WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Оптимізація хірургічного відновлення прохідності верхніх відділів системи сльозовідведення (автореферат) - Реферат

Оптимізація хірургічного відновлення прохідності верхніх відділів системи сльозовідведення (автореферат) - Реферат

Запропоновані нами способи раннього виявлення, профілактики і лікування генералізованого катарального гінгівіту впроваджені в клінічну практику Дніпропетровської обласної стоматологічної поліклініки, стоматологічних поліклінік №3, студентської поліклініки №18 м. Дніпропетровська, стоматологічної поліклініки №1 м. Кривого Рогу.

Результати роботи використовуються в практичній діяльності і навчальному процесі кафедри терапевтичної стоматології і кафедри дитячої стоматології з курсом інтернатури Дніпропетровської державної медичної академії.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним науковим дослідженням, виконана на базі кафедри терапевтичної стоматології (зав. кафедрою – д.мед.н., професор І.С. Мащенко), центральної науково-дослідної лабораторії (директор – д.мед.н., професор О.Л. Дроздов) Дніпропетровської державної медичної академії і Дніпропетровської студентської поліклініки.

Здобувачем самостійно проведені патентний пошук, аналіз літератури по проблемі, що вивчається, набір контингенту, здійснені клінічне обстеження, профілактичні і лікувальні заходи, психологічні і імунологічні дослідження, сформульовані всі положення, висновки, проведена статистична обробка одержаних результатів. З участю наукового керівника і консультантів визначений вибір напрямку досліджень, сформульовані цілі і задачі, підібрані психотропні та імунотропні препарати.

Лабораторні дослідження виконані спільно із співробітниками центральної науково-дослідної лабораторії і кафедри психіатрії, загальної та медичної психології Дніпропетровської державної медичної академії.

У наукових статтях, які опубліковані в співавторстві, особистий внесок здобувача складає близько 80 відсотків від загального обсягу викладеного матеріалу.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідалися і обговорювалися на науково-практичних конференціях, присвячених 40-річчю стоматологічного факультету Дніпропетровської медичної академії (Дніпропетровськ, 2003), пам'яті професора Н.А.Кодоли і 40-річчю кафедри терапевтичної стоматології стоматологічного інституту Київського університету постдипломної освіти лікарів (Київ, 2003), II з'їзді Асоціації стоматологів України (Київ, 2004). Дисертаційна робота апробована на міжкафедральній нараді з участю колективів кафедр терапевтичної, дитячої і хірургічної стоматології Дніпропетровської державної медичної академії і кафедри стоматології Дніпропетровського медичного інституту народної медицини (Дніпропетровськ, 2004), а також на засіданні апробаційної ради № 2 "Стоматологія" при Українській медичній стоматологічній академії (Полтава, 2005).

Публікації. Матеріали дисертації опубліковані в 6 наукових роботах, з них 4 в журналах, ліцензованих ВАК України (3 виконані самостійно).

Структура і обсяг дисертації. Дисертація викладена на 139 сторінках комп'ютерного тексту і складається зі вступу, огляду літератури, опису об'єктів і методів дослідження, двох розділів результатів власних досліджень, обговорення результатів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаної літератури, якій містить 209 джерел (155 кирилицею і 54 латиницею). Фактичні дані наведені у 20 таблицях, ілюстровані 7 рисунками та 5 ортопантомограмами.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Об'єкт і методи дослідження. Для досягнення поставленої мети та вирішення завдань дисертаційної роботи проведено комплексне клінічне, психологічне та імунологічне обстеження 158 студентів –добровольців, віком від 17 до 24 років. У дослідженнях взяли участь 30 студентів із інтактним пародонтом, 64 студента, хворих на генералізований катаральний гінгівіт із хронічним перебігом захворювання та 64 студента, хворих на генералізований катаральний гінгівіт із загостреним перебігом захворювання.

Обстеження студентів починали зі збору скарг, анамнезу захворювання, анамнезу життя, оцінки загальносоматичного стану. Гігієнічний стан порожнини рота оцінювали за допомогою гігієнічного індексу Green-Vermillion (1964). Стан тканин пародонту оцінювали з використанням клінічних та параклінічних методів дослідження. Клінічний стан тканин пародонту вивчали за наявністю гіперемії, набряку, кровотечі ясен, пародонтальних кишень. Патологічні зміни реєстрували за допомогою папілярно-маргінально-альвеолярного (РМА) індексу (S. Parma, 1960), папілярного індексу кровотечі за Muhlemann, Son (1971), проби Писарева – Шиллера (1989). Для оцінки ступеня деструкції кісткової тканини альвеолярного відростка та уточнення діагнозу проводили рентгенологічне дослідження.

Діагностику здійснювали відповідно до класифікаційних критеріїв систематики хвороб пародонта І.С. Мащенко (2000).

Стан місцевого імунітету визначали за рівнем вмісту SIgA, IgG, IgM в змішаній нестимульованій ротовій рідині за методикою Manchini et al. (1976) з використанням моноспеціфічних антисироваток. Вивчення фагоцитарної активності нейтрофільних лейкоцитів капілярної ясеневої крові проводилося з використанням методики Д.І. Маянського (1988) за показниками фагоцитарного числа, активності фагоцитозу та фагоцитарного індексу. Для дослідження стану клітинного імунітету використовували метод непрямої імунофлюоресценції за допомогою моноклональних антитіл серій ICO-90, ICO-86, ICO-31, ICO-12, враховували кількість Т-лімфоцитів (СД3+), їх субпопуляцій (Т-хелперів - СД4+; Т-суперсорів - СД8+) та В-лімфоцитів (СД22 +).

Психологічне тестування проводили з використанням шкали реактивної і особистісної тривожності Спілбергера – Ханіна (1982) та шкали депресії Бека(1961), теста М. Люшера (1900). Підбір методів психологічного тестування здійснено з консультативною допомогою завідуючої кафедрою психіатрії, загальної та медичної психології Дніпропетровської державної медичної академії д. мед. н. професора Спіріної І.Д.

Схеми комплексної профілактики та лікування студентів, хворих на генералізований катаральний гінгівіт. Основний принцип профілактики та лікування генералізованого катарального гінгівіту у студентів передбачав максимально індивідуальний підхід залежно від виявлених клінічних, психологічних і імунологічних показників у конкретної особи.

У контрольній групі (студенти з інтактним пародонтом) поряд із проведенням професійної гігієни порожнини рота залежно від виявлених факторів ризику виникнення генералізованого катарального гінгівіту, як профілактичні засоби диференційовано використовували комплекси препаратів. Особам із установленим підвищенням рівнів тривожності та тенденцією до формування депресивного стану призначали таблетки валеріани у комплексі з призначенням полівітамінних препаратів, особам з виявленим імунодефіцитом  циклоферон у комплексі з призначенням полівітамінних препаратів.

Залежно від особливостей емоційно-особистісної сфери та проведеного методу комплексної терапії генералізованого катарального гінгівіту досліджувані студенти були розподілені на три групи.

I групу склали 36 студентів, хворих на генералізований катаральний гінгівіт, не асоційований з психоемоційними порушеннями. Комплексне лікування в даній групі включало проведення професійної гігієни порожнини рота, застосування місцевої антибактеріальної і протизапальної терапії (0,02 % розчин хлоргексидина, паста "Парагель"), корекцію порушень імунного статусу (циклоферон по 2мл 1 раз на добу на 1, 2, 4, 6, 8, 11, 14, 17,20,23,26 і 29 дні курсу лікування), призначення полівітамінних препаратів ("Дуовіт" по 1 драже 2 рази на добу, курс 1 місяць).

В II групу ввійшли 36 студентів, хворих на генералізований катаральний гінгівіт, асоційований з психоемоційними порушеннями. Їм проводилося комплексне лікування, аналогічне лікуванню проведеному студентам Ι групи.

III групу склали 36 студентів, хворих на генералізований катаральний гінгівіт із виявленими психоемоційними порушеннями. Комплексне лікування в даній групі включало проведення професійної гігієни порожнини рота, застосування місцевої антибактеріальної і протизапальної терапії (0,02 % розчин хлоргексидина, паста "Парагель"), корекцію психоемоційних та імунних порушень із застосуванням бемітіла (по 250 мг 2 рази на добу, курс 10 днів), що володіє актопротекторними, имуностимулируючими і психокорегуючими властивостями, призначення полівітамінних препаратів ("Дуовіт" по 1 драже 2 рази на добу, курс 1 місяць).

Математико-статистична обробка отриманих даних і їх графічне зображення були виконані на комп'ютері PC Pentium. Дані проведених досліджень обробляли методом варіаційної статистики з використанням критерію Ст'юдента. Кореляційний аналіз отриманих даних проводили методом обчислення простої лінійної кореляції Пірсона.

Результати дослідження та їх обговорення. Проведене психологічне обстеження на етапі скрінінга 158 студентів-добровольців дозволило виявити наявність порушень емоційно-особистісної сфери у 82 (51,8%) досліджуваних. При подальшому аналізі даних клініко-лабораторних досліджень отримані переконливі підтвердження, що свідчать про вплив індивідуальних психологічних особливостей на стан тканин пародонту.

Важливо, що у 88,1 % студентів із інтактним пародонтом були відсутні психоемоційні порушення і лише в 11,9 % виявлений адаптаційний тип емоційно-особистісного реагування (рівень реактивної та особистісної тривожності відповідав середньому рівню).

У результаті дослідження за допомогою шкали Спілбергера-Ханіна достовірне підвищення показників особистісної і реактивної тривожності, у порівнянні з особами з інтактним пародонтом, виявлене у 24 (37,5 %) студентів хворих на генералізований катаральний гінгівіт із хронічним перебігом захворювання. Серед студентів, хворих на генералізований катаральний гінгівіт із загостреним перебігом захворювання, достовірне підвищення показників особистісної і реактивної тривожності виявлене у 58 (90,6 %) осіб. (табл. 1).

Loading...

 
 

Цікаве