WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Рівень фізичного здоров’я студентів як клініко-фізіологічна основа фізичного виховання у вузі (автореферат) - Реферат

Рівень фізичного здоров’я студентів як клініко-фізіологічна основа фізичного виховання у вузі (автореферат) - Реферат

H. annuus.Вивчення постійних мікротомних препаратів насінних зачатків H. annuus до цвітіння [Кириленко, 2002, Кириленко, Давиденко, 2002] показало, що об'єм яйцеклітини інтенсивно збільшується. При цьому кожній стадії дозрівання останньої відповідають певні значення морфометричних характеристик. Так, за 3 - 4 доби (незріла яйцеклітина) цей об'єм був удвічі меншим за об'єм зрілої яйцеклітини в день цвітіння. А за 24 години – він майже досягав об'єму зрілої яйцеклітини в день цвітіння. Розмір клітини початково визначає кількісні особливості ходу її розвитку.

Об'єм ядра яйцеклітини збільшувався рівномірно, приблизно на 400 мкм3 на добу і досягав максимуму напередодні дня цвітіння. Провівши виміри ядерець яйцеклітини H. annuus за дозрівання зародкових мішків виявили, що їх об'єми теж рівномірно зростають на 7 - 9 мкм3 за добу. У щойно сформованому зародковому мішку величина ЯЯС була нижча, ніж у зрілому, що свідчить про більш високу фізіологічну активність клітин першого.

За морфометричних досліджень зав'язей H. annuus, які були зафіксовані в різні часові терміни, а також взяті із різних суцвіть в день цвітіння але до запилення, не спостерігали значних коливань розмірів зрілої яйцеклітини, її ядра та ядерця. Виходячи з відомої ролі ядерця в створені білок-синтезуючої активності клітини, можна припустити, що відсутність збільшення його розмірів свідчить про те, що за дозрівання яйцеклітини не відбувається активації загального метаболізму. Таку активність можна інтерпретувати по різному. На ранніх етапах онтогенезу метаболічна активність може бути спрямована на формування і розвиток в клітині основних компонентів цитоплазми. При відсутності різниць об'ємів ядра і ядерця яйцеклітини в межах одного суцвіття наявність коливань величини ЯЯС свідчить про більшу чутливість цього показника. Показник ЯЦС змінюється залежно від фази розвитку клітини, ступеню її диференціації та функціонального стану. Таким чином, в результаті функціональної спеціалізації яйцеклітини відбувається детермінація зміни внутрішньоклітинного метаболізму. Вузловим моментом є запліднення, яке призводить до перебудови цього процесу.

Запліднення у T. aеstivum, T. durum, S. cereale та H. annuus.Вивчення постійних мікротомних препаратів показало, що у видів, які вивчались, ядро яйцеклітини у щойно сформованому зародковому мішку дає чітку реакцію Фьольгена і забарвлюється метиловим зеленим. За дозрівання зародкового мішка інтенсивність реакції на ДНК зменшується; і в ядрі зрілої яйцеклітини вона майже не помітна. Така ж динаміка інтенсивності реакції Фьольгена спостерігається і у H. annuus з тією різницею, що в яйцеклітині зрілого зародкового мішка вона майже негативна.

Через 1 годину після штучного запилення у злаків вміст пилкової трубки уже знаходиться у зародковому мішку. При цьому в більшості препаратів була зруйнована одна синергіда. Таким чином, наші дослідження підтверджують дані Т.Б. Батигіної [1974, 1987], О.А. Хвединіч та ін. [1978] про те, що у злаків пилкова трубка проникає в зародковий мішок, як правило, через синергіду.

На деяких препаратах зустрічались зародкові мішки, в які проникли пилкові трубки, але обидві синергіди лишались незруйнованими. Це свідчить, що пилкова трубка проникає в щілину поміж яйцевим апаратом і центральною клітиною, пройшовши поміж синергідами та яйцеклітиною.

В наших дослідженнях у T. aеstivum, T. durum і S. cerealeчерез 1,5 години після запилення спермій уже потрапив в одне із полярних ядер центральної клітини. В цей час другий спермій знаходиться ще в цитоплазмі яйцеклітини. Причому, у T. aеstivum і T. durum він розташовується на більшій відстані від ядра, ніж у S. cereale. В цей період яйцеклітина характеризується Фьольген – позитивною реакцією ядра, що свідчить про часткову конденсацію хроматину, основна маса якого дифузно розташовується по всьому ядрі або біля його оболонки у вигляді еухроматинових ниток та невеликої кількості гетерохроматинових гранул.

Через 2 години після запилення спермій уже знаходиться в ядрі яйцеклітини, де починається його часткова деспіралізація. Через 4 години після запилення спермій продовжує розрихлюватися, тому менш інтенсивно забарвлюється за Фьольгеном. Через 6 годин після запилення відбувається майже повна деконденсація хроматину спермію в ядрі яйцеклітини. В цей час з'являється ядерце, частіше – два, що співпадає з даними інших дослідників [Банникова, 1986 та ін.], які спостерігали процес запліднення у злаків. Хроматизація ядра яйцеклітини не змінюється. У T. durum, S. cereale та гібриду T. durum х S. cereale сингамія закінчується через 6 годин після штучного запилення, а у T. aеstivum – через 8 годин. Після цього наступає період дозрівання або "спокою" зиготи. Стадія "спокою" продовжується 10-12 годин. Таким чином, через 18 годин після штучного запилення зигота. T. aеstivum, S. cereale та гібриду T. durum х S. cereale починає поділ. У T. durum зигота вступає в фазу "спокою" раніше ніж у T. aеstivum, тому початок поділу зиготи у неї наступає через 16 годин після запилення. Через такий же термін часу ділиться і гібридна зигота T. durum х T. aеstivum. Час дозрівання зиготи у різних видів варіює і залежить не тільки від погодних умов, але й від часу та способу запилення [Чабан, 1975; Поддубная - Арнольди, 1976]. В зиготі після об'єднання хроматину яйцеклітини і хроматину спермію реакція Фьольгена посилюється; хроматин забарвлюється також метиловим зеленим.

У H. annuus через 45 хвилин після запилення вміст пилкової трубки потрапляє в зародковий мішок. Через 3 – 3,5 години спермій вже повністю деконденсувався в ядрі яйцеклітини, в ньому утворилося додаткове ядерце. А в центральній клітині спостерігається рання профаза.

Спермії, в протилежність ядру яйцеклітини і центральної клітини, дають чітку реакцію на ДНК. При деконденсації хроматину сперміїв в ядрах цих клітин зародкового мішка його ДНК спермію переходить в низькополімерний стан: спермій дає реакцію Фьольгена, але не забарвлюється метиловим зеленим. Перші два ядра ендосперму майже не дають позитивної реакції Фьольгена на ДНК. Їх великі ядерця дають інтенсивну реакцію на РНК.

За інтенсивністю реакції на РНК і білки структурні компоненти яйцеклітини ізлаків, і соняшника розрізняються. Вона найбільша в ядерці, дещо менша в ядрі; цитоплазма забарвлюється бромфеноловим синім і піроніном нерівномірно – найбільш інтенсивно навколо ядра. В зиготі реакція на РНК і білки інтенсивніша, ніж в яйцеклітині. На ранніх етапах процесу запліднення в ядрі яйцеклітини спостерігається зменшення кількості РНК, що пов'язано з виходом її в цитоплазму. Синтез РНК в ядрі яйцеклітини починається на більш пізніх етапах запліднення, коли хроматин спермію уже значно деконденсувався. Це відбувається поступово, тому в кінці процесу запліднення кількість РНК помітно збільшується.

Через 5 - 6 годин зигота ще в мітотичному спокої, в зародковому мішку є 2 – 8 ядер ендосперму. В цей час ядра ендосперму дають чітку реакцію Фьольгена на ДНК. Поділ зиготи відбувається через 8 годин після штучного запилення.

Реакція на полісахариди виявила наявність крохмальних зерен в цитоплазмі яйцеклітин злаків. Вони локалізуються навколо ядра. В зиготі більшість крохмальних зерен розміщена в цитоплазмі мікропілярної частини клітини. У H. annuus і в яйцеклітині, і в зиготі крохмаль відсутній. Ліпідні краплі виявлено в яйцеклітинах усіх досліджуваних видів. За розмірами вони дрібні, набагато менші, ніж в центральній клітині. В зиготі ліпідних крапель більше і вони крупніші, ніж в яйцеклітині. Щодо запасних речовин, то в яйцеклітині і зиготі злаків запасними речовинами є, головним чином, крохмаль, а у H. annuus – ліпіди, більш енергетично багаті.

Середні об`єми клітини, ядра і ядерця в ході дозрівання зиготи. Злаки. Визначення об`ємів клітини, ядра і ядерця на різних етапах дозрівання зиготи порівнювали з відповідними показниками незаплідненої яйцеклітини, умовно прийнятими за 100 %. Як видно з наведених у табл. 1 даних, по закінченню сингамії (6 годин після запилення) об`єм зиготи T. durum був майже вдвічі більшим за об`єм незаплідненої яйцеклітини. Слід зазначити, що на протязі всього періоду дозрівання зиготи її об`єм був достовірно більшим за об`єм яйцеклітини. Спочатку (до 10 години після запилення) він плавно збільшувався, потім зменшувався і знову збільшувався.

У T. aеstivum зміни об`єму зиготи більш виражені, ніж у T. durum. Наприкінці сингамії (8 годин після запилення) зигота у неї більша за яйцеклітину (Р  0,01), а через 10 і 16 годин після запилення менша (Р  0,05 і Р  0,001 відповідно).

Loading...

 
 

Цікаве