WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Діяльність академіка В.Г.Дроботька в контексті розвитку мікробіологічної науки в Україні (1885-1966) (автореферат) - Реферат

Діяльність академіка В.Г.Дроботька в контексті розвитку мікробіологічної науки в Україні (1885-1966) (автореферат) - Реферат

Основну групу спостереження склали 50 вагітних групи ризику по ускладненню пологів СПД. При дослідженні вікових показників жінок встановлено, що 12% з них були у віці до 18, а 64% - 26 і більше років.

Вік батька у 4% випадків був до 20 і у 4% - 40 і більше років. Виробничі шкідливості мали місце у 10% жінок. Шкідливі звички були властиві 12% вагітних. Шлюб не був зареєстрованим у 4% жінок. Емоційні навантаження відмічені у 16% випадків. Зріст 6% жінок дорівнював 150 см і менше, маса тіла на 25% перевищувала нормальну у 14% вагітних. У 18% спостережень відмічений пізній початок медичного спостереження в антенатальному періоді. Більшість (78%) жінок народжували вперше. Порушення менструального циклу відмічені у 32%, неплідність протягом 2-3 років – у 6%, викидень – у 10%, штучний аборт – у 8%, СПД в попередніх пологах – у 4%, перинатальна смертність – у 6% випадків. Запальний процес внутрішніх статевих органів перенесли 22%, операції на матці – 2%, на яєчниках і трубах – 6% жінок. У 2% випадків мала місце гіпоплазія, у 10% - неправильне положення, у 4% - вада розвитку, у 6% - міома матки. Серцево-судинними захворюваннями страждали 42%, хронічними захворюваннями органів дихання – 12%, захворюваннями нирок – 12%, ендокринопатією – 36%, анемією – 40%, міопією та іншими захворюваннями очей – 8% вагітних. Під час даної вагітності 12% жінок перенесли гострі інфекційні захворювання. Дана вагітність у 22% випадків ускладнилася вираженим раннім токсикозом, у 14% - загрозою викидня, у 38% - пізнім гестозом, у 24% - загрозою передчасних пологів, у 2% - АВО-сенсибілізацією, у 2% - резус-сенсибілізацією, у 4% - затримкою розвитку плода, у 68% - фетоплацентарною недостатністю різного генезу. Тазове передлежання плода мало місце у 2% спостережень.

З урахуванням наявних чинників ризику, середньостатистична вірогідність СПД у 2% вагітних складала 33,5%, у 2%- 43,4%, у 4% - 51,2%, у 12% - 60,1%, у 24% - 66,6%, у 30% - 76,3%, у 14% - 81,2%, у 8% - 86,0% і у 4% - 88,3%. Усі вагітні були завчасно (за 7-10 днів до терміну пологів) госпіталізовані.

Дослідження стану мікрогемоциркуляторного гомеостазу матково-плацентарного комплексу виявило в усіх випадках наявність розладів гемоперфузії на мікросудинному рівні. Відмічалося підсилення периферичної вазоконстрикції. Мала місце виражена звивистість венул та капілярів. Звертала на себе увагу неоднорідність судинних калібрів з чергуванням ділянок констрикції та дилятації. Визначалась внутрішньосудинна агрегація формених елементів. Реєструвалися як поодинокі, так і в ряді випадків – множинні мікротромби. У венуло-капілярному секторі нерідко спостерігалися явища периваскулярного набряку. В окремих спостереженнях відмічені мікрогеморагії. Індекс МГЦ складав, в середньому, 9,50,4 бали, що вказує на наявність субкомпенсованої циркуляторної недостатності.

В нормі при доношеній вагітності в басейні маткової артерії спостерігається низькорезистентний кровоплин (М.В. Медведев, 1992). Доплерограма кривих швидкостей кровоплину у маткових артеріях і судинах плацентарного ложа характеризується низькою пульсацією та високим діастолічним компонентом.

Дослідження кровоплину з використанням кольорового доплерівського зображення у жінок основної групи спостереження виявило достовірне збільшення індексів судинного опору в маткових (С/Д – 2,240,09; ПІ – 0,680,05; ІР – 0,410,03) і спіральних артеріях (С/Д – 1,800,06; ПІ – 0,620,04; ІР – 0,340,03) (р<0,05). Характерною ознакою порушення кровоплину в судинах матки було зниження діастолічного компоненту. В окремих випадках реєструвалась патологічна зазубрина у фазу діастоли.

Ехографічний рисунок плацентарної тканини також вказував на розлади кровообігу в матці, зменшення припливу крові до плаценти. Ультразвукове обстеження виявляло помірну звукопровідність плацентарної тканини. Центри котиледонів відрізнялися середньою площею та ступеню вираженості.

Матково-плацентарна ішемія обумовлювала закономірні розлади гомеостазу плода. Так, кардіомоніторний контроль стану плода, як правило, виявляв наявність компенсованого фетального дистресу. При цьому БЧСС плода виявляла тенденцію до тахікардії (169,46,3 уд/хв). Переважно спостерігався ундулюючий тип варіабельності ЧСС плода (амплітуда осциляцій – 4,10,6 уд/хв, частота – 5,00,7уд/хв). Протягом 20-хвилинного спостереження реєструвалися, в середньому, 2,60,4 низькоамплітудних (16,82,3 уд/хв) акцелерацій тривалістю19,83,2 с. В ряді випадків були присутні короткочасні транзиторні сповільнення ЧСС плода. Оцінка КТГ за шкалою W.Fischer et al. (1976) складала 6,70,4 бали.

Як правило відмічалося зниження тонусу, дихальної та рухової активності плода. Протягом 30-хвилинного спостереження реєструвалося не більше двох окремих рухів тулуба плода. Після завершення руху нерідко плід протягом значного часу не вертався до стану флексії, його кінцівки залишалися в частково розігнутому положенні. Відмічалися окремі ДР плода. Протягом 30-хвилинного спостереження лише у 44% випадків був зареєстрований епізод постійних ДР плода тривалістю 30 с і більше.

Характерним було зниження кількості навколоплідних вод. Амніотична рідина не візуалізувалася в більшій частині порожнини матки. Найбільший вертикальний розмір вільної ділянки вод у кожної другої вагітної не перевищував 2 см. В усіх випадках ехографічна стадія зрілості плаценти відповідала терміну гестації. Комплексна оцінка основних параметрів біофізичного профілю плода за шкалою A.Vintzileos et al. (1983) складала 6,60,4 бали.

З урахуванням вищевикладеного, при проведенні допологової підготовки протягом 7-10 днів вагітним основної групи спостереження, окрім забезпечення відповідного рівня гуморального та енергетичного обмінів у материнському організмі згідно рекомендацій О.Т.Михайленко та М.Я.Чернеги (1988), здійснювались міроприємства, спрямовані на усунення гемоциркуляторних порушень у матці.

З метою нормалізації гемодинаміки в м'язі матки застосовували селективний бета-2-симпатоміметик гініпрал (усередину по 0,25 мг 2-3 рази на добу). Як відомо, препарат обумовлює зниження базального тонусу міометрію, активацію кровоплину в артеріальних судинах матки (Г.Л. Громыко,2000).

Доцільність використання антагоніста іонів кальцію верапамілу (усередину по 40 мг 2-3 рази на добу) була обумовлена властивістю препарату знижувати опір маткових судин на рівні артеріол. При цьому враховували також той факт, що поєднане застосування верапамілу та бета-міметика гініпралу попереджає небажані побічні ефекти останнього (В.В. Абрамченко, 1999).

Нарешті, з метою нормалізації мікрогемоциркуляторного гомеостазу матки шляхом стимуляції аеробного енергообміну судинних клітин, продукції ендотеліальних факторів релаксації простацикліну та оксиду азоту, при допологовій підготовці вагітних основної групи спостереження використовували антигіпоксант інстенон (довенно крапельно 2 мл з 200 мл 5% розчину глюкози) (інстенон вважається препаратом вибору у забезпеченні поліпшення перфузії та доставки кисню до тканин, що перебувають в стані метаболічної недостатності (С.А. Румянцева и соавт., 1996).

Проведені дослідження показали, що здійснення вказаних терапевтичних заходів позитивно впливало на стан гемодинамічних процесів у матково-плацентарному комплексі.

При контактній мікроскопії субепітеліальної судинної сітки шийки матки виявлялося підсилення току крові в артеріолах та венулах, зниження звивистості судин. Лише в поодиноких випадках у венуло-капілярному секторі реєструвалися пухкі еритроцитарні агрегати, що не перешкоджали току крові. У треті спостережень мали місце періодично функціонуючі артеріоло-венулярні анастомози. Явищ порушення проникливості судинної стінки відмічено не було. Співвідношення калібрів артеріол та венул складало 1:3 – 1:4. Індекс МГЦ дорівнював 5,00,5 бали (р<0,05).

Доплерометричне дослідження констатувало достовірне зниження показників судинного опору в маткових артеріях (С/Д – 1,860,08; ПІ – 0,550,04; ІР – 0,310,03) та судинах плацентарного ложа (С/Д – 1,660,06; ПІ – 0,530,04; ІР – 0,280,02) (р<0,05). Кровоплин у судинах матки мав двофазний спектр і характеризувався низькою пульсацією та високим діастолічним компонентом.

Зниження преплацентарного опору току крові обумовлювало відповідні зміни ехоструктури плаценти. Відмічалося збільшення звукопровідності плацентарної тканини. У більшості випадків зустрічались великі центри котиледонів.

Loading...

 
 

Цікаве