WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Антиендотоксиновий імунітет у хворих з інфарктом міокарду (автореферат) - Реферат

Антиендотоксиновий імунітет у хворих з інфарктом міокарду (автореферат) - Реферат

3. Науково обґрунтувати гігієнічно значущі патогенетично обумовлені критерії та орієнтовну шкалу оцінки функціонального стану організму при поєднаній дії хімічних забруднювачів ґрунту та γ-випромінювання.

4. Вивчити віддалені наслідки поєднаної дії γ-випромінювання, пестицидів різних хімічних класів, нітратів, солей свинцю та кадмію в дозах, які відтворюють реальні співвідношення та діапазон навантажень на населення радіоактивно забруднених територій.

5. Експериментально дослідити ефективність спеціальних раціонів харчування антиоксидантної, радіозахисної та антитоксичної спрямованості для корекції порушень окисно-антиоксидантної рівноваги при радіаційно-хімічних ураженнях.

6. Розробити методику розрахункового обґрунтування орієнтовних допустимих концентрацій (ОДК) пестицидів у ґрунті шляхом встановлення математичних (регресійних) залежностей значення гігієнічного нормативу у ґрунті від нормативів у суміжних середовищах.

7. Науково обґрунтувати методичні підходи та запропонувати алгоритм регіонального нормування хімічних засобів захисту рослин при їх застосуванні на радіоактивно забруднених територіях з урахуванням ефектів поєднаної дії хімічних забруднювачів ґрунту та іонізуючого випромінювання.

8. Дати комплексну токсиколого-гігієнічну оцінку та обґрунтувати нормативи і регламенти застосування в сільському господарстві нових пестицидів на основі цинідон-етилу, манкоцебу та метираму шляхом вивчення в лабораторних експериментах і натурних спостереженнях закономірностей їх поведінки в об'єктах навколишнього та виробничого середовища та сільськогосподарських рослинах.

Об'єкт дослідження: поєднана дія на організм ХЗҐ та ІВ, аліментарна корекція антиоксидантної недостатності при радіаційно-хімічних ураженнях, поведінка пестицидів в об'єктах навколишнього середовища.

Предмет дослідження: функціональний стан організму лабораторних тварин, окисно-антиоксидантна рівновага, комбінація пестицидів, нітратів, солей свинцю та кадмію, γ-випромінювання, спеціальні раціони харчування, вміст пестицидів в ґрунті, рослинах, продуктах харчування, атмосферному повітрі, повітрі робочої зони, ферментативна активність та мікробіоценоз ґрунту, самоочищення води водойм.

Методи дослідження. Для вивчення особливостей ПД на організм ХЗҐ та γ-випромінювання, а також оцінки ефективності спеціальних раціонів харчування був використаний метод токсикологічного експерименту, в ході якого для оцінки функціонального стану тварин застосовували нейрофізіологічні методи вивчення поведінкових реакцій, біохімічні, гематологічні, імунологічні, гістологічні, гістохімічні, морфометричні методи досліджень. При виконанні біохімічних досліджень використовували спектрофотометричні методи, хемілюмінесцентний аналіз, метод газорідинної хроматографії.

При науковому обґрунтуванні гігієнічних нормативів і регламентів застосування пестицидів у сільському господарстві були використані методи натурного та лабораторного гігієнічних експериментів, під час яких для визначення залишкових кількостей пестицидів в об'єктах навколишнього середовища застосовували хроматографічні методи (газорідинної та високоефективної рідинної хроматографії, парофазного газохроматографічного аналізу), санітарно-хімічні та санітарно-мікробіологічні методи.

Отриманий при виконанні досліджень цифровий матеріал був підданий математичній обробці з використанням методів варіаційної статистики, дисперсійного, кореляційного та регресійного аналізів.

Наукова новизна одержаних результатів полягає вобґрунтуванні та подальшому розвитку нових теоретичних, методичних і практичних аспектів проблеми попередження негативних наслідків для здоров'я працюючих і населення поєднаної дії іонізуючої радіації та хімічних забруднювачів навколишнього і виробничого середовища.

На підставі узагальнення і систематизації нових фактичних даних, отриманих на протязі дванадцятирічних комплексних лабораторних та натурних досліджень, вперше науково обґрунтовано методичні підходи до регіонального нормування пестицидів при їх застосуванні на радіоактивно забруднених територіях з метою профілактики ПД на організм ХЗҐ та ІВ.

В ході радіотоксикологічних експериментів вперше визначено загальні закономірності порушень окисно-антиоксидантної рівноваги, встановлено залежності "доза-час-ефект" та визначено провідні ланки патогенезу ПД багатокомпонентної комбінації пріоритетних ХЗҐ та γ-випромінювання. Показано, що превалюючим ефектом ПД за зміною більшості показників функціонального стану тварин є ефект сумації, який зі зменшенням доз чинників набуває тенденції до потенціювання.

На підставі кореляційно-регресійного аналізу, ранжування та комплексного оцінювання вперше визначено гігієнічну значимість окремих показників, встановлено критерії раннього виявлення та запропоновано орієнтовну шкалу оцінки функціонального стану організму в умовах ПД ІВ та хімічних забруднювачів навколишнього та виробничого середовища.

Вперше науково обґрунтовано та експериментально підтверджено ефективність використання спеціальних раціонів харчування антиоксидантної, радіозахисної та антитоксичної спрямованості для корекції порушень окисно-антиоксидантної рівноваги при дії складної комбінації ХЗҐ та їх ПД з γ-випромінюванням. Визначено один з основних концептуальних напрямків аліментарної профілактики ПД хімічних та радіаційного чинників.

Розроблено методику розрахункового обґрунтування ОДК пестицидів у ґрунті завдяки застосуванню вперше запропонованих 6 рівнянь регресії, які математично описують залежність значення гігієнічного нормативу у ґрунті від нормативів в продуктах харчування та воді водойм, їх десятинних логарифмів та коренів квадратних.

Вперше встановлені закономірності поведінки в об'єктах навколишнього середовища та дана гігієнічна оцінка потенційного ризику для працюючих і населення 6 нових пестицидів виробництва іноземних фірм, які використовуються у різних галузях сільськогосподарського виробництва.

Практичне значення одержаних результатів. Запровадження науково обґрунтованих методичних підходів до регіонального нормування хімічних засобів захисту рослин при їх застосуванні на радіоактивно забруднених територіях дозволить оптимізувати асортиментний перелік пестицидів та порядок їх використання в зазначених зонах, що сприятиме мінімізації негативних наслідків ПД на організм ХЗҐ та ІВ. Використання запропонованих патогенетично обґрунтованих критеріїв раннього виявлення та орієнтовної шкали оцінки шкідливого впливу на організм хімічних речовин і γ-випромінювання при проведенні поглиблених комплексних медичних обстежень населення дозволить своєчасно виявляти передпатологічні стани та об'єктивно оцінювати ефективність проведення профілактичних заходів. Впровадження аліментарної профілактики ПД хімічних та радіаційного чинників, яка ґрунтується на зменшенні надходження ксенобіотиків в організм та корекції окисно-антиоксидантної рівноваги, сприятиме поліпшенню здоров'я населення, яке мешкає або працює на радіоактивно забруднених територіях в умовах одночасної дії хімічних чинників довкілля. Застосування методики розрахункового обґрунтування ОДК пестицидів дозволить удосконалити прискорене гігієнічне регламентування хімічних засобів захисту рослин та підвищити надійність встановлених таким шляхом нормативів.

Результати роботи використані та знайшли відображення в низці інформаційних листів: № 94-94 "Методика гігієнічного нормування комплексних сполук і комбінацій хімічних речовин у ґрунті", № 95-94 "Специфічні критерії оцінки поєднаної дії іонізуючого випромінювання і хімічних забруднювачів довкілля на організм", № 169-95 "Метод визначення антиоксидантних властивостей продуктів харчування", № 170-95 "Раціон лікувально-профілактичного харчування радіозахисної спрямованості", № 131-2005 "Методика розрахункового гігієнічного нормування пестицидів у ґрунті".

Результати токсиколого-гігієнічної оцінки нових пестицидів дали змогу розробити та затвердити 35 гігієнічних нормативів та регламентів їх безпечного застосування, в тому числі допустимих добових доз (ДДД) – 2, гранично допустимих концентрацій (ГДК) у воді водойм – 1, у ґрунті – 1, максимально допустимих рівнів (МДР) в продуктах харчування та сільськогосподарській сировині – 5, орієнтовно безпечних рівнів впливу (ОБРВ) в атмосферному повітрі – 1, в повітрі робочої зони – 1, ОДК у ґрунті – 1, строків очікування до збору врожаю – 15, строків виходу на оброблені поля – 8. Усі науково обґрунтовані гігієнічні нормативи та регламенти затверджені відповідними постановами Головного державного санітарного лікаря України, включені в ДСанПіН 8.8.1.2.3.4.-000-2001 "Допустимі дози, концентрації, кількості та рівні вмісту пестицидів у сільськогосподарській сировині, харчових продуктах, повітрі робочої зони, атмосферному повітрі, воді водоймищ, ґрунті" та доповнення до нього.

Loading...

 
 

Цікаве