WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Клініко-лабораторне обґрунтування вибору засобів профілактики карієсу зубів у підлітків Криму (автореферат) - Реферат

Клініко-лабораторне обґрунтування вибору засобів профілактики карієсу зубів у підлітків Криму (автореферат) - Реферат

Особистий внесок здобувача: Автором виконано патентно-інформаційний пошук та обгрунтування напрямку досліджень. На основі проведеного літературного огляду автором визначено мету і задачі дослідження, методичні підходи, вибрано і відпрацьовано адекватні моделі і методики. Самостійно проведено всю експериментальну частину роботи, статистичну обробку отриманих результатів, їх аналіз та підготовку до публікацій. Електронно-мікроскопічні дослідження проводились за консультативної допомоги кандидата біологічних наук В.І.Ковалишина. Висновки та практичні рекомендації сформульовано сумісно з науковим керівником. Фактичний матеріал і основний творчий доробок в опублікованих наукових працях у співавторстві, а також в актах впровадження, що стосуються науково-практичної новизни, належать здобувачу.

Апробація результатів дисертації: Основні положення дисертаційної роботи оприлюднені на IV національному конгресі патофізіологів України (Чернівці, 2004), на установчому з'їзді Українського товариства клітинної біології (Львів, 2004), на Х конгресі Світової Федерації Українських Лікарських Товариств (Чернівці, 2004), на V міжнародній конференції студентів і молодих вчених "Молодь – медицині майбутнього" (Дніпропетровськ, 2004), на конференції "Стан і перспективи розвитку медичної генетики, алергології та клінічної імунопатології" (Трускавець, 2005). Результати дисертаційної роботи доповідались також на спільному засіданні Львівської обласної філії наукового медичного товариства патофізіологів і кафедр патологічної фізіології та клінічної імунології і алергології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького (Львів, 2005).

Публікаціїї. Опубліковано 8 наукових праць, з яких 3 – у фахових наукових виданнях та 5 – у матеріалах і збірниках конгресів та конференцій.

Структура дисертації. Дисертацію викладено на 154 сторінках машинописного тексту, ілюстровано 33 рисунками та 25 таблицями. Робота складається із списку скорочень, вступу, огляду літератури, розділів описання матеріалів і методів дослідження, результатів дослідження, аналізу і узагальнення результатів, висновків, списку використаних джерел, що нараховує 293 найменування, додатків. Бібліографічний опис літературних джерел, ілюстрації та додатки викладені на 43 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи досліджень. Експерименти проведені на самцях безпородних білих щурів, масою 200-250г, яких утримували в індивідуальних клітках на стандартному раціоні віварію, в осінню пору року. Експерименти на тваринах проводили у відповідності до Європейської конвенції про захист хребетних тварин, які використовуються для експериментальних та наукових цілей (Страсбург, 1986). Комісією Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького (протокол №8 від 15.12.2004р.) порушень вимог біоетики при проведенні експериментальних досліджень не виявлено. Всього використано 180 тварин. Всі експериментальні тварини були поділені на 4 групи:

I група - інтактні тварини, які отримували плацебо і служили контролем – 45 тварин.

II група - інтактні тварини, яким вводили розчин корвітину – 45 тварин.

III група - тварини з хронічним гіперімунокомплексним процесом, яким вводили плацебо – 45 тварин.

IV група - тварини з хронічним гіперімунокомплексним процесом, яким вводили розчин корвітину – 45 тварин.

Тест-об'єктами досліджень служили тканина печінки, моноцити та ендотеліоцити аорти. В усіх групах проведені дослідження показників системи оксиду азоту і циклічних нуклеотидів. Паралельно, в аналогічних умовах, вивчались методом електронної мікроскопії ультраструктурні зміни у тканині печінки, моноцитах і ендотеліоцитах аорти на предмет виявлення функціонально-морфологічних взаємозв'язків з наступною їх корекцією корвітином.

В даній роботі нами використана класична модель хронічного гіперімунокомплексного процесу запропонована (Cochrane C., Koffer D., 1973) у модифікації (Willson C. et al , 1976). Оскільки для цього патологічного процесу є характерним збільшення рівня циркулюючих імунних комплексів, за їх рівнем у сироватці крові оцінювали ступінь розвитку хвороби.

Протягом експерименту проводили забір крові для визначення рівня циркулюючих імунних комплексів (Haskova V. et al., 1977) і комплементарної активності (Лаповець Л.Є., Луцик Б.Д., 2002) та виділення моноцитів шляхом центрифугування в градієнті щільності фікол-верографін (Мазуров Д.В. та ін., 2001). Виділення ендотеліальних клітин з аорти проводили за допомогою ферментативного диспергування (КоваленкоТ.М. та ін., 1999).

У тканині печінки, моноцитах і ендотеліоцитах визначали показники системи оксиду азоту [активність індуцибельної (iNOS), конститутивної (cNOS) синтаз оксиду азоту та вміст cтабільних метаболітів оксиду азоту – нітрит- та нітрат-аніону (NO2Їта NO3Ї)] і системи циклічних нуклеотидів [рівень циклічного аденозин-3/,5/-монофосфату (цАМФ) та циклічного гуанозин-3/,5/-монофосфату (цГМФ)]. Для визначення активності NOS використовували класичний метод (Selter M. et al., 1991), пристосований для спектрофотометричного вимірювання продуктів реакції – нітрит-аніона (Коцюруба А.В. та ін., 2000). Вміст нітрат-аніону визначали за методом (Bank N.R et al., 1993). Активність NOS представляли у пікомолях NO2Ї, що утворювався за 1 хв на 1 мг загального білку проби, вміст NO2Ї у пікомолях на 1 мг білка, NO3Ї у наномолях на 1 мг білку. Вміст загального білку у пробах визначали загальновживаним методом Бредфорда (Bradford M., 1976). Вміст циклічних нуклеотидів визначали за допомогою стандартного набору реактивів [(3H)-cAMP RIA kit] і представляли у фмолях на 1 мг білку.

При проведенні досліджень застосовували корвітин, розроблений в Україні (Київська медична академія післядипломної освіти ім.П.Л.Шупика та Інститут фізіології ім. О.О.Богомольця) і освоєний Борщагівським фармацевтичним заводом.

Статистичний аналіз отриманих даних проводився за допомогою методу варіаційної статистики (Лапич С.Н. и др., 2000) з використанням t-критерію Стьюдента для оцінки вірогідності відмінностей груп даних. Статистично вірогідними вважалися результати, для яких Р<0,05.

Основні результати досліджень та їх обговорення. Вивчення особливостей хронічної гіперімунокомплексемії (ХГІК) показало, що її розвиток підтверджується підвищенням показників циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) у порівнянні з контрольною групою. Зросла також активність системи комплементу у порівнянні з контрольними показниками. Активація комплементу ЦІК супроводжується їх адгезією через С3-рецептори на клітинах крові. За участю цього механізму вони елімінуються фагоцитарною системою (Дранник Г.Н., 1999; Ройт А., Бростофф Дж. Мейл Д., 2000). При надмірному утворенні ЦІК ця система може не спрацьовувати і вони починають проявляти патогенну дію по відношенню до клітин-мішеней. В першу чергу порушення відмічаються у судинній стінці. Імунні комплекси займають спочатку субендотеліально-мезангіальну зону, а потім поширюються по субендотеліальному простору, формуючи субендотеліальні депозити (Константинова Н.А., 1995; Ройт А., Бростофф Дж. Мейл Д., 2000).

Вивчення стану системи оксиду азоту і циклічних нуклеотидів у тканині печінки, моноцитах та ендотеліоцитах тварин з ХГІК показало, що при цій патології в показниках, які характеризують дану систему, спостерігаються суттєві зміни. За даних умов у підсистемі NO відмічено активацію іNOS та пригнічення сNOS у всіх досліджуваних тест-об'єктах (рис.1). Суттєве збільшення активності іNOS може бути пов'язане з розвитком запального процесу в стінці судин та периваскулярному просторі мікроциркулярного русла печінки і судин загалом при імунокомплексному ураженні.

печінка моноцити ендотеліоцити

Рис. 1. Вплив корвітину на активність NO-синтаз у досліджуваних тест-об'єктах за умов ХГІК (пмоль за хв/мг білка).

Паралельно з підвищенням ферментативної активності iNOS виявлено пониження вмісту стабільних метаболітів NO – NO2Ї і NO3Ї в усіх досліджуваних тест-об'єктах (рис. 2, 3), за винятком рівня NO2Ї у моноцитах, який значно підвищився. Необхідно відмітити, що у тканині печінки за умов ХГІК сума стабільних метаболітів зменшилась в більшій мірі, ніж доля нітрит-аніону, що вказує на більш інтенсивне зниження найбільш окисного метаболіту NO – NO3Ї. У моноцитах за цих умов частка NO2Ї в загальній сумі стабільних метаболітів NO значно зростає. Враховуючи більшу токсичність NO2Ї порівняно з NO3 (Burner U. et al., 2000), можна сказати, що за умов ХГІК у моноцитах значно більший потенціал реалізації токсичної дії NO2Ї через можливу генерацію двох радикалів, особливо агресивним з яких є діоксид азоту (NO2), що з одного боку є ініціатором перекисного окиснення ліпідів, а також пошкоджувачем білкових молекул і молекул нуклеїнових кислот, а з іншого нітруючим агентом. У ендотеліоцитах доля нітрит-аніону значно вища, ніж у печінці і моноцитах, проте за умов ХГІК вона не змінюється. Особливо потрібно вказати на той факт, що на фоні значного зростання сумарної активності NOS у печінці сума метаболітів знижується у 1,8 рази. Це свідчить про те, що значна частина NO, що синтезується de novo із L-аргініну в NО-синтазній реакції використовується в умовах ХГІК, що супроводжується оксидативним стресом, для синтезу інших метаболітів, ніж його стабільні метаболіти – NO2Ї і NO3Ї, які утворюються за умов відсутності окисного стресу. Можливо за умов ХГІК має місце генерація NOS не NO-радикалу, а O2Ї - супероксидного радикалу (Xia Y. et al., 1996). В такому разі можливе утворення пероксинітриту і пероксинітритної кислоти, яка розпадається з утворенням діоксиду азоту (N˙O2) та ОН-радикалу, а не Н+ і NO3Ї, оскільки рівні NO3Ї за умов ХГІК знижуються (Pfeiffer S. et al., 1997).

Loading...

 
 

Цікаве