WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Формування гендерних ідентичностей рекламою (автореферат) - Реферат

Формування гендерних ідентичностей рекламою (автореферат) - Реферат

Протягом усього свого життя вчений займався дослідженнями природи, які, в певній мірі, можна назвати основоположними для всієї української та світової ботанічної науки в кінці ХІХ на початку ХХ століття. В. Липський увійшов в історію вивчення флори різних регіонів колишньої Російської Імперії.

Погляди цього визначного ботаніка-систематика, ботаніка-флориста виявились пророчими, перспективними, хоча інколи вони не зустрічали схвалення з боку сучасників ученого і часто ставали приводом для полеміки в наукових колах.

Вивчаючи на початку своєї наукової кар'єри флору Бессарабії, В.Липський особливу увагу звернув на найважливіші проблеми флористики та підказав шляхи їх вирішення через призму проблем охорони рослин, захисту рослин від непомірного негативного антропогенного впливу. Учений підкреслював, що людина порушує природну рівновагу рослинних форм, які складають флору досліджуваної місцевості. Особливо важливого значення набувають ідеї вченого сьогодні, коли гостро стоїть питання охорони рідкісних та зникаючих рослин даної території. Вирубування лісів, розорювання степів, випасання худоби, нераціональне вирощування культурних рослин – усе це разом призвело до того, що таке явище, як цілинні степи, степова флора на згаданій території вже майже зникли. На цінність досліджень В.Липського в цьому напрямі в своїх роботах вказували сучасники вченого та науковці нашого часу, Й.Пачоський, Ю.Шеляг-Сосонко, Д.Дубина, Є. Лавренко, О.Дубовик, Л.Крицька та інші.

Відомості, подані В. Липським, про динаміку, кількісні та якісні зміни видового складу, особливо степової флори півдня Одеської області, дозволяють краще уявити сьогодні екологічні умови зростання рідкісних та зникаючих видів у цілому на території України. Останнє є досить суттєвим при відновленні рослинного покриву, видового складу флори, хоча б у рамках заповідних зон, якими є Дунайські плавні та Асканія Нова.

Дослідження В. Липським видового складу флори Криму та Кавказу мають значний вплив на сучасні уточнення поширення деяких видів, які ростуть у Кримсько-Новоросійському ботаніко-географічному районі, що зараз розглядаються в ранзі Кримсько-Новоросійської провінції. Учений вказував, що ця територія має дещо замкнутий характер, свої особливості у флористичному відношенні, тобто має свої особливі ендемічні види. Дані його досліджень використовуються сучасними ботаніками при вивченні кримсько-новоросійських ендемів.

Надзвичайно великий внесок зробив В. Липський у плані дослідження червоних водоростей акваторії Чорного моря. Йодні експедиції, саме завдяки участі в них академіка В.Липського, мали велике наукове та практичне значення. Під час експедицій було глибоко вивчено біологію філофори червоної та методику її добування. Результати наукових досліджень ученого з цього питання дозволили втілити в життя побудову першого йодного заводу в Україні.

У своїх наукових працях вчений неодноразово піднімав питання, які стосувались вирішення різноманітних проблем систематики рослин, опису нових видів. Варто відмітити, що всі праці В. Липського, які були присвячені флорам досліджуваних ним територій, були опубліковані ще до створення міжнародних правил ботанічної номенклатури. Тому важливо підкреслити бачення ученим проблем тогочасної систематичної ботанічної номенклатури та шляхів їх вирішення.

В. Липський у кінці ХІХ ст. ратував за те, щоб при складанні списків рослин було взято за правило писати точну назву рослини та ім'я автора, який уперше її описав, указувати її місцезнаходження та умови зростання. На думку вченого, саме так можна буде уникнути багатьох помилок при використанні ботаніко-систематичної літератури та гербарних зразків у подальших дослідженнях. Особливо це стосувалось списків рослин, які досить часто друкували природодослідники-аматори. Усе це є аксіомою для сучасних учених-ботаніків.

Іншим питанням, яке неодноразово піднімав та всебічно висвітлював В.Липський, було необхідність чіткого визначення таких систематичних одиниць, як різновидність та форма. Учений на аргументованих прикладах довів, що при описі нового виду природодослідник повинен вивчати рослини на різних стадіях їх росту та розвитку, в різні пори року, в різних екологічних умовах зростання, проводити спостереження за рослинами безпосередньо в природі, зібрати достатню кількість якісних гербарних зразків. Тільки при дотриманні цих вимог, на думку вченого, можна буде при описі нового виду уникнути недоречностей.

Значний внесок В. Липський зробив у галузі систематики рослин. Ученим було виявлено та описано сотні судинних рослин, які були невідомими для ботанічної науки, деякі з них є рідкісними ендемічними видами. Як уже зазначалось, він описав чотири нових для ботанічної науки роди, 164 види, 70 різновидностей та шість форм судинних рослин, намітив до опису десять нових видів та зробив 18 номенклатурних комбінацій у ранзі виду.

Величезне значення мали і мають гербарні зразки, зібрані вченим протягом життя. В.Липським було загербаризовано сотні тисяч зразків, що на сьогоднішній день зберігаються в різних наукових установах України, Росії, Великобританії, країн Середньої Азії та інших держав. Саме вони створили основу тих фундаментальних праць, які були присвячені флорам Бессарабії, Кавказу, Середньої Азії. Гербарні матеріали В. Липського і сьогодні використовуються для встановлення ареалів видів рослин. Особливо вартісними є дані про місцезнаходження рідкісних та зникаючих рослин, тих, що поширювались людиною невимушено в процесі її господарської діяльності.

Для розвитку ботанічної науки в Україні велике значення мають ті наукові праці вченого, в яких він звертав увагу на комплексне вивчення рослинних угрупувань та ґрунтів.

Ідеї вченого зберігають усю повноту своєї актуальності і в наші дні, вони не вступають у суперечність із найновішими даними, більше того - доводять його далекоглядність.

Учетвертому розділі"Науково-організаційна діяльність В.І.Липського" показано участь В.Липського в становленні Академії наук України та його робота як організатора ботанічних садів на батьківщині.

Заснована 14 листопада 1918 р. Українська Академія наук повинна була стати не тільки науковим центром для широкого сприяння культурному відродженню України, але й відігравати велику роль у становленні та розвитку продуктивних сил. На той час вона гостро потребувала вчених з високим творчим потенціалом та науковим авторитетом. Багаточисельні фундаментальні дослідження та оригінальні праці з різних напрямів ботанічної науки поставили В. Липського в перший ряд кандидатів для роботи в Академії. Перший президент Української Академії наук (УАН) В.Вернадський, добре знаючи його завдяки попередній роботі в Санкт-Петербурзі, запропонував йому посаду директора Ботанічного саду. 30 грудня 1918 р. на засіданні ІІ фізико-математичного відділу УАН В.Липського було обрано директором новоствореного ботанічного саду.

У період становлення та зміцнення Української Академії наук учений своїми знаннями прислужився справі організації науки в Україні. Окрім завідування Ботанічним садом і кафедрою квіткових рослин Всеукраїнської Академії наук (ВУАН) В.Липський брав активну участь в організації та роботі різних академічних структур, зокрема природничого профілю. Відома його діяльність у Комісії УАН по вивченню природних багатств України, створеної в березні 1919 р., Комісії по вивченню фауни України. Він працював у Видавничій комісії ІІ відділу УАН, очолював Комісію енциклопедичного словника, Комісію по ревізії бібліотеки УАН, був представником академії у Військово-промисловому комітеті. Досить часто йому доводилося брати участь у роботі угодових комісій по залученню різних організацій до співпраці з УАН. Так, у 1920 р. він працював у комісії в справі залучення до академії Комісії по виучуванню природних багатств України та Вченого сільськогосподарського комітету. У грудні 1920 р. його було обрано до Господарського правління УАН як представника її ІІ відділу. На початку 1921 р. він став членом Угодової комісії по об'єднанню Української академії наук із Українським науковим товариством.

Після від'їзду секретаря ІІ відділу УАН ( серпень 1919 р.) С.Тимошенка за кордон В. Липському було доручено здійснювати повноваження секретаря ІІ Відділу. У жовтні 1921 р. В.Липський був обраний товаришем президента Академії наук України, а 12 червня 1922 р. спільне зібрання Академії обрало його на голову-президента ВУАН.

Після обрання В.Липського на цю посаду він продовжує докладати багато зусиль для подальшої організації та розбудови наукових установ в Україні. На нього, як президента, покладалась відповідальність і за наукову, і за фінансову діяльність Академії, у цей період широко відома його наукова, громадська, дослідна робота. Та грубе, а нерідко і некомпетентне втручання влади в академічні справи викликало непорозуміння поміж самих академіків. Для вивчення стану роботи Академії створюється комісія Народного Комісаріату освіти (НКО). Висновки даної Комісії були розгромними для ВУАН. Замість реальної оцінки діяльності Академії члени комісії надали перевагу виявленню хиб, недоліків та негативних моментів у роботі наукової установи. Керівництво Академії і, насамперед, Президію, яку очолював В.Липський, було звинувачено в недотриманні законів радянської влади, їм це інкримінувалось як політичні порушення. Комісія пропонувала негайно оголосити перевибори Президента ВУАН, провести нове затвердження складу академіків, встановити тверду структуру та штати Академії.

Loading...

 
 

Цікаве