WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Екологічні особливості формування комплексів підстилкових безхребетних лісових біогеоценозів степової зони України (автореферат) - Реферат

Екологічні особливості формування комплексів підстилкових безхребетних лісових біогеоценозів степової зони України (автореферат) - Реферат

- „помірним" (1 у.б.) ступенем тяжкості АтД зазначались клінічні ознаки та перебіг захворювання з меншою (ніж при оцінці в 2 у.б.) інтенсивністю проявів на шкірі, відсутністю розладів ПФС та спання, більш рідкими рецидивами, більш тривалими ремісіями; таких хворих під нашим спостереженням не було.

Уніфіковано (за 3-бальною системою) оцінювався і ступінь кількісних змін досліджених лабораторних показників: при збільшенні/зменшенні у порівнянні з фізіологічним значенням (нормою) в 1,2 до 2-х раз ступінь змін зазначався як „помірний" (1 у.б.), в 2 до 3-х раз – як „середній" (2 у.б.), в 3 та більше рази – як „високий" (3 у.б.).

Бальна система оцінки ступеня клінічних та лабораторних ознак дозволяє створити репрезентативні групи хворих з метою порівняльного аналізу ефективності їх лікування.

План лікування хворих на АтД визначався з урахуванням діючих стандартів і включав елімінаційну дієту, дотримання режиму, призначення антигістамінних, гіпосенсибілізуючих та седативних препаратів, вітамінів, місцевої протизапальної терапії.

З урахуванням результатів загальних клініко-лабораторних, імуноферментних та радіоімунних обстежень всі хворі розподілялись на 4 репрезентативні групи по 30 осіб в кожній.

Хворим на АтД 1-ї групи призначалось традиційне лікування за прийнятими стандартами, що зазначені вище; в якості базової антигістамінної терапії призначався фенкарол по 1 таблетці тричі на добу, а також гіпосенсибілізуючі препарати (розчин тіосульфату натрію 20% по 1 столовій ложці тричі на добу) та седативні препарати (адоніс-бром по 1 таблетці тричі на добу), вітаміни (квадевіт по 1 таблетці тричі на добу). В перші дні лікування місцево використовували глюкокортикоїдну мазь ("Кортонітол-Дарниця") двічі на добу тонким шаром, після зменшення гострозапальних проявів на шкірі – індометацинову мазь; у разі наявності мокнуття – протизапальні примочки, на екскоріації – розчини анілінових барвників.

Хворим на АтД 2-ї групи на фоні такої ж загальної терапії, як і в 1-й групі, мазь "Кортонітол-Дарниця" використовувалась тільки вранці, а вдень та ввечері призначалась індометацинова мазь (місцева хронотерапія з урахуванням фізіологічного біоритму "секреції гормонів кори надниркових залоз").

Хворим на АтД 3-ї групи на фоні такої ж місцевої терапії, як і в 1-й групі, седативні лікарські засоби не використовувались. Фенкарол призначався по 1 таблетці після їжі вранці протягом 20 днів. Кетотифен призначався (під час їжі) на протязі усього курсу прийому інших лікарських засобів і надалі, після завершення основного лікування, за такою схемою: перші 20 днів – по 2 таблетки (по 0,001 кожна) ввечері; наступні 20 днів – по 1 таблетці ввечері; наступні 30 днів – по таблетки ввечері (загальна хронотерапія з урахуванням фізіологічного біоритму "сон-неспання").

Хворим на АтД 4-ї (основної) групи місцева хронотерапія проводилась за методикою, як і в 2-й групі, а загальна хронотерапія – як і в 3-й групі (комбінована місцева та загальна хронотерапія).

Динаміка показників імуноферментних та радіоімунних досліджень після лікування різними методами в порівняльних і основній групах була неоднаковою (достовірність різниці між показниками здорових осіб та хворих зазначалась як * - при р<0,05, ** - р<0,01, *** - р<0,001 – табл. 1).

У здорових осіб вміст у крові був: цитокінів (в пг/мл): IL1 – 47,741,91, IL2 – 155,023,63, IL4 – 42,252,35, IL6 – 4,310,15, IL8 – 43,381,75, IL10 – 9,920,85, IF – 115,2817,23, TNF – 40,111,19; ПГЕ2 – 1475,8314,8 нг/л, АКТГ – 15,731,33 пмоль/л, Кр – 347,0837,42 мкмоль/л.

У обстежених хворих на АтД до їх лікування відмічалось у середньому збільшення рівней IL1 у 2,0, IL4 – у 2,2, IL6 – у 2,5, IL8 – у 3,7, TNF – у 2,7, ПГЕ2 – у 5,5, АКТГ – у 2,1, IgE – у 16,2 рази; у середньому зменшення рівней IFN – у 1,5, IL2 – у 1,7, IL10 – у 1,4 рази. Вміст Кр у крові був дещо зниженим (у 1,1 рази), але достовірно не відрізнявся від показників здорових осіб.

Таким чином, у хворих на АтД порушення відмічаються в усіх ланках цитокінової системи. З огляду на умовний розподіл цитокінів, як "прозапальні", "протизапальні" та "регуляторні", можна констатувати, що у обстежених пацієнтів має місце: 1) збільшення рівней таких „прозапальних" цитокінів, як IL1, IL6, TNF, зменшення – IF; 2) зниження рівня „протизапального" цитокіну IL10; 3) дисбаланс „регуляторних" цитокінів, таких як IL2, IL4, IL8. Надлишок прозапальних цитокінів при АтД утворюється і в результаті дії бактеріальних суперантигенів. У цьому зв'язку є логічним використання в комплексній місцевій терапії хворих на АтД мазей не тільки з протизапальною, але й антибактеріальною дією, до яких відноситься і мазь "Кортонітол-Дарниця". Отримані нами дані про вміст цитокінів різного функціонального призначення свідчать про наявність дисбалансу їх співвідношення, та про порушення в системах, що можуть бути як індукторами, так і інгібіторами синтезу, експресії або секреції тих чи інших ланцюгів цитокінової системи (ПГЕ2, АКТГ, Кр) – табл. 1.

Таблиця 1.

Показники імуноферментних та радіоімунних досліджень хворих на АтД

Показники

До лікування

Після лікування

1-ша група(традиційна медикаментозна терапія)

IL1

94,935,68**

76,383,04*

IL6

11,000,82**

6,470,23*

IF

343,5911,93*

360,712,06*

TNF

109,4514,24**

68,183,23*

IL10

7,190,84*

6,940,59*

IL2

92,414,27*

108,512,54*

IL4

93,737,48**

63,383,52*

IL8

159,2015,61***

73,662,98*

ПГЕ2

8155,0419,6***

2360,9303,7*

АКТГ

34,123,59**

23,591,99*

Кр

315,1721,87

329,7335,55

2-га група(місцева цитокіномодулююча хронотерапія)

IL1

93,945,86**

62,012,47*

IL6

10,270,69**

5,380,19*

IF

349,9215,99*

412,1613,76*

TNF

106,8013,19**

56,141,54*

IL10

7,240,75*

8,420,68*

IL2

91,893,89*

124,02,88*

IL4

92,696,44**

52,752,88*

IL8

159,3313,85***

60,622,38*

ПГЕ2

8116,9488,8***

1918,5409,2*

АКТГ

33,243,93**

18,881,56*

Кр

314,4120,53

330,4233,45

Продовження таблиці 1.

Показники

До лікування

Після лікування

3-тя група(загальна цитокіномодулююча хронотерапія)

IL1

95,864,78**

59,682,36*

IL6

10,790,85**

5,390,13*

IF

344,0815,0*

412,2213,78*

TNF

109,5513,79**

52,131,43*

IL10

7,270,71*

8,430,72*

IL2

91,033,56*

124,022,90*

IL4

94,477,58**

50,642,82*

IL8

161,3915,11***

56,292,21*

ПГЕ2

8162,1450,8***

1770,7377,8*

АКТГ

32,763,43**

18,871,60*

Кр

315,9121,57

328,8334,52

4-та група(місцева та загальна цитокіномодулююча хронотерапія)

IL1

97,146,59**

50,091,99

IL6

10,90,64**

4,510,11

IF

343,4312,41*

489,5416,34

TNF

107,012,8**

42,121,16

IL10

7,210,62*

9,980,82

IL2

90,513,0*

153,013,55

IL4

91,588,31**

42,552,85

IL8

162,1514,86***

47,631,87

ПГЕ2

8133,3398,7***

1480,2312,4

АКТГ

31,993,80**

15,251,45

Кр

316,5723,83

345,0437,02

Loading...

 
 

Цікаве