WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Оптимізація системи організації надання стоматологічної допомоги військовослужбовцям Збройних Сил України в сучасних умовах (автореферат) - Реферат

Оптимізація системи організації надання стоматологічної допомоги військовослужбовцям Збройних Сил України в сучасних умовах (автореферат) - Реферат

3

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ

О.О. БОГОМОЛЬЦЯ

Клунник Марія Олексіївна

УДК 616. 131-008. 331. 1-005. 755: 616. 127-005.4

Посттромбоемболічна легенева гіпертензія у хворих з супутньою ішемічною хворобою серця: особливості морфо-функціонального стану серця та ефективність медикаментозної корекції при довготривалому спостереженні

14. 01. 11 – „Кардіологія"

Автореферат дисертації

на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ 2005

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Національному медичному університеті імені О.О.Богомольця.

Науковий керівник:

Доктор медичних наук, професор, член-кореспондент АМН України Амосова Катерина Миколаївна, завідувач кафедри госпітальної терапії №1, Національний медичний університет ім. О.О.Богомольця, м. Київ.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Воронков Леонід Георгійович, керівник відділу серцевої недостатності, Інститут кардіології ім. акад. М.Д.Стражеска АМН України (м. Київ);

доктор медичних наук, професор Стаднюк Леонід Антонович, завідувач кафедри терапії і геріатрії Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика (м. Київ)

Провідна установа;

Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України

Захист дисертації відбудеться 07.04.2005 року о_13-30__годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.003.08. при Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця за адресою: 01601, м.Київ, бульвар Т.Шевченка, 17.

З дисертацією можна ознайомитись в

Автореферат розісланий 05.03.2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради к. мед. н., доц. О.М.Барна

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми.

Критерієм постановки діагнозу легеневої гіпертензії (ЛГ) є підвищення систолічного тиску в легеневій артерії вище 25 мм рт ст в стані спокою і вище 30 мм рт ст при фізичному навантаженні (Путов Н.В. і співав., 1984; Sandoval J, 1998).

В останні роки основне місце в структурі смертності населення промислово розвинених країн займають захворювання серцево-судинної системи. В 1999 році загальна смертність від усіх захворювань на Україні складала, в середньому 1210,2 (на 100000 населення), а смертність від захворювань серцево-судинної системи - 900,6 (на 100000 населення). Одними із основних причин кардіоваскулярної летальності є тромбоемболія гілок легеневої артерії (ТЕГЛА) та прогресуюча серцева недостатність (СН) (Воронков Л.Г., 1999; Коваленко В.М., 2001; Малая Л.Т., 2001; Дзяк Г.В. та співавт., 2002; Нетяженко В.З., 2001; та ін.). Остання в більшості випадків обумовлена ішемічною хворобою серця (ІХС).

ТЕГЛА є дуже поширеним захворюванням. В країнах СНД на її долю, за даними патологоанатомічних досліджень, припадає 11% всіх випадків смерті в стаціонарі. В значній більшості випадків (більш ніж 80%), ТЕГЛА, як ускладнення, мають супутні хронічні захворювання різноманітних органів, переважно хронічна ІХС (в 40% випадків) та СН (Стаднюк Л.А. та співавт., 2002; Поливода С.Н. та співавт., 1998). Розвитку її у таких хворих сприяють: похилий вік, зниження фізичної активності, наявність легеневої гіпертензії (ЛГ), схильність до гіперкоагуляції та системний венозний застій. Ці ж фактори призводять до рецидивів ТЕГЛА та формування хронічної посттромбоемболічної легеневої гіпертензії (ПТЕЛГ) і правошлуночкової недостатності (Амосова Е.Н. и соавт., 1998; Гаврисюк В.К., 1997).

Крім посткапілярнної ЛГ, яка супроводжує хронічну (СН) при ІХС, у значної частини таких хворих розвивається також прекапілярна ЛГ, що обумовлена тромбоемболією в системі легеневої артерії (ЛА) (Л.Ф.Конопльова та співавт., 2000).

ТЕГЛА у хворих з ІХС частіше носить характер хронічної рецидивуючої.

Досліджень стосовно клінічного перебігу стійкої ЛГ прекапілярного типу внаслідок рецидивуючої ТЕГЛА у хворих на ІХС дуже мало (Гаврисюк В.К., Ячник А.И., 1997). Не досліджені механізми розвитку дисфункції міокарда і ремоделювання лівого та правого шлуночків серця (ЛШ, ПШ) у хворих з такою поєднаною патологією. В той же час це має важливе значення для розуміння закономірностей формування СН та оптимізації діагностики хронічного легеневого серця у хворих з патологією ЛШ. Не вивчений також вплив хронічної ПТЕЛГ на клінічний перебіг ІХС та стан кардіогемодинаміки таких хворих (Лакшина Н.А. та співавт., 2000).

Досить часто рекомендації щодо лікування ЛГ носять емпіричний характер (Gefter W.B. et al., 1995; Strunk H.M., 1998), тому ця проблема залишається відкритою. Останнім часом у лікуванні ЛГ прекапілярного характеру в якості вазодилататорів найбільше застосування знаходять антагоністи кальцію (Woodmansey P.A. et al., 1995), а при посткапілярній – інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ) (Sandoval J. et al., 1996). В той же час, аналіз впливу цих препаратів на клінічний перебіг, величину ЛГ та морфо-функціональний стан ЛШ та ПШ у хворих з ПТЕЛГ в поєднанні із ІХС із різною систолічною функцією ЛШ при тривалому спостереженні не проводився, а наукове обгрунтування та рекомендації по лікуванню відсутні. Рішенню даних питань і присвячена ця робота.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами

Дисертаційна робота виконана в рамках комплексної науково-дослідницької теми Національного медичного університету імені О.О.Богомольця "Вивчення біохімічних та фізико-хімічних механізмів дії антагоністів кальцію та інгібіторів АПФ у хворих васкулярною легеневою гіпертензією", № державної реєстрації 0198U008188.

Мета дослідження:

Вивчення змін морфо-функціонального стану серця у хворих на ПТЕЛГ в поєднанні з ІХС з метою поліпшення діагностики ПТЕЛГ у хворих із ІХС та підвищення ефективності лікування таких хворих різними периферичними вазодилататорами при довготривалому спостереженні.

Для досягнення поставленої мети вирішувались наступні задачі:

1. Оцінити та співставити стан систолічної та діастолічної функцій ПШ та ЛШ серця та характер їх ремоделювання у хворих із ПТЕЛГ та супутньою ІХС з незміненою систолічною функцією ЛШ.

2. Визначити особливості морфо-функціонального стану правого та лівого відділів серця у хворих з ПТЕЛГ в поєднанні із ІХС, ускладненою систолічною дисфункцією ЛШ.

3. Визначити вплив терапії на основі антагоністів кальцію та інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ) на морфо-функціональний стан міокарда хворих з ПТЕЛГ та супутньою ІХС з різною систолічною функцією ЛШ при дворічному спостереженні.

4. На основі одержаних результатів розробити новий спосіб діагностики ПТЕЛГ у хворих в поєднанні з ІХС із врахуванням систолічної функції ЛШ і рекомендації по призначенню антагоністів кальцію та інгібіторів АПФ цим хворим.

Об'єкт дослідження:

60 хворих на ПТЕЛГ (систолічний тиск в ЛА > 55 мм рт ст) із супутньою ІХС та 60 хворих на ІХС без ПТЕЛГ, що співставні за статтю, віком, формами ІХС та станом систолічної функції ЛШ.

Предмет дослідження:

клінічний перебіг ПТЕЛГ у хворих із ІХС, стан систолічної та діастолічної функції міокарда ПШ та ЛШ та їх ремоделювання в динаміці спостереження на тлі лікування периферичними вазодилататорами різних груп.

Методи дослідження:

загальноклінічне обстеження, ЕКГ в 12 відведеннях, рентгенографія органів грудної порожнини, пульс-оксиметрія, допплер ехокардіографія з оцінкою показників систолічної та діастолічної функції ПШ та ЛШ в динаміці дворічного спостереження.

Наукова новизна отриманих результатів

Вперше встановлені особливості змін систолічної та діастолічної функції ПШ у хворих з ПТЕЛГ та супутньою ІХС, які показали, що незважаючи на значно більшу вираженість збільшення постнавантаження ПШ, ніж ЛШ, зниження скоротливості міокарда ПШ, за даними скорочення ФУ, відносно невелике, що свідчить про суттєві компенсаторні можливості міокарду ПШ. Підтримання ним незмінного ударного викиду в стані спокою в значній мірі забезпечується реалізацією механізма Франка-Старлінга за рахунок ремоделювання ПШ з перевагою дилатації над гіпертрофією, завдяки збільшенню вен підпору, на що указує суттєве зменшення спадіння НПВ на вдосі.

Вперше проведено комплексний аналіз змін в морфо- функціональному стані серця у хворих на ПТЕЛГ із супутньою ІХС з урахуванням систолічної функції ЛШ. Показано, що у хворих із збереженою систолічною функцією ЛШ про наявність ЛГ свідчать зменшення відсотку спадіння НПВ на вдосі < 30%, зменшення ФУ ПШ < 25% та збільшення товщини вільної стінки ПШ > 0,7 см. Для осіб із ФВ ЛШ < 45% - це зменшення відсотку спадіння НПВ < 30%, збільшення діаметру ПШ > 2,6 см і товщини вільної стінки ПШ > 0,7см. Наявність хоча б двох із цих ознак може служити доказом наявності прекапілярної ЛГ.

Loading...

 
 

Цікаве