WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Екологічні особливості формування комплексів підстилкових безхребетних лісових біогеоценозів степової зони України (автореферат) - Реферат

Екологічні особливості формування комплексів підстилкових безхребетних лісових біогеоценозів степової зони України (автореферат) - Реферат

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

Інститут дерматології та венерології

Куц Лариса Вікторівна

УДК 616.5-001-085.-322:577.31

Функціональнийстанцитокіновоїсистемиухворихнаатопічнийдерматит, комплексне їх лікування з використанням цитокіномодулюючої хронотерапії

14.01.20 – шкірні та венеричні хвороби

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Харків – 2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Сумському державному університеті МОН України

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор

Бочаров Василь Андрійович,

Сумський державний університет МОН України,

завідуючий кафедрою дерматовенерології

медичного факультету

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор

Болотна Людмила Анатоліївна,

Харківська медична академія

післядипломної освіти МОЗ України,

професор кафедри дерматовенерології

доктор медичних наук, професор

Айзятулов Рушан Фатіхович,

Донецький державний медичний університет

ім. М. Горького МОЗ України, завідуючий

кафедрою дерматовенерології

Провідна установа: Дніпропетровська державна медична академія

МОЗ України, кафедра шкірних та венеричних

хвороб, м. Дніпропетровськ

Захист відбудеться " 16 " березня 2005 р. о 12.00 годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д. 64.603.01 при Інституті дерматології та венерології АМН України за адресою: 61057, м. Харків, вул. Чернишевського 7/9.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту дерматології та венерології АМН Україні за адресою: 61057, м. Харків, вул. Чернишевського 7/9.

Автореферат розісланий " 9 " лютого 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат медичних наук, ст. н. с. Бондаренко Г.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Атопічний дерматит (АтД) відноситься до числа найбільш поширених в усьому світі алергодерматозів; захворюваність на нього неуклінно зростає, що диктує необхідність комплексного підходу до вирішення багаточисленних проблем цієї патології лікарями різних спеціальностей [Мавров І.І. та співавт., 2003; Проценко Т.В., 1998; Радионов В.Г., 1996; Boss J., Smith S., 1997]. Навіть в термінологічному аспекті залишається дискутабельним питання щодо суті АтД, який зазначають інколи термінами "конституціональний нейродерміт" [Renz H., Gelfand E., 1994], "атопічний синдром" [Скрипкин Ю.К. и соавт., 1995], "атопічна хвороба" [Бухарович М.Н., Бочаров В.А., 2002].

Для АтД характерними є хронічний рецидивуючий перебіг, на який впливають різноманітні екзогенні та ендогенні фактори, трансформація клінічних проявів, часті ускладнення, що іноді призводять до інвалідізації хворих [Айзятулов Р.Ф., 2002; Притуло О.А. и соавт., 2003; Романенко В.Н., Лавриненко О.А., 2001; Хара О.І., 2001].

Незважаючи на різноманітні дослідження патогенезу АтД, ця проблема залишається вивченою ще в неповній мірі, що на думку більшості авторів може бути важливим чинником недостатньої ефективності традиційних методів лікування захворювання [Андрашко Ю.В. та співавт., 2002; Білозоров О.П. та співавт., 2003; Буянова О.В., Хімейчук Л.О., 2002; Кутасевич Я.Ф., 1999]. Нерідко таке лікування супроводжується алергічними та псевдоалергічними реакціями [Казмирчук В.Е., Плахотная Д.В., 2001; Солошенко Е.М. та співавт., 2002; Федотов В.П. и соавт., 2000; Novembre E., Vierucci A., 2001].

З урахуванням цього в останні роки приділяється велике значення вивченню ролі факторів міжклітинних відносин у розвитку запалення шкіри при хронічних дерматозах [Беляев Г.М., 2002; Коляденко В.Г., Чернышов П.В., 2000], у тому числі – при АтД [Bunikowski R. et al., 1999]. У більшості досліджень зазначається на негативну роль прозапальних медіаторів (особливо – цитокінів, ейкозаноїдів), і у відповідності з цим рекомендується активна протизапальна терапія [Коржова Т.П., Степаненко В.И., 2001]. В той же час є дані про стабілізаційну функцію ейкозаноїдів [Болотная Л.А., Шмелькова Е.С., 2000; Маштакова И.А., 2002] у відношенні до клітинних мембран.

Ще недостатньо враховуються фізіологічні біоритми при призначенні лікування хворим на АтД. Є дані про те, що використання навіть сучасних антигістамінних препаратів [Рыжко П.П., 2002] та кортикостероїдних мазей [Бартон Б.И соавт., 1999] без урахування біоритмів може не впливати на синтез, секрецію чи експресію багатьох цитокінів. В той же час, з урахуванням того, що саме цитокіни є важливими транскрипційними факторами (а АтД є генетично детермінованим дерматозом), існує потреба розробки методів, які б здійснювали модулюючий вплив на цю регуляторну молекулярну систему, чому може сприяти хронотерапія [Grimble R.F., Tappia R.S., 1998]. Слід також враховувати, що функціонування систем, які відповідають за міжклітинні відносини і систем, що регулюють фізіологічні біоритми, знаходиться під контролем ЦНС [Калюжная Л.Д., Безвершенко Е.И., 2003].

Таким чином, розробка нових методів лікування хворих на АтД з урахуванням функціонального стану цитокінової системи та фізіологічних біоритмів (цитокіномодулююча хронотерапія) є актуальною і практично значущою проблемою.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертація є фрагментом планових науково-дослідних робіт: кафедри дерматовенерології медичного факультету Сумського державного університету ("Функціональний стан нейрогуморальних систем у хворих рецидивуючими дерматозами, комплексне їх лікування та вторинна профілактика рецидивів захворювань" – № держреєстрації 0198V007720) та Інституту дерматології та венерології АМН України (ОК 10.01 "Вивчити вплив соціально-економічних та екологічних чинників на захворюваність поширеними хворобами шкіри і розробка профілактичних заходів (епідеміологічне дослідження)" – № держреєстрації 0101V001111). Дисертант виконувала фрагменти, присвячені вивченню механізмів патогенезу АтД, розробці і апробації нового патогенетично обгрунтованого методу хронотерапії та вторинної профілактики захворювання.

Мета дослідження:

підвищення ефективності лікування хворих на АтД шляхом розробки методу цитокіномодулюючої хронотерапії на підставі вивчення функціонального стану цитокінової системи та медіаторів і гормонів, що впливають на її функціонування.

Для досягнення поставленої мети зазначені такі задачі:

1. Вивчити стан фізіологічного біоритму „сон-неспання" у хворих на АтД при їх клінічному обстеженні.

2. Вивчити вміст у крові хворих на АтД цитокінів (інтерлейкінів – IL: IL1, IL2, IL4, IL6, IL8, IL10, інтерферону γ – IFγ, фактора некрозу пухлин α – TNFα), простагландину Е2 – ПГЕ2, адренокортикотропного гормону – АКТГ, кортизолу – Кр, імуноглобуліну Е – IgE.

3. Патогенетично обґрунтувати комплексне лікування хворих на АтД у залежності від функціонального стану цитокінової системи та з урахуванням фізіологічних біоритмів „сон-неспання", „секреції гормонів кори надниркових залоз" (цитокіномодулююча хронотерапія), порівняти його клінічну ефективність з традиційною методикою терапії.

4. З'ясувати механізми впливу розробленої методики цитокіномодулюючої хронотерапії на досліджені показники цитокінової системи („прозапальні", „протизапальні", „регуляторні" цитокіни), окремі медіатори та гормони, що впливають на її функціонування (ПГЕ2, АКТГ, Кр).

5. Визначити корелятивні залежності між динамікою ступеня змін у крові досліджених показників цитокінів, ПГЕ2, АКТГ, Кр після лікування та його клінічними результатами.

Об'єкт дослідження:

хворі на АтД.

Предмет дослідження:

особливості патогенетичних механізмів розвитку АтД (роль „прозапальних", „протизапальних" та „регуляторних" цитокінів, ПГЕ2, АКТГ, Кр), корекція виявлених порушень при комплексній терапії з використанням антигістамінних, мембраностабілізуючих препаратів, глюкокортикоїдної та нестероїдної протизапальних мазей з урахуванням фізіологічних біоритмів („сон-неспання", „секреції гормонів кори надниркових залоз").

Методи дослідження.

1. Клінічні – постановка діагнозу, визначення ступеня тяжкості клінічних проявів та перебігу АтД, контроль ефективності проведеного лікування.

2. Загальні клінічні лабораторні обстеження – загальний аналіз крові та сечі, копрограма, біохімічні та серологічні аналізи крові.

3. Імуноферментні – визначення вмісту у крові IL1, IL6, IFγ, TNFα, IL10, IL2, IL4, IL8.

4. Радіоімунні – визначення вмісту у крові ПГЕ2, АКТГ, Кр, IgE.

5. Статистичні – оцінка достовірності та визначення кореляційних зв'язків між дослідженими показниками.

Наукова новизна одержаних результатів.

Вперше, на підставі аналізу функціонального стану різних ланок цитокінової системи („прозапальні", „протизапальні", „регуляторні" цитокіни) та медіаторів і гормонів, що впливають на її функціонування, розроблено новий, ефективний метод лікування хворих на АтД з використанням цитокіномодулюючої хронотерапії; з'ясовані механізми впливу цього методу на динаміку вищезазначених досліджених показників після лікування.

Практичне значення одержаних результатів.

Розроблено, клінічно апробовано та впроваджено у практику новий комплексний метод лікування хворих на АтД з використанням цитокіномодулюючої хронотерапії, який дозволяє скоротити тривалість лікування у порівнянні з традиційним методом в середньому на 12 днів, забезпечити добрі клінічні результати (клінічне одужання або значне поліпшення у 93,4% хворих, відсутність рецидивів або менший ступінь тяжкості їх проявів у 86,7%).

Loading...

 
 

Цікаве