WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Рівень фізичного здоров’я студентів як клініко-фізіологічна основа фізичного виховання у вузі (автореферат) - Реферат

Рівень фізичного здоров’я студентів як клініко-фізіологічна основа фізичного виховання у вузі (автореферат) - Реферат

Об'єм ядра протягом першої години періоду дозрівання зиготи майже не змінювався. Через 115 годин після запилення спостерігали збільшення (Р ≤ 0,05) об'єму ядра. На наступних етапах дозрівання зиготи (215, 315 годин після запилення) її ядро залишалося більшим за ядро яйцеклітини. Починаючи з 5-ї години ядро зиготи стає значно більшим і залишається таким до поділу зиготи, який спостерігався через 8 годин після запилення.

На ранніх етапах дозрівання зиготи (до 115 годин після запилення) її ядерце за своїм об'ємом достовірно не відрізнялося від ядерця яйцеклітини. Це свідчить про те, що в цей час не відбувається істотних змін в інтенсивності синтезу рРНК і утворення рибосом. На наступних етапах розвитку зиготи ядерце яйцеклітини в ній то збільшувалось, то зменшувалось, залишаючись більшим за ядерце яйцеклітини. Недостовірною різниця була через 130, 200, 400, 415, 430, 530 та 800 годин після штучного запилення. Об'єм ядерця спермію в зиготі коливався в незначних межах (від 48 до 76 мкм3). Сумарна величина ядерець яйцеклітини та спермію в зиготі збільшується перед її поділом (Р ≤ 0,001).

Оскільки кількість ядерець в зиготі в процесі її дозрівання не змінюється, цей показник не може бути критерієм метаболічної активності зиготи в різні періоди її дозрівання. Об'єм же ядерець як яйцеклітини, так і спермію і, особливо, сумарний, змінювався. Зміна об'єму ядерець пов'язана з інтенсивністю утворення рибосомних субодиниць.

Таким чином, проведені дослідження показали, що об'єм клітини, ядра та ядерця в процесі дозрівання зиготи T. durum, T. aеstivum, S. cereale та H. annuus змінюється. Характер змін у цих видів різний.

Величина ЯЯС та ЯЦС в ході дозрівання зиготи.Злаки. Результати наших досліджень показали, що об'єми ядра і ядерець зиготи змінюються не завжди синхронно і не в однаковій мірі. Це відображають значення ЯЯС (табл. 6). За дозрівання зиготи T. durum це значення змінюється. Величина ЯЯС у зиготі T. aеstivum є досить стабільною, лише через 14 годин після запилення цей показник зростає у порівнянні з яйцеклітиною (Р ≤ 0,01). Протягом дозрівання зиготи S. cereale величина ЯЯС коливається в значних межах, і перевищує відповідний показник в яйцеклітині через 8 (Р ≤ 0,01), 12 та 16 годин (Р ≤ 0,05) після запилення.

Зростання показника ЯЯС в зиготі в порівнянні з яйцеклітиною ніяк не можна пов'язувати зі зниженням активності внутріклітинного метаболізму. Як було показано, об'єми і ядра, і ядерець за дозрівання зиготи T. durum, T. aеstivum та S. cereale зростали. Це саме по собі свідчить про активізацію функції ядра. До зростання ЯЯС привели різні темпи росту і неспівпадіння у часі коливань об'ємів ядра та ядерець.

Таблиця 6

Величина ЯЯС в ході дозрівання зиготи і процентне відношення її до такого ж показника в незаплідненій яйцеклітині T. durum, T. aеstivum та S. сereale

(M m, n = 15-20)

Годин після запилення Види

T. durumT. aеstivumS. cereale

Мm % Мm % Мm %

0

(яйцекліти-на) 16,91,4 100 10,70,6 100 9,81,6 100

2 - - 11,31,2 106 - -

4 - - 10,90,8 102 - -

6 16,91,2 100 12,91,0 121 10,01,4 102

8 18,32,5 108 13,71,3 128 21,13,0** 215

10 20,32,2 120 10,40,9 97 15,01,9 153

12 17,02,0 101 9,93,3 93 18,02,8* 184

14 19,40,4 115 15,41,7** 144 10,81,1 110

16 17,72,0 105 11,20,9 105 16,32,4* 166

18 - - 11,31,4 106 12,01,0 122

Примітка. * - Р ≤ 0,05; ** - Р ≤ 0,01

Як видно із даних, наведених в табл. 7 у T. durum величина ЯЦС в зиготі нижча, ніж в яйцеклітині, а у T. aеstivum – вища. Ці відмінності в показниках ЯЦС яйцеклітин і зигот пшениць можуть бути пов'язані з генетичними факторами. Як відомо, T. durum одержана методом міжвидового схрещування.

Таблиця 7

Величина ЯЦС за дозрівання зиготи T. durum, T. aеstivum та S. cereale і процентне співвідношення цих показників до відповідних показників у яйцеклітини (M m, n = 15-20)

Годин після

запилення Види

T. durumT. aеstivumS. cereale

М m % М m % М m %

1 2 3 4 5 6 7

0 (яйцеклітина) 0,3020,035 100 0,1120,02 100 0,0910,013 100

2 - - 0,1410,02 126 - -

4 - - 0,1830,023* 163 - -

6 0,1600,021** 53 0,1270,030 113 0,1290,018 142

8 0,1910,030* 63 0,1300,020 116 0,1770,042 195

Таблиця 7 (продовження)

1 2 3 4 5 6 7

10 0,2110,035* 70 0,1620,015 145 0,1180,078 130

12 0,2250,040 75 0,1420,021 127 0,0830,040 91

14 0,2080,018* 69 0,1620,015 145 0,0960,006 105

16 0,2100,025* 70 0,1660,025 148 0,1520,044 167

18 - - 0,2000,018* 179 0,1850,045 203

Примітка. * - Р ≤ 0,05; ** - Р ≤ 0,01

Результати наших досліджень показали, що об'єм ядра у S. cereale змінюється майже відповідно змінам об'єму клітини і як слідство цього величина ЯЦС в яйцеклітині та зиготі достовірно не розрізняються. Слідством збільшення кількості цитоплазми є зменшення ядерно – цитоплазматичного відношення. З останньою подією корелює зміна параметрів мітотичного циклу жіночих статевих клітин, які розвиваються.

H. annuus. У H. annuus величина ЯЯС у ранні строки дозрівання зиготи змінювалась в незначних межах порівняно з ЯЯС яйцеклітини. На послідуючих етапах розвитку зиготи ця величина була меншою (Р ≤ 0,001) за величину ЯЯС незаплідненої яйцеклітини, окрім 200 години після запилення. Зниження даної величини в зиготі у порівнянні з яйцеклітиною може бути свідоцтвом посилення формування рибосомних субодиниць. Таким чином, окрім об'ємів клітини, ядра та ядерця, величина ЯЯС теж може бути використана в якості інтегрального показника для характеристики функціонального стану зиготи рослин, у яких темпи зміни об'ємів ядра і ядерця співпадають, як це спостерігається у H. annuus.

Проведені нами дослідження показали, що величина ЯЦС в процесі дозрівання зиготи H. annuus, як правило, достовірно не відрізняється від такого показника в яйцеклітині, і що як слідство цього, зміну величини ЯЦС не можна вважати причиною поділу зиготи.

Висновки

1. У роботі вперше досліджено закономірності зміни об'ємів клітини, ядра і ядерця та їх співвідношень за розвитку яйцеклітини і зиготи у представників родин злакових і складноцвітих та встановлено структурно – фукціональні особливості цих клітин.

2. Встановлено, що види T. durum, T. aеstivum, S. cereale та H. annuus розрізняються за тривалістю прогамної фази запліднення, сингамії і періоду дозрівання зиготи: у H. annuus всі ці процеси проходять швидше, ніж у злаків, що пов'язано зі ступенем деконденсації хроматину зрілої яйцеклітини.

3. Під час прогамної фази запліднення, а також сингамії у злаків і H. annuus суттєвих змін об'єму яйцеклітини, її ядра і ядерця не спостерігається. В період дозрівання зиготи відбуваються коливальні зміни об'єму клітини та її структурних компонентів. У злаківперіод коливань дорівнює 4 - 6 годинам, а у соняшника- близько години, що можна пов'язати із тривалістю періоду дозрівання зиготи, систематичним положенням об'єкту, а також його хронобіологічною реакцією.

4. Встановлено, що періоди зниження і підйому темпів росту зиготи і її структурних компонентів у досліджуваних видів були неоднакової тривалості, що свідчить про генетичну обумовленність процесу дозрівання зиготи і про вплив метаболічних шляхів на періодичність процесу в цілому: в яйцеклітині і зиготі злаків запасними речовинами є, головним чином, крохмаль, а у соняшника – ліпіди, більш енергетично багаті.

5. Величина ядерно-ядерцевого співвідношення у T. durum, T. aеstivum і S. cereale протягом більшої частини періоду дозрівання зиготи була вищою, ніж в яйцеклітині, що свідчить про активізацію функції ядра, а у H. аnnuus – нищою.

6. Величина ядерно-цитоплазматичного співвідношення у зиготі T. durum нижча, ніж в яйцеклітині, а у T. aеstivum – вища; у S. cereale та H. annuus ці величини в яйцеклітині та зиготі не розрізняються. Це свідчить, що поділ зиготи не пов'язаний зі зміною величини ЯЦС.

7. Встановлені нами цитометричні показники можуть бути використані для характеристики морфо-функціонального стану яйцеклітини і зиготи у різні періоди їх дозрівання.

Список наукових робіт, опублікованих за темою дисертації

1.Бланковська Т. П., Кириленко Н. А. Цитометричні параметри зиготи пшениці за її дозрівання // Вісник Одеського державного університету.-2000.- Т. 5, Вип. 1.- С. 279-283.

Loading...

 
 

Цікаве