WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Діагностика та лікування хронічних інфекцій сечової системи у жінок репродуктивного віку (автореферат) - Реферат

Діагностика та лікування хронічних інфекцій сечової системи у жінок репродуктивного віку (автореферат) - Реферат

Після сесії організатори павловської ревізій фізіології провадили свою роботу по виявленню "антипавловців". Під черговий удар потрапили українські фізіологи В.П. Протопопов та А.Є. Хільченко. Збірку статей "Дослідження вищої нервової діяльності в природному експерименті" за редакцією В.П.Протопопова було охарактеризовано як відхід від вчення І.П. Павлова. У відповідь на критику В.П. Протопопов публікує статтю "Підсумки робіт в галузі психіатрії, фізіології і патології вищої нервової діяльності, проведені нами за останні 20 років", в якій, з одного боку, висловлює свою незгоду з рецензентами, з іншого,  дає детальне пояснення дослідженням, виконаних разом зі співробітниками.

За рішенням "павловської сесії" була створена Наукова рада, завданням якої постав постійний контроль всіх планів і програм науково-дослідних робіт в СРСР в галузі фізіології, біохімії, фармакології, а також клінічної медицини під кутом зору повної їх відповідності принципам "павловської" фізіології. Рада заподіяла значних збитків науці, а головне – призвела до зниження рівня моральності в науковому середовищі.

Двічі Наукова рада – в 1951 і в 1952 рр. – обговорювала стан і розвиток "павловської" фізіології в Україні. Суворій критиці було піддано концепцію сполучної тканини О.О. Богомольця. Рада визнала її помилковою, бо в ній буцімто недооцінюється роль кори головного мозку і, тим самим, концепція суперечить вченню І.П. Павлова про вищу нервову діяльність.

В результаті рішень "павловської" сесії та Наукової ради в СРСР було певною мірою загальмовано один з важливих напрямків фізіології нервової системи – розвиток електрофізіологічних досліджень. Але в Україні ситуація дещо відрізнялась від Москви та Ленінграда. Фізіологи, які раніше застосовували електрофізіологічний метод досліджень, продовжували і надалі розробляти проблеми електрофізіології, хоча ці дослідження і не визнавались пріоритетними. В першу чергу в цьому плані потрібно згадати Д.С. Воронцова та його учнів – П.М. Сєркова і П.Г. Костюка.

Після Об'єднаної сесії було змінено тематику дослідницької роботи інститутів системи АН і МОЗ УРСР. Значної перебудови зазнала структура Інституту клінічної фізіології АН УРСР. На базі двох інститутів  Інституту експериментальної біології та Інституту клінічної фізіології створено Інститут фізіології ім. акад. О.О. Богомольця. Справедливість вимагає визнати, що Інститут фізіології ім. акад. О.О. Богомольця АН УРСР, незважаючи на ідеологічний тиск при його створені, став провідним науковим закладом в Україні. Зазнав реконструкції й НДІ фізіології КДУ (відділ гістології було закрито, відділ прикладної фізіології перетворено у відділ травлення і кровообігу ( керівник – директор інституту П.Г. Богач).

Змінилась тематика і психологічних досліджень після Об'єднаної сесії. В науковому середовищі психологів серйозно загострилась ситуація щодо "перебудови" психологічної науки, але українські психологи спромоглися зайняти правильну позицію в цій ситуації. Зазнали змін і навчальні програми з фізіології та психології в вузах України. В середніх учбових закладах було змінено програми викладання біології.

Але були й позитивні зрушення: відбулось розгортання науково-дослідної роботи в галузі фізіології вищої нервової діяльності, розширення прийому до аспірантури з фізіології, організовано психофізіологічні лабораторії в учительських та педагогічних учбових закладах, впроваджено демонстрацію дослідів при викладанні курсів з фізіології.

В четвертому розділі "Розвиток фізіології нервової системи і психології в Україні в 60-х роках ХХ століття" висвітлено важливу роль VIII Всесоюзного з'їзду фізіологів, біохіміків та фармакологів (Київ, 1955), скликаного за ініціативою академіка АН УРСР О.В. Палладіна, у виправленні згубного курсу розвитку фізіологічної науки в СРСР, зумовленого рішеннями "павловської сесії". Саме на цьому з'їзді система адміністративно-командного керівництва в природничих науках зазнала першого удару. На з'їзді було створено всі умови для колегіального обговорення та дискусій з міждисциплінарних питань фізіологічної науки, в яких брали участь провідні фізіологи, біохіміки та фармакологи СРСР. Фізіологічне товариство засудило рішення Об'єднаної сесії 1950 р. і піддало критиці концепцію К.М. Бикова про кортико-вісцеральні взаємовідносини. У постанові також оцінено як негативне монопольне використання окремими вченими "Журнала высшей нервной деятельности", оскільки це сприяло хибному й необ'єктивному характеру дискусій. Вжиті на з'їзді заходи створили умови для піднесення фізіологічних досліджень на належний рівень.

Після цього з'їзду в наукових закладах України поступово розширювались обсяги електрофізіологічних досліджень. Зокрема, в 1956 р. в Інституті фізіології АН УРСР створюється відділ електрофізіології, організатором і керівником, якого був Д.С. Воронцов. Згодом відділ став одним з провідних електрофізіологічних центрів в Радянському Союзі. В 1959 році проблематика досліджень в галузі фізіології нервової системи була ще більше розширена, до неї увійшли питання фізіології, морфології та патології периферичної нервової системи. Світового значення набули дослідження, проведені в цьому інституті саме в галузі електрофізіології. В його стінах працювали і нині працюють такі визначні електрофізіологи, як В.І. Скок, П.К. Костюк, П.М. Сєрков, М.Ф. Шуба, І.С. Магура, В.М. Сторожук та ін. П.Г. Костюк в ці роки широко використовував методи реєстрації електричної активності спинного мозку. П.М. Сєрков наприкінці 50-х  на початку 60-х років організував електрофізіологічну лабораторію в Одеському медичному інституті.

В Інституті фізіології ім. акад. О.О. Богомольця Д.С. Воронцов зі співробітниками вивчав електричні реакції кори мозку на безпосереднє подразнення з метою вияснити походження біоелектричної активності, завдяки якій формуються викликані потенціали кори мозку. Цей напрям досліджень продовжили співробітники Д.С. Воронцова В.М. Сторожук і О.Ф. Дембновецький. Ґрунтовне дослідження електрофізіології симпатичних гангліїв провів в лабораторії Д.С. Воронцова В.І. Скок. Ю.П. Ліманським отримано цінні результати з фізіології ретикулярної формації мозкового стовбуру. Суттєвий внесок у нейрофізіологію, особливо в електрофізіологію головного мозку, внесено П.М. Сєрковим і його співробітниками  В.В. Русєвим, Р.Ф. Макулькиним та ін.

Важливих результатів було досягнуто Д.С. Воронцовим при дослідженні електрофізіологічних процесів у спинному мозку. В 1950-1956 рр. в його колективі було проведено низку робіт з вивчення електротонічних потенціалів спинного мозку. П.Г. Костюк, використовуючи мікроелектродні методи, водночас керує конструюванням комплексу спеціальної апаратури. Ці технологічні розробки проводились разом із співробітниками відділу – Ю.П. Ліманським, Б.Я. П'ятигорським, М.М. Преображенським на базі Дослідно-конструкторського виробництва при інституті. Широке впровадження мікроелектродної техніки мало важливе значення для розвитку вітчизняної фізіології.

В галузі фізіології вищої нервової діяльності в Україні в цей період працювали такі відомі вчені, як Г.В. Фольборт, Я.П. Скляров, О.Б. Фельдман, А.Є. Хільченко, П.Д. Харченко, В.П. Протопопов, В.А. Трошихін, П.В. Бірюкович та інші. Спеціалізовані лабораторії були організовані в Києві, Харкові, Дніпропетровську, Львові, Одесі, Вінниці, Черкасах.

Значна кількість робіт з фізіології вищої нервової діяльності виконана на кафедрах фізіології медичних інститутів. Так, в Одеському медичному інституті П.М. Серков разом з О.Д. Гаске та Є.А. Айрикян детально вивчав зміни умовно-рефлекторної діяльності і біоелектричної активності, які виникають при зовнішньому рентгенівському опромінюванні і при внутрішньому опроміненні, викликаному введенням в організм тварини радіоактивного фосфору.

В Науково-дослідному інституті фізіології Київського державного університету, використовуючи метод умовних рефлексів, П.Г.Богач провів систематичні дослідження нервової регуляції моторної функції травного тракту. Для вивчення ролі гіпоталамуса в регуляції функцій травного тракту та інших вегетативних функцій П.Г. Богачем і А.Ф. Косенко була запропонована принципово нова методика вживлення в гіпоталамус багатополюсних електродів у собак з оперативним підходом до основи мозку через скроневу кістку. Ця методика дозволяла вивчати вегетативні функції, подразнюючи різні ядра гіпоталамуса в умовах хронічного експерименту без пошкоджень кори головного мозку.

Loading...

 
 

Цікаве