WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Лікування уретероцеле подвоєних сечоводів (автореферат) - Реферат

Лікування уретероцеле подвоєних сечоводів (автореферат) - Реферат

Обґрунтована необхідність комплексної оцінки клініко-лабораторних ознак ураження печінки та наявності позапечінкової патології для діагностики та диференційній діагностики АУП у дітей та підлітків.

Визначено групу високоінформативних клініко-лабораторних критеріїв діагностики та диференційної діагностики АУП та на їх основі створено бальну систему оцінки, яка дозволяє констатувати наявність автоімунного характеру ураження печінки у дітей та підлітків, без використання висококоштовних досліджень.

Визначено, що високий рівень неоптерину в сироватці крові свідчить про наявність у хворого АУП, відповідає активності запального процесу в організмі та може бути використаний як показник активації клітинного імунітету при гепатитах з автоімунним характером ураження, так і для диференційної діагностики з ДЗП іншої етіології.

Подано 1 заявку на одержання патенту України № u200507025 від 04.08.2005 р. на винахід "Спосіб діагностики автоімунного ураження печінки, переважно у дітей та підлітків".

Впровадження результатів роботи в практику. Результати роботи впроваджені в клінічну практику міської клінічної лікарні №21м. Дніпропетровська (акт впровадження від 27.04.2005, 02.06.2005), Дніпропетровської обласної дитячої лікарні (акт впровадження від 21.04.2005), міської дитячої клінічної лікарні №1 м. Дніпропетровська (акт впровадження від 28.04.2005), міської дитячої клінічної лікарні №3 м. Луганська (акт впровадження від 30.06.2005).

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно проведений аналіз вітчизняної, закордонної наукової та патентної літератури, визначені мета та задачі роботи, розроблена методологія дослідження, оформлена документація з планування дисертації. Самостійно проведено відбір хворих, їх комплексне обстеження, клінічні спостереження. Особисто проаналізовані дані клінічних та лабораторних обстежень дітей та підлітків з ДЗП. Автором проведено статистичну обробку цифрових даних на IBM PC Pentium IV за допомогою пакетів комп'ютерних програм "Statgraf", "MS Exel-2000" та "MS Access-2000", послідовного аналізу Вальда. Дисертантом самостійно визначено групу високоінформативних критеріїв та розроблена бальна система оцінки, яка дозволяє констатувати наявність автоімунного ураження печінки у дітей та підлітків. Проведено обстеження групи здорових дітей. Сформульовані основні положення, висновки та практичні рекомендації. Автор самостійно готував наукові дані для публікацій, доповідей на конференціях, проводив впровадження отриманих результатів, оформляв дисертаційну роботу та автореферат.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідались та обговорювались на наступних наукових форумах: І Всеукраїнській науково-практичній конференції з питань імунології та педіатрії (Київ, 2001); науково-практичній конференції з міжнародною участю "Гепатити в практиці терапевта, сімейного лікаря та інфекціоніста. Сучасні методи діагностики та терапії" (Харків, 2003); VI Всеукраїнській науково-практичній конференції "Актуальні питання педіатрії", присвяченої пам'яті проф. В.М. Сідельникова (Київ, 2004); V Всеукраїнській науково-практичній конференції "Питання імунології в педіатрії" (Ялта, 2005). Результати дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри факультетської педіатрії та дитячих інфекційних хвороб Дніпропетровської державної медичної академії.

Публікації. За матеріалами дисертації надруковано 8 наукових робіт, з них 4 статті у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, 1 стаття у фаховому журналі, 3 тези науково-практичних конференцій. Подано 1 заявку на одержання патенту України.

Обсяг та структура дисертаційної роботи. Дисертаційна робота викладена на 131 сторінці машинопису і складається зі вступу, огляду літератури, опису матеріалів та методів дослідження, трьох розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення отриманих результатів, висновків, практичних рекомендацій, списку літератури. Робота ілюстрована 26 таблицями та 17 рисунками. Список використаної літератури включає 202 джерела (71 - кирилицею, 131 - латиницею).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Відповідно до мети та задач роботи у 2000 – 2005 роках було проведено клініко-лабораторне обстеження 135 дітей та підлітків з ДЗП віком від 4 до 18 років. Серед них хлопчиків – 49 (36,3%), дівчат 86 (63,7%). Контрольну групу склали 19 практично здорових дітей аналогічного віку. Верифікація діагнозу хвороб печінки проводилась згідно класифікаційних критеріїв МКХ десятого перегляду.

Біохімічні, серологічні та вірусологічні дослідження проводились у клінічних лабораторіях міської лікарні № 21 м. Дніпропетровська (відділень 5, 8, 9, реанімації та інтенсивної терапії), міської дитячої лікарні №1 м. Дніпропетровська (гастроентерологічного та ендокринологічного відділень), Дніпропетровської обласної дитячої клінічної лікарні (кардіоревматологічного та інфекційного відділень) протягом усього терміну перебування хворого в стаціонарі: загальний аналіз крові та біохімічний аналіз крові – на 1-2 добу та кожні 10-14 діб; протеїнограма, коагулограма, серологічні та вірусологічні дослідження – одноразово (повторно за необхідністю) на 1-2 добу перебування хворого в стаціонарі. Визначення стадії фіброзу печінки при ХГ у дітей та підлітків проводилось згідно ультразвукових критеріїв А.Г. Писарева, 2001. Спеціальні імунологічні обстеження хворих з ДЗП нами проводились на базі лабораторії патоморфології Інституту гастроентерології АМН України та Діагностичного центру Дніпропетровської державної медичної академії на 7-10 добу перебування в стаціонарі. Хворі з гострим характером ураження печінки нами були обстеженні на 2-3 добу загострення захворювання (при ациклічному перебігу) та на 60-65 добу перебування в стаціонарі (при затяжному перебігу захворювання). Визначення кріоглобулінів в сироватці крові було проведено якісним візуальним методом.

Циркулюючі автоантитіла (ANA, SMA, АМА та анти-LKM-1) у сироватці крові хворих виявлялись за допомогою методу непрямої імунофлуоресценції з використанням стандартних діагностичних сухих флуоресціюючих антивидових імуноглобулінів проти імуноглобулінів людини (НДІЕМ ім. Н.Ф. Гамалеї, м. Москва, Росія).

Вміст неоптерину вивчався за допомогою конкурентного твердофазного імуноферментного аналізу (конкурентної ELISA) за методикою розробників (IBL, Germany).

Статистична обробка отриманих результатів була проведена з використанням параметричних та непараметричних методів. Для виявлення відмінностей між порівнювальними показниками використовували t-критерій Стьюдента, U-критерій Уілколсона-Манна-Уітні, φ-критерій Фішера, критерій χ2. Для виявлення зв'язку між параметрами розраховували показник лінійної кореляції Пірсона або показник рангової кореляції Кендала. Для створення бальної системи діагностики та диференційної діагностики автоімунних уражень печінки використовувався послідовний аналіз Вальда. Обробка отриманих результатів проводилась на персональному комп'ютері IBM PS Intel Pentium IV з використанням пакетів прикладних програм "Statgraf", "MS Exel-2000" та "MS Access-2000".

Для визначення особливостей перебігу, клінічних ознак, лабораторно-інструментальних показників у дітей та підлітків хворих на АГ та для виділення вагомих критеріїв діагностики та диференційної діагностики АУП, нами було сформовано чотири групи хворих за характером патологічного процесу та/або наявністю супутньої патології.

Основна група дослідження (перша група) – 30 (22,2%) дітей та підлітків(8 хлопців, 22 дівчини) з АУП, що було констатовано визначенням в сироватці крові автоімунних антитіл до структурних елементів гепатоцитів;

Другу групу склали 17 (12,6%) дітей та підлітків (5 хлопців, 12 дівчат), хворих на ХГ з автоімунним характером ураження інших органів та систем (системні захворювання сполучної тканини та автоімунний тиреоідіт) без наявності маркерів АУП;

Третя група – 45 (33,3%, 18 хлопців, 27 дівчат) дітей з ураженням печінки вірусної етіології без наявності маркерів АУП;

Четверта група – 43 (31,9%, 18 хлопців, 25 дівчат) хворих на ХГ без вірусних або автоімунних маркерів ураження печінки в сироватці крові, але з різною супутньою патологією.

Результати досліджень. Наявність автоімунних антитіл до структурних елементів гепатоцитів нами була констатована у 22,2% хворих з ДЗП. АГ І типу визначався у переважній більшості (76,7% випадків) за наявністю у сироватці крові ANA, SMA, р-ANCA. У 23,3% випадків за наявністю анти-LKM-1 антитіл визначався АГ ІІ типу. AMA не були визначені у жодного хворого. Підлітки вікової групи від 15 до 18 років реєструвались серед хворих з АУП частіше (43,3%, 13 дітей), ніж діти інших вікових груп. За нашими даними, на АГ як І так і ІІ типів частіше хворіли дівчата, які склали 73,3% хворих з автоімунним характером ураження печінки. Співвідношення між чоловічою та жіночою статтю дорівнювалось 1:2,7.

Loading...

 
 

Цікаве