WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Формування гендерних ідентичностей рекламою (автореферат) - Реферат

Формування гендерних ідентичностей рекламою (автореферат) - Реферат

Одним із основних напрямів наукової діяльності В.Липського були його дослідження флори різних регіонів Російської Імперії. Учений був одним із перших природодослідників, які стояли у витоків вивчення флори Беcсарабії, Криму, Кавказу та Середньої Азії. Праці, що були надруковані за результатами його досліджень, стали основоположними для подальшого вивчення флори згаданих районів. Усі вони увійшли до світової скарбниці флористики.

У кінці ХІХ ст. питання стану та охорони рослинного покриву Беcсарабії стали привертати увагу наукової громадськості. Великі простори Беcсарабії на той час майже не були досліджені в флористичному відношенні, поповненням даних про видовий склад її флори і зайнявся В.Липський. Дослідженню флори Беcсарабії В.Липський присвятив три роки (1886-1888) копіткої праці. Він застосував нові методи спостереження та вивчення флори, зокрема геоботанічний, досягнувши при цьому серйозних вагомих результатів. Під час ботанічних екскурсій молодому вченому вдалось відвідати більшу частину Бессарабії та побувати в місцях різноманітного фізичного характеру і до того ж у різні пори року, тобто не тільки влітку, але й ранньою весною та восени. Учений побував у 69 пунктах Бессарабії, 42 з них знаходяться на території сучасної України. В.Липським було досліджено видовий склад флори даного регіону та зібрано велику кількість гербарного матеріалу. Після ретельного та детального його опрацювання В.Липським написано ряд звітів із даного питання, які були опубліковані в "Записках Київського товариства дослідників природи". Основною ж науковою працею молодого вченого по флорі Бессарабії є робота "Исследования о флоре Бессарабии", що побачила світ у 1889 році. Ця праця вважалась, на той час, найкращим зведенням флори Бессарабії, саме вона стала початком великої кількості робіт ученого, присвячених дослідженням флори різних регіонів Росії. У роботі вказувались літературні джерела, якими користувався природодослідник, у певній мірі висвітлювалась історія дослідження флори даного регіону, подано опис території Бессарабії, короткий нарис рослинності та список дикоростучих рослин, який налічував близько 1200 видів із 450 родів. В.Липський дав аналіз фізико-географічних особливостей Бессарабії, представив топографічну характеристику місцевості, визначив природні кордони території, її площу тощо.

Заслугою В.Липського у вивченні флори Бессарабії було уточнення поширення рідкісних та цінних для науки видів рослин, опис нового виду мласкавеця бессарабського (Valerianella bessarabica Lipsky), який у подальшому виявився характерним для іншого регіону України – Криму.

Учений констатував той факт, що флора Бессарабії не була вивченою, але вже багато її видів утрачені для науки, особливо це стосувалось рослинного світу цілинних степів, які потерпали від розорювання. Учений одним з перших підкреслював, що вивчення такого цікавого явища, як південно-українські степи, та відновлення картини попередньої степової рослинності складає великий інтерес і навіть необхідність, тим паче, що степи ці знаходяться напередодні свого винищення. Так ще в ХІХ ст. учений звернув увагу на ті питання зміни рослинного покриву південних цілинних степів, які в наш час стали глобальними. Починаючи з перших своїх наукових досліджень В.Липський зрозумів, що недостатньо проводити вивчення тільки рослинного світу, що природу будь-якого регіону потрібно розглядати в цілому, в складній взаємодії живих організмів та неживої природи.

Значну роботу проведено В.Липським щодо вивчення флори іншого регіону Російської імперії – Кавказу. Уперше він побував на Кавказі з невеликою ботанічною екскурсією в 1887 р., а з 1889 р. молодий учений починає вивчати цей край досконально. На Кавказі він побував у 1889, 1890, 1891, 1892, 1893, 1895 роках, у переважній більшості ці наукові відрядження були здійснені на кошти Київського товариства дослідників природи та Університету св. Володимира в Києві.

У результаті систематизації та узагальнення гербарних матеріалів по флорі Кавказу, починаючи з 1891 р., В.Липським видано ряд робіт (близько 15), які мали і до цього часу мають велике наукове значення.

Конспект флори Кавказу, який був складений В.Липським і налічував 4430 видів рослин, давав поняття про її кількісний та якісний склад. Учений вважав, що Кавказ має значну кількість видів судинних рослин, які зустрічаються виключно на цій території. Він визначив близько 650 видів ендемів кавказької флори. Дані його флористичних досліджень на той час слугували матеріалом при вивченні флори не тільки Кавказу, а й усієї Росії. До результатів флористичних досліджень Кавказу В.Липським потрібно віднести не тільки надруковані наукові праці, а й визначення та опис понад 40 нових видів та різновидностей рослин кавказької флори. Серед них можна назвати діоскорею кавказьку (Dioscorea caucasica Lipsky), бук східний (Fagus orientalis Lipsky), любисток кавказький (Levisticum caucasicum Lipsky), перстач Алексєєнка (Potentilla alexeeпkoi Lipsky), тюльпан кавказький (Tulipa caucasica Lipsky), звіробій понтійський (Hypеricum ponticum Lipsky) та багато інших.

Наприклад, опис бука східного, який здавна всі ботаніки вважали буком звичайним (Fagus silvatica L.), мав велике значення не тільки для кавказької флори, він став "першою ластівкою" для опису деревних порід української флори, зокрема Криму.

На підставі аналізу наукових робіт по флорі Кавказу В.Липського, Н.Кузнєцова, О.Гроссгейма, О.Фоміна, І. Акінфієва та ін. вчених, ми можемо стверджувати, що саме В.Липський був одним із перших, хто вніс значний внесок у вивчення флори даного регіону. Робота В.Липського "Флора Кавказа" стала на той час єдиною завершеною зведеною флористичною роботою. Дана праця цитувалась і цитується зараз в усіх без виключення роботах, які стосуються флори та рослинності Кавказу, саме вона стала основою для написання флори даного регіону в першій "Флорі СРСР."

Дослідженню Середньої Азії В.Липський присвятив майже п'ятдесят років, починаючи з 1887 р., коли він уперше побував у цих краях, подорожуючи від Красноводська до Кизил - Арвада, і закінчуючи 1936 роком, коли ним, уже в досить похилому віці, була здійснена остання подорож до Узбекистану та Туркменії. Із питань досліджень природи Середньої Азії В. Липський опублікував 35 наукових праць. Такі роботи, як "Горная Бухара", "Материалы для флоры Средней Азии", "Флора Средней Азии, т.е. Русского Туркестана и ханств Бухары и Хивы", є монументальними та всесвітньо відомими. Результатом вивчення флори Середньої Азії В.Липським є встановлення чотирьох нових родів Galagania, Korshinskia, Koslovia, Ladyginia і понад 220 видів та різновидностей судинних рослин. Учений виключив з конспекту флори Середньої Азії багато видів і навіть окремі роди, які наводились раніше помилково або навіть були невірно описані. Усі описані В.Липським таксони судинних рослин є визнаними сучасною ботанічною номенклатурою, деякі з них зараз переведені в синоніми. Досліджуючи флору Середньої Азії, вчений зібрав колосальну кількість ботанічних, фауністичних, геологічних та інших колекцій. Із експедицій В.Липський привозив насіння середньоазіатських рослин, яке висівалось в Санкт – Петербурзькому ботанічному саду, а потім розсилалось по ботанічних садах світу. Варто відмітити також, що зібрані колекції насіння обов'язково передавались безпосередньо для ботанічного саду Університету св. Володимира в Києві.

Особливе місце в науковій спадщині В. Липського займає діяльність по вивченню світового досвіду роботи ботанічних садів. Він був одним із перших, хто подав детальні описи відвіданих ним закордонних ботанічних установ. Усі його роботи вирізняються великою точністю наведених фактичних даних і кожен раз супроводжуються узагальненням, яке стосується тієї чи іншої проблеми організації роботи ботанічних садів. Таких описів, які опублікував В.Липський, не було на той час ні в Росії, ні в інших країнах. Звіти про закордонні поїздки В.Липського є підсумком світового досвіду організації ботанічних установ і залишаються визначною пам'яткою в історії розвитку ботанічних садів світу до сьогоднішнього дня.

Серед наукової спадщини В.Липського є чимало праць, присвячених історії ботанічної науки: "Кто был первый русский ботаник" (1899), "Григорий Силич Карелин" (1905), "Биографии и литературная деятельность ботаников и лиц, соприкасавшихся с ботаническим садом" (1913), "Исторический очерк С.–Петербургского Ботанического Сада (1713 –1913)" (1913), "Сергей Иванович Коржинский: Краткий биографический очерк" (1914). Роботами в галузі історії науки можна вважати і написані вченим історії флористичних досліджень таких регіонів, як Кавказ та Середня Азія. Як історик науки, В.Липський є досить своєрідною фігурою: глибокий мислитель, доскіпливий дослідник архівів у ньому поєднувався з майстром слова. В історії ботанічної науки він, перш за все, цікавився тими її розділами, у яких сам працював, особливо це стосується флористики та систематики, а також створення і діяльності ботанічних садів.

Фундаментальною серед праць з даного напряму є "Исторический очерк Санкт–Петербургского Ботанического Сада (1713-1913)", який і понині залишається одним із кращих ґрунтовних джерел з історії вітчизняної ботаніки.

Життя та наукова діяльність В. Липського є прикладом самовідданої праці, вірного служіння справі розвитку ботанічної науки. Науковий доробок ученого – важливе джерело подальшого розвитку таких галузей природничих наук, як ботаніка, флористика, геоботаніка, географія рослин, історія ботанічної науки.

Loading...

 
 

Цікаве