WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Попередження раннього рецидиву кровотечі у хворих старше 60 років з гострокровоточивою дуоденальною виразкою (експериментально-клінічне дослідження) ( - Реферат

Попередження раннього рецидиву кровотечі у хворих старше 60 років з гострокровоточивою дуоденальною виразкою (експериментально-клінічне дослідження) ( - Реферат

Вивчення ГТТ у процесі курортного лікування із застосуванням мінеральної води "Збручанська" проведено й в осіб з ПТГ. Встановлено, що у них наростання рівня глікемії було помітно нижчим, ніж на початку лікування, причому в інтервалах 30, 60 і 120 хвилин відмінності були вірогідними (Р<0,05). Площі підвищення глікемії до кінця лікування також істотно знижувалися від 433,841,2 до 318,637,4 ум.од. (Р=0,05) в інтервалі тесту 0-30 хвилин; і від 123396,5 до 597,671,1 ум.од. (Р<0,05) в інтервалі тесту 30-120 хвилин.

Позитивна динаміка відзначена й у вмісті інсуліну в плазмі крові в осіб з ПТГ. На тлі зниження базальних значень інсуліну (Р=0,008), відзначалося його зниження і на всіх етапах проведення ГТТ. В інтервалах 30, 60, і 120 хвилин відмінності були вірогідними (Р<0,05). Площа інсулінемії мала тенденцію до підвищення в період ГТТ — 0-30 хвилин від 128,711,2 до 145,612,8 ум.од. та істотно знижувалася від 2107124,5 до 1635102,2 ум.од. (Р=0,004) в інтервалі ГТТ 30–120 хвилин, що призводило до збільшення індексу інсулін/глюкоза в ранню фазу секреції від 0,29 до 0,46; і у пізню – від 1,7 до 2,7.

Наприкінці курортного лікування у всіх пацієнтів з початково зниженим рівнем ІРІ до кінця терапії спостерігалося його підвищення (у 5 — до показників контрольної групи). Підвищений рівень ІРІ знижувався в 7 осіб з ПТГ, у двох пацієнтів динаміки не виявлено й у 17 пацієнтів з нормальним рівнем ІРІ він залишався на попередніх значеннях. Таким чином, застосування мінеральної води "Збручанська" можна вважати одним із способів профілактики прогресування порушеної толерантності до глюкози, що має вирішальне значення в нормалізації вуглеводного обміну при курортній терапії.

Ступінь виразності інсулінорезистентності до кінця лікування зменшувався як у хворих на ЦД 2 типу, так і в осіб з ПТГ, що підтверджується підвищенням коефіцієнта глюкоза/інсулін від 3,920,07 до 4,250,05 ум.од. (Р<0,05) у хворих на ЦД 2 типу і від 2,050,04 до 2,50,05 ум.од. (Р<0,05) в осіб з ПТГ. Площа зниження інсулінемії для хворих на ЦД 2 типу становила до лікування 133,49,1 ум.од. і після лікування — 168,710,1 ум.од. (Р<0,05); для осіб з ПТГ до лікування — 47,677,8 і після лікування — 76,0411,8 ум.од. (Р<0,05).

Результати проведених нами досліджень свідчать, що курсовий прийом мінеральної води "Збручанська" значною мірою нормалізує інсуліносекреторну функцію підшлункової залози у хворих на ЦД 2 типу: кількість хворих з низьким рівнем ІРІ зменшилася на 30,8%, з нормальним — збільшилася на 64,7%, з підвищеним — майже не змінилася. У той же час підвищення базальної секреції інсуліну не супроводжувалося гіпоглікемічними реакціями. Відзначалось також вірогідне зниження рівня глікемії у всіх хворих наприкінці лікування.

Зміни показників системи гемостазу, ліпідного спектру і ліпопероксидації під впливом курортного лікування з використанням мінеральної води "Збручанська".

Під впливом курортної терапії спостерігалась позитивна динаміка більшості вивчених показників ліпідного обміну при ЦД 2 типу і в осіб з ПТГ (табл. 3). Частота нормалізації і поліпшення порушених до початку лікування показників ліпідного обміну була досить високою і відзначалася як при ЦД 2 типу, так і при ПТГ, однак, у хворих на ЦД 2 типу відсоток нормалізації і поліпшення вмісту холестерину, бета-ліпопротеїнів і тригліцеридів був помітно вищим, ніж при ПТГ і діапазон цих значень становив відповідно: від 65,8 до 91,4% і 56,5 до 80,0%. Коефіцієнти атерогенності зменшувалися у всіх обстежених груп, наближаючись до контрольних цифр, а в хворих на ЦД 2 типу ці зміни були достовірними (4,420,39 і 2,610,28 ум.од., Р<0,05).

Таблиця 3

Динаміка показників ліпідного обміну у хворих на ЦД 2типу та осіб з ПТГ під впливом курортного лікування

Групи обстежених

Холестерин (ммоль/л)

Бета-ліпопротеїни (г/л)

Тригліцери-ди (ммоль/л)

Коефіцієнт атерогенності (ум.од.)

ЦД 2 типу

(n=145)

5,340,1

4,620,09*

5,730,12

5,080,13*

2,820,18

2,270,14*

4,40,39

2,60,28*

ПТГ

(n=30)

5,210,1

4,970,09*

4,840,17

4,550,14

2,390,08

2,110,08*

3,40,31

3,00,22

Примітка. * – Р<0,05 - вірогідність відмінностей на початку і наприкінці лікування. Верхній рядок – показник до лікування, нижній – після лікування.

З метою вивчення показників системи гемостазу, ліпідного спектру нами обстежено 20 осіб з ПТГ (10 – без артеріальної гіпертензії і 10 – з артеріальною гіпертензією), 20 хворих на ЦД 2 типу (10 – з нормальними показниками артеріального тиску і 10 – з артеріальною гіпертензією) та 10 осіб з контрольної групи до і після курортного лікування.

Застосування курсового лікування з використанням мінеральної води "Збручанська" в лікуванні осіб з ПТГ ефективно корегує порушення протизгортаючої та колагенолітичної активностей крові, нормалізує протеоліз низькомолекулярних білків і підвищує активність фібринстабілізуючого фактору, однак, не впливає на інтенсивність лізису високомолекулярних білків. Використання курсового лікування підвищує активність суперооксиддисмутази і глутатіонпероксидази, зменшує вміст у крові малонового диальдегіду. В осіб з ПТГ та артеріальною гіпертензією використання курсового лікування відновлювало інтенсивність ферментативного фібринолізу, протизгортаючу здатність крові, активність фібринстабілізуючого фактора та інтенсивність плазмового колагенолізу, але не змінювало плазмового рівня фібриногену та протеоліз. Курсове лікування з використанням мінеральної води "Збручанська" курорту Сатанів у хворих на ЦД 2 типу без артеріальної гіпертензії сприяє нормалізації вмісту в крові ЛПВЩ, але не змінює рівень ЛПДНЩ, нормалізує інтенсивність процесів перекисного окиснення ліпідів і вміст сечової кислоти в сироватці крові, що відбувається за підвищення активності супероксиддисмутази і глутатіонпероксидази, проте вміст у крові відновленого глутатіону залишається низьким. При ЦД 2 типу без артеріальної гіпертензії курсове лікування з використанням мінеральної води підвищує фібриназну активність крові, знижує інтенсивність процесів ліпопероксидації, але не впливає на плазмовий фібриноліз і протеоліз, протизгортаючу здатність крові, ліпідний спектр та активність ферментів протирадикального захисту. У хворих на ЦД 2 типу з артеріальною гіпертензією курсове лікування зменшує неферментативну фібринолітичну активність крові та збільшує інтенсивність ензиматичного лізису фібрину, нормалізує протеоліз і колагеноліз. Водночас, за впливом на процеси пероксидного окиснення ліпідів та активність ферментів систем протирадикального захисту і циклу ресинтезу відновленого глутатіону використання курсового лікування у хворих на ЦД 2 типу з артеріальною гіпертензією є неефективним.

Отримані нами результати свідчать, що у хворих на ЦД 2 типу з метаболічними порушеннями виражений оксидантний стрес є наслідком дисбалансу між адаптивними можливостями внутрішньоклітинного антиоксидантного захисту та активністю вільнорадикальних процесів, що відповідає даним інших дослідників [Buchanan T.A., 2001; Weyer C. et al., 2002].

Віддалені результати лікування на курорті Сатанів хворих на ЦД 2 типу та осіб з ПТГ. Віддалені результати курортного лікування в санаторії "Збруч" визначено у 62 з 145 (42,8%) хворих на ЦД 2 типу та в 38 (69,1%) осіб з ПТГ. З 38 осіб з ПТГ, які перебували під спостереженням у віддалений період, 27 (71,1%) пацієнтів відзначали значне поліпшення загального стану, у 21 (55,3%) з них показники ГТТ перебували у межах нормальних значень. У 9 хворих (23,7%) змін показників ГТТ не спостерігалося, ще у 8 (21,1%) осіб зареєстровано погіршення толерантності до глюкози з розвитком ЦД 2 типу.

Важливим критерієм, що характеризує результати лікування, можна вважати показники втрати працездатності у віддалений термін після перебування на курорті. Число хворих, які користувалися звільненням від роботи після курорту зменшилося в 2,6 рази, а кількість днів непрацездатності на одного хворого ЦД 2 типу – від 19,62,8 до 9,83,0 (P<0,05). Такі ж дані отримані й у відношенні осіб з ПТГ, яким видавалися листки непрацездатності з приводу супутніх захворювань. Число таких осіб з ПТГ зменшилося з 16 до 7, а тривалість непрацездатності від 12,42,37 до 5,21,4 днів (P<0,05). Наведені дані свідчать про значне підвищення працездатності хворих на ЦД 2 типу і осіб з ПТГ після лікування на курорті Сатанів.

У 24 хворих на ЦД 2 типу визначено показники глікозильованого гемоглобіну у віддалений термін після санаторно-курортного лікування. Спостерігалося вірогідне зниження рівня показника HbA1c в обстежених осіб з 9,10,6% (під час першого курсу лікування на курорті Сатанів) до 7,30,4% (через 10-14 місяців) (P<0,05).

Істотним показником ефективності лікування хворих на ЦД 2 типу є зміна потреби в пероральних цукрознижувальних препаратах. Серед 48 хворих на ЦД 2 типу, які отримували похідні сульфанілсечовини і/або бігуаніди, у віддалений термін після курортної терапії в 19 (39,6%) їхня доза була зменшеною: манінілу (глібенкламіду) на 2,5-10 мг, амарилу – на 1-2 мг, діабетону – на 40-120 мг, сіофору (метформіну) – на 500-850 мг; у 4 хворих (8,3%) призначення препаратів відмінено, в інших 22 (45,8%) доза препаратів не змінилася або дещо збільшилася, трьом хворих зазначеної групи була призначена інсулінотерапія (інсулін-хумодар Б).

Loading...

 
 

Цікаве