WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Діяльність академіка В.Г.Дроботька в контексті розвитку мікробіологічної науки в Україні (1885-1966) (автореферат) - Реферат

Діяльність академіка В.Г.Дроботька в контексті розвитку мікробіологічної науки в Україні (1885-1966) (автореферат) - Реферат

Особистий внесок здобувача. Здобувач особисто провела дослідження біопараметрів функціональної системи материнський організм – плід у 125 вагітних жінок. При цьому безпосередньо автором використані сучасні клінічні, електрофізіологічні, ультрасонографічні, доплерометричні, математичні та статистичні методи дослідження. Дисертант самостійно здійснила аналіз отриманих результатів, сформулювала основні положення і висновки.

В результаті особисто здобувачем розроблена, апробована і впроваджена у практику пологодопоміжних установ технологія прогнозування та профілактики СПД.

Всі розділи дисертації, а також друковані праці, написані здобувачем особисто (співавтору публікацій, як керівнику роботи, належить ідея дослідження).

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи оприлюднено на науково-практичній конференції Львівського відділення Асоціації акушерів-гінекологів України „Актуальні питання акушерства та гінекології" (Львів, 2001), міжнародній науково-практичній конференції „Актуальні питання сучасного акушерства" (Тернопіль, 2003), пленумі Асоціації акушерів-гінекологів України (Очаків, 2003), засіданні Львівського відділення Асоціації акушерів-гінекологів України (Львів, 2004).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 4 наукові праці (із них 3 – у фахових виданнях, визнаних ВАК України).

Обсяг та структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 165 сторінках та складається із вступу, огляду літератури, розділу матеріали та методи дослідження, трьох розділів власних досліджень, аналізу й узагальнення результатів досліджень, висновків, практичних рекомендацій та списку використаної літератури (193 джерела). Робота ілюстрована 11 таблицями та 37 малюнками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Об'єкт, методи та методологія досліджень. Для визначення факторів ризику розвитку СПД гіпоксичного генезу статистично-аналітичному дослідженню піддані 385 випадків ускладнення пологів контрактильною недостатністю матки. При цьому використано математичну методику Л.А. Суслопарова и соавт. (1977).

Основну групу спостереження склали 50 вагітних жінок із високою середньостатистичною вірогідністю ускладнення пологів СПД. Крім допологової підготовки, рекомендованої О.Т. Михайленко та М.Я. Чернегою (1988), жінкам здійснювали міроприємства, спрямовані на нормалізацію гемоциркуляторного гомеостазу матково-плацетарного комплексу.

Про стан мікрогемоциркуляції у матці судили по даних кольпомікроскопії піхвової частини шийки матки. Кількісна оцінка важкості циркуляторних розладів проводилася з урахуванням судинних, внутрі- та позасудинних чинників шляхом визначення індексу мікрогемоциркуляції (МГЦ) у балах за шкалою, розробленою В.Г. Жегулович (1986).

При ультразвуковій плацентографії, у відповідності з рекомендаціями А.П. Милованова и соавт. (1990), по числу, площі та ступеню вираженості центрів котиледонів судили про об'єм материнського кровоплину, характер васкуляризації ворсинчастого дерева. Дослідження гемоциркуляції у басейні маткової артерії проводили за допомогою ультразвукового діагностичного приладу VINGMED CFM 725. Використовували кольорове доплерівське картування і імпульсну доплерометрію маткових та спіральних артерій. Оцінку кривих швидкостей кровоплину здійснювали шляхом визначення систоло-діастолічного співвідношення (С/Д), пульсаторного індексу (ПІ), і індексу резистентності (ІР). С/Д являє собою відношення максимальної систолічної та кінцевої діастолічної швидкості кровообігу (С/Д=), ПІ виражається відношенням різниці між максимальною систолічною і кінцевою діастолічною швидкостями до середньої швидкості кровообігу (ПІ=), ІР визначається відношенням різниці між максимальною систолічною і кінцевою діастолічною швидкістю до максимальної систолічної швидкості кровообігу (ІР=), - де А – максимальна систолічна швидкість кровообігу, Д – кінцева діастолічна швидкість кровообігу, М- середня швидкість кровообігу. При аналізі результатів доплерографії враховували рекомендації Л.Б. Маркіна і співавт.(1993), Л.И. Титченко и соавт. (2000) ), R. Thompson et al. (1988).

Динамічний контроль стану плода здійснювали шляхом оцінки основних параметрів, що характеризують фетальний біофізичний профіль. За допомогою кардіомонітору типу 8030А фірми "Hewlett-Packard" одержували інформацію про частоту серцевих скорочень (ЧСС) плода. При аналізі кардіотахограми (КТГ) враховували базальну ЧСС (БЧСС), тип варіабельності, кількість, амплітуду, тривалість акцелерацій і децелерацій ЧСС плода. Комплексну оцінку КТГ проводили за шкалою W.Fischer et al. (1976).

Із застосуванням ультразвукової діагностичної системи SLE-101 PC оцінювали ступінь зрілості плаценти, об'єм навколоплідних вод, тонус та рухову активність плода. Для оцінки розвитку плаценти використовували критерії, запропоновані P.Grannum et al. (1979). При цьому аналізували характер змін трьох структурних компонентів дитячого місця: хоріальної та базальної пластинок і плацентарної речовини. Про об'єм навколоплідних вод судили на підставі вимірювання найбільшого вертикального розміру вільної ділянки амніотичної рідини. На протязі 30-хвилинного спостереження реєстрували генералізовані рухи (ГР) плода та дихальні рухи (ДР) плода, які проявлялись переміщеннями грудної клітки та вираженими рухами передньої черевної стінки, особливо в епігастральній ділянці, а також епізоди розгинання плода із подальшим поверненням його хребта та кінцівок до стану флексії. Постійними ДР плода вважали такі, що спостерігались не рідше, ніж через 6с. Розрізняли поодинокі нерегулярні та регулярні епізодичного характеру (постійні, тривалістю 30 с та більше) ДР плода. Комплексну оцінку біофізичного профілю плода проводили за шкалою F. Vintzileos et al. (1983).

В процесі пологів проводили динамічний контроль активності матки, серцевої діяльності та рухової активності плода. При вивченні токограми здійснювали якісний аналіз маткових циклів, визначали частоту, амплітуду та тривалість скорочень матки, тривалість інтервалів між переймами. Інтранатальну КТГ оцінювали за шкалою H.-B. Krebs et al. (1979). Реєстрували прояви біофізичної активності плода (ДР).

При аналізі перебігу пологів враховували їх тривалість, наявність ускладнень, характер і кількість оперативних втручань, величину крововтрати та ін. Стан новонароджених оцінювали за шкалою Апгар, сумісно з неонатологом робили висновок про особливості перебігу раннього неонатального періоду.

Аналогічні дослідження проведені у 25 жінок з неускладненим перебігом вагітності та пологів. Контрольну групу спостереження склали 50 вагітних групи ризику розвитку СПД, яким проводилась допологова підготовка, запропонована О.Т. Михайленко та М.Я.Чернегою (1988).

Статистичну обробку результатів дослідження здійснили з використанням сучасних методів варіаційної статистики за допомогою стандартних програм статистичного аналізу Microsoft Excel 5.0.

Результати досліджень та їх обговорення. Статистично-аналітичні дослідження показали, що ускладнення пологів СПД переважно спостерігається при гіпоксичних станах, обумовлених як акушерською (пізні гестози вагітних, загроза невиношування, фетоплацентарна недостатність), так і екстрагенітальною патологією (серцево-судинні, ендокринні захворювання, анемія), що супроводжуються змінами судинної адаптації. Використання математичної методики Л.А.Суслопарова и соавт. (1977) дозволило визначити прогностичну цінність наведених вище діагностичних ознак, розробити систему формування груп вагітних високої вірогідності СПД.

Незважаючи на проведення міроприємств по попередженню контрактильної недостатності міометрію, рекомендованих О.Т.Михайленко та М.Я.Чернегою (1988), у 38% вагітних контрольної групи спостереження мало місце ускладнення інтранатального періоду СПД. При цьому частота акушерських кровотеч сягала 8%, післяпологових септичних ускладнень – 10%, перинатальна смертність – 40‰. Вищесказане обумовило доцільність вдосконалення профілактики СПД шляхом розробки, апробації та впровадження заходів, забезпечуючих, в першу чергу, корекцію розладів гемоциркуляторного гомеостазу матково-плацентарного комплексу.

Loading...

 
 

Цікаве