WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Антиендотоксиновий імунітет у хворих з інфарктом міокарду (автореферат) - Реферат

Антиендотоксиновий імунітет у хворих з інфарктом міокарду (автореферат) - Реферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені О.О. БОГОМОЛЬЦЯ

КОРШУН Марія Михайлівна

УДК 614.78:57.042:[612.014.46+612.014.482

Гігієнічне обґрунтування заходів профілактики поєднаної дії іонізуючого випромінювання та хімічних забруднювачів ґрунту

14.02.01 – гігієна

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора медичних наук

Київ – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця МОЗ України.

Науковий консультант

доктор медичних наук, професор,

академік НАН і АМН України

Гончарук Євген Гнатович,

Національний медичний університет

імені О.О. Богомольця МОЗ України,

завідувач кафедри комунальної гігієни

та екології людини.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Шевченко Андрій Мойсейович, Національний медичний університет імені О.О. Богомольця МОЗ України, професор кафедри гігієни праці та професійних захворювань;

доктор медичних наук, професор, член-кореспондент НАН України, академік АМН України Трахтенберг Ісаак Михайлович, Інститут медицини праці АМН України, завідувач лабораторії промислової токсикології та гігієни праці при використанні хімічних речовин;

доктор медичних наук, професор Деркачев Едуард Анатолійович, Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, завідувач кафедри гігієни та екології.

Провідна установа

Інститут гігієни та медичної екології імені О.М. Марзеєва, лабораторія гігієни ґрунту та агрохімікатів відділу гігієни ґрунту та очистки населених місць, АМН України, м. Київ.

Захист відбудеться 20.10. 2005 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.003.01 при Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця за адресою: 03057, м. Київ-57, проспект Перемоги, 34, санітарно-гігієнічний корпус, аудиторія № 2.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного медичного університету імені О.О. Богомольця за адресою: 03057, м. Київ-57, вул. Зоологічна, 1.

Автореферат розісланий 19.09.2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Войцеховський В.Г.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Екологічна ситуація, що сформувалась в Україні внаслідок забруднення об'єктів навколишнього середовища промисловими та транспортними викидами, нераціонального застосування в сільському господарстві пестицидів та агрохімікатів, особливостей природного радіаційного фону та контамінації радіонуклідами значних територій після аварії на Чорнобильській АЕС, обумовила необхідність гігієнічної оцінки поєднаної дії (ПД) на організм людини іонізуючого випромінювання (ІВ) та хімічних чинників довкілля (А.М. Сердюк, 1998, 2004; І.М. Трахтенберг, В.М. Шестопалов та ін., 1998; Ю.І. Кундієв, І.М. Трахтенберг, 2004). Проведені в останні роки епідеміологічні дослідження довели зв'язок між погіршенням стану здоров'я населення та забрудненням об'єктів довкілля радіонуклідами, пестицидами, нітратами, важкими металами (Б.О. Ледощук, 1994; А.М. Сердюк, І.І. Карачов, 1997; В.Ф. Торбин, 1997; М.В. Набока, В.М. Шестопалов та ін., 1999; В.О. Бузунов, О.Я. Пирогова, 2001; Ю.І. Кундієв, 2004; В.Є. Присяжнюк, І.П. Лось та ін. 2004). Встановлено, що в патогенезі багатьох мультифакторних захворювань (атеросклерозу, коронаросклерозу, стенокардії, інфаркту міокарду, мозкового інсульту, виразкової хвороби шлунку та дванадцятипалої кишки, хронічного пієло- та гломерулонефриту), тобто саме тих екологічно залежних хвороб, поширеність яких неухильно зростає, особливо серед населення радіоактивно забруднених регіонів, важливе місце посідає неконтрольоване вільнорадикальне пероксидне окиснення ліпідів (О.Ф. Возіанов, Л.А. Пиріг та ін., 1995; В.А. Барабой, Д.А. Сутковой, 1997; Б.Т. Величковский, 2001; Ю.І. Губський, І.Ф. Бєленічев та ін., 2004). Доведено, що як ІВ, так і значна кількість екзогенних хімічних речовин (ЕХР) здатні порушувати окисно-антиоксидантну рівновагу в організмі (Ю.І. Губський, Є.Л. Левицький та ін. 1993; В.А. Барабой, С.А. Олійник та ін., 1994; Б.М. Штабський, В.І. Федоренко, 1996; О.Б. Леоненко, 1997; S. Sarkar, P. Yadav, D. Bhatnagar, 1998; В.А. Стежка, Ю.П. Мельник, 2003). Саме тому є всі підстави очікувати посилення біологічних ефектів малих доз ксенобіотиків в умовах дії іонізуючої радіації, що провокуватиме подальше погіршення здоров'я населення радіоактивно забруднених територій.

З загальногігієнічних позицій та в інтересах практики охорони здоров'я широких верств населення найбільш важливими є результати, які отримані при вивченні ПД іонізуючої радіації та одночасно декількох ксенобіотиків, що відтворює реальний якісний і кількісний стан довкілля та зумовлене ним навантаження забруднювачами на організм людини. Проте переважна більшість експериментальних досліджень з означеної проблеми передбачала вивчення ПД ІВ з однією хімічною речовиною (Н.Ф. Іваницька, 1995; Н.Ф. Іваницька, Ю.Н. Талакін та ін. 2001; І.І. Ільюкова, В.І. Талапін та ін., 1999; М.Г. Магомедов, 2002; П.Г. Жмінько, Н.В. Кириленко та ін., 2004).

Враховуючи провідну роль ґрунту в депонуванні, міграції та трансформації ЕХР, його безпосередній вплив на рівень забруднення суміжних середовищ і опосередкований вплив на здоров'я населення (Є.Г. Гончарук, 1995; М.П. Вашкулат, 2001, 2003), особливого значення набуває наукове обґрунтування заходів з профілактики ПД пріоритетних хімічних забруднювачів ґрунту (пестицидів, нітратів, важких металів) та ІВ. Найбільш керованими та прогнозованими серед полютантів ґрунту є пестициди, асортиментний перелік яких в Україні щороку розширюється (М.Г. Проданчук, В.І. Великий та ін., 2001; Є.І. Спину, 2004). Однак методичні підходи до захисту населення від негативного впливу пестицидів в умовах ПД з ІВ остаточно не визначені (С.Т. Омельчук, 2001, 2004), потребує удосконалення методика розрахункового обґрунтування гігієнічних нормативів пестицидів у ґрунті (О.Г. Моложанова та ін., 2001; М.П. Вашкулат, 2003).

Викладене вище дозволяє вважати наукове обґрунтування заходів профілактики шкідливих наслідків ПД іонізуючого випромінювання та хімічних забруднювачів ґрунту (ХЗҐ) важливою медико-соціальною проблемою та визначає актуальність даного дослідження, його мету та завдання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є логічним продовженням наукового напрямку кафедри комунальної гігієни та екології людини Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, на якій понад 35 років під керівництвом академіка НАН і АМН України Є.Г. Гончарука проводились наукові дослідження з проблеми санітарної охорони ґрунту від забруднення ЕХР з метою запобігання поширенню серед населення екзохімічної патології. Дисертаційна робота виконана з урахуванням Постанови Кабінету Міністрів України №92 "Про затвердження порядку застосування пестицидів і агрохімікатів на територіях, що зазнали радіоактивного забруднення, та у зонах надзвичайних екологічних ситуацій" від 16.01.1996 р., та є фрагментом науково-дослідних робіт: "Розробка методів вивчення впливу на людину комплексу шкідливих факторів (радіоактивні речовини, солі важких металів, отрутохімікати та інші)", № держреєстрації 01.92.0 001515, "Разработать научные основы рационального питания и обосновать подходы к конструированию, технологии производства и качеству пищевых продуктов для алиментарной профилактики радиационных воздействий", № держреєстрації 01.91.0 053027, "Експериментальне вивчення поєднаної дії зовнішнього опромінення і хімічних забруднювачів ґрунту (пестицидів, важких металів)", № держреєстрації 01.04.V 003026. Пошукувач був виконавцем окремих фрагментів та відповідальним виконавцем вищеназваних науково-дослідних робіт.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є наукове обґрунтування заходів профілактики шкідливих наслідків поєднаної дії хімічних забруднювачів ґрунту та іонізуючого випромінювання для збереження та зміцнення здоров'я населення шляхом регіонального нормування хімічних засобів захисту рослин при їх застосуванні на радіоактивно забруднених територіях, аліментарної корекції порушень окисно-антиоксидантної рівноваги та удосконалення прискореного гігієнічного нормування пестицидів у ґрунті.

Для досягнення мети необхідно було розв'язати наступні завдання:

1. Вивчити в підгострому та субхронічному радіотоксикологічних експериментах особливості, характер та тип ПД складної комбінації ХЗҐ (пестицидів різних хімічних класів, нітратів, солей свинцю та кадмію) та фракціонованого тотального γ-опромінення в широкому діапазоні доз.

2. Встановити залежності "доза-час-ефект", вивчити основні закономірності порушень окисно-антиоксидантної рівноваги в організмі експериментальних тварин, визначити тригерні неспецифічні патогенетичні механізми при тривалій поєднаній дії хімічних забруднювачів ґрунту та γ-випромінювання в дозах, які відтворюють реальні співвідношення та діапазон навантажень на населення радіоактивно забруднених територій.

Loading...

 
 

Цікаве