І типу, який визначається у 76,7% випадків за наявністю у сироватці крові ANA, SMA та р-ANCA. Автоімунний гепатит ІІ типу визначається у 23,3% випадків за наявністю анти-LKM-1 антитіл.

  2. Клінічний перебіг автоімунного гепатиту І типу відрізняється менш агресивним перебігом захворювання, великою частотою (53,3%) супутньої автоімунної патології інших органів та систем (системні захворювання сполучної тканини, автоімунний тиреоідіт, автоімунна гемолітична анемія, неспецифічний виразковий коліт) та виразністю спленомегалії (за середніми показниками).

  3. Особливостями автоімунного гепатиту ІІ типу є більш агресивний перебіг, переважання вікової групи від 15 до 18 років, виразність жовтяниці (інтенсивний характер реєструється у 83,3% випадках) та ознаки холестазу (в 28,5% випадках), наявність асциту та геморагічного синдрому (в 42,9% випадках), порушення білкового обміну за рахунок гіпоальбумінемії та кріоглобулінемії, виявлення ознак фіброзу печінки за даними ультразвукового дослідження у всіх хворих.

  4. У структурі автоімунних уражень печінки у 36,7% випадках реєструються гепатити, які були асоційовані з вірусною інфекцією. Віруси гепатиту В, С та вірус Епштейн-Барр частіше індукують розвиток автоімунного гепатиту І типу. Автоімунний гепатит ІІ типу переважає при ураженні печінки вірусом гепатиту А та при хронічному вірусному мікст-гепатиті В+С.

  5. Хронічні дифузні захворювання печінки, які перебігають в сукупності з автоімунною патологією інших органів (системні захворювання сполучної тканини та автоімунний тиреоідіт), але без наявності автоантитіл до структурних елементів гепатоцитів, реєструються у 12,6% випадках та характеризуються виразністю клінічних проявів ураження суглобів, серця, щитовидної залози та ін. при незначних проявах ураження печінки: жовтяниця має субіктеричний характер та зустрічається в 11,8% випадків, середні показники гепатомегалії складають 1,50,3 см, відсутній синдром холестазу.

  6. Вміст неоптерину відображує характер імунологічних змін при автоімунній патології, зокрема активації клітинного імунітету. Високий його рівень(>10 нмоль/л) реєструється у 40% обстежених нами хворих з дифузними захворюваннями печінки, з яких у половині випадків зустрічається автоімунний характер патології. Вміст неоптерину залежить від активності запального процесу у печінці, має щільний кореляційний зв'язок з наявністю антинуклеарних антитіл в сироватці крові (r=0,3600, р<0,05) та при показниках, які дорівнюють 26,73-53,01 нмоль/л, дозволяє з 80% достовірності констатувати автоімунний характер ураження печінки.

  7. Підвищення ефективності ранньої діагностики та удосконалення диференційної діагностики автоімунних гепатитів може бути реалізоване за рахунок розробленої математичної моделі бальної системи оцінки, яка при використанні не тільки наявності автоімунних маркерів, але й на основі виділених інтегральних вагомих клініко-лабораторних критеріїв діагностики (23 показника) та критеріїв диференційної діагностики (20 показників), дозволяє з достовірним відсотком точності (80–99,9%) констатувати наявність автоімунного характеру ураження печінки у дітей та підлітків.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Метод непрямої імунофлуоресценції рекомендується для визначення автоімунних антитіл до структурних елементів клітин печінки в сироватці крові, що дозволяє констатувати наявність автоімунного ураження печінки та визначити тип автоімунних реакцій у дітей та підлітків, що значно зменшує чисельність хворих на ХГ, етіологічний чинник якого встановити не вдалось.

2. Рекомендується використання непрямого імунофлуоресцентного аналізу для виявлення наявності автоімунного гепатиту у дітей та підлітків за рахунок його високої чутливості, відтворюваності, простоти постановки реакції, можливості одночасного визначення одразу чотирьох видів автоантитіл та дешевизни реагентів у порівнянні з іншими методами (імуноферментним аналізом, імуноблотингом та ін.).

3. Для формування групи дітей та підлітків з високим ризиком розвитку автоімунного характеру ураження печінки доцільно використовувати математичну модель з бальною системою оцінки наявності автоімунного ураження печінки, яка складається з наступних високоінформативних (за вагою діагностичних коефіцієнтів) клініко-лабораторних ознак: вік хворого від 15 до 18 років, скарги на артралгії та тривалу лихоманку, наявність телеангіоектазій, ознак асциту, геморагічного синдрому, вираженої гепатомегалії та спленомегалії, агресивний перебігу захворювання, наявність у хворого автоімунної гемолітичної анемії та ультразвукових ознак фіброзу печінки, низькі показники рівня гемоглобіну крові та значне прискорення швидкості осідання еритроцитів, висока активність процесу цитолізу гепатоцитів та мезенхімального запалення паренхіми печінки, значне порушення пігментного та білкового обмінів, особливо наявність гіпергамаглобулінемії і кріоглобулінемії в сироватці крові хворого. Визначена за допомогою бальної системи група дітей потребує підвищеної уваги лікаря-педіатра.

4. Рекомендовано визначення неоптерину у дітей та підлітків з ДЗП для констатування автоімунного характеру ураження печінки з 80% достовірністю при його вмісті в сироватці крові від 26,73 до 53, 01 нмоль/л.

5. Дослідження вмісту неоптерину дозволяє оцінити ступінь активності ураження печінки, рівень активації клітинного імунітету, зокрема Т-хелперів 1-го типу та може бути використано для оцінки ефективності призначеної терапії.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Неинвазивная иммуногистохимическая слайд-диагностика аутоиммунных гепатитов / Филиппов Ю.А., Гайдар Ю.А., Степанова Е.В., Шейхетова Г.А., Мельниченко Л.Я., Ягмур С.С., Лизогубов В.В., Гончар Г.В., Васильева И.А., Гладкова Р.М., Хвостова Л.И., Кононов И.Н., Маврутенков В.В., Казицкая Н.Н.// Гастроентерологія. - Дніпропетровськ, 1999.- Вип.28. - С.95-100.

Дисертантом самостійно проведено аналіз літератури за темою публікації, клінічні спостереження, оцінку лабораторно-інструментальних даних у дітей та підлітків для вибіркового проведення методики неінвазивної імуногістохімічної слайд-діагностики щодо визначення автоімунних антитіл до структурних елементів гепатоцитів.

2. Клінічна ефективність циклоферону при гепатиті В / Шостакович-Корецька Л.Р., Будаєва І.В., Тімофеєва Л.В., Маврутенков В.В., Казицька Н.М. // Інфекційні хвороби. - 2001. - №2. - С.12-15.

Дисертантом самостійно проведено відбір літератури за темою статті, оцінено отримані дані щодо виявлення наявності автоімунних антитіл до структурних елементів клітин печінки, визначено доречність призначення противірусної терапії у хворих з хронічними ураженнями печінки та проведено статистичну обробку отриманих результатів.

3. Казицька Н.М., Шостакович-Корецька Л.Р. Проблеми діагностики гепатитів вірусної та невірусної етіологій серед дітей та підлітків // Медичні перспективи. – 2004. – Т. 9, №1. – С.64-66.

Дисертантом самостійно проведено аналіз літератури за темою публікації, клінічні спостереження, оцінку лабораторно-інструментальних даних, статистичну обробку отриманих результатів, підготовлено статтю до друку.

4. Шостакович-Корецкая Л.Р., Казицкая Н.Н. Аутоантитела в диагностике хронических вирусных гепатитов у детей и подростков // Сучасна педіатрія. - 2004. - №2(3). – С. 93-94.

Дисертантом самостійно проведено аналіз літератури за темою публікації, клінічні спостереження, оцінку лабораторно-інструментальних даних, статистичну обробку отриманих результатів, підготовлено статтю до друку.

5. Казицька Н.М. Неоптерин в диференційній діагностиці уражень печінки у дітей та підлітків / Сучасна педіатрія - 2005. - №3 (8). – С. 174-175.

6. Імунокорекція циклофероном при гепатиті В / Шостакович-Корецька Л.Р., Будаєва І.В., Маврутенков В.В., Ульянов В.А., Литвин К.Ю., Казицька Н.М. // Тези доп. наук.-практ. конф. і пленуму Асоціації інфекціоністів України "Нове в діагностиці і терапії інфекційних хвороб". - Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. –С. 73-74.

Дисертантом самостійно проведено оцінку отриманих результатів щодо виявлення наявності автоімунних антитіл до структурних елементів клітин печінки та визначено доречність призначення противірусної терапії у хворих з хронічними ураженнями печінки, сумісно виконано статистичну обробку отриманих результатів.

7. Шостакович-Корецька Л.Р., Казицька Н.М. Особливості діагностики автоімунних гепатитів у дітей // Тези доп. І Всеукраїнської наук.-практ. конф. з питань імунології та педіатрії. Перинатологія та педіатрія. - 2001. - №3. - С.110.

Loading...

 
 

Цікаве