WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Діяльність академіка В.Г.Дроботька в контексті розвитку мікробіологічної науки в Україні (1885-1966) (автореферат) - Реферат

Діяльність академіка В.Г.Дроботька в контексті розвитку мікробіологічної науки в Україні (1885-1966) (автореферат) - Реферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО

КУЧЕРОВА МАРІЯ МИХАЙЛІВНА

УДК 618.5-007.281-084

Профілактика слабості пологової діяльності

14.01.01 – акушерство і гінекологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Львів – 2005

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано на кафедрі акушерства та гінекології №2 Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького МОЗ України

НАУКОВИЙ КЕРІВНИК – доктор медичних наук, професор, член-кореспондент АМН України Маркін Леонід Борисович, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького МОЗ України, Завідувач кафедри акушерства та гінекології №2

ОФІЦІЙНІ ОПОНЕНТИ – доктор медичних наук, професор

Маляр Василь Андрійович,

Ужгородський національний університет МОіН України, завідувач кафедри акушерства та гінекології медичного факультету

доктор медичних наук, професор

Франчук Анатолій Юхимович,

Тернопільська державна медична академія імені І.Я. Горбачевського МОЗ України, професор кафедри акушерства та гінекології факультету післядипломної освіти

ПРОВІДНА УСТАНОВА – Національний медичний університет імені О.О. Богомольця МОЗ України, кафедра акушерства та гінекології №1, м. Київ

Захист дисертації відбудеться "16" квітня 2005 р. о 12 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К35.600.04 при Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького (79010, м.Львів, вул. Пекарська, 69).

Із дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького (79000, м.Львів, вул. Січових Стрільців, 6).

Автореферат розіслано "12" березня 2005 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат медичних наук,

доцент А.І. Попович

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА

Актуальність теми. Згідно Міжнародної статистичної класифікації хвороб і проблем, пов'язаних із здоров'ям, Х перегляду ВООЗ (Женева, 1995), порушення пологової діяльності включені в рубрику 060-075 "Ускладнення пологів і розродження" і включають таку патологію, як слабість пологової діяльності (СПД). СПД продовжує залишатись однією з основних проблем сучасної перинатальної медицини. Питома вага цієї патології пологів сягає 12-13 % і має тенденцію до зростання. У значній кількості випадків СПД є провідною причиною перинатальної захворюваності та смертності, маткових кровотеч і післяпологових септичних ускладнень (А.В. Забокрицький, 1998; В.В. Абрамченко, 1999; Р.Г. Бичевская, Г.Д. Мисуна, 2000).

Патогенез синдрому контрактильної недостатності міометрію надзвичайно складний. Дослідження останніх років свідчать, що механізм розвитку СПД, яка формується на грунті порушень гемоциркуляторного гомеостазу матково-плацентарного комплексу (МПК), відрізняється від такого при дистоції шийки матки або пологах крупним плодом (М.М. Асатова, Д.Х. Гафарова, 1999; Н.Н. Бисерова и соавт., 1999). Як відомо, готовність материнського організму до пологів у більшості випадків визначається функціональним станом кінцевого ефекторного органу – матки, її потенційною здатністю до скоротливої діяльності. Не викликає сумнівів факт, що СПД формується на грунті недостатності всіх ланцюгів як гуморального та енергетичного, так і метаболічного обмінів (Е.Т. Михайленко, М.Я. Чернега, 1988). Разом з тим, на сьогодні тривають дискусії про роль розладів кровоплину в басейні маткової артерії у виникненні СПД. Явно недостатньо вивчені особливості органної гемодинаміки при гіподинамії матки. Відсутні практичні рекомендації щодо прогнозування розвитку гіпотонічної дисфункції матки гіпоксичного генезу, виділення вагітних відповідної групи ризику. Нарешті, не викликає сумнівів необхідність розробки патогенетичних міроприємств, спрямованих на профілактику СПД, що формується на тлі порушення кровопостачання міометрію.

Актуальність вивчення вказаних питань відзначається у резолюції ХІ з'їзду акушерів-гінекологів України (Київ, 2001), Концепції безпечного материнства на 2002-2005 роки (наказ МОЗ та АМН України 15.11.2002 № 412/96).

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана згідно плану науково-дослідних робіт кафедри акушерства та гінекології №2 Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького і є фрагментом теми „Оцінка стану плода при ускладненнях вагітності та пологів" (№ державної реєстрації 0102U007223).

Мета і задачі дослідження. Мета даного дослідження – на основі розробки, апробації і впровадження у практику пологодопоміжних закладів низки діагностичних і профілактичних заходів забезпечити зниження частоти ускладнення пологів СПД.

При виконанні досліджень були поставлені наступні задачі:

  1. Виділити провідні пренатальні чинники ризику виникнення СПД гіпоксичного генезу, розробити систему визначення ступеня вірогідності розвитку даної аномалії пологів.

  2. Дати оцінку стану кровоплину в басейні маткової артерії, мікрогемоциркуляторного гомеостазу МПК у жінок групи ризику розвитку СПД.

  3. Вдосконалити токографічну діагностику СПД, запропонувати математичну оцінку важкості дисфункції матки.

  4. Дослідити основні параметри біофізичного профілю плода, визначити їх діагностично-прогностичну цінність при СПД.

  5. Вивчити результати проведення корекції гемоциркуляторних порушень в матці при загрозі ускладнення пологів СПД.

  6. Розробити практичні рекомендації з прогнозування і профілактики СПД, дати оцінку ефективності запропонованих заходів, впровадити їх у практику медичних установ.

Об'єкт дослідження: пологовий акт, функціональна система материнський організм – плід.

Предмет дослідження: контрактильна функція міометрію, кровоплин в судинах матки, біофізичний профіль плода.

Методи дослідження: клінічні, електрофізіологічні, ультрасонографічні, доплерометричні, математичні, статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Суттєвою новизною відрізняються результати оцінки ролі різних пренатальних чинників у виникненні СПД гіпоксичного генезу. Одержані нові дані про стан мікрогемоциркуляторного гомеостазу МПК, особливості кровоплину в басейні маткової артерії у жінок групи ризику розвитку СПД.

Показано значення визначення показника активності матки, враховуючого сумарну інтенсивність перейм, для об'єктивізації оцінки характеру пологової діяльності, ступеню важкості СПД. Досліджені основні параметри біофізичного профілю плода при СПД, визначена їх діагностично-прогностична цінність.

Одержані нові дані про роль розладів судинної адаптації в формуванні контрактильної недостатності міометрію. Безсумнівний науковий інтерес являє проведений аналіз результатів профілактики СПД шляхом корекції порушень гемоциркуляторного гомеостазу матково-плацентарного комплексу.

На основі одержаних даних запропонована оригінальна наукова концепція прогнозування та профілактики СПД гіпоксичного генезу.

Практичне значення одержаних результатів. Виділені провідні чинники ризику виникнення СПД гіпоксичного генезу, розроблена система визначення середньостатистичної вірогідності розвитку гіпотонічної дисфункції матки. Вдосконалена токографічна діагностика СПД, запропонована математична оцінка важкості даної патології пологів.

Показана діагностично-прогностична цінність дослідження кровоплину в маткових та спіральних артеріях, основних параметрів біофізичного профілю плода у вагітних групи ризику ускладнення пологів СПД. Доведена ефективність застосування бета-міметика гініпралу, антагоніста іонів кальцію верапамілу і активатора метаболізму інстенону для корекції розладів судинної адаптації, попередження формування контрактильної недостатності міометрію.

Вдосконалена профілактика СПД гіпоксичного генезу шляхом забезпечення нормалізації гемоциркуляторного гомеостазу матково-плацентарного комплексу, розроблені рекомендації з допологової підготовки вагітних групи ризику розвитку гіпотонічної дисфункції матки, що забезпечують зниження материнської та перинатальної захворюваності.

Основні положення роботи впроваджені у практику пологодопоміжних установ м.Львова та Львівської області України, використовуються при проведенні передатестаційних циклів і циклів тематичного удосконалення лікарів акушерів-гінекологів на факультеті післядипломної освіти Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького.

Loading...

 
 

Цікаве