WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Формування гендерних ідентичностей рекламою (автореферат) - Реферат

Формування гендерних ідентичностей рекламою (автореферат) - Реферат

Роль вченого в розвитку ботанічної науки була в свій час відзначена в ряді біографічних статей та оглядових публікацій (1937), (1963), (1969), (1983). Помітний прояв зацікавленості до особи В. Липського та його наукової діяльності зумовила смерть ученого 24 лютого 1937 року. Статті-некрологи були надруковані в журналах "Советская ботаника"(Б.Федченко) - "Памяти Владимира Ипполитовича Липского", "Природа" ( О. Липа) - "Памяти Владимира Ипполитовича Липского", у журналі Інституту ботаніки АН УРСР (Є. Бордзіловський) - "В.І. Липський", тут також було надруковано статтю Б.Федченка - "В.І.Липський і його робота в С. - Петербурзькому ботанічному саду".

Розробкою наукової біографії В. Липського займались - Т. Гольд (1955), А.Барбарич (1958). Для розкриття теми дослідження особливу цінність складає науково-популярна праця Д.Доброчаєвої та Г.Мокрицького "Владимир Ипполитович Липский" (1991), написана за основі епістолярної спадщини вченого .

Певну цінність для з'ясування місця та ролі академіка В. Липського в розвитку ботанічної науки в Україні мають видання, присвячені історії Київського (1959) та Одеського університетів (1968), (2000), Української Академії наук, написані як у радянський період, так і в період державної самостійності України. Особливо цікавими є праці: "Історія Академії наук України (1918-1923): Документи і матеріали" (1993), "Рання історія Академії наук України (1918 – 1921)" (1993), "Історія Академії наук України (1918-1993)" (1994), "Історія національної Академії наук України в суспільно-політичному контексті 1918-1998" (2000) та інші .

Окремі аспекти діяльності В. Липського висвітлені в статтях енциклопедій (1954) та цілому ряді енциклопедичних та біологічних довідників (1952, 1958, 1981).

Про наукову діяльність ученого дізнаємось із багатьох узагальнюючих праць, таких як: "История биологии с начала ХХ века до наших дней" (1975), "Развитие биологии на Украине" (1984), "Развитие естествознания в России (ХVІІІ – начало ХХ века)" (1977). Проте напрями наукової діяльності В.Липського в них розглядались фрагментарно.

На сьогоднішній день співробітниками Національного ботанічного саду ім.М.М.Гришка НАН України В. Мельником, Т. Черевченко, Н.Чувікіною, В.Квашою було написано та опубліковано серію статей про академіка В.Липського в журналі "Інтродукція рослин". У них автори коротко висвітлили життєвий та творчий шлях В.Липського, вказали на його здобутки в галузі ботанічної науки, його роль у розробці наукових основ створення ботанічного саду АН УРСР.

Слід зазначити, що висвітлення взаємин між В.Липським та іншими видатними діячами науки знаходимо в працях О. Пилипчука "Іван Федорович

Шмальгаузен" (1991), І. Мочалова "Владимир Иванович Вернадский" (1982), В.Онопрієнка "Павел Аполлонович Тутковский" (1987) та інших.

Таким чином, огляд історіографії проблеми свідчить про певну зацікавленість дослідників питанням вивчення наукової спадщини В.Липського, відомостей про його життєвий шлях. Дослідники акцентували увагу на петербурзькому періоді діяльності, вважаючи його основним та найбільш продуктивним у житті вченого. У деякій мірі висвітлювались результати його наукових відряджень до ботанічних садів світу та вивчення їх роботи. Майже поза їх увагою залишилась діяльність В.Липського в другому київському періоді, участь його в роботі новоствореної Української Академії наук, робота по організації ботанічного саду АН України, діяльність на посаді президента Української Академії наук (1922-1928).

Аналіз наукової, публіцистичної, історичної науково-популярної літератури, використаної під час роботи над дисертацією, підтверджує думку про те, що творча спадщина В.Липського не була предметом системного та цілісного дослідження, узагальнюючої праці з цього питання досі не існувало.

Джерельна база дослідження представлена різноманітними за змістом і характером, опублікованими та неопублікованими документами і матеріалами, котрі включають збірники, природничо-наукову, історичну та додаткову літературу, матеріали архівів, мемуари, щоденники, періодичні видання тощо.

Основною джерельною базою історико-наукового аналізу діяльності В.Липського стали його наукові роботи, представлені в фондах бібліотеки Інституту ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України та Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського.

Цінні відомості були отримані внаслідок дослідження фондів архіву Інституту архівознавства Національної бібліотеки України ім.В.І.Вернадського, Інституту рукописів Національної бібліотеки України, архіву та Гербарію Інституту ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України, Державного архіву Житомирської області тощо. У згаданих архівах містяться матеріали, що стосуються різних аспектів як наукової, так і громадської діяльності В.Липського.

У другому розділі "Життєвий та творчий шлях В.Липського" здійснено аналіз основних етапів життєвого та творчого шляху В.Липського, показано процес формування та становлення його як науковця, з'ясовано, що вчений належав до представників прогресивної наукової інтелігенції того часу.

У результаті вивчення та аналізу наукової, громадської та організаційної діяльності В. Липського, було виділено такі періоди: перший київський період – 1885 – 1893 рр.; петербурзький – 1894 – 1917 рр.; другий київський – 1917 – 1928 рр.; одеський – 1928 – 1937 рр. У перший київський період (1887–1893) відбулося становлення В.Липського як ученого-флориста, систематика, що проходило в умовах бурхливого розвитку ботанічної науки в Україні наприкінці ХІХ - початку ХХ століття. Основними чинниками його формування як науковця-природодослідника стали: роки навчання в Житомирській гімназії, колегії ім.П.Галагана та в Університеті св. Володимира в Києві, активна науково-дослідницька робота під керівництвом та наставництвом видатного ботаніка І.Шмальгаузена, співпраця з багатьма відомими природодослідниками того часу, активна участь у роботі Київського товариства дослідників природи.

За цей період він досліджував флору Бессарабії, Криму, Кавказу, Закавказзя, Закаспійської області, побував у ботанічних наукових установах Туреччини, Греції, Італії. Саме в цей час молодий вчений опублікував перші наукові праці за результатами власних флористичних досліджень. У даних роботах автор заявив про себе як науковця-ботаніка з величезним запасом знань та бажанням працювати на благо науки.

Багатогранна наукова діяльність В. Липського в петербурзький період (1894-1917) дала йому можливість зайняти одне з чільних місць серед учених-ботаніків того часу. Цей період виявився найпродуктивнішим у житті В.Липського як науковця, дослідника, мандрівника. За даний час ним написано та опубліковано більше 70 наукових праць, багато з них не втратили свого значення до нашого часу. Наукові роботи згаданого періоду, перш за все, носять узагальнюючий характер. У більшості з них учений підводить підсумок флористичних досліджень, розпочатих ним ще в перший київський період.

Другий київський період (1917-1928) діяльності вченого не відзначений такою великою кількістю наукових праць, як попередні. Ним опубліковано тільки три роботи, декілька робіт залишилось у рукописах. Створення В.Липським проекту будівництва академічного ботанічного саду, його діяльність на посту президента Всеукраїнської Академії наук (ВУАН) мали велике значення для становлення науки в Україні. Перебуваючи на посту президента ВУАН, академік В.Липський одночасно обіймав посаду секретаря її ІІ відділу, очолював Комісію енциклопедичного словника, Комісію по ревізії бібліотеки ВУАН, був заступником голови Комісії по обстеженню та впорядкуванню заповідника "Асканія Нова". У цей період В. Липський доклав багато зусиль для вивчення природних багатств України та організації українських наукових установ, він багато зробив по створенню науково-дослідних закладів, розробці їх наукової тематики, добору кадрів тощо.

Для одеського періоду діяльності (1928-1937) В. Липського характерним є практичне втілення досвіду вченого в організацію роботи Одеського ботанічного саду та вивчення рослинності півдня України для застосування їх в народному господарстві. Під його керівництвом в Одеському ботанічному саду широко розгортається інтродукція рослин та дослідження рослинних ресурсів. Одним із найвагоміших досягнень академіка В.Липського в цей період можна вважати відкриття першого в Україні йодного заводу в Одесі (1931). В.Липський працював директором Одеського ботанічного саду до 1933 р., після чого до самої своєї смерті (24.02.1937) був його науковим консультантом. У цей період учений продовжує працювати над написанням наукових праць, але він опублікував тільки два звіти про ботанічні дослідження, всі інші наукові роботи залишились у рукописах.

У третьому розділі "Основні напрями наукових досліджень В.І.Липського" проаналізовано наукову спадщину вченого.

Вивчення та аналіз наукового доробку В. Липського дозволило встановити чотири основні напрями наукових пошуків ученого: флористичні дослідження, роботу в галузі систематики судинних рослин, вивчення світового досвіду роботи ботанічних садів, історія ботанічної науки. У наукових працях ученого ці напрями тісно пов'язані між собою, тому ми намагались їх досліджувати в комплексі.

Аналіз наукових праць В. Липського в галузі ботаніки є дуже важливим, тому що дані роботи віддзеркалюють ті основні напрями, якими розвивалась ботанічна наука в кінці ХІХ на початку ХХ століть. Учений вніс вагомий вклад у розв'язання конкретних проблем, його праці мали певний вплив на формування ботанічної науки.

Loading...

 
 

Цікаве