WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Антиендотоксиновий імунітет у хворих з інфарктом міокарду (автореферат) - Реферат

Антиендотоксиновий імунітет у хворих з інфарктом міокарду (автореферат) - Реферат

Враховуючи високу стабільність імазетапіру (К1=3) значення ОДК становить 0,06 мг/кг, що на 1 порядок нижче раніше затвердженої величини. В результаті експериментальних досліджень обґрунтована ГДК імазетапіру в ґрунті на рівні 0,03 мг/кг за лімітуючим водно-міграційним показником шкідливості. Таким чином, ОДК імазетапіру у ґрунті, встановлена за запропонованою методикою, виявилась значно ближчою до експериментально обґрунтованої ГДК.

Аналіз та узагальнення результатів досліджень. Підведено підсумки експериментального вивчення особливостей токсикодинаміки, залежностей "доза-час-ефект" та основних патогенетичних механізмів ПД на організм ХЗҐ та ІВ. Доведена доцільність використання запропонованих критеріїв раннього виявлення та адекватної гігієнічної оцінки ПД досліджуваних чинників при проведенні поглиблених комплексних медичних обстежень населення для своєчасного виявлення

Таблиця 8

Рівняння регресії для розрахункового визначення гігієнічного

нормативу пестицидів у ґрунті

Рівняння регресії

Показники адекватності моделі

Критерій Фішера

Коефіцієнт апроксимації

Y = 0,27 + 0,55 МДР

86,52

1,077

Y = 1,11 + 0,53 lgМДР

30,72

1,327

80,48

1,097

Y = 0,24 + 2,49 ГДКвв

76,07

1,090

Y = 1,02+0,31 lgГДКвв

18,59

1,383

55,62

1,222

П р и м і т к и:

1. Y – розрахункова порогова концентрація у ґрунті, мг/кг; ГДКвв – ГДК у воді водойм, мг/л, МДР – МДР у продуктах харчування, мг/кг.

2. Критичне значення критерію Фішера 3,92 при рівні значимості α = 5% і числі ступенів свободи k1 = 1, k2 = 77.

передпатологічних станів та об'єктивної оцінки ефективності проведення профілактичних заходів. Показано, що одним з основних концептуальних напрямків аліментарної профілактики радіаційно-хімічних уражень є корекція антиоксидантної недостатності. Науково обґрунтовано методичні підходи та запропоновано алгоритм регіональної регламентації застосування хімічних засобів захисту рослин на радіоактивно забруднених територіях.

Визначено, що метою регіонального нормування пестицидів для радіоактивно забруднених територій є науково обґрунтоване зменшення хімічного навантаження на населення та працюючих у порівнянні з чинними загальнодержавними гігієнічними нормативами в зв'язку з сумацією ефектів при ПД з ІВ. Визначення регіональних гігієнічних нормативів здійснюється з урахуванням комплексного підходу на підставі скорегованої за допомогою коефіцієнту запасу величини ДДД. Адитивний ефект, який є превалюючим за зміною більшості показників функціонального стану тварин при ПД багатокомпонентної комбінації ХЗҐ та γ-випромінювання, дозволив обґрунтувати коефіцієнт запасу Кр=2. Тоді розрахунок величини регіональної ДДД проводиться за формулою: ДДДр = ДДД / Кр = ЅДДД.

Регіональні нормативи в продуктах харчування, воді та атмосферному повітрі необхідно встановлювати, якщо сумарне добове надходження пестициду з усіх середовищ при дотриманні чинних загальнодержавних гігієнічних нормативів перевищує ДДДр. В зв'язку з тим, що 70% добової дози пестициду формується завдяки надходженню з контамінованими продуктами харчування, в першу чергу повинні бути визначені регіональні МДР пестициду. Якщо сумарне добове надходження пестициду з продуктами харчування при дотриманні загальнодержавних МДР не перевищує 70% від ДДДр, то регіональні МДР не встановлюються, а контроль ведеться за затвердженими гігієнічними нормативами. В цьому випадку встановлюються регіональні нормативи в атмосферному повітрі та воді таким чином, щоб сумарне добове надходження з усіх середовищ не перевищувало ДДДр. Корекція нормативу у ґрунті спирається на регіональні нормативи у суміжних середовищах.

Реалізація запропонованих заходів профілактики шкідливих наслідків ПД ХЗҐ та ІВ шляхом регіонального нормування хімічних засобів захисту рослин при їх застосуванні на радіаційно забруднених територіях, аліментарної корекції порушень окисно-антиоксидантної рівноваги та удосконалення прискореного гігієнічного нормування пестицидів у ґрунті обмежуватиме розповсюдження екологічно залежної, в тому числі екзохімічної, патології серед населення, сприятиме збереженню та зміцненню його здоров'я.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення результатів комплексних досліджень характеру та механізмів поєднаної дії γ-випромінювання, пестицидів різних хімічних класів, нітратів, свинцю та кадмію, на підставі чого обґрунтовані нові методичні та вирішені практичні аспекти наукової проблеми попередження негативних наслідків одночасної дії на організм іонізуючої радіації та хімічних забруднювачів ґрунту, що необхідно для збереження та зміцнення здоров'я населення, яке проживає на радіоактивно забруднених територіях.

1. На основі результатів експериментальних досліджень та натурних спостережень науково обґрунтовані заходи профілактики поєднаної дії хімічних забруднювачів ґрунту та іонізуючого випромінювання шляхом регіонального нормування хімічних засобів захисту рослин при їх застосуванні на радіоактивно забруднених територіях, аліментарної корекції порушень окисно-антиоксидантної рівноваги та удосконалення прискореного гігієнічного нормування пестицидів у ґрунті.

2. Превалюючим ефектом поєднаної дії багатокомпонентної комбінації хімічних забруднювачів ґрунту (пестицидів, нітратів, солей свинцю та кадмію) в діапазоні доз від 1/50000 до 1/100 ЛД50 кожної речовини та фракціонованого тотального γ-опромінення в сумарних дозах від 0,25 до 2 Гр за більшістю показників функціонального стану організму тварин є ефект сумації, який зі зменшенням доз чинників набуває тенденції до потенціювання. Коефіцієнти поєднаної дії (Кпд) за критерієм зміни маси тіла при зменшенні доз збільшувались від 0,8-1,1 до 2,1-2,4.

3. Провідними ланками патогенезу поєднаної дії хімічного та радіаційного чинників є дискоординація систем вільнорадикального пероксидного окиснення ліпідів та антиоксидантного захисту, розвиток тканинної та циркуляторної гіпоксії, розбалансування основних метаболічних шляхів енергоутворення, що призводить до дистрофічних та деструктивних процесів у паренхіматозних органах. У діапазоні доз, що вивчався, рівень ліпопероксидації, активність ферментних антиоксидантних систем, ступінь зміни енергетичного обміну та структури паренхіматозних органів залежали, в першу чергу, від тривалості поєднаної дії та в значно меншій мірі корелювали з дозами хімічних речовин та γ-опромінення.

4. Загальні закономірності порушень рівноваги між про- та антиоксидантними системами при підгострій дії суміші хімічних забруднювачів ґрунту та за фракціонованого γ-опромінення полягали в посиленні перекисного окиснення ліпідів в сироватці крові та тканинах паренхіматозних органів при одночасному залученні адаптаційних механізмів захисту біологічних мембран за рахунок збільшення суми ПНЖК в жирнокислотному спектрі ліпідів. За поєднаної дії хімічного та радіаційного чинників розвивалось пригнічення процесів ліпопероксидації в біосубстратах, особливо глибоке в постекспозиційний період. Гальмування ПОЛ в печінці при двох найвищих рівнях доз відбувалось внаслідок вичерпання субстратного забезпечення та є проявом прогресування патологічного процесу. При мінімальному рівні доз механізми гальмування ліпопероксидації пов'язані з функціональним превалюванням антиоксидантних систем. Поєднана дія хімічних забруднювачів ґрунту та фракціонованого γ-опромінення призводила до значно глибших порушень окисно-антиоксидантної рівноваги в порівнянні з їх ізольованою дією, що дозволило вважати спільну дію досліджуваних факторів адитивною.

5. Тривала поєднана дія γ-випромінювання та комбінації пестицидів різних хімічних груп, нітратів, солей свинцю та кадмію в дозах, які відтворюють співвідношення та діапазон реальних навантажень на населення радіоактивно забруднених територій, спочатку спричиняла активацію вільнорадикального пероксидного окиснення ліпідів у біосубстратах і стимульовану завдяки їй мобілізацію ферментних антиоксидантних систем, яка в подальшому гальмувала ліпопероксидацію та накопичення ТБК-активних продуктів, але з часом призводила до посиленого використання природних антиоксидантів та виснаження їх резервів внаслідок суттєвого підсилення процесів пероксидації, ознаки чого зберігались навіть в постекспозиційний період.

Loading...

 
 

Цікаве