WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Рівень фізичного здоров’я студентів як клініко-фізіологічна основа фізичного виховання у вузі (автореферат) - Реферат

Рівень фізичного здоров’я студентів як клініко-фізіологічна основа фізичного виховання у вузі (автореферат) - Реферат

Апробація результатів дослідження. Результати досліджень, викладені в дисертації, були представлені на Всеукраїнській конференції „Биоразнообразие. Экология. Эволюция. Адаптация" (Одеса, 2005 р.), Всеукраїнській конференції „Актуальные проблемы ботаники и экологии" (Одеса, 2003 р.), II Міжнародній конференції по анатомії та морфології рослин (Санкт-Петербург, 2002 р.), XI з'їзді Українського ботанічного товариства (Харків, 2001 р.), Всеукраїнській конференції молодих вчених "Актуальные вопросы современного естествознания" (Сімферополь, 2001 р.), Всеукраїнській конференції студентів, аспірантів та молодих вчених "Біорізноманіття природних та біотехногенних біотопів України" (Донецьк, 2001 р.), конференції молодих вчених - ботаніків України "Актуальні проблеми ботаніки та екології" (Чернігів - Седнів, 2000 р.) та на підсумковій конференції професорсько - викладацького складу і наукових працівників ОНУ (Одеса, 2000 р.)

Публікації. За темою дисертації опубліковано 10 робіт: 5 журнальних статей у фахових виданнях і 5 публікацій у матеріалах наукових конференцій та з'їзду Українського ботанічного товариства.

Об'єм та структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 122 сторінках машинописного тексту, включає 13 таблиць, 23 рисунка, складається із 3 розділів, заключення та висновків. Список використаної літератури включає 260 джерел, із них 96 - іншомовних.

Основний зміст роботи

Огляд літератури. Наведено дані літератури щодо будови зародкового мішка Polygonum-типу, його форми та розмірів, викладено існуючу інформацію про морфологію, ультраструктуру та функцію клітин зародкового мішка. Один із підрозділів присвячено процесу запліднення у квіткових рослин, а саме у злаків та складноцвітих. Особлива увага звертається на процес утворення зиготи як початкової фази онтогенезу, її структури і складу, зміни розмірів. На підставі викладених даних обґрунтовано вибір теми дисертаційної роботи, основні напрямки досліджень.

Загальна методика й основні методи. У розділі викладено інформацію про матеріали: зав'язі рослин озимої м'якої пшениці (T. aеstivum) сорту Безоста 1 та озимої твердої пшениці (T. durum) сорту Парус, озимого жита (S. cereale) сорту Харківське 60 та гібридів – (T. durum х T. aеstivum, T. durum х S. cereale), а також зав'язі соняшника (H. annuus) сорту Одеський 128; Описано загальну методику виконання експериментальної частини й конкретні методи, що були застосовані в роботі.

Підготовку суцвіття до запилення, кастрацію та штучне запилення проводили за загальноприйнятою методикою [Попова, Абрамова, 1968]. Проведена темпоральна фіксація зав`язей до запилення та через різні проміжки часу після штучного запилення. Так, зав'язі T. aеstivum, T. durum і S. cereale фіксували сумішшю Навашина та Чіаччіо на протязі доби через кожні дві години після запилення. Приймаючи до уваги неоднорідність і нерівномірність розвитку квіток у різних частинах колоса, у злаків запилювали і фіксували тільки нижні квітки колосків середньої частини головного колоса, коли пиляки були жовті. Контролем слугували зав'язі кастрованих незапилених квіток одного і того ж колосу. Для T. aеstivum, T. durum та S. cereale було досліджено по 200 зав'язей з 60 різних рослин.

Зав'язі H. annuus фіксували сумішшю Карнуа через кожні 15 хв. після штучного запилення на протязі 8 годин. Оскільки за великого об'єму досліджень доводилося фіксувати зав'язі з багатьох суцвіть, треба було мати впевненість про коректність зіставлення розмірів яйцеклітини і зиготи з різних суцвіть. У зв'язку з цим проводили додаткові дослідження з порівняння цитометричних показників яйцеклітини і зиготи в різних суцвіттях. Контролем у цьому випадку слугували зав'язі незапилених квіток того ж суцвіття, отже всі зав'язі були одного віку і знаходилися на однаковій відстані від центру. Як відомо, у суцвітті складноцвітих дозрівання квіток відбувається у радіальному напрямку, від периферії до центру кошика. Всього було досліджено 1000 зав'язей з 10 різних рослин.

Зафіксований за методом Навашина матеріал промивали у проточній воді, а за методом Карнуа – 70о спиртом. Для збезводнювання зав`язі проводили через серію спиртів, концентрація яких збільшувалась: 20о, 40о, 60о, 80о, 96о, абсолютний спирт [Роскин, Левинсон, 1957; Паушева, 1974].

Збезводнені зав`язі проводили через суміші толуолу з абсолютним спиртом, через толуол та просочували парафіном за загальноприйнятою методикою [Паушева, 1974].

Для різки на мікротомі готували парафінові блоки методом закапування. Зрізи товщиною 10-15 мкм отримували на санному мікротомі, наклеювали їх на предметні скельця розчином альбуміну, приготованого з білка курячого яйця.

Скельця зі зрізами залишали у термостаті при температурі 38о С на декілька діб для висушування, після чого депарафінували, поміщуючи у ксилол, ксилол видаляли шляхом заміщення його на 96 % спирт, останній видаляли промиваючи зрізи у воді.

Препарати забарвлювали із застосуванням цитохімічних реакцій:

на сумарні білки – з бромфеноловим синім за Мезіа [Паламарчук, Веселова, 1965];

на нуклеїнові кислоти – за Фьольгеном, а також з метиловим зеленим-піроніном за Треваном і Шарроком [Роскин, Левинсон, 1957];

на ліпіди – з суданом чорним Б за Мак-Манусом [Джапаридзе, 1953; Дженсен, 1965].

на полісахариди – ШИК – реакція за Шабадашем [Роскин, Левинсон, 1957].

Крім того застосовували морфологічне забарвлення гематоксиліном за Гейденгайном [Роскин, Левинсон, 1957].

Всього було виготовлено 1600 постійних препаратів.

Поряд з цитохімічними проводили і цитометричні дослідження зародкового мішка. Вимірювали діаметри клітини, ядер та ядерець (по 15 - 20 на кожний строк фіксування), а також обчислювали величини ядерно - ядерцевого та ядерно-цитоплазматичного співвідношень.

Отримані результати обробляли варіаційно-статистичними методами [Плохинский, 1980].

Результати досліджень та їх обговорення

Формування та дозрівання яйцеклітини. Злаки. По каріометричному вивченню зародкових мішків на ядерній фазі розвитку (ініціаль яйцеклітини) маємо замало даних [Банникова, 1986, Чоботар, 1972]. Наші дослідження показали, що у T. aеstivum та S. cereale різниця поміж ядрами в межах кожної полярної групи спостерігається вже у чотириядерному зародковому мішку, в середньому за розмірами халазальні ядра більші ніж мікропілярні, вони проявляють більш інтенсивну реакцію Фьольгена. Невеликі показники ядерно-ядерцевого співвідношення, інтенсивне забарвлення ядерець за реакцій на РНК та білки дозволяють зробити висновок, що в ценоцитних зародкових мішках злаків відбувається інтенсивний процес утворення рибосом, але внесок окремих ядер в цей процес різний.

Середні об'єми ядер і ядерець в яйцеклітинах сформованого зародкового мішка (незріла яйцеклітина) у T. aеstivum, T. durum та S. cereale розрізняються. Так, найменший об'єм ядра був у S. cereale, а найбільший – у T. durum. Ядро яйцеклітини в щойно сформованому зародковому мішку дає чітку реакцію Фьольгена і забарвлюється метиловим зеленим. Ця кількість ДНК, ймовірно, і забезпечує необхідний рівень метаболічної активності яйцеклітини.

У зрілому зародковому мішку, йому відповідає стадія зрілої яйцеклітини в момент запилення, об'єми ядер і ядерець відрізнялись між собою більше, ніж в сформованому. За дозрівання зародкового мішка інтенсивність реакції на ДНК зменшується; і в ядрі зрілої яйцеклітини вона майже непомітна. Таким чином, ступінь вияву ДНК знижується, досягаючи мінімуму в зрілому зародковому мішку.

Дослідження вмісту РНК і білків в цитоплазмі зрілої яйцеклітини показало, що у злаків їх кількість незначна. Зниження ступеню вияву нуклеїнових кислот і білку пов'язано зі зміною фізико-хімічного стану нуклеопротеїдів, що робить їх недоступними для цитохімічних реакцій. Тенденція до зменшення вияву найважливіших біополімерів свідчить про зміну метаболічних процесів.

Об'єм ядерця в процесі формування та дозрівання яйцеклітини у злаків змінювався майже відповідно об'єму ядра. Невелика величина ЯЯС в яйцеклітинах сформованого зародкового мішка свідчить про їх високу фізіологічну активність. Величина ЯЯС в яйцеклітинах зрілого зародкового мішка була теж порівняно невеликою. Звідси витікає, що фізіологічна активність в цих клітинах в ході дозрівання зародкового мішка залишалась високою.

Таким чином, отримані результати можуть слугувати основою для висновків про метаболічний стан зрілої яйцеклітини. Дійсно, синтетичні процеси в яйцеклітині менш різноманітні, ніж в інших клітинах зародкового мішка, в той же час вона не являється клітиною в стані „спокою", так як в ній протікають процеси, які готують її подальшу диференціацію. В ході життєдіяльності яйцеклітини акумулюються запасні речовини, іншими словами, створюється система енергозабезпечення для активних синтетичних процесів після запліднення.

Loading...

 
 

Цікаве