WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Ендоскопічні електрохірургічні методи гемостазу при кровоточивих гастродуоденальних виразках (клініко-експериментальне дослідження) (автореферат) - Реферат

Ендоскопічні електрохірургічні методи гемостазу при кровоточивих гастродуоденальних виразках (клініко-експериментальне дослідження) (автореферат) - Реферат

3

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ НЕФРОЛОГІЇ

КОМІНКО Лілія Василівна

УДК616.61:616.36-002

Ураження нирок у хворих на хронічні гепатити

14.01.37 – нефрологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Головному військовому клінічному ордена Червоної Зірки госпіталі Міністерства оборони України, Українській військово-медичній академії Міністерства оборони України

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор

Лапчинська Інна Ігорівна

Українська військово-медична академія

МО України, кафедра військової терапії,професор кафедри.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, старший науковий співробітник Дудар Ірина Олексіївна, Інститут нефрології АМН України, відділ еферентних технологій, завідувач відділу;

доктор медичних наук, професор Лисенко Григорій Іванович, Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України, кафедра сімейної медицини, завідувач кафедри.

Провідна установа:

Національний медичний університет імені О.О. Богомольця

МОЗ України, кафедра госпітальної терапії №2.

Захист відбудеться 15.12.2005 р. о_11__ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.565.01 при Інституті нефрології АМН України за адресою: 02125, м. Київ, вул. Ю. Коцюбинського, 9а.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Інституту нефрології АМН України за адресою: 02125, м. Київ, вул. Ю. Коцюбинського, 9а.

Автореферат розісланий 09.11.2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат медичних наук,

старший науковий співробітник Величко М.Б.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. За останнє десятиріччя поширилася інфікованість населення вірусами гепатитів В (HBV) і С (HCV): маркери HBV-інфекції виявляються у 2 млрд. населення світу, HCV інфіковано більше 500 млн. людей. Вірусні гепатити (ВГ) посідають четверте місце серед причин смертності населення. В Україні інтенсивний показник захворюваності на ВГ коливається від 60 до 380 на 100 000 населення (М.А. Андрейчин, 2001). Захворюваність на хронічні гепатити (ХГ) по Україні складала в 1999 році 440,7 на 100 000 населення. Розвитку ХГ сприяють систематичне вживання гепатотоксичних медикаментів, потрапляння в організм людини отрут та хімічних чинників, пов'язаних із забрудненням зовнішнього середовища (Ю.В. Белоусов и соавт., 2002).

Ураження нирок спостерігається в 14% випадків вірусних гепатитів В і може перебігати за типами: хронічна хвороба нирок І стадія: гломерулонефрит (ХХН І: ГН) (12,6%) і ХХН І: тубулоінтерстиціальний нефрит (ХХН І: ТІН) (1,4%) (Н.А. Мухин, 1999). Нирки в нормі відіграють неабияку роль у процесах зсідання і фібринолізу, їх ураження при ХГ призводить до виразних проявів внутрішньосудинного зсідання крові, що призводить до внутрішньоклубочкового мікротромбоутворення, заміщення капілярного русла ділянками гіалінозу і склерозу (И.Н. Бобкова и соавт., 1999; T. Yamaguchi et al., 2001). У доступній нам науковій літературі ми зустріли мало робіт, присвячених цьому питанню. Мало висвітлені зміни імунної системи при ХГ із ураженням нирок, хоча роль її у патогенезі останнього є безсумнівною. Зовсім не знайдено відомостей про зв'язок порушень водно-сольового обміну з ураженням нирок при хронічних алкогольних гепатитах (ХАГ). Не проведені чіткі клініко-лабораторні паралелі ураження нирок при ХГ та не розроблені схеми їх корекції залежно від типу ураження.

Враховуючи високу поширеність ХГ та часте ураження нирок на їх тлі, недостатність висвітлення даного питання в літературі, доцільно удосконалити діагностику, лікування і профілактику вторинних нефропатій у хворих на ХГ. Вирішенню даних питань присвячена ця робота.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з планом науково-дослідної роботи кафедри військової терапії Української військово-медичної академії МО України (УВМА) "Наукове обґрунтування удосконалення якості надання медичної допомоги військовослужбовцям на рівні медичних підрозділів військових частин" (УДК 616.12-008.1-07:61:355; номер держреєстрації 01014003887). Здобувач є співвиконавцем даного дослідження.

Мета дослідження. На основі вивчення клініко-лабораторних, біохімічних, коагулологічних, імунологічних показників, параметрів сольового обміну удосконалити діагностику, лікування і профілактику вторинних нефропатій у хворих на ХГ.

Завдання дослідження:

  1. Вивчити типи клінічного перебігу вторинних нефропатій у хворих на вірусні, алкогольні, токсичні ХГ.

  2. Вивчити зміни імунологічного статусу пацієнтів, хворих на ХГ, залежно від характеру ураження нирок.

  3. Оцінити стан сольового обміну у хворих із ХАГ з нефропатією та без уражень нирок.

  4. Провести комплексну оцінку змін системи гемостазу у хворих на ХГ з ураженням нирок і без нього.

  5. Вивчити стан систем перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) і антиоксидантного захисту (АОЗ) у пацієнтів з ХГ та ураженням нирок.

  6. На основі комплексної оцінки виявлених змін розробити рекомендації щодо лікування і профілактики вторинних нефропатій у хворих на ХГ.

  7. Розробити критерії ранньої діагностики нефротоксичності препаратів, що застосовуються в лікуванні ВГ.

Об'єкт дослідження: хворі на вірусні, токсичні, алкогольні ХГ з клініко-лабораторними ознаками ураження нирок.

Предмет дослідження: діагностика, лікування та профілактика вторинних нефропатій на тлі ХГ; зміни імунологічного статусу, системи гемостазу, ПОЛ та АОЗ у хворих на ХГ різної етіології з ознаками ураження нирок.

Методи дослідження: хворим на ХГ з нефропатією проводили клініко-лабораторне обстеження з визначенням активності амінотрасфераз, вмісту гамаглутамілтранспептидази (γ-ГТП), виявленням маркерів вірусних гепатитів В і С; HВV ДНК та HСV РНК методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР), УЗД печінки, нирок і сечовивідних шляхів. Визначали концентрацію в крові сечовини, креатиніну, сечової кислоти (СК), холестерину, екскрецію з сечею креатиніну, уратів, оксалатів. Вивчали імунний статус хворих, стан фібринолітичної системи, ПОЛ та АОС, ступінь ендогенної інтоксикації, сироватковий вміст цитокінів.

Наукова новизна одержаних результатів. На основі отриманих результатів нами вперше виявлено, що при ХГ розвиваються ХХН І: ГН та ХХН І: ТІН, а при ХАГ із супутнім розладом сольового обміну ще і уратно-оксалатна кристалурія з ХХН І: пієлонефритом.

Вперше виявлені глибші порушення у системах зсідання і фібринолізу у хворих на ХГ з ураженням нирок, ніж у пацієнтів з ХГ без проявів залучення у процес нирок.

Вперше встановлено, що у хворих на ХГ з ураженням нирок спостерігається значна диспропорція субпопуляційного складу лімфоцитів крові та співвідношення про- і протизапальних цитокінів, що корелює із важкістю ураження нирок.

Виявлено, що у хворих на вірусні, алкогольні та токсичні ХГ з ураженням нирок значно активоване ПОЛ і пригнічена АОС.

Встановлено, що застосування амізону і реаферону при ураженні нирок на тлі хронічних HCV і HBV з нефропатією сприяє зменшенню протеїнурії, покращенню імунного статусу, активації АОС.

Практичне значення одержаних результатів. На основі вивчення клініко-лабораторних, біохімічних, коагулологічних, імунологічних показників ураження нирок, параметрів сольового обміну розроблені схеми лікування ураження нирок у хворих на ХГ. Доведена необхідність призначення препаратів урикодепресивної дії і цитратних сумішей за наявності порушень сольового обміну у хворих на ХАГ з ураженням нирок. Опрацьована доцільність призначення антиоксидантів пацієнтам з ХАГ та хронічними токсичними гепатитами (ХТГ) з ураженням нирок, уточнені схеми їх застосування. Доведена ефективність і придатність амізону для лікування нефропатій на тлі HBV і HCV при наявності протипоказань до терапії реафероном. Розроблені критерії прогнозування нефротоксичності реаферону на основі визначення активності в сечі γ-ГТП.

Впровадження в практику результатів дослідження. За результатами дослідження видано інформаційний лист. Результати дисертаційного дослідження впроваджено в лікувально-профілактичних закладах м. Києва: Головного військового клінічного госпіталю МО України (ГВКГ); поліклініці №2 Деснянського району м. Києва; комунальній інфекційній клінічній лікарні м. Львова, Городоцькій центральній районній лікарні Львівської обл., Великолюбінській міській лікарні Городоцького району Львівської області.

Loading...

 
 

Цікаве