WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Формування гендерних ідентичностей рекламою (автореферат) - Реферат

Формування гендерних ідентичностей рекламою (автореферат) - Реферат

Партійне керівництво вважало В.І.Липського "політично інертним" президентом, який передовірив управління академією С.О.Єфремову та А.Ю.Кримському. Колеги-академіки теж висловлювали незадоволення його нейтральним ставленням до різних угруповань, що склалися у ВУАН. Проте безсторонню поведінку В. Липського можна виправдати складними обставинами, в яких існувала Академія. Адже її часто звинувачували в аполітичності і навіть у контрреволюційній діяльності, і явна підтримка президентом якоїсь з груп академіків могла порушити рівновагу, привести до відкритого протистояння між членами ВУАН і до можливого її закриття.

Третього травня 1928 р. відбулись перевибори Президії ВУАН, на яких президентом був обраний Д.К.Заболотний, віце-президентом – К.Г.Воблий, неодмінним секретарем залишився А.Ю.Кримський. А вже 21 червня 1928 р. В.І.Липський залишив посаду президента, яку він обіймав протягом шести буремних років (1922-1928), і виїхав до Одеси, де очолив Одеський ботанічний сад .

Безперечно організація роботи ботанічних садів займала особливе місце в діяльності В.Липського. Найбільш вагомий внесок учений зробив в організацію роботи ботанічного саду Університету св. Володимира в Києві, Імператорського Санкт – Петербурзького ботанічного саду, ботанічного саду Української Академії наук та Одеського ботанічного саду. При цьому він виявив неабиякий талант організатора та керівника, вирішуючи нагальні потреби даних наукових установ.

Свій багатий досвід знавця ботанічних садів В. Липський використав, перш за все, при організації роботи ботанічного саду Української Академії наук. Відомо, що саме його, як одного з найкращих у світі ботаніків-дослідників та видатних знавців у справі організації ботанічних садів, було запрошено на посаду директора ботанічного саду (1918), який планувався в структурі УАН. Ботанічний сад, що створювався, повинен був стати великим науковим центром з вивчення флори України та світу. Незважаючи на труднощі, які відчувала Українська Академія наук та її підрозділи в ті нестабільні часи, розпочалась робота по створенню бібліотеки, гербарію, музею, лабораторій саду, було складено картковий каталог літератури по флорі України тощо.

Під час організації Ботанічного саду УАН В. Липський виступав не тільки як науковець-теоретик організації ботанічних садів, а й безпосередній втілювач цих ідей на практиці. Його теоретичні погляди на створення ботанічного саду були викладені в праці "Ботанічний сад Української Академії наук і його завдання". До завдань даної наукової установи В.Липський відносив: виняткову науковість, використання всіх новітніх досягнень у галузі ботаніки, поєднання ботаніки з іншими природничими науками тощо.

Переважна більшість пропозицій ученого щодо створення ботанічного саду ВУАН була згодом утілена в життя. Як уже відомо, тільки у вересні 1935р. Інститут ботаніки Академії наук УРСР отримав ділянку для створення ботанічного саду на печерських пагорбах, у районі Звіринця. Комісія з питань організації Ботанічного саду під головуванням Є.Патона запропонувала залучити до розробки основного принципу організації даної наукової установи серед інших і академіка В.Липського.

Раніше основні теоретичні начерки плану організації Ботанічного саду були втілені в життя В.Липським при облаштуванні саду при Академії наук (1923 р.). Відомості про цей етап у діяльності В.Липського нами вперше знайдено в архівах Інституту рукописів Національної бібліотеки України ім. В.І.Вернадського, Фонд Х Архів АН УРСР - справа № 18682 " Кафедра квіткових рослин та Ботанічний Сад" (стаття про роботу кафедри), датований документ 1929-1930 рр. Стаття була написана академіком В.Липським до 10-ї річниці створення ВУАН.

Із згаданих у статті рослин, висаджених академіком В.Липським, на сьогоднішній день залишилось дві смереки, одна з яких, як вказував учений, зі зламаною роздвоєною верхівкою, дві яблуні, береза та кущі бузку. Залишки даного саду нами знайдені у дворі Президії НАН України, що по вул. Володимирській, 54.

У 1928 р. В. Липський переїздить до Одеси, де займає посаду директора Одеського ботанічного саду. З приїздом В. Липського до Одеси напрям діяльності ботанічного саду змінився, набув досить широкого розмаху. Розпочались роботи флористичного, систематичного, ботаніко-географічного характеру та роботи по інтродукції рослин. Перш за все В.Липський звернув увагу на перевірку назв рослин, які культивувались у ботанічному саду, на створення гербарію, бібліотеки, музею тощо. Згодом В.Липський разом з співробітниками привів у зразковий стан гербарій Одеського ботанічного саду, який налічував на той час 5500 змонтованих аркушів і міг використовуватись для наукової роботи. Одеський період життя та наукової діяльності В.Липського розкриває нам його як науковця-практика. Співробітники саду під керівництвом В. Липського брали активну участь у вивченні рослинних ресурсів півдня України для широкого їх використання в народному господарстві, особлива увага на той час приділялась технічним, лікарським рослинам. Уже через два роки після приходу В.Липського на посаду директора в саду було створено лабораторії по вивченню даних видів рослин. У 1930 р. В.Липський вивчав водорості району Карадагської гідробіологічної станції, досліджував вплив рослинності Атманайського лиману (Азовське море) на утворення та випадання солей, приймав участь у роботах Українського інституту з каучуку та каучуконосів у Києві. Продовжувалось співробітництво академіка В.Липського з Ленінградським Ботанічним інститутом Академії наук СРСР.

Учений у 1930 р. продовжив дослідження філофори червоної в Чорному морі, які були ним розпочаті ще в 1927 році. Саме ця водорість стала матеріалом для виготовлення йоду та агар-агару, які на той час ввозили з-за кордону. Так звані йодні експедиції на Чорному морі були проведені В.Липським у 1930 та 1931 роках на яхті "Сирена", на суднах "Друг жизни" та "Лысковский", і вже в 1931 році в Одесі почав діяти перший в Україні йодний завод.

Одним із напрямів роботи В. Липського на посту директора Одеського ботанічного саду було керівництво молодими науковими кадрами – аспірантами даного ботанічного саду. Учений приділяв велику увагу польовій роботі аспірантів. Саме під час спільних ботанічних екскурсій він навчав молодих колег організації екскурсійної та експедиційної роботи, методиці ботанічних досліджень, гербаризації рослин тощо.

У 1933 році Одеський ботанічний сад було включено до розробки дарвіно - мічурінського напрямку та "новацій" Т. Лисенка. В. Липський був людиною, яка не звикла до компромісів, тому він залишає посаду директора ботанічного саду і стає тільки науковим консультантом цього закладу.

Як зазначали сучасники вченого, під керівництвом академіка В.Липського Одеський ботанічний сад набув свого найбільшого розквіту. Саме академік В.Липський, використавши свій величезний досвід знавця ботанічних садів, зумів перетворити його на справжню наукову установу.

У висновках викладено положення, які виносяться на захист:

1. Постать В. Липського – видатного українського вченого, ботаніка, флориста, систематика, знавця та організатора роботи ботанічних садів, академіка і президента (1922-1928) Української Академії наук, члена-кореспондента АН СРСР - уперше стала об'єктом дисертаційного дослідження. Вивчення його наукової спадщини, нових архівних, документальних та літературних матеріалів дозволило нам глибоко та всебічно представити особистість ученого, дати належну оцінку його наукової діяльності.

2. Науковий світогляд В. Липського формувався в умовах активного розвитку світової та вітчизняної ботанічної науки. Наукові погляди молодого вченого утверджувались та міцніли в процесі наполегливої та копіткої роботи, під впливом та за сприяння видатних науковців того часу, таких як І.Шмальгаузен, завдяки участі в роботі Київському товаристві дослідників природи та Російському географічному товаристві. У науковій діяльності В.Липського пропонується виділити такі періоди: перший київський період – 1885 – 1893 рр.; петербурзький період – 1894 – 1917 рр.; другий київський період – 1917 – 1928рр.; одеський період – 1928 – 1937рр.

3. Уперше здійснений історико-науковий аналіз ботанічної наукової спадщини вченого показав, що його ідеї академіка В.Липського виявились перспективними, хоча інколи вони не зустрічали схвалення з боку сучасників і часто ставали приводом для полеміки в наукових колах. Наукові праці вченого мали і мають вплив на розвиток таких напрямів ботанічної науки, як ботанічна географія та геоботаніка. В.Липський один із перших розпочав дослідження рослинного світу Поділля, Придніпров'я, Бессарабії, Криму, Кавказу, Середньої Азії. Саме його роботи спонукали інших природодослідників до подальшого вивчення флори даних територій, завдяки чому згадані території виявились найбільше вивченими в природному відношенні на початку ХХ століття.

4. Вивчено та проаналізовано флористичні наукові роботи вченого, що дозволило визначити вагомість внеску В.Липського у дослідження флори України та інших країн, його вкладу в розвиток флористики та систематики рослин. Учений описав чотири нових для науки роди, понад 280 видів і різновидностей. Серед яких 32 види та різновидності описані вченим, уперше додано нами. Також, нами вперше визначено назви видів, які зараз переведені в синоніми, вказано номенклатурні комбінації зроблені вченим у ранзі виду виявлено десять видів рослин, визначені для опису В.Липським, але описані іншими авторами.

Loading...

 
 

Цікаве