WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Клініко - патогенетичні особливості фіброгенезу печінки при хронічних гепатитах у дітей та шляхи його медикаментозної корекції (автореферат) - Реферат

Клініко - патогенетичні особливості фіброгенезу печінки при хронічних гепатитах у дітей та шляхи його медикаментозної корекції (автореферат) - Реферат

Таблиця 3

Прокоагулянтна активність плазми крові у хворих на ІМ та НС у поєднанні з ХІ

Групи хворих

Хворі з гіпокоагуляцією, %

Хворі з нормокоагуляцією, %

Хворі з гіперкоагуляцією, %

1 доба

14 доба

1 доба

14 доба

1 доба

14 доба

Група А

52,6

35,3

47,2

35,3

5,2

29,4

Група Б

36,3

0

45,5

75,0

18,1

25,0

Група С

57,9

50,0

26,3

35,7

15,8

14,3

- p<0,05 при порівнянні показника в 1-у і на 14-у доби спостереження

Порівнюючи з показниками неінфікованих хворих, показники АКТ хворих з гострою інфекцією свідчать про вищий тромбогенний потенціал.

Протромбіновий час у хворих груп А і Б, хоча і був вищий від контрольного, та все ж достовірно відрізнявся від такого у неінфікованих хворих – відповідно 17,890,44с і 17,40,76с проти 19,470,69с на 1-у та 17,060,41с і 17,000,46с проти 18,060,48с на 14-у добу захворювання (в усіх випадках p<0,05). Зниження протромбінового часу при застосуванні швидких антикоагулянтів свідчить про активацію зовнішнього шляху згортання крові. Як більшість грам-негативних бактерій, C.pn. має в своєму складі ліпополісахариди, які є основним компонентом клітинної мембрани. Хламідофільна інфекція може впливати на коагуляційний каскад, активуючи фактори згортання ліпополісахаридами мембрани і в такий спосіб запускаючи його по зовнішньому шляху. Не виключено, що ліпополісахариди зовнішньої мембрани С.pn., які виявляють у складі циркулюючих імунних комплексів, причетні до активації гемокоагуляційного каскаду – між протромбіновим часом та концентрацією ЦІК(в) у плазмі крові хворих з серологічними критеріями гострої ХІ ми виявили прямі кореляційні зв'язки низької (r = 0,29, p = 0,038), а у хворих з серологічними критеріями хронічної інфекції – високої щільності (r = 0,78, p = 0,014). Ця кореляція характерна лише для хворих груп А і Б і відсутня у серонегативних хворих.

Підвищення концентрації фібриногену пов'язано з системним запаленням, яке супроводжує явний або латентно перебігаючий інфекційний процес. Ми встановили, що між групами А, Б і С є достовірна різниця щодо концентрації фібриногену в плазмі крові. У хворих групи А вміст фібриногену був на 20% (3,600,24 г/л), а у хворих групи Б – на 30,0% (3,900,29 г/л) вищий, ніж у неінфікованих хворих (в обох випадках p<0,05). При гострій ХІ концентрація фібриногену в плазмі зросла на 10,0 %, а при хронічній – дещо зменшилася. Рівень фібриногену в плазмі та наявність антитіл до Chlamydophila pneumoniae взаємозв'язані: ми виявили кореляційні зв'язки середньої щільності між концентрацією фібриногену та специфічними протихламідофільними антитілами – прямий між IgM (r = 0,42, p=0,003) та зворотній між IgG (r = 0,58, p= 0,004).

В усіх хворих спостерігали зниження рівня антитромбіну ІІІ, порівняно з контрольним значенням, проте на 1-у добу різниця між групами недостовірна. При динамічному спостереженні на 14-у добу у хворих групи А активність АТ ІІІ зросла на 12,1 % (p=0,09 порівняно з групою С), а у групі Б – спостерігали подальше зниження активності АТ ІІІ на 26,3 %.

На фоні тромбінемії слід очікувати активації фібринолітичної системи, однак у нашому дослідженні вона спостерігалася тільки у хворих з хронічною ХІ. Спонтанний фібриноліз у хворих групи Б протягом періоду спостереження зріс на 40,7% (р=0,05), у хворих з гострою ХІ та неінфікованих хворих активація фібринолізу була відсутня.

ВИСНОВКИ

В дисертаційній роботі вирішено актуальну задачу – вивчення ролі хламідофільної (Chlamydophila pneumoniae) інфекції у формуванні імунного та гемокоагуляційного дисбалансу у хворих на нестабільну стенокардію та гострий інфаркт міокарда, що доповнює сучасне розуміння патогенезу цих захворювань.

1. Встановлено, що поширеність специфічних антихламідофільних антитіл у хворих на ІМ та НС у 2,3-3,5 рази вища у порівнянні зі здоровими. Гостра ХІ виявлена у 21,9%, хронічна і персистуюча – у 13,2 % хворих на ІМ та НС. У інфікованих хворих ІМ та НС розвиваються за меншої кількості класичних факторів ризику, у молодшому віці і мають важчий клінічний перебіг, ніж у неінфікованих хворих.

2. Показники систем гемостазу та імунітету у хворих на ІМ та НС мають різноспрямовані зміни, що свідчить про гетерогенність патогенетичних процесів, які приводять до цих змін.

3. При дослідженні імунної реактивності у хворих з серологічними критеріями гострої ХІ виявлено нейтрофільно-лімфоцитарний тип гемограми, депресію гуморальної та активацію клітинної ланки імунної системи. Зростання субпопуляції CD8+ лімфоцитів може свідчити про активацію хелперів 1-го типу.

4. У хворих з серологічними критеріями хронічної та персистуючої хламідофільної інфекції виявлено лімфоцитарний тип гемограми з моноцитозом, депресію клітинної та активацію гуморальної ланок імунної системи. Зниження кількості В-лімфоцитів та зростання концентрації імуноглобулінів A, M, G може свідчити про активацію хелперів 2-го типу.

5. Хламідофільна інфекція впливає на всі ланки системи зсідання крові: судинно-тромбоцитарну, коагуляційну, антикоагулянтну та фібринолітичну.

У хворих на ІМ та НС у поєднанні з гострою, хронічною і персистуючою ХІ спостерігається підвищення тромбогенного потенціалу крові, в тому числі за рахунок активації зовнішнього шляху коагуляційного каскаду.

6. Для хворих на ІМ та НС у поєднанні з гострою ХІ притаманна недостатня активація фібринолізу при відносно збереженій антитромбіновій активності плазми крові, а у поєднанні з хронічною ХІ – депресія системи протизсідання з активацією фібринолізу.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

  1. У хворих молодого віку рекомендовано проводити визначення у сироватці крові специфічних антихламідофільних антитіл класу IgG та IgM для діагностики ХІ як предиктора несприятливого перебігу ІМ та НС.

  2. У хворих на ІМ та НС у поєднанні з гострою або хронічною і персистуючою ХІ необхідно посилювати антиагрегантну та антикоагулянтну терапію.

  3. В комплексному лікуванні хворих на ІМ та НС у поєднанні з хронічною і персистуючою ХІ доцільно включати у лікування імунокоректори, які стимулюють Т-клітинну ланку імунітету.

  4. Для прогнозування перебігу ІМ та НС у комплексне обстеження хворих доцільно включити визначення кількості CD3+, CD8+ лімфоцитів, ІРІ та ЦІК(м).

CПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ НАУКОВИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

  1. Копчак Л.М. Гемостаз і хламідофільна інфекція у хворих із гострими формами ІХС // Сімейна медицина. – 2004. – № 3. – С.130-131.

  2. Автоімунні процеси в патогенезі інфаркту міокарда / Заремба Є., Світлик Г., Скибчик В., Чиж В., Кияк Ю., Дунець Г., Грушка О., Копчак Л. // Ліки України. – 2002. – № 2 (55). – С. 53-54. (Здобувач провела підбір хворих, їх обстеження, аналіз отриманих даних).

  3. Заремба Є.Х., Слаба Н.А., Копчак Л.М. Особливості імунних змін при гострих формах ішемічної хвороби серця // Сімейна медицина. – 2004. – № 2 (8). – С.52-53. (Здобувач провела підбір хворих, їх обстеження, аналіз отриманих даних, статистичну обробку результатів).

  4. Заремба Є.Х., Копчак Л.М. Імунологічна реактивність і хламідофільна інфекція у хворих з гострими формами ішемічної хвороби серця // Вісник морської медицини. – 2004. – № 3 (26). – С.27-30. (Здобувач провела підбір хворих, їх обстеження, аналіз отриманих даних, статистичну обробку результатів).

  5. Слаба Н.А., Копчак Л.М., Лаповець Л.Є. Імунологічна реактивність організму у хворих з інфарктом міокарда і нестабільною стенокардією // Матеріали VII національного конгресу кардіологів України. – Дніпропетровськ, 2004. – С. 258. (Здобувач провела підбір хворих, їх обстеження, аналіз отриманих даних, статистичну обробку результатів, сформулювала висновки).

  6. Копчак Л.М. Значення хламідійної інфекції в розвитку гострого коронарного синдрому // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції "Терапевтичні читання пам'яті академіка Л.Т.Малої". – Харків, 2004. – С.121-122.

  7. Заремба Є.Х., Копчак Л.М. Поширеність антитіл до Chlamydophila pneumoniae у пацієнтів з гострим коронарним синдромом // Матеріали XV з'їзду терапевтів України. – 2004. – С.48. (Здобувач провела підбір хворих, їх обстеження, аналіз отриманих даних, статистичну обробку результатів).

  8. Копчак Л.М. Антитіла до Chlamydophila pneumoniae у пацієнтів з гострим коронарним синдромом // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції "Здобутки і перспективи клінічної терапії та ендокринології ". – Тернопіль, 2004. – С. 43-45.

Loading...

 
 

Цікаве