WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Розробка методів управління техногенною безпекою міста на основі імовірнісних структурно-логічних моделей небезпек виробництв (автореферат) - Реферат

Розробка методів управління техногенною безпекою міста на основі імовірнісних структурно-логічних моделей небезпек виробництв (автореферат) - Реферат

Публікації. Основні положення наукового дослідження викладено в шести опублікованих працях, загальним обсягом 2,5 друк. аркуша, серед яких 4 публікації в наукових фахових виданнях, що входять до переліку провідних наукових видань із соціологічних наук ВАК України.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (188 найменувань). Повний обсяг дисертації становить 175 сторінок; текстова частина – 157 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У Вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження, оцінюється ступінь наукового опрацювання проблеми; формулюються мета і завдання дослідження, його об'єкт і предмет; визначаються теоретико-методологічні основи й емпірична база дослідження; доводиться наукова новизна отриманих результатів, їх теоретичне і практичне значення.

Перший розділ – "Формування інформаційного суспільства в Україні: соціологічний аналіз" – спрямований на осмислення специфіки переходу до інформаційного суспільства і розвитку інформаційного простору в Україні.

У підрозділі 1.1 – "Теоретичні підходи до аналізу інформаційного суспільства" – аналізуються основні концепції і підходи до дослідження основних тенденцій розвитку інформаційного суспільства.

У сучасній науці вчені активно розвивають концепції інформаційного суспільства Д. Белла, М. Кастельса, Й. Масуди та інших, співвідносячи їх теоретичні конструкції з реальними соціальними трансформаціями й новими тенденціями розвитку соціуму. Автор робить висновок про те, що нині завдання розробки концепцій інформаційного суспільства перейшло з переважно теоретичної у практичну площину. Мета теорій інформаційного суспільства – стати фундаментом для вироблення концепції суспільства нового типу, стати методологічною базою, підґрунтям для розробки стратегічного й тактичного планів формування інформаційного суспільства. Важливо відзначити, що в розроблених проектах мають бути однаково враховані як можливості максимально ефективного використання позитивних рис нового суспільного устрою, так і шляхи подолання комплексу негативних наслідків, що супроводжують трансформацію соціуму. Внаслідок цього затребуваними є різні підходи до аналізу інформаційного суспільства: комплексний, де відзначається сукупність рис, що характеризують стан базових сфер життєдіяльності інформаційного суспільства (А. Буданова); профільний, у межах якого еволюція однієї зі сфер функціонування і розвитку соціуму виділяється як пріоритетна і формотворча риса для суспільства нового типу (В. Касьяненко, Ж. Алфьоров, А. Ракітов). Крім вищезгаданих підходів можна виділити дихотомічну систему оцінних концепцій: "позитивна" (М. Курносов, Г. Смолян і Д. Черешкин, В. Іноземцева) і "критична" (Т. Єршова, А. Єляков), де акцент робиться на комплексі позитивних або негативних рис, які несе із собою інформаційне суспільство.

Перехід до інформаційного суспільства порушує питання про наявність механізму здійснення даної трансформації. На думку автора, механізм формування нової соціальної системи, якою є інформаційне суспільство, являє собою модернізацію існуючих форм соціальних структур, норм, інститутів, зразків поведінки під впливом окремих елементів соціальної структури, що є формотворчими елементами нового суспільного устрою. Еволюція вищезгаданих соціальних структур (за Т. Парсонсом, "адаптивне відновлення") формує платформу для розвитку всіх структурних елементів соціальної системи. З погляду дисертанта, для інформаційного суспільства формотворчими елементами виступають інформаційний простір і сфера освіти.

У дисертації відзначається, що проблеми формування інформаційного суспільства в Україні мають багато спільного з аналогічними процесами в інших країнах, що пояснюється швидким поширенням новітніх інформаційних технологій, глобалізацією інформаційно-технологічних ринків. Специфіка трансформаційних процесів, що протікають в Україні, пов'язана з недостатньо розвиненою інформаційною структурою, спільним перехідним станом економіки, а також відносною новизною демократичного устрою суспільства.

Підрозділ1.2 – "Специфіка розвитку інформаційного простору в сучасній Україні" – присвячений аналізу функціонування інформаційного простору в Україні як ключового елемента соціуму в умовах переходу до інформаційного суспільства.

На думку дисертанта, особливості сучасного етапу розвитку України найбільш адекватно відображає авторський термін "період активізації інформаційних потоків", під яким розуміють часовий відрізок, що характеризується зростанням обсягу інформації та інтенсивності її циркуляції в суспільстві, завдяки широкому поширенню і доступності цілого комплексу засобів комунікації (у т. ч., мережі Інтернет), внаслідок чого було створено нову інформаційну сферу й набули широкого поширення нелокальні інформаційні взаємодії.

У період активізації інформаційних потоків інформаційний простір у сучасній Україні є ключовим через низку об'єктивних причин. По-перше, перехід країни до нового типу суспільства, головною цінністю якого є інформація, інформаційні потоки, перетворить інформаційний простір у базовий. По-друге, завдяки тому, що його активне функціонування й доступність усіляких інформаційних ресурсів, забезпечена широким спектром інформаційних комунікацій, створюють платформу для розвитку й функціонування демократії в суспільстві. По-третє, еволюція інформаційного простору забезпечує створення працездатних, альтернативних державним, механізмів розв'язання глобальних проблем. По-четверте, розвиток інформаційного простору, активізація інформаційних потоків сприяли тому, що еволюція суспільства багато в чому набула прогнозованого і частково керованого характеру, забезпечуючи людству не тільки більш комфортні умови переходу з одного етапу розвитку в інший, але й даючи шанс на виживання в умовах глобальних катаклізмів і катастроф.

У підрозділі 1.3 – "Соціальні аспекти функціонування Інтернету в період активізації інформаційних потоків" – аналізується вплив функціонування Інтернет-сайтів як інноваційних каналів комунікації на різні сфери громадського життя.

Перехід до інформаційного суспільства характеризується активним поширенням інформаційних технологій, їх проникненням у різні сфери людської діяльності, різні рівні соціальних структур. Сучасні інформаційні технології обумовили появу унікальної реальності – віртуальної, створеної в просторі Інтернету. Саме з Інтернетом як основним, базовим атрибутом пов'язують становлення і розвиток інформаційного суспільства.

Виникнувши як інформаційна технологія, Інтернет трансформувався в паралельну соціальну реальність і в умовах активізації інформаційних потоків значною мірою ініціює трансформацію реального світу. Важливо відзначити, що вплив Інтернету на процеси, що відбуваються в соціумі в період активізації інформаційних потоків, багатоплановий. По-перше, трансформується система соціальних відносин внаслідок низки об'єктивних причин, серед яких послаблення традиційних локальних соціальних зв'язків. По-друге, змінюється спосіб життя населення. По-третє, активна циркуляція інформаційних потоків сприяє розвитку демократії й зниженню рівня централізації в управлінні тощо. Отже, Інтернет виступає як інструмент формування інформаційного суспільства, створюючи умови, в яких цей перехід може бути здійснений і поступово культивуючи спосіб життя, що відповідає новому типу суспільства.

Інтернет як канал комунікації, як простір, де здійснюється віртуальна взаємодія й функціонування об'єктів і суб'єктів всіх сфер життєдіяльності суспільства, неминуче взаємодіє з кожною з них. Так, важливо відзначити, що зв'язок освітнього простору з Інтернет-простором є багатобічним і багаторівневим, що є наслідком взаємопроникнення, створення своєрідного симбіозу.

Другий розділ – "Освітній простір в умовах формування інформаційного суспільства" – присвячений аналізу трансформації освітнього простору в період активізації інформаційних потоків.

У підрозділі 2.1 – "Інформаційна сфера і сучасний освітній простір України: особливості взаємодії" – розглядається специфіка функціонування пересічних сфер (освітньої й інформаційної) в умовах активізації інформаційних потоків.

Loading...

 
 

Цікаве